Справа №443/567/26
Провадження №3/443/253/26
іменем України
01 травня 2026 року місто Жидачів
Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Равлінко Р.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №610562 від 09.03.2026, ОСОБА_1 09.03.2026 о 15 год 41 хв в с. Жирівське, вул. Шевченка, Стрийського району Львівської області керував транспортним засобом марки «Ford Fiesta», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: блідність обличчя, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі водій відмовився на місці зупинки транспортного засобу. Водія відсторонено від подальшого керування транспортними засобами. Своїми діями порушив, п. 2.5 ПДР, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав та пояснив, що 09.03.2026 о 15 год 41 хв в с. Жирівське, вул. Шевченка, Стрийського району Львівської області керував транспортним засобом марки «Ford Fiesta», д.н.з. НОМЕР_1 , та був зупинений працівниками поліції. Причиною зупинки було те, що пасажир ОСОБА_2 була не пристебнута ремнем безпеки та працівниками поліції було складено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №6798645 від 09.03.2026. Під час спілкування працівники поліції повідомили, що він дуже блідий та запропонували проїхати в лікарню для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Він тричі погоджувався їхати, однак працівники поліції не вчинили жодних дій для його доставлення в медичний заклад. Також зазначив, що працівники поліції повідомили, що за відмову буде складено протокол про адміністративне правопорушення на підставі п. 2.5 ПДР, водночас не роз'яснили йому прав, передбачених ст. 63 КУ та ст. 268 КУпАП, зокрема права на захист. Також працівник поліції просив його переставити машину та не відсторонив його від права керування транспортним засобом. Зазначив що працівники поліції сказали що буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, сіли в машину та поїхали та ні сам протокол ні направлення в медичний заклад при ньому не складали та йому не вручали, з адміністративними матеріалами він вже ознайомився в суді, а відтак просить закрити справу про адміністративне правопорушення відносно нього у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Чорненький Я.Б. підтримав заявлене ОСОБА_1 клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зважаючи на наступне. З долученого відеозапису чітко вбачається, що ОСОБА_1 спокійно спілкується з працівниками поліції та тричі погоджується їхати в медичний заклад для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ОСОБА_1 не надавалось та в його присутності не складалось, про що свідчить відеозапис, а також відсутність його підпису в направленні, а відтак огляд проводився із порушенням ст.266 КУпАП, та є недійсним. Окрім того працівники поліції ОСОБА_1 не роз'яснили прав, передбачених ст. 63 КУ та ст. 268 КУпАП, зокрема права на захист. Більше того працівник поліції просили ОСОБА_1 перепаркувати машину і не відсторонили від права керування транспортними засобами, що в свою чергу ставить під сумнів, що ОСОБА_1 перебував з ознаками наркотичного сп'яніння. Відтак, вважає, що працівниками поліції грубо порушено вимоги чинного законодавства щодо оформлення адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що в свою чергу є підставою для закриття провадження у справі.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснила, що була пасажиром в автомобілі, яким керував ОСОБА_1 , та їх зупинили працівники поліції, оскільки вона була не пристебнута ремнем безпеки, про що працівниками поліції було складено відповідну постанову та накладено штраф. ОСОБА_1 сказав їй, що працівники поліції хочуть вести його у лікарню для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Вона підійшла до їхньої машини та запитала в працівника поліції чи довго це триватиме, на що водій - поліцейський відповів що вони можуть їхати. Не чула щоб працівник поліції казали що ОСОБА_1 відсторонено від керування транспортним засобом. Після спілкування працівники поліції і вони роз'їхались. Жодних документів на місці зупинки транспортного засобу працівники поліції не складали.
Вивчивши протокол про адміністративне правопорушення та дослідивши долучені до нього матеріали, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є адміністративно караним діянням, що передбачає встановлену законом відповідальність.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів.
Суб'єктами правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у цьому випадку є водії транспортного засобу.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони даного правопорушення на переконання суду є вина суб'єкта правопорушення, яка полягає в тому, що суб'єкт правопорушення, усвідомлюючи обов'язок пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відмовився від такого як на місці зупинки транспортногго засобу так і в медичному закладі.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч.3 ст.266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до ч.4 ст.266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Згідно з ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно з абз.2 п.5, п.6, п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103, підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до п.6 та п.7 розділу І Інструкції огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України №1425/735 від 09.11.2015 року огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров'я).
Як вбачається з вищенаведених правових норм, законодавцем встановлені імперативні вимоги до процедури проходження огляду як на місці зупинки транспортного засобу так і в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Отже, зазначені нормативні акти чітко передбачають, що у випадку відмови водія від огляду на місці зупинки чи незгоди водія із результатами огляду на місці зупинки, працівник поліції ще не має права скласти протокол за статтею 130 КУпАП. У такому випадку закон покладає обов'язок на працівника поліції запропонувати водієві пройти огляд у медичному закладі.
Крім цього, проходження огляду в медичному закладі пропонується не лише усно, а шляхом вручення водієві письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я. У цьому письмовому направленні має бути вказано конкретний заклад охорони здоров'я, який входить до затвердженого переліку, дані про особу водія, якого направляють, точний час видачі направлення тощо.
І лише у разі, якщо водій отримав письмове направлення та відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров'я, тільки тоді поліцейський має право скласти протокол про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП.
Якщо ж водієві не було запропоновано пройти огляд у медичному закладі шляхом вручення письмового направлення, то підстави для притягнення водія до відповідальності за статтею 130 КУпАП відсутні.
Як на докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення поліцейським долучено до матеріалів справи протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №610562 від 09.03.2026, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції складене, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6798645 від 09.03.2026, рапорт інспектора ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції Віталія Сенько від 09.03.2026 та відеозапис.
