01 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 904/703/23
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Чумака Ю. Я.,
розглянувши заяву ОСОБА_1
про відвід суддів Кролевець О. А. та Баранця О. М. від розгляду справи № 904/703/23
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2024 (суддя - Ніколенко М. О.) та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2026 (головуючий суддя - Дармін М. О., судді - Мороз В. Ф., Чус О. В.)
у справі №904/703/23
за позовом ОСОБА_1
до Садівничого товариства "Тягинка"
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Садівничого товариства "Тягинка", в якому просив: 1) визнати недійсним рішення позачергових загальних зборів членів Садівничого товариства "Тягинка", які оформлені протоколом від 08.10.2021 № 1-1; 2) визнати недійсними рішення зборів членів правління Садівничого товариства "Тягинка", які оформлені протоколом від 19.03.2022 № 7; 3) зобов'язати Садівниче товариство "Тягинка" підключити ділянку № НОМЕР_1, яка належить ОСОБА_1 , до електроенергії, питної та поливної води.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2024 відмовлено у задоволенні позову.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.02.2025, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2024 скасовано, та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Визнано частково недійсним рішення правління Садівничого товариства "Тягинка" від 19.03.2022 в частині рішення про виключення із членів Садівничого товариства "Тягинка" ОСОБА_1 та відключення від електропостачання, питної та поливної води належної йому земельної ділянки за № НОМЕР_1. Зобов'язано СТ "Тягинка" підключити земельну ділянку № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 до електропостачання, питної та поливної води. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 28.08.2025 (у складі колегії суддів Кролевець О. А.- головуючий, судді - Баранець О. М., Студенець В. І.) касаційну скаргу Садівничого товариства "Тягинка" задоволено частково. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.02.2025 (в частині задоволення позовних вимог) і додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.04.2025 у справі № 904/703/23 скасовано. Справу № 904/703/23 у скасованій частині передано на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.
13.02.2026 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2026 у справі № 904/703/23, подана 10.02.2026 засобами поштового зв'язку разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2026 вказану касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Кролевець О. А.- головуючий, Мамалуй О. О., Баранець О. М.
Ухвалою Верховного Суду від 07.04.2026 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2026 у справі №904/703/23 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 06.06.2026.
27.04.2026 засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із заявою про відвід суддів Кролевець О. А. та Баранця О. М. від розгляду справи № 904/703/23.
Заяву про відвід обґрунтовано тим, що 28.08.2025 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Кролевець О. А. - головуючий, Баранець О. М., Студенець В. І. розглянули касаційну скаргу Садівничого товариства "Тягинка" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.02.2025 у цій справі. В лютому 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2026 у справі № 904/703/23. Ухвалою Верховного Суду від 07.04.2026 у цій справі у складі колегії суддів Кролевець О. А. - головуючий, Баранець О. М., Мамалуй О. О. відкрито касаційне провадження. Однак за твердженнями заявника повторна участь суддів Касаційного господарського суду Кролевець О. А. - головуючий і Баранця О. М. у розгляді цієї справи є незаконною.
Ухвалою Верховного Суду від 29.04.2026 заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Кролевець О. А. та Баранця О. М. від розгляду справи № 904/703/23 визнано необґрунтованою; матеріали справи № 904/703/23 передано на автоматизований розподіл для визначення судді з розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Кролевець О. А. та Баранця О. М.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.04.2026 визначено суддю Чумака Ю. Я. (головуючого) для розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Кролевець О. А. та Баранця О. М.
Верховний Суд, розглянувши заяву про відвід суддів Кролевець О. А. та Баранця О. М., не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
Згідно з положеннями частин першої-третьої статті 6 Господарського процесуального кодексу України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
За приписами частини одинадцятої статті 6 цього Кодексу несанкціоноване втручання в роботу Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та в автоматизований розподіл справ між суддями тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 32 Господарського процесуального кодексу України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині 2 статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов'язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою суддя-доповідач. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.
За приписами частини восьмої статті 32 Господарського процесуального кодексу України суддею-доповідачем та головуючим суддею в колегії є суддя, визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою при автоматизованому розподілі справ.
