Ухвала від 01.05.2026 по справі 243/3954/26

Номер провадження 1-кп/243/785/2026

Номер справи 243/3954/26

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 01» травня 2026 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області, у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1

за участю:

- секретаря судового засідання - ОСОБА_2

- прокурора - ОСОБА_3

- обвинуваченого - ОСОБА_4

розглянувши у підготовчому судовому засіданні за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує функціонування електронного судочинства в Україні в залі № 4 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження за № 62026050010008069, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 31 березня 2026 року, яке надійшло з Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону 28 квітня 2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Побузьке, Голованівського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, з професійно - технічною освітою, неодруженого, неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб на утримання немає, не є особою з інвалідністю, військовослужбовця військової служби за контрактом, який проходить військову службу на посаді головного сержанта 3 аеромобільного взводу 5 аеромобільної роти НОМЕР_1 аеромобільного батальйону Військової частини НОМЕР_2 Збройних Сил України, у військовому званні « старший сержант », який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.407 частина 5 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Слов'янського міськрайонного суду Донецької області 28 квітня 2026 року надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 407 частина 5 КК України.

Органами досудового розслідування ОСОБА_4 було пред"явлено обвинувачення у вчиненні умисних дій, які виразились у тому, що будучи військовослужбовцем, в умовах воєнного стану самовільно залишив місце служби без поважних причин, тривалістю понад три доби, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 407 частина 5 КК України.

За висновком слідчих органів, кримінальне правопорушення було вчинено за таких обставин:

Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», в останній раз Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 23 липня 2024 року № 469/2024, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 23 липня 2024 року № 3891-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.

Відповідно до Витягу із наказу командира Військової частини (по стройовій частині) від 06 травня 2024 року №133 старшого сержанта ОСОБА_4 призначено на посаду головного сержанта 3 аеромобільного взводу 5 аеромобільної роти 2 аеромобільного батальйону Військової частини НОМЕР_2 .

Таким чином, старший сержант ОСОБА_4 в розумінні вимог ст. ст. 18, 19, 22, 401, диспозиції ст. 407 КК України є військовослужбовцем, тобто суб'єктом вказаного злочину та останньому було достеменно відомо про несення військової служби у час воєнного стану.

Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

Являючись військовослужбовцем військової служби за контрактом, старший сержант ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.

Відповідно до ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.

За приписами статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Проте, старший сержант ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив військовий злочин проти встановленого порядку проходження військової служби за наступних обставин.

Так, у зв'язку з виконанням завдань за призначенням, пов'язаних із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України Військова частина НОМЕР_2 виконує завдання за призначенням на території Донецької області.

14 травня 2024 року старший сержант ОСОБА_4 усвідомлюючи реальну можливість участі у веденні бойових дій, вирішив не виконувати свої обов'язки щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України ухилитися від військової служби у Військовій частині НОМЕР_2 .

Старший сержант ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи її на посаді головного сержанта 3 аеромобільного взводу 5 аеромобільної роти 2 аеромобільного батальйону Військової частини НОМЕР_2 , незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, в умовах воєнного стану, в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», положень Військової присяги, ст. ст. 11, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів, начальників та без поважних причин, 14 травня 2024 року самовільно залишив місце служби - місце тимчасової дислокації підрозділу Військової частини НОМЕР_2 , що розташовувалось в населеному пункті АДРЕСА_2 та проводив час на власний розсуд, поза межами Військової частини НОМЕР_2 , не пов'язуючи його із виконанням обов'язків з військової служби, до 17 квітня 2026 року доки самостійно не з'явився до н.п. Слов'янськ Краматорського району Донецької області до Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, де повідомив про намір далі проходити військову службу, тим самим припинив вчиняти зазначене триваюче кримінальне правопорушення.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просить призначити судовий розгляд на підставі Обвинувального акту, вважає, що Обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття кримінального провадження, для внесення подання про визначення підсудності, для повернення обвинувального акту прокурору немає.

Просить призначити розгляд кримінального провадження у судовому засіданні.

Обвинувачений - ОСОБА_4 не заперечував проти призначення кримінального провадження до розгляду.

Заслухавши думку учасників провадження, перевіривши матеріали кримінальної справи, суд приходить до висновку, що дане кримінальне провадження надійшло до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з порушенням правил територіальної підсудності.

Відповідно до статті 314 частина 3 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:

1. затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468 - 475 цього Кодексу;

2. закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4 - 8 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу

3. повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу;

4. направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження;

5. призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

6. доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.

Як вбачається з Обвинувального акту, старший сержант ОСОБА_4 з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів, начальників та без поважних причин, 14 травня 2024 року самовільно залишив місце служби - місце тимчасової дислокації підрозділу Військової частини НОМЕР_2 , що розташовувалось в населеному пункті АДРЕСА_2 та проводив час на власний розсуд, поза межами Військової частини НОМЕР_2 , не пов'язуючи його із виконанням обов'язків з військової служби, до 17 квітня 2026 року доки самостійно не з'явився до н.п. Слов'янськ Краматорського району Донецької області до Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, де повідомив про намір далі проходити військову службу, тим самим припинив вчиняти зазначене триваюче кримінальне правопорушення.

Згідно з актом обвинувачення у кримінальному провадженні за № 62026050010008069, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 31 березня 2026 року, місцем вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 407 частина 5 КК України є м. Сіверськ Бахмутського району Донецької області ( на теперішній час тимчасова окупована територія України).

Як вказано в Обвинувальному акті, ОСОБА_6 17 квітня 2026 року самостійно з'явився до Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську за адресою - Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Героїв Небесної Сотні, будинок №9 ( юридична адреса), (адреса для листування) м. Дніпро, площа Троїцька, будинок 2).

Таким чином, встановлено, що кримінальне правопорушення, передбачене статтею 407 частина 5 КК України вчинене обвинуваченим ОСОБА_4 на території юрисдикції Бахмутського міськрайонного суду Донецької області.

З урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що вищевказане кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим не у межах територіальної юрисдикції Слов'янського міськрайонного суду Донецької області, а на території юрисдикції іншого суду - Бахмутського міськрайонного суду Донецької області.

Згідно статті 32 КПК України, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень,кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

Відповідно до статті 34 КПК України до початку судового розгляду питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Правила про підсудність ґрунтуються на основних засадах судочинства, передбачених ст. 129 Конституції України, засадах кримінального провадження, визначених у главі 2 КПК України, а також засадах організації судової влади. Порушення правил підсудності належить до істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та згідно із п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження суд направляє обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності.

Відповідно до Обвинувального акту та матеріалів кримінального провадження встановлено, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, передбачене статті 407 частина 5 КК України, на території міста Сіверськ Бахмутського району Донецької області.

З урахуванням вищевикладеного, вищевказане кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим не у межах територіальної юрисдикції Слов'янського міськрайонного суду Донецької області, а на території юрисдикції іншого суду - Бахмутського міськрайонного суду Донецької області.

Частиною 2 статті 34 КПК України передбачено, що питання про направлення кримінального провадження до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого.

Підсудність Бахмутського міськрайонного суду Донецької області у відповідності до рішення Вищої ради правосуддя № 3707/0/15-24 від 19 грудня 2024 року змінено на Покровський районний суд міста Кривий Ріг Дніпропетровської області.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку щодо необхідності ініціювання питання про внесення на розгляд Дніпровського апеляційного суду Подання про визначення підсудності даного кримінального провадження, з метою забезпечення повноти і об'єктивності з'ясування обставин справи.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 32,34, 314, 369-370, 372 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Кримінальне провадження за № 62026050010008069, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 31 березня 2026 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 407 частина 5 КК України, направити до Дніпровського апеляційного суду з метою визначення підсудності даного кримінального провадження.

Захід забезпечення кримінального провадження відповідно до видів, передбачених ст. ст. 131, 176 КПК України не обирався та не застосовувався.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвалу постановлено, складено та підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Повний текст Ухвали проголошено 01 травня 2026 року о 10 годині 50 хвилин.

Головуючий-суддя: ОСОБА_7

Попередній документ
136149538
Наступний документ
136149540
Інформація про рішення:
№ рішення: 136149539
№ справи: 243/3954/26
Дата рішення: 01.05.2026
Дата публікації: 04.05.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Слов'янський міськрайонний суд Донецької області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Самовільне залишення військової частини або місця служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (14.05.2026)
Дата надходження: 12.05.2026
Предмет позову: -
Розклад засідань:
01.05.2026 10:00 Слов'янський міськрайонний суд Донецької області
18.05.2026 09:00 Дніпровський апеляційний суд