Справа №333/60/26
Провадження №3/333/480/26
Іменем України
28 квітня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Холод Р.С., за участі захисника Михайлова Д.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , -
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, -
15.12.2025 року, о 09 год. 37 хв., ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Opel Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_2 , по Оріхівському шосе, 14А км у м. Запоріжжі, у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9.а Правил дорожнього руху України. Огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 проводився у встановленому законодавством порядку: на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою спеціального технічного приладу «Аlcotest Drager 6820» (результат - 0,64 ‰).
12.01.2026 року справа стосовно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП з Управління патрульної поліції в Запорізькій області надійшла до Комунарського районного суду м. Запоріжжя.
16.02.2026 року від захисника Михайлова Д.О. на адресу суду надійшло клопотання про закриття провадження, у зв'язку з проходженням ОСОБА_1 військової служби.
30.03.2026 року постановою судді задоволено клопотання захисника Михайлова Д.О. та витребувано з Управління патрульної поліції в Запорізькій області інформацію з журналу обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам'яті, копіювання цифрової інформації щодо видачі нагрудної відеокамери № 474286 станом на 15.12.2025 року; копії сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку та калібрування робочого засобу вимірювальної техніки - «Alcotest Drager 6820» (прилад № ARH-0019); витяг із журналу обліку, видачі, повернення газоаналізатора «Alcotest Drager 6820» (прилад № ARHF 0019) та мундштуків до нього за 15.12.2025 року.
15.04.2026 року з Управління патрульної поліції в Запорізькій області надійшли витребувана інформація та документи.
28.04.2026 року на адресу суду від захисника Михайлова Д.О. надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутності складу адміністративного правопорушення.
У вказаному клопотанні зазначено:
1)зміст відеозапису, долученого до протоколу про адміністративне правопорушення, суперечить матеріалам справи та викладеній у фабулі протоколу, а саме: у протоколі зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння 15.12.2025 року о 09 год. 30 хв., тоді як фактична зупинка транспортного засобу, згідно з відеозаписом, відбулася о 09 год. 37 хв.;
2)відеозапис не містить фіксації моменту оголошення та підписання акта огляду на стан алкогольного сп'яніння, що унеможливлює перевірку дотримання встановленого порядку його складання;
3)працівниками поліції належним чином не доведено факту наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння;
4)складання адміністративного протоколу не уповноваженою особою, так як ОСОБА_1 є військовослужбовцем.
Того ж дня, на адресу суду від захисника Михайлова Д.О. надійшло клопотання про призначення адміністративного стягнення з урахуванням принципу індивідуалізації. У клопотанні зазначено, що сторона захисту заперечує проти висунутих обвинувачень та вважає, що провадження у справі підлягає закриттю. Водночас, у разі якщо суд дійде висновку про винуватість ОСОБА_1 , захисник просить врахувати наведені у клопотанні обставини при вирішенні питання про вид та розмір адміністративного стягнення.
Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 проходить військову службу у лавах Збройних Сил України та є учасником бойових дій. Позбавлення останнього права керування транспортними засобами строком на один рік фактично унеможливить належне виконання ним службових обов'язків, а також може негативно вплинути на інших військовослужбовців, оскільки ОСОБА_1 буде позбавлений можливості своєчасно та ефективно виконувати покладені на нього функції.
З урахуванням правових позицій Конституційного Суду України, сторона захисту вважає можливим застосування у даній справі аналогії закону, а саме положень статті 69 Кримінального кодексу України, та просить не застосовувати до ОСОБА_1 додаткове адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.
У судові засідання, призначені на 16.02.2026 року, 30.03.2026 року та 28.04.2026 року ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином у встановленому законом порядку.
Захисник Михайлов Д.О. у судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_1 своєї вини не визнає, огляд на стан сп'яніння було проведено з порушенням вимог чинного законодавства, та просив суд врахувати подані ним клопотання.
Вислухавши доводи та пояснення захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов до такого.
Процес притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, регулюється нормами: Кодексу України про адміністративні правопорушення; Правил Дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306; Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція № 1452/735); Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. №1103 (далі - Порядок №1103); Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395 (далі - Інструкція №1395); ЗУ «Про Національну поліцію».
Згідно п.2.9а Правил Дорожнього руху України, водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Пунктами 6 та 7 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 1452/735 передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів та лікарем закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Згідно з п.п. 6,10 Розділу II «Проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів» Інструкції № 1452/735 огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Відповідно до вказаної Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно положень ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена і підтверджується дослідженими судом доказами, а саме:
- даними, встановленими протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №541187 від 15.12.2025 року, згідно яких встановлено час, дату та місце скоєння адміністративного правопорушення;
- даними результату спеціального технічного засобу «Alkotest Drager 6820» № ARНЕ-0019 від 15.12.2025 року, згідно яких тест на стан алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 є позитивним і складає - 0,64‰;
- даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого у зв'язку з виявленням у ОСОБА_1 запаху алкоголю з порожнини рота; вираженого тремтіння пальців рук; неприродної блідості обличчя, було проведено огляд останнього на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Alkotest Drager 6820». Результат позитивний - 0,64‰, з чим ОСОБА_1 погодився, що підтверджується підписом в акті огляду;
- даними відеозапису (відеофайл «ЕПР1 №541187»), наданого УПП в Запорізькій області та дослідженого судом, згідно з якими зафіксовано зупинений на блокпосту транспортний засіб «Opel Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з водійського місця якого виходить водій, як у подальшому встановлено - ОСОБА_1 (час відеозапису - 0:02:05-0:02:56).