Частиною тринадцятою статті 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Стаття 36 Господарського процесуального кодексу України визначає випадки, за яких виключається можливість повторної участі судді у розгляді справи. Зокрема відповідною нормою передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Поряд з цим слід зазначити, що правовою підставою визначення складу суду в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду є Господарський процесуальний кодекс України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39 (надалі - Положення про автоматизовану систему документообігу суду), Засади використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, затверджені постановою Пленуму Верховного Суду від 21.03.2025 № 7 (надалі - Засади використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді) та Особливості визначення складу суду в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду, затверджені рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.03.2025 № 6 (надалі - Особливості визначення складу суду в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду).
Постановою Пленуму Верховного Суду від 21.03.2025 № 7 затверджено Засади використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, що введені в дію з 01.04.2025.
Згідно із приписами пункту 1.3 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, збори суддів касаційного суду для забезпечення здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями, зокрема, визначають особливості застосування Положення відповідними касаційними судами з урахуванням положень процесуального законодавства.
Частиною другою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.
За приписами підпункту 2.3.2. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом: розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді.
Згідно з положеннями підпункту 1 пункту 4 Особливостей визначення складу суду в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду касаційні скарги (апеляційні скарги), що надійшли до Касаційного господарського суду після визначення судді-доповідача у цій справі, у тому числі після направлення справи для продовження розгляду судом нижчої інстанції, підлягають передачі раніше визначеному для розгляду конкретної справи складу суду (судді-доповідачу, колегії суддів (три і більше суддів), крім випадків надходження судової справи після нового її розгляду судом нижчої інстанції.
У підпункті 2.3.39.7. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду визначено, що передача судової справи раніше визначеному судді, судді-доповідачу проводиться щодо касаційних скарг (в тому числі й тих, які подані в рамках однієї справи, але на різні судові рішення), які надійшли до суду касаційної інстанції після визначення судді-доповідача у цій судовій справі якщо провадження не закінчено.
У пункті 3.5. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, закріплено, що у судовій справі, що надійшла до касаційного суду як суду касаційної інстанції після нового її розгляду судом нижчої інстанції, АСДС визначає суддю-доповідача між усіма суддями відповідного касаційного суду з урахуванням спеціалізації (за наявності) в загальному порядку, передбаченому Положенням та цими Засадами, якщо інше не встановлено зборами суддів.
Таким чином, з аналізу положень внутрішньоорганізаційних актів, що визначають порядок функціонування автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, що вони не встановлюють жодних обмежень щодо формування складу суду у справі, що надійшла до касаційного суду як суду касаційної інстанції після нового її розгляду судом нижчої інстанції. Навпаки, їх зміст прямо передбачає правило, відповідно до якого у випадку, якщо судова справа надійшла до касаційного суду як суду касаційної інстанції після нового її розгляду судом нижчої інстанції, АСДС визначає суддю-доповідача між усіма суддями відповідного касаційного суду з урахуванням спеціалізації (за наявності) в загальному порядку, передбаченому Положенням та цими Засадами.
Як вже зазначалося вище, ОСОБА_1 13.02.2026 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2026 у справі № 904/703/23. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2026 для розгляду касаційної скарги у справі № 904/703/23 було визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у складі: Кролевець О. А. - головуючий суддя, Баранець О. М., Мамалуй О. О.
Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно інформації, яка міститься в зазначеному протоколі автоматизованого розподілу, розподіл судової справи № 904/703/23 здійснювався серед суддів Касаційного господарського суду: Кондратової І. Д., Вронської Г.О., Кібенко О. Р., Мамалуя О. О., Кролевець О. А., Бакуліної С. В., Баранця О. М. та Губенко Н. М.
За наведеного вбачається що, визначення колегії суддів для здійснення касаційного провадження у цій справі відбулося у відповідності з нормами ГПК України, а також приписами Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, тому порядок визначення колегії суддів для розгляду справи не було порушено, а доводи заявника про неправомірність формування складу колегії суддів не знайшли підтвердження.
Враховуючи викладене, заява ОСОБА_1 про відвід суддів Кролевець О. А. та Баранця О. М. від розгляду справи № 904/703/23 не містить обставин, які визначені чинним господарським процесуальним законодавством як підстави для відводу суддів, а тому Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заявленого відводу.
На підставі викладеного та керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Кролевець О. А. та Баранця О. М. від розгляду справи № 904/703/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. Я. Чумак