Справа № 442/3184/26
Провадження № 1-кс/442/476/2026
01 травня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дрогобичі заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_4 від розгляду справи за скаргою ОСОБА_3 щодо невнесення поданої заяви про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР, -
ОСОБА_3 заявила відвід слідчому судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_4 від розгляду справи за скаргою ОСОБА_3 щодо оскільки щодо судді ОСОБА_4 не завершене кваліфікаційне оцінювання щодо відповідності критеріям професійної етики та доброчесності, то це створює у неї сумнів в неупередженості суду. Також вказує, що у пов'язаній справі № 442/1162/26 за аналогічних обставин мали місце істотні порушення норм кримінального процесуального закону, що викликає у неї сумніви в неупередженості та компетентності судді, зокрема слідчий суддя ОСОБА_4 допустив участь адвоката, який представляв інтереси юридичної особи без належного з'ясування його процесуального статусу у розумінні КПК України та без вирішення питання про його допуск, а тому просить заяву задовольнити.
ОСОБА_3 в судовому засіданні подану заяву про відвід підтримала в повному обсязі.
Повноважні представники Дрогобицької окружної прокуратури та слідчий суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Суд, дослідивши матеріали заяви, дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ст. 75 КПК України cлідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Частиною 5 ст. 80 КПК України передбачено, що відвід повинен бути мотивованим.
Згідно з Бангалорськими принципами діяльності судді, затвердженими резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, суддя повинен виконувати свою професійну функцію незалежно, виходячи з власної оцінки фактів та відповідно до свідомого розуміння закону, незважаючи при цьому на будь-які зовнішні впливи, стимули, тиски, загрози чи втручання, прямі або непрямі, хоч би від кого вони йшли і хоч би якими були їх причини.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, наявність безсторонності (неупередженості) має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Мироненко і Мартенко проти України», заява № 4785/02, рішення від 10.12.2009 року, п. 66, 67).
У контексті об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», заява № 33958/96, п. 44, ECHR 2000-XII, у справі «Газета «Україна-Центр» проти України», заява № 16695/04, рішення від 15.07.2010, п. 31, «Хаусшільдт проти Данії», рішення від 24.05.1989, п. 48).
У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»).
У рішенні від 15.07.2005 у справі «Межнаріч проти Хорватії» ЄСПЛ звернув увагу на те, що слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості.
Незгода з попередніми рішеннями не може бути підставою для відводу, оскільки не є об'єктивною обставиною, яка може вказувати на упередженість судді. Слід зазначити, що незгода з процесуальними рішеннями судді може бути втіленою у процедурі оскарження судового рішення до суду вищої інстанції, а нерозуміння правової позиції через механізм роз'яснення процесуальних рішень судді.
Не завершення кваліфікаційного оцінювання щодо судді не може вважатися підставою для сумнівів в його неупередженості.
Слід зазначити, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.
Таким чином, заявлений відвід не містить достатніх даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу, що передбачені зазначеними нормами КПК України, зокрема упередженого ставлення слідчої судді під час розгляду вказаної скарги.
Крім того, доказів про наявність інших обставин, зазначених у ст. 75 КПК України, заявником також надано не було.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що доводи заявника щодо наявності сумнівів в неупередженості слідчої судді не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому в задоволені заяви про відвід слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_4 від розгляду справи за скаргою ОСОБА_3 щодо невнесення поданої заяви про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР, слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 75, 81, 372 КПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_4 від розгляду справи за скаргою ОСОБА_3 щодо невнесення поданої заяви про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1