Єдиний унікальний номер № 333/4427/26
Провадження № 2-о/333/230/26
01 травня 2026 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Ходька В.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа 1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , заінтересована особа 2: Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту перебування на утриманні, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаною заявою, в якій просить: встановити факт перебування її на повному утриманні свого рідного брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), який загинув (помер) ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання обов'язків військової служби.
Розглядаючи вказану заяву і додані до неї документи, суд враховує наступне.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні. Частиною другою вказаної статті передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Частиною третьою статті 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Тобто, заява про встановлення факту, що має юридичне значення в цивільній справі в порядку окремого провадження, повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст.ст.175, 177 ЦПК, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст. 318 цього Кодексу. Зокрема в заяві повинно бути зазначено який факт заявник просить встановити та з якою метою, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, докази, що підтверджують факт, до заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини.
Вказаний висновок узгоджується з правовими позиціями викладеними в п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" де зазначено, що вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим конкретною статтею про зміст заяви. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.
Зі змісту заяви вбачається, що встановлення факту перебування на утриманні необхідне заявниці для отримання одноразової допомоги при загибелі військовослужбовця, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», відповідно до ст. 16-1 зазначеного закону, одноразова грошова допомога призначається, зокрема, членам сім'ї загиблого, які перебували на його утриманні.
Відповідно до ч. 4 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
До заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв'язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов'язки. Участь у справі цих осіб зумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб'єктивні права та обов'язки мають юридичний зв'язок із суб'єктивними правами і обов'язками заявників.
Відповідно до ч. 3 ст. 42, ст.ст. 175, 177, 318 ЦПК України у заяві мають бути зазначені всі заінтересовані особи, права та обов'язки яких можуть бути порушені або зміненні рішенням суду.
Відповідно до ст. 16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до ч. 4 ст. 16 вказаного Закону військовослужбовець, військовозобов'язаний або резервіст, який призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, має право скласти в письмовій довільній формі особисте розпорядження на випадок своєї загибелі (смерті) про виплату одноразової грошової допомоги особі (особам) за його вибором, визначивши розмір частки таких осіб у відсотках (далі - особисте розпорядження).
Оригінал особистого розпорядження зберігається у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації місця проживання або за місцем призову (прийняття) на військову службу такої особи, якщо такий призов (прийняття) на військову службу здійснювався (здійснювалося) не за місцем реєстрації місця проживання військовозобов'язаного або резервіста.
Згідно ст. 16-1 зазначеного Закону у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті, зокрема утриманці загиблої (померлої) особи, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
За наявності особистого розпорядження право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, на користь яких складено таке особисте розпорядження, у розмірі частки, визначеної в такому розпорядженні у відсотках.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Тому, враховуючи мету встановлення в судовому порядку факту перебування на утриманні, заявником не вирішено питання щодо участі в справі в якості заінтересованих осіб Міністерства оборони України та Головного управління Пенсійного фонду України, на яких покладено обов'язок щодо здійснення зазначених виплат.
Крім того, заявницею не зазначеного коло інших осіб, які відповідно до законодавства мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця, а також не наведено відомостей щодо їх наявності чи відсутності.
Верховний Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що у справах окремого провадження суд зобов'язаний залучати до участі у справі органи, права та обов'язки яких може вплинути рішення суду, а незалучення таких осіб є істотним порушенням норм процесуального права, зокрема, постанова Верховного суду від 24.01.2024 у справі № 757/31237/18, постанова від 01.10.2025 у справі № 607/7513/23.
Отже, заявником не в повній мірі визначено коло заінтересованих осіб, які мають брати участь у справі. Водночас вказані обставини мають істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки впливають на визначення кола таких осіб та перевірку підстав для встановлення факту перебування на утриманні. Крім того, рішення у даній справі може безпосередньо вплинути на права та обов'язки інших осіб, які мають право на отримання відповідної виплати.
Крім того, як зазначено вище, у разі складання особистого розпорядження військовослужбовцем, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, на користь яких складено таке особисте розпорядження, що виключає право на отримання одноразової допомоги інших осіб, визначених ст.16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зокрема і утриманців.
Проте, заявницею не долучено доказів про складення такого розпорядження чи його відсутності, або неможливості самостійно отримати такі докази.
Як вбачається зі змісту заяви, встановити даний факт у позасудовому порядку неможливо, оскільки відсутній документ, що підтверджує факт утримання, а для виплати допомоги вимагається відповідне судове рішення.
Однак заявницею не зазначено, чи зверталась вона за отриманням такої допомоги та чи було їй відмовлено.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на вказане, заяву необхідно залишити без руху, а заявнику - надати строк для усунення зазначених недоліків, шляхом подання заяви з додержанням вимог викладених у статтях 175 і 177, 318 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.294, 318, 175, 177, 185, 259-261 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа 1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , заінтересована особа 2: Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту перебування на утриманні - залишити без руху, надавши заявнику строк у п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків заяви.
Роз'яснити заявнику, що в разі не усунення недоліків у зазначений вище строк заява буде вважатися неподаною та повернута, що не позбавляє права повторного звернення до суду.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.М. Ходько