1Справа № 335/4031/26 1-кс/335/1471/2026
29 квітня 2026 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , підозрюваної ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026080000000121 від 21.03.2026,
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.
На обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026080000000121 від 21.03.2026 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України (незакінчений замах на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України).
24 квітня 2026 року під час проведення санкціонованого обшуку за місцем трудової діяльності ОСОБА_3 , а саме в кімнаті 222 на другому поверсі третього під'їзду будинку АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено системний блок «Microlab» у корпусі темно-сірого кольору (s/n S2131200161).
Посилаючись на те, що вказаний системний блок відповідає критеріям ст. 98 КПК України та може містити в собі інформацію про обставини вчинення злочину, слідчий просив накласти на нього арешт.
Слідчий СУ ГУНП в Запорізькій області подав до суду заяву, в якій підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Підозрювана та захисник заперечували проти клопотання та просили відмовити в його задоволенні. Свою позицію захисник обґрунтовував порушенням слідчим граничних строків подання клопотання про арешт майна до суду, а також недотриманням вимог щодо дводенного строку розгляду такого клопотання з дня його надходження. Обшук проводився в нічний час (початок о 02:43) без належного обґрунтування виняткової невідкладності. Крім того, до проведення обшуку були залучені неуповноважені особи, які не зазначалися в ухвалі слідчого судді, що, на думку захисника, робить отримані результати недопустимими доказами. Слідчим у клопотанні не наведено переконливих доводів того, що вилучене майно відповідає критеріям речових доказів, є знаряддям злочину або має значення для досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12026080000000121. У клопотанні відсутні пояснення щодо зв'язку вилученого майна з інкримінованим ОСОБА_3 кримінальним правопорушенням.
Заслухавши думку захисника та підозрюваної, вивчичив клопотання про арешт майна, слідчий суддя доходить висновку про його невідповідність вимогам ст. 171 КПК України.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна (ч. 1 ст. 170 КПК України).
Арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (абз. 1 ч. 10 ст. 170 КПК України).
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
Вимоги до змісту клопотання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів викладені у ч. 2 ст. 171 КПК України, згідно з якою у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Абзацем 2 ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другої цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп'ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Тягар доведення існування підстав чи розумних підозр вважати, що майно, на яке необхідно накласти арешт, є доказом кримінального правопорушення, покладається на особу, яка звертається до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.
Слідчим суддею встановлено, що у клопотанні слідчим не зазначено підстав арешту майна, яким саме критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, відповідає майно, на яке слідчий просить накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів, не наведено обґрунтування необхідності арешту вилученого майна, яке є комп'ютерною системою. До клопотання слідчим не додано жодних матеріалів на обґрунтування підстав та мети арешту майна.
Згідно з ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 171, 172 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026080000000121 від 21.03.2026 - повернути прокурору, який здійснює повноваження прокурора у цьому кримінальному провадженні, для усунення недоліків.
Встановити прокурору строк для усунення недоліків клопотання - сімдесят дві години з моменту постановлення ухвали, тобто до 15 год 00 хв 02 травня 2026 року.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1