З долученого до матеріалів справи відеозапису встановлено, що працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, на що він тричі погодився. Під час спілкування з поліцейськими, ОСОБА_1 поводив себе адекватно, чітко відповідав на їхні запитання. Також працівники поліції пропонували ОСОБА_3 перепаркувати автомобіль.
Враховуючи вищенаведене в судовому засіданні достовірно встановлено, що незважаючи на бажання ОСОБА_1 пройти огляд на стан нарктичного сп'яніння в медичному закладі працівники поліції не відвезли останнього в медичний заклад.
Суддя констатує, що після того, як ОСОБА_1 погодився пройти огляд в медичному закладі, працівники поліції повинні були доставити його в медичний заклад для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні відеозаписі, будь яких матеріалів на місці зупинки транспортного засобу не складали.
Також, згідно статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами.
Водночас відповідно до п. 1 Розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 №1395, водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Всупереч зазначеним вимогам Інструкції ОСОБА_1 не був відсторонений від керування транспортним засобом, оскільки в матеріалах справи відсутній документ встановленої форми, а саме не зазначено особу, якій передано керування транспортним засобом та на відеозаписі не зафіксовано що працівники поліції повідомляють ОСОБА_1 про те, що його відсторонено від керування транспортним засобом. Більше того працівники поліції попросили ОСОБА_1 перепаркувати транспортний засіб.
Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Разом із тим, як це було встановлено із відеозапису, працівниками поліції було порушено порядок оформлення матеріалів адміністративного правопорушення, оскільки водію ОСОБА_1 не було розяснено його прав передбачених ст. 62 КУ та ст. 268 КУпАП, зокрема і права на захист.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що незабезпечення права на захист є порушенням вимог Конвенції щодо розгляду справи. Так, у своєму рішенні від 09 червня 2011 року у справі «Лучанінова проти України» Європейський суд з прав людини відмітив, що мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у поєднанні з підпунктами «b» і «c» пункту 3 статті 6 Конвенції у зв'язку з тим, що заявниці не було надано можливості підготувати свій захист та ефективно скористатись допомогою захисника.
Статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; поважати і не порушувати прав і свобод людини. Відтак, не повідомлення особи про його права, а як наслідок ненадання інспектором можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги, у випадку якщо особа цього б бажала, порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Така бездіяльність працівників поліції порушила конституційні права на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та, як наслідок, порушує порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для закриття провадження у справі. Аналогічний висновок викладений у постанові ВС КАС від 18 лютого 2020 року по справі № 524/9827/16-а.
На дослідженому відеозаписі, долученому до матеріалів справи, відсутній факт складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №610562 від 09.03.2026, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції в присутності ОСОБА_1 та що такі були вручені ОСОБА_4 , про що також свідчить відсутність підпису ОСОБА_1 в них, що в свою чергу також є грубим порушення ст. 266 КУпАП, вимог Інструкції та Порядку, відтак визнаю їх недопустимими доказами.
Не може бути визнаний допустимим доказом і рапорт інспектора ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції Віталія Сенько від 09.03.2026, оскільки відповідно до Інструкції з діловодства в системі МВС України, затвердженої наказом МВС України від 23.08.2012 № 747, рапорт належить до внутрішніх документів та такий складений співробітником поліції, який, на думку суду, зважаючи на факт складання протоколу про адміністративне правопорушення уповноваженою посадовою особою органу Національної поліції, не може вважатися стороннім очевидцем з точки зори об'єктивності висвітлення подій, беручи до уваги й той факт, що такий рапорт іншими дослідженими доказами не знайшов свого підтвердження.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, рапорт, не відповідають критерію допустимості доказів і не можуть бути покладені в основу судового рішення про визнання особи винуватою у вчиненні правопорушення.
Відтак, у справі відсутні допустимі докази, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
А відтак інші доводи ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Чорненького Я.Б. не аналізуються судом, оскільки на висновки суду про відсутність в його діях події та складу адміінстративного правопорушення не впливають.
Отже, за встановлених у судовому засіданні усіх обставин даної справи про адміністративне правопорушення в їх сукупності висную, що направлені до Жидачівського районного суду Львівської області матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та їх аргументація у цілому не підтверджують у його діях складу наведеного адміністративного правопорушення та є сумнівними.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.
Суд звертає увагу, що наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», про котрий наголошує Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. TheUnitedKingdom), заява № 5310/71, та котрий застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту», на чому, власне, наголошується Європейським Судом з прав людини у його рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України», заява № 39598/03. Також, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, що сформульовані у рішенні у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, з відсиланням на рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), заява№ 25657/94 від 10 липня 2001 року, згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Крім того, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.02.2019 року № 1-р/2019 вказав, що елементом принципу презумпції невинуватості є принципindubioproreo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Згідно із пунктом 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
У справі «Полі Одрі Едвардс проти Об'єднаного Королівства» (Pauland Audrey Edwards v. The United Kingdom), рішення від 27 жовтня 2004 року, заява № 46477/99, Європейський Суд з прав людини зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
У справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» (Barbera, Messegueand Jabardov.Spain), рішення від 06 грудня 1998 року, заява № 10590/83, Європейський Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav.Russia», рішення від 30.05.2013, заява №36673/04, ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Так, згідно з п. 1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення, з огляду на що, слід винести передбачену пунктом 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП постанову про закриття справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У свою чергу, суддя враховує, що пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст.40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому, виходячи з норм ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, не вбачає підстав для стягнення судового збору.
Керуючись ст. 247, 279, 283, 284, 287, 289 КУпАП,
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Суддя Р.Г. Равлінко