У подальшому, у зв'язку з виявленням ознак алкогольного сп'яніння, які було озвучено, працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального приладу «Драгер», на що останній погодився (0:04:25-0:04:45).
Поліцейським було здійснено контрольний забір повітря з метою перевірки справності спеціального технічного засобу, після чого ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння. Озвучений поліцейським результат склав 0,64‰. Із зазначеним результатом водій погодився (час відеозапису: 0:14:44-0:16:09).
Інспектор поліції роз'яснив ОСОБА_1 право пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, у разі незгоди з результатом алкотесту, однак водій не виявив такого бажання (0:07:30-0:07:38).
Після цього працівник поліції роз'яснив ОСОБА_1 його права (час відеозапису: 0:12:35) та склав протокол про адміністративне правопорушення стосовно останнього.
Оцінюючи вказані докази, суддя дійшов висновку, що вони не суперечать один одному, а навпаки доповнюють та підтверджують обставини порушення ОСОБА_1 вимог п.2.9а Правил дорожнього руху України. Порушень з боку патрульних поліцейських по оформленню адміністративного матеріалу відносно останнього, суддя не вбачає.
При прийнятті рішення суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86).
На підставі викладеного, жодних належних та допустимих доказів, які б спростували наявність події і складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП та непричетність до нього ОСОБА_1 , суду не надано і не встановлено під час судового засідання.
В даному випадку суддя дійшов до висновку, що досліджені у судовому засіданні докази: дані протоколу про адміністративне правопорушення та на відеозаписі, долученому до нього, не суперечать, а навпаки доповнюють один одного і є переконливими, підтверджуючи:
- порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9а Правил дорожнього руху України, а саме: водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння;
- наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: керування транспортними засобами особою у стані алкогольного сп'яніння.
Щодо доводів захисника, суд їх не приймає до уваги та відноситься критично, враховуючи таке.
Щодо невідповідності змісту відеозапису, долученого до протоколу про адміністративне правопорушення, та викладеній фабулі у протоколу
Вказана захисником різниця у часі (09 год. 30 хв. та 09 год. 37 хв.) не є істотною та не спростовує факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Зазначення часу у протоколі має орієнтовний характер та може незначно відрізнятися від фактичного часу фіксації події технічними засобами. Така розбіжність сама по собі не свідчить про недостовірність доказів чи відсутність події правопорушення.
Крім того, неправильний час, зазначений у протоколі жодним чином не порушує, не звужує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Щодо відсутності фіксації моменту оголошення та підписання акта огляду на стан алкогольного сп'яніння
Відсутність повної відеофіксації усіх процесуальних дій не є безумовною підставою для визнання відповідних доказів недопустимими. Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння є письмовим доказом, який міститься у матеріалах справи, та його належність і допустимість оцінюється судом у сукупності з іншими доказами.
З дослідженого в судовому засіданні відеозапису встановлено, що безперервно зафіксовано обставини, які мають значення для правильного вирішення справи відповідно до викладеної в протоколі суті правопорушення, а саме: рух транспортного засобу, його зупинку, оголошення виявлених у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, проходження останнім огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки із використанням спеціального технічного засобу, а також погодження ним результату такого огляду.
Щодо факту відсутності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння
Доводи захисника щодо відсутності ознак алкогольного сп'яніння є необґрунтованими, оскільки спростовуються дослідженим у судовому засіданні відеозаписом, з якого вбачається, що працівником поліції під час спілкування з ОСОБА_1 було виявлено зовнішні ознаки сп'яніння, зокрема наявність запаху алкоголю з порожнини рота (час відеозапису: 0:2:57-0:03:03; 03:03:42: 0:04:39-0:04:45).
Ознаки алкогольного сп'яніння, які стали підставою для вимоги про проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння, поліцейськими викладено у протоколі про адміністративне правопорушення та в доданих до нього матеріалах.
Суд зважає на те, що підставою для висунення вимоги про проходження огляду є суб'єктивне припущення поліцейського щодо перебування особи у стані сп'яніння, яке ґрунтується на наявності у особи ознак, передбачених п. 3 розділу І Інструкції №1452/735 ознак наркотичного сп'яніння.
Щодо складання постанови неуповноваженою особою
Відповідно до ч.с. 1-3 ст. 266-1 КУпАП, військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Отже, проведення огляду військовослужбовця на стан алкогольного сп'яніння у порядку статті 266-1 КУпАП (тобто посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України) передбачений лише у випадку якщо є підстави вважати, що військовослужбовець у стані сп'яніння перебуває на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення), а також виконує обов'язки військової служби або перебуває на території військових частин.
