01 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/12359/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2026
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2026;
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2026
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2026
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕ.ТЕК»
до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
про стягнення 4 554 702,32 грн,
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - ПАТ «НЕК «Укренерго», відповідач, скаржник) 24.04.2026 через Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема, рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2026 (повний текст постанови складено 14.04.2026) у справі №910/12359/25 в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ПАТ «НЕК «Укренерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕ.ТЕК» (далі - ТОВ «ЗЕ.ТЕК», позивач) 3% річних у сумі 17 809,15 грн скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі; додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2026 (повний текст постанови складено 14.04.2026) у справі №910/12359/25 про стягнення з відповідача на користь позивача 59 900,00 грн витрат на професійну правничу допомогу скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2026 для розгляду касаційної скарги у справі №910/12359/25 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. (головуючої), суддів Бенедисюка І.М., Власова Ю.Л.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У поданій касаційній скарзі ПАТ «НЕК «Укренерго» зазначає про те, що оскаржувані постанови і рішення в частині задоволення позовних вимог та стягнення витрат на професійну правничу допомогу не є законними та обґрунтованими, з огляду на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права;
відповідач оскаржує рішення та постанови в частині стягнення 3% річних та витрат на професійну правничу допомогу з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України, пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України, вказує на порушення положень статей 79, 86, частини п'ятої статті 236 ГПК України; оскаржувані судові рішення ухвалені всупереч висновкам, викладеним, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10.09.2024 у справі №910/11334/23, від 03.07.2024 у справі №910/7722/23, від 09.11.2022 у справі №904/5899/21, від 02.12.2020 у справі №910/14341/18, від 02.10.2020 у справі №911/19/19, від 18.09.2020 у справі №916/4693/15, від 11.02.2021 у справі №910/18996/16, від 30.09.2021 у справі №922/3928/20, стосовно обов'язку суду з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, здійснювати оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі неправильності розрахунку самостійно визначати суми нарахувань, які підлягають стягненню;
також зазначає, що суди не дослідили зібрані у справі докази; не з'ясували, що прострочення оплати сум за небаланси електричної енергії за результатами коригування починається з наступного після четвертого робочого дня з дня виставлення акта коригування;
на думку скаржника, при розгляді заяви позивача про ухвалення додаткового рішення суд першої інстанції мав урахувати та керуватися висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №927/26/18, від 10.03.2025 у справі №947/6748/20, від 24.04.2025 у справі №906/145/24, згідно з якими у разі не заявлення стороною до закінчення судових дебатів про подання доказів на підтвердження розміру судових витрат після ухвалення судового рішення, то суд не має підстав для розподілу здійснених стороною витрат на професійну правничу допомогу; ПАТ «НЕК «Укренерго» вказує на те, що ТОВ «ЗЕ.ТЕК» ні в усній, ні в письмовій формі не заявило до закінчення судових дебатів про надання доказів, що підтверджують розмір понесених позивачем судових витрат, протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
З огляду на викладене касаційна скарга ПАТ «НЕК «Укренерго» подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України. Отже, не є очевидно не прийнятною за пунктами 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України, пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено вимоги особи, яка подає скаргу.
Статтею 308 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:
1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;
2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;
3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;
4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;
5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині;
6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині;
7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
Аналіз положень статей 290, 308 ГПК України дає підстави для висновку, що особа, яка подає касаційну скаргу має конкретно, повно та однозначно вказати як судові рішення, що оскаржуються так і вимоги особи, яка подає касаційну скаргу. Тобто касаційна скарга має містити інформацію не лише про те, які судові рішення оскаржуються з датою прийняття, а й інформацію про те в якій саме частині судові рішення оскаржуються, які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень.
Зі змісту описової частини касаційної скарги вбачається, що відповідач оскаржує рішення та постанови в частині стягнення 3% річних та витрат на професійну правничу допомогу із зазначенням відповідних підстав. Водночас у прохальній частині касаційної скарги ПАТ «НЕК «Укренерго» просить, зокрема, рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2026 у справі №910/12359/25 в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ПАТ «НЕК «Укренерго» на користь ТОВ «ЗЕ.ТЕК» 17 809,15 грн 3% річних скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
З огляду на викладене, скаржник просить скасувати судові рішення тільки в частині стягнення 3% річних та витрат на професійну правничу допомогу, а ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
За таких міркувань, у зв'язку із нечіткістю формулювання вимог касаційної скарги, Суд звертає увагу скаржника на необхідності уточнення прохальної частини касаційної скарги, а саме чітко визначити, в якій частині оскаржуваних судових рішень він просить ухвалити нове рішення.
