Заводський районний суд м. Запоріжжя
вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua
Справа № 332/1120/26
Провадження №: 1-кп/332/321/26
27 квітня 2026 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.12.2025 за № 12025082030000794, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
У провадженні Заводського районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , оскільки судовий розгляд у справі не завершений, термін перебування під вартою обвинуваченого закінчується 02.05.2026, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не перестали існувати і не зменшилися, а жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може бути застосований.
Обвинувачений ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував, вважаючи безпідставними твердження прокурора про наявність ризиків переховування від суду, незаконного впливу на свідків та потерпілу, а пред'явлене обвинувачення необґрунтованим.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 також просила відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на те, що ризики, якими обґрунтоване клопотання, не доведені належним чином і носять характер припущень. Оскільки обвинувачений не перебуває в розшуку ані на території України, ані за її межами, тому відсутні підстави вважати, що обвинувачений має намір переховуватися від суду. Сама по собі тяжкість скоєного правопорушення не може бути виключною підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, ані свідки, ані потерпіла не зверталися до правоохоронних органів із заявами про вчинення на них незаконного впливу зі сторони ОСОБА_4 . З огляду на зазначене захисник просила відмовити прокурору у задоволенні клопотання, обрати відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ознайомившись з поданим клопотанням, заслухавши доводи учасників процесу щодо нього, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до положень ст. ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
Суд, який розглядає висунуте особі обвинувачення, не може робити жодних висновків та висловлювати жодних припущень з приводу обґрунтованості повідомленої особі підозри чи висунутого обвинувачення протягом судового розгляду, адже це становитиме порушення права на розгляд її справи безстороннім судом, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_4 перебуває у статусі обвинуваченого, суд на даному етапі не здійснює оцінку обґрунтованості підозри.
Положеннями ст. 199 КПК України визначений порядок продовження строку тримання під вартою.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зав'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
Частиною 1 ст. 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 12.12.2025 був застосований до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, який у подальшому ухвалою слідчого судді від 05.02.2026 був продовжений до 10 березня 2026 року. Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 04.03.2026 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого продовжений до 02.05.2026.
Вирішуючи питання доцільності продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а враховує, що прокурор належним чином мотивував своє клопотання.
Так, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які враховувалися при застосуванні до обвинуваченого даного виду запобіжного заходу, на даний час не відпали і не зменшились, оскільки ОСОБА_4 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, яке законодавцем віднесено до категорії тяжких злочинів, санкція статті передбачає покарання від 5 до 8 років позбавлення волі. Розуміючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, обвинувачений може переховуватися від суду, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1. ст. 177 КПК України.
Існування ризику незаконного впливу на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що обвинувачений, перебуваючи за межами місця позбавлення волі, буде мешкати у безпосередній близькості з потерпілою та зі свідками даного злочину та підтримувати із ними спілкування, так як він до його затримання проживав разом з ними за однією адресою та іншого місця проживання не мав. Тому у випадку застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, він може здійснювати тиск на них, у тому числі й шляхом погроз, умовлянь схилити їх до дачі неправдивих показів, що вплине на швидке, повне та неупереджене проведення судового розгляду.
При цьому слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду, до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
На наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення вказує той факт, що ОСОБА_4 , хоча і є особою, яка в силу ст. 89 КК України вважається раніше не судимою, проте, неодноразово притягувався до відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, у тому числі і за насильницькі злочини, що суттєво характеризує особу ОСОБА_4 .
Суд бере до уваги, що ОСОБА_4 до моменту його затримання офіційно не працював, хоча і має середню спеціальну освіту, розлучений, має на утриманні неповнолітню дитину, 2013 року народження, з якою не проживає, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків, постійного місця мешкання, місця роботи.
Суд також приймає до уваги запровадження в Україні військового стану, що ускладнює здійснення контролю за виконанням зобов'язань обвинуваченим.
В силу ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.
Ураховуючи наявні дані про особу обвинуваченого, суд вважає виправданим саме такий обраний запобіжний захід, оскільки обставини інкримінованого кримінального правопорушення, норми діючого кримінального процесуального законодавства та наявні ризики дають підстави вважати, що більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, встановлюється розмір застави від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, враховує матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість кримінального правопорушення та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 . У зв'язку з чим слід визначити заставу у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (із розрахунку 3328 гривень), що складає 133 120 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов'язки, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до прокурора або суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утриматися від спілкування зі свідками та потерпілою у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, у тому числі з державами, з котрими Україна має міждержавні договори про перетин кордонів за внутрішньодержавними паспортами.
Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 331, 372, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити частково.
Продовжити строк тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном на 60 (шістдесят) днів, тобто до 25 червня 2026 року включно.
Визначити ОСОБА_4 альтернативний захід у виді застави у розмірі 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 133 120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок № UA928201720355289002015001205, відкритий в Держказначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ: 26316700, в призначенні платежу обов'язково зазначати інформацію про ПІБ обвинуваченого, номер справи і суд, в якому обрано запобіжний захід.
У випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави строком на 2 (два) місяці покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою до прокурора або суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утриматися від спілкування зі свідками та потерпілою у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, у тому числі з державами, з котрими Україна має міждержавні договори про перетин кордонів за внутрішньодержавними паспортами.
Роз'яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явився за викликом до прокурора або суду без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суддя вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Виконання ухвали доручити начальнику ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, його захиснику.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня оголошення до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя, а особою, яка перебуває під вартою, - протягом п'яти днів з моменту отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали виготовлений та проголошений 01 травня 2026 року о 10 годині 00 хвилин.
Суддя ОСОБА_1