Згідно з ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці - особи, які проходять військову службу.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 вказаного Закону військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби:
1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);
2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;
3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);
4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою;
5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
З матеріалів справи вбачається, що 15.12.2025 року, о 09 год. 30 хв., ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Opel Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_2 , по Оріхівському шосе, 14А км у м. Запоріжжі, у стані алкогольного сп'яніння.
Також, під час спілкування з працівниками поліції чоловік, який перебував на передньому пасажирському сидінні, повідомив, що вони прямують у місто до лікарні (час відеозапису: 0:02:38). У подальшому, ОСОБА_1 пояснив працівникам поліції, що він видалив зуби та прямує до стоматолога (час відеозапису: 0:05:17).
Отже, вищезазначена подія відбулась поза межами військової частини, поза межами місць, зазначених у ст. 266-1 КУпАП, ОСОБА_1 керував приватним автомобілем.
При цьому, ОСОБА_1 не повідомляв працівникам поліції про те, що на час його зупинки він виконував обов'язки військової служби, відповідно, жодних доказів на підтвердження цих обставин працівникам поліції не надав.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Оскільки правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, віднесено до правопорушень на транспорті, то військовослужбовець винний у його вчинені, повинен нести адміністративну відповідальність на загальних засадах. Тому і проведення огляду водія-військовослужбовця на стан алкогольного сп'яніння та складання протоколу про адміністративне правопорушення за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння відповідно до приписів ст.ст.255, 266 КУпАП віднесено до повноважень органів Національної поліції.
За таких обставин, доводи захисника щодо порушення працівниками поліції вимог ст.266-1 КУпАП, є необґрунтованими та такими, що суперечать фактичним обставинам справи.
При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, майновий стан, відсутність фактів про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суддя не вбачає.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 29.06.2007 року у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполучення Королівства», особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є такими, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Отже, керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння не може вважатись малозначним правопорушенням, оскільки зазначені дії наражають оточуючих на небезпеку.
Згідно довідки УПП в Запорізькій області ОСОБА_1 має посвідчення водія НОМЕР_3 від 24.10.2019 року.
За вказаних обставин, вважаю, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України, у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керувати транспортними засобами на один рік.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Щодо клопотання про зупинення провадження
Нормами КУпАП не передбачено зупинення провадження в справах про адміністративне правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП з наведеної підстави, а тому вказана вимога захисника не підлягає задоволенню.
Одночасно слід зазначити, що листом Верховного суду до апеляційних та місцевих судів загальної юрисдикції від 04 грудня 2025 року №718/0/158-25 надано роз'яснення, що частиною четвертої статті 277 Кодексу про адміністративні правопорушення передбачені певні випадки зупинення розгляду справ про адміністративні правопорушення, однак зупинення розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, у зв'язку з перебуванням осіб, що притягаються до адміністративної відповідальності на військовій службі можливе лише після внесення змін до КУпАП.
Щодо клопотання про призначення адміністративного стягнення з урахуванням принципу індивідуалізації
Позиція сторони захисту є внутрішньо суперечливою, оскільки одночасно заявляється про відсутність складу адміністративного правопорушення та необхідність врахування пом'якшуючих обставин при призначенні стягнення. Така правова позиція сама по собі не впливає на обов'язок суду ухвалити рішення виключно на підставі встановлених обставин справи та вимог закону.
Проходження ОСОБА_1 військової служби та його участь у бойових діях можуть враховуватися при індивідуалізації адміністративного стягнення як характеристика особи правопорушника. Водночас, вони не є безумовною підставою для звільнення від застосування передбачених законом обов'язкових видів адміністративного стягнення.
Щодо посилання сторони захисту на можливість застосування аналогії закону, зокрема положень статті 69 КК України, слід зазначити, що відповідно до загальних принципів адміністративного права та положень КУпАП, застосування аналогії закону при визначенні виду та розміру адміністративного стягнення не допускається, особливо у випадках, коли санкція норми є чітко визначеною та імперативною. Норми кримінального законодавства не підлягають застосуванню до адміністративних правовідносин за аналогією.
Крім того, висновки Конституційного Суду України, на які посилається сторона захисту, підлягають застосуванню з урахуванням конкретних правовідносин та не можуть тлумачитися як такі, що дозволяють ігнорувати пряму норму закону щодо обов'язковості застосування певного виду стягнення.
На підставі викладеного, клопотання захисника не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 130, 283, 284, 287-289 КУпАП, п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір»суддя, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень (отримувач: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA708999980313000149000008001, код класифікації доходів бюджету: 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 коп. (Реквізити для сплати: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
У разі несплати ОСОБА_1 штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП (не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення), постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцем знаходження його майна, в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, відповідно до вимог ст. 308 КУпАП з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Р.С. Холод