Від предмету оскарження судових рішень, меж (повністю, частково) та вимог їх оскарження залежить як розмір сплати судового збору, адже так визначається об'єкт сплати судового збору так і межі перегляду справи та повноваження суду касаційної інстанції.
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Згідно з частиною першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (встановленого законом станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025» (на момент подання позову) прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року визначений у розмірі 3 028 грн.
Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України «Про судовий збір» якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Як вбачається зі змісту судових рішень з цієї справи, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, у жовтні 2025 року ТОВ «ЗЕ.ТЕК» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ «НЕК «Укренерго» з вимогою про стягнення 4 554 702,32 грн, з них: основна заборгованість у розмірі 4 533 959,29 грн, 3% річних у розмірі 17 809,15 грн та інфляційні втрати у розмірі 2 933,88 грн за договором про врегулювання небалансів електричної енергії.
Господарський суд міста Києва рішенням від 20.01.2026 у справі №910/12359/25, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2026 позовні вимоги задовольнив у повному обсязі, стягнув з відповідача на користь позивача 4 533 959,29 грн заборгованості, 17 809,15 грн 3% річних, 2 933,88 грн інфляційних втрат.
У поданій касаційній скарзі ПАТ «НЕК «Укренерго» в описовій частині просить, зокрема, рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2026 у справі №910/12359/25 в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ПАТ «НЕК «Укренерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕ.ТЕК» 17 809,15 грн 3% річних.
З огляду на наведене, беручи до уваги те, що сплата судового збору залежить від вимог касаційної скарги, ураховуючи вимогу майнового характеру та оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2026 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2026 у справі №910/12359/25 в частині задоволення позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 17 809,15 грн, подання касаційної скарги в електронній формі через Електронний суд, скаржник у цьому випадку мав сплати судовий збір з урахуванням коефіцієнту 0,8, у сумі 4844,80 грн (3028,00 грн (мінімальна ставка судового збору за майнову вимогу станом на 2025 рік) х 200% х 0,8). А в разі оскарження повністю судових рішень, то у такому випадку при поданні касаційної скарги через Електронний суд, враховуючи понижуючий коефіцієнт 0,8, ПАТ «НЕК «Укренерго» має сплати судовий збір (сума, яка оскаржується скаржником х 1,5 % (але не більше 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб) х 200 % х 0,8).
При цьому Суд враховує, що за приписами пункту 4 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не справляється за подання заяви про винесення додаткового судового рішення.
Водночас за подання касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі. Відповідний доказ не зазначено скаржником і у додатках касаційної скарги.
Ураховуючи викладене вище, Верховний Суд зазначає, що скаржнику необхідно усунути недолік шляхом подання доказів сплати судового збору у сумі 4 844,80 грн, а у випадку оскарження судових рішень повністю (сума, яка оскаржується скаржником х 1,5 % (але не більше 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб) х 200 % х 0,8), який має бути перерахований за актуальними реквізитами, щодо сплати судового збору за подачу касаційної скарги до Верховного Суду на час вчинення такої дії.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити.
З огляду на викладене касаційна скарга ПАТ «НЕК «Укренерго» підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених недоліків шляхом:
подання касаційної скарги у новій редакції та відповідно до статті 308 ГПК України уточнити і чітко визначити, в якій частині оскаржуваних судових рішень він просить ухвалити нове рішення;
надання документа на підтвердження сплати судового збору за подання касаційної скарги у сумі 4 844,80 грн, а у випадку оскарження судових рішень повністю (сума, яка оскаржується скаржником х 1,5 % (але не більше 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб) х 200 % х 0,8), який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до Державного бюджету України судового збору за розгляд справ Верховним Судом (Касаційним господарським судом), які розміщені на сайті «Судова влада України» та є актуальними на час вчинення дії.
Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в установлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи, ураховуючи приписи статей 6, 42, 291 ГПК України.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків або не в повному обсязі їх усунення протягом установленого строку матиме наслідок повернення касаційної скарги на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України, виходячи з вищенаведеного.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 291, 292, 314 ГПК України, статтею 4 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2026, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2026 у справі №910/12359/25 - залишити без руху.
2. Надати Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» строк для усунення недоліку касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліку через систему Електронний суд або поштою на адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз'яснити Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго», що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто на підставі частини п'ятої статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова