Заводський районний суд м. Запоріжжя
вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua
Справа № 334/10739/25
Провадження №: 1-кс/332/81/26
27 квітня 2026 р. м. Запоріжжя
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
заявника ОСОБА_3 (у режимі відеоконференції),
розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
До Заводського районного суду м. Запоріжжя 13 лютого 2026 року надійшла скарга ОСОБА_3 від 15.12.2025 на бездіяльність уповноважених осіб органу досудового розслідування Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 .
В обґрунтування вимоги, зазначеній у скарзі, ОСОБА_3 вказав, що ним повідомлено слідчій оперативній групі про злочинні дії суддів Дніпровського районного суду м. Запоріжжя та прокурора ОСОБА_4 , які вони скоїли у судовому засіданні. Станом на дату подання скарги службовими особами не виконані вимоги ст. 214 КПК України щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за вказаним фактом.
Скаржник просить зобов'язати відповідальних осіб Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК України внести до ЄРДР вищезазначене повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.
Ухвалою слідчого судді від 13.02.2026 відкрито провадження у справі, витребувані від Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області копію заяви ОСОБА_3 , складену ним у грудні 2025 року, та матеріали, що стосуються наведених у скарзі заявника обставин.
На виконання ухвали слідчого судді 27.02.2026 дізнавачем сектору дізнання Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_5 надані матеріали кримінального провадження № 12025087050000441 від 27.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
Зі змісту витягу з ЄРДР встановлено, що кримінальне провадження № 12025087050000441, зареєстроване 27.11.2025, не стосується фактів, викладених у заяві ОСОБА_3 від 15.12.2025.
Ухвалою слідчого судді від 09.03.2026 витребувані у Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області матеріали, що стосуються перевірки скарги ОСОБА_3 за фактом, який був повідомлений ОСОБА_3 оперативно-слідчій групі, що викликалася 09 чи 10 грудня 2025 року до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя за викликом на єдиний номер екстреного виклику поліції в Україні 102, стосовно незаконних дій прокурора ОСОБА_4 та суддів Дніпровського райсуду м. Запоріжжя з приводу долучення до матеріалів кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 за ст. 187 КК України речових доказів: рюкзака та наплічної сумки.
Листом від 26.03.2026 Запорізьке РУП ГУНП в Запорізькій областінадало до суду копії матеріалів звернення ОСОБА_3 , які зареєстровані у інформаційно-телекомунікаційній системі "Інформаційний портал Національної поліції України" (журнал єдиного обліку) Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області 10.1202025 за № 45590.
У судовому засіданні скаржник ОСОБА_3 підтримав вимоги своєї скарги, просив її задовольнити.
Представник Запорізького РУП Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, який про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, заяв, клопотань слідчому судді не надав.
Відсутність слідчого не є перешкодою для розгляду скарги по суті, що визначено ч. 3 ст. 306 КПК України.
Дослідивши надану сторонами скарги інформацію та матеріали скарги, слідчий суддя доходить такого висновку.
Окремою формою судової діяльності відповідно до КПК є судовий контроль за додержанням законів органами досудового розслідування, який реалізує слідчий суддя. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов'язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини на стадії досудового розслідування.
Системний аналіз положень ст. ст. 214, 303, 304 КПК України свідчить, що предметом судового контролю слідчого судді може бути бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Слідчий суддя уповноважений здійснювати контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, яке здійснюється на засадах, у тому числі, диспозитивності та змагальності сторін.
Вирішуючи скаргу, слідчий суддя встановила такі обставини.
Виходячи зі змісту скарги, ОСОБА_3 звернувся до Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області із заявою про вчинення суддями Дніпровського суду м. Запоріжжя та прокурора ОСОБА_4 незаконних дій, що сталися під час судового засідання.
Разом з тим, з копії рапорту від 10.12.2025 (ЄО № 45590) вбачається, що 10.12.2025 о 15:59 надійшло повідомлення зі служби 102. Заявник повідомив, що дзвонить з телефона адвоката, вказує, що 10.12.2025 о 15:55 під час судового засідання у справі № 334/8800/24 прокурором ОСОБА_6 , на його думку, було підмінено докази та суду надані речі, які не відповідають дійсності справи, а саме майка.
У поясненнях від 10.12.2025 ОСОБА_3 зазначив, що під час судового засідання 10.12.2025 з розгляду справи № 334/8800/24 за участі прокурора ОСОБА_4 було розпочато дослідження речових доказів. ОСОБА_3 було встановлено, що пакет з речовими доказами пошкоджений, з пакета виглядала червона майка, яка не належить ОСОБА_3 . У зв'язку з цим ОСОБА_3 вважає, що червону майку до речових доказів підклав прокурор ОСОБА_4 .
У ході проведення перевірки службові особи Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області дійшли висновку про відсутність підстав для прийняття рішення про внесення відомостей до ЄРДР, про що повідомлено заявника листом від 26.12.2025 № 25734-2025.
У ч. 1 ст. 303 КПК України визначений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні, серед іншого, може бути оскаржена бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення. Зміст цієї норми передбачає, що така скарга до слідчого судді може бути подана, зокрема, заявником.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР, та їх перелік визначені ч. 5 ст. 214 КПК України.
Системний аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні, і вказана заява чи повідомлення повинні містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Отже, певне звернення особи можна розглядати саме як заяву чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, якщо воно містить реальні об'єктивні дані, які вказують на можливий факт вчинення певного діяння, яке має ознаки кримінального правопорушення. При цьому навіть якщо заявник прямо назве певне діяння злочином, то це не означатиме автоматично, що подія злочину насправді мала місце, оскільки заявник може помилятися в юридичній оцінці відповідних фактів.
Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України та Положенням про ЄРДР, порядком його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298, до Реєстру вносяться, крім іншого, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в них об'єктивних фактичних даних, які б дійсно свідчили про наявність фактів та обставин, які у своїй сукупності вказують на ознаки вчинення кримінального правопорушення.
Така позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 у справі № 556/450/18, в якій суд зазначив, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ними приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Такими вагомими обставинами є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак складу злочину та підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, тобто, за таких обставин, кримінальне провадження не може бути розпочато.
Зазначене також узгоджується із правовими позиціями, викладеними у постановах ККС Верховного суду від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18 та від 30.09.2021 у справі № 556/450/18.
Така законодавча конструкція ч. 1 ст. 214 КПК України має на меті забезпечити виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, та його дієвості.
Саме тому слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. У разі ж відсутності таких даних слідчий, прокурор з метою недопущення вказаних негативних наслідків не повинні вносити такі відомості до ЄРДР (Ухвали Вищого антикорупційного суду від 07.10.2022 у справі № 991/4166/22, провадження № 1-кс/991/4185/22 та від 13.10.2022 у справі № 991/4442/22, провадження № 1-кс/991/4459/22).
Разом з цим, у разі невнесення відомостей (бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР ) заявник має право оскаржити таку відмову до слідчого судді.
Так, відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Такий висновок слугує гарантією кожній особі від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Як встановлено зі змісту пояснень ОСОБА_3 від 10.12.2025, останній підозрює прокурора ОСОБА_4 у підміні речових доказів, що сталася під час розгляду справи за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Відповідно до ст. 3 КПК України державне обвинувачення - процесуальна діяльність прокурора, що полягає у доведенні перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.
Порядок дослідження речових доказів судом визначений ст. 357 КПК України.
Так, відповідно до ч. 1 вищевказаної статті речові докази оглядаються судом, а також подаються для ознайомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності - також іншим учасникам кримінального провадження. Особи, яким подані для ознайомлення речові докази, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов'язані з річчю та її оглядом. Учасники судового провадження мають право ставити запитання з приводу речових доказів свідкам, експертам, спеціалістам, які їх оглядали (ч. 3 ст. 357 КПК України).
Зі змісту ст. 94 КПК України випливає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення; жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Наведені у заяві доводи ОСОБА_3 не містять конкретних фактичних даних, які б свідчили про існування фактів підміни речових доказів, що давало б підстави для кваліфікації дій прокурора за відповідною статтею Кримінального кодексу України.
Будь-яких інших об'єктивних даних, які свідчать про ознаки кримінального правопорушення, заява ОСОБА_3 від 10.12.2025 про вчинене кримінальне правопорушення не містить.
Внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об'єктивних відомостей про обставини його вчинення призвело б до: розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення, що в свою чергу не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень; порушення права та законних інтересів осіб, згаданих в таких повідомленнях; використання інструментів ст. 214 КПК України не для ініціювання початку досудового розслідування щодо конкретного кримінального правопорушення, а для спрямування сил і засобів правоохоронних органів загалом на всю діяльність визначеного заявником підприємства, установи чи організації або окремої людини з метою вже самостійного виявлення слідчим, дізнавачем, прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (а це є вже іншим приводом для початку досудового розслідування за ст. 214 КПК України), а також унеможливлення застосування механізму притягнення заявників до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (ст. 383 КК України). Зазначене не відповідає завданням кримінального провадження, які визначені в ст. 2 КПК України.
Враховуючи наведене вище, у задоволені скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 303, 304 ч.2 п.1, 309 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність службових осіб Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення за заявою від 10.12.2025 відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення копії судового рішення.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 01 травня 2026 року о 9 годині 30 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1