Справа №466/6653/24 Головуючий у 1 інстанції:Баєва О.І.
Провадження №22-ц/811/4073/25 Доповідач в 2-й інстанції:Левик Я. А.
судового засідання
01 травня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: Левика Я.А.,
суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,
секретарка: Попенко І.І.,
за участі в судовому засіданні в режимі відео конференції представниці позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , в залі суду представниці відповідача ТзОВ «ЄвроЛьвів» - Маланій І.Я., представника третьої особи ТзОВ «Сіті Львів Девелопмент» - Оприска М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові в режимі відео конференції при розгляді цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м.Львова в складі судді Баєвої О.І. від 13 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄвроЛьвів», з участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Львів Девелопмент» про визнання майнових прав на об'єкт, питання про зупинення провадження у справі, -
рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від від 13 жовтня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄвроЛьвів», з участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Львів Девелопмент» про визнання майнових прав на об'єкт - відмовлено.
Вказане рішення оскаржив ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м.Львова від від 13 жовтня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ТОВ «ЄвроЛьвів» про визнання майнових прав задовольнити у повному обсязі.
Вважає, оскаржуване рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, а також таким, що підлягає скасуванню через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи та порушення норм процесуального права, а також неправильне застосування норм матеріального права.
Зазначає, що суд першої інстанції, посилаючись на договір щодо організації та фінансування будівництва об'єкта №01-26/03-24 від 26.03.2024 року, дійшов помилкового висновку, що ТОВ «Єврольвів» є неналежним відповідачем, і визначив це, як самостійну підставу для відмови у задоволені позовних вимог. Із вказаним висновком суду не погоджується з огляду на таке. Належним відповідачем є особа, яка є суб'єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача. Звертає увагу, що під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач неодноразово наголошував про незаконність факту передачі майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва та визнання новим замовником будівництва ТОВ «Сіті Львів Девелопмент». Предметом даного позову є посвідчення того, що позивач набув майнові права на квартиру раніше, ще у момент повної сплати забезпечувального платежу. У зв'язку з цим, на момент підписання договору №01-26/03-24 у відповідача вже були відсутні майнові права, які начебто було передано третій особі. Звертає увагу суду на те, що ні позивач, ні його представники у жодному документі, а також усно ніколи не стверджували, що майнові права належать відповідачу, а навпаки, позивач системно і послідовно стверджував і доводив, що з моменту повної сплати забезпечувального платежу майнові права належать саме їй і не могли бути передані відповідачем третій особі. Також апелянт вказує, що під час розгляду справи судом першої інстанції склалася ситуація, за якої доводи сторони позивача, а також наведена ним практика Верховного Суду, що безпосередньо стосується обставин справи, залишилися поза увагою суду та не отримали належної оцінки. Натомість суд повністю прийняв позицію відповідача, пославшись на наведені ним правові висновки та судову практику, яка не має безпосереднього зв'язку з предметом спору та встановленими обставинами справи. Окремо зазначає, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не конкретизував якими саме доказами підтверджується виконання договору №01-26/03-24. Долучені представниками відповідача та третьої особи платіжні інструкції жодним чином не підтверджують виконання договору №01-26/03-24 щодо організації та фінансування будівництва об'єкта. Зміст зазначених документів стосується виключно виконання інших договірних зобов'язань, у межах господарської діяльності Третьої особи з юридичними особами, які не є сторонами у даній справі та не мають процесуального стосунку до предмета спору. Такі документи не мають жодного зв'язку з предметом спору, не стосуються спірних правовідносин між сторонами та не підтверджують жодних юридично значимих обставин даної справи. Незважаючи на те, що стороною позивача було неодноразово висловлено заперечення проти доручення даних документів, суд першої інстанції прийшов до хибного висновку про належність даних доказів. Натомість суд не лише долучив дані докази по справі, але й визнав їх такими, що нібито підтверджують виконання договору №01-26/03-24, незважаючи на обґрунтовані заперечення зі сторони позивача, та свідомо проігнорувавши той факт, що вказані документи не мають жодного зв'язку з предметом спору, не стосуються спірних правовідносин між сторонами та не підтверджують юридично значимих обставин даної справи. Звертає увагу, що обґрунтовуючи добросовісність дій відповідача та третьої особи суд першої інстанції фактично посилався на обставини, викладені у заяві про вчинення кримінального правопорушення, яка була подана відповідачем, однак викладені обставини у такій заяві станом на момент розгляду справи у суді першої інстанції не були підтверджені в установленому законі порядку, відсутні вирок або будь-які інші процесуальні документи, які б підтверджували вказані обставини. Отже, оцінка судом такої інформації суперечить вимогам процесуального законодавства, оскільки суд фактично перейняв на себе функцію органу досудового розслідування, наслідком чого є вихід суду за межі своїх повноважень та здійснення оцінки, яка є виключною компетенцією органів досудового розслідування та суду у кримінальному провадженні. Також, на думку апелянта, судом було свідомо проігноровано наведений розрахунок сплати забезпечувальних платежів, суд в черговий раз враховує і покликається лише на доводи сторони відповідача, абсолютно залишивши поза увагою позицію сторони позивача. У відповідаа та третьої особи не було жодних підстав нарахування ні заборгованості ні штрафних санкцій, оскільки позивачем свої зобов'язання по сплаті забезпечувального платежу за попередніми договорами було виконано у повному обсязі, що підтверджується як розрахунком сплати забезпечувальних платежів так і платіжними документами, доданими до позовної заяви. Проте суд не дослідив подані позивачем платіжні документи та не надав жодної оцінки розрахунку сплати забезпечувальних платежів. З огляду на вищевикладене, вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.
В судове засідання позивач не з'явився, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи за його відсутності, зважаючи на те, що такий повідомлявся про час та місце судового розгляду належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України та те, що в судовому засіданні інтереси позивача захищала представниця.
Судом поставлено на обговорення питання про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду у касаційному порядку Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду справи №466/9405/24 за касаційною скаргою адвоката Ступака Артура Юрійовича як представника ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 01 вересня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 16 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄвроЛьвів», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіті Львів Девелопмент», про визнання майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва, у якій наявні подібні правовідносини.
Представниця позивача щодо зупинення провадження у справі не заперечила.
Представники відповідача та третьої особи стосовно зупинення провадження - заперечили.
Пунктом 10 частини 1 статті 252 ЦПК України встановлено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Ухвалою Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 березня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі №466/9405/24 за касаційною скаргою адвоката Ступака Артура Юрійовича як представника ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 01 вересня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 16 лютого 2026 року.
Оскільки вирішення вищенаведеного питання Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного судуу спорі у подібних правовідносинах має суттєве, якщо не визначальне значення для прийняття законного та обґрунтованого рішення у даній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 13 жовтня 2025 року, - колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі - до закінчення перегляду у касаційному порядку справи №466/9405/24Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду.
Керуючись ст.ст. 252, 367, 368 ЦПК України, -
провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 13 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄвроЛьвів», з участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Львів Девелопмент» про визнання майнових прав на об'єкт - зупинити до закінчення перегляду у касаційному порядку Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного судусправи №466/9405/24 за касаційною скаргою адвоката Ступака Артура Юрійовича як представника ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 01 вересня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 16 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄвроЛьвів», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіті Львів Девелопмент», про визнання майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення ухвали безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст ухвали складено 01 травня 2026 року.
Головуючий: Я.А. Левик
Судді: Н.П. Крайник
М.М. Шандра