30 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 334/5256/21
провадження № 61-5016ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,
розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ускової Ірини Іллівни, на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20 листопада 2023 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 26 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_7 , Районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району як орган опіки та піклування, про визнання іпотечного договору недійсним,
У липні 2021 року ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_7 , Районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району як орган опіки та піклування, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Грищенко В. І., про визнання іпотечного договору недійсним.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20 листопада 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітніх:
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , відмовлено.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 26 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20 листопада 2023 року залишено без змін.
Додатковою постановою Запорізького апеляційного суду від 02 липня 2024 року заяву представника ОСОБА_5 - адвоката Антонова Є. М., про ухвалення додаткового судового рішення задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 витрати, понесені на правову допомогу під час розгляду справи в апеляційному суді, у розмірі 5 000 грн.
15 квітня 2026 рокупредставник ОСОБА_1 - адвокат Ускова І. І., звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20 листопада 2023 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 26 березня 2024 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
У пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України зазначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до частини четвертої статті 389 ЦПК України особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою, крім випадку, коли судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції. Після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов'язки учасника справи.
Тлумачення частин першої та четвертої статті 389 ЦПК України дозволяє дійти висновку про те, що за загальним правилом касаційна скарга може бути подана особою, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки лише після розгляду судом апеляційної інстанції її апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції. Як виняток, допускається оскарження постанови апеляційного суду у касаційному порядку, якщо безпосередньо судом апеляційної інстанції ухвалено судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки особи, яка не брала участі у справі.
ОСОБА_1 не є учасником справи, з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, як особа, яка не брала участі у справі, до апеляційного суду не зверталася, судове рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки безпосередньо судом апеляційної інстанції не ухвалювалося, тому на даний час відсутні передбачені законом правові підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Ускової І. І., на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20 листопада 2023 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 26 березня 2024 року.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Касаційну скаргу подано представником заявника на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20 листопада 2023 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 26 березня 2024 року, які на даний час не підлягають касаційному оскарженню ОСОБА_1 як особою, яка не брала участі у справі.
Аналогічні висновки викладено, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 08 квітня 2021 року у справі № 2-227//2010 (провадження № 61-4996ск21), від 04 квітня
2024 року у справі № 757/37713/21-ц (провадження № 61-3784ск24), від 30 серпня 2024 року у справі № 384/432/23 (провадження № 61-11880ск24) та інших.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (частина четверта статті 10 ЦПК України).
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежено так, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та має бути досягнута пропорційність між використаними засобами та досягнутими цілями (див: рішення ЄСПЛ від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» («Melnyk v. Ukraine»), § 22).
Встановлення у процесуальному законі обмеження можливості касаційного оскарження рішення суду першої інстанції, яке не переглядав апеляційний суд, є розумним і має на меті забезпечити стадійність цивільного процесу та запобігти можливим зловживанням процесуальними правами. Колегія суддів уважає таку мету легітимною. Зазначене обмеження є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом.
Таким чином, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Ускової І. І., слід відмовити з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України.
Керуючись частиною четвертою статті 389 ЦПК України, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Ускової Ірини Іллівни, на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20 листопада 2023 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 26 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: ОСОБА_7 , Районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району як орган опіки та піклування, про визнання іпотечного договору недійсним відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Ю. В. Черняк
Г. В. Коломієць
Д. Д. Луспеник