30 квітня 2026 року
м. Черкаси
Справа № 925/1074/25
Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., розглянувши клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі
за позовом Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
до ОСОБА_1 ,
до ОСОБА_2 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Приватне підприємство "Сільськогосподарське приватне підприємство "РВД-Агро", Товариство з обмеженою відповідальністю "Техмолпром"
про звернення стягнення на предмет іпотеки,
16.10.2025 Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Предметом спору є майнова вимога звернути стягнення на предмет іпотеки.
Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує невиконання позичальником зобов'язання з повернення кредиту, забезпеченого іпотекою, та невиконання іпотекодавцями зобов'язання позичальника.
26.09.2025 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Справу ухвалив розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив об 11 год. 00 хв. 30.10.2025.
30.10.2025 суд ухвалив передати справу до Господарського суду Полтавської області, у провадженні якого перебуває справа №917/1738/23 про банкрутство Приватного підприємства "Сільськогосподарське приватне підприємство "РВД-Агро".
10.12.2025 Господарський суд Полтавської області ухвалив справу №925/1074/25 передати на розгляд до Господарського суду Черкаської області.
05.01.2025 за результатами автоматизованого розподілу справу №925/1074/25 передано на розгляд судді Гладуну А.І.
12.01.2026 суд ухвалив прийняти дану справу до свого провадження та призначити підготовче засідання об 11 год. 20 хв. 18.02.2026.
09.03.2026 позивач подав до суду заяву про зміну предмета позову, у якій просив звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №6412Z9/2542 від 11.10.2012, а саме: 1/2 контори бригади №2 загальною площею 103,9 кв.м. (позначену в інвентаризаційні справі на плані під літ. «Б-1, б») та 1/2 сараю (позначений в інвентаризаційні справі на плані під літ. «В»), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та належать на праві власності ОСОБА_1 , в рахунок часткового погашення заборгованості у загальному розмірі 1000000 (один мільйон) гривень Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром", та Приватного підприємства "Сільськогосподарське приватне підприємство "РВД-Агро" перед Акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" за кредитними договорами №6414К4/SL-59-EXIM від 30.07.2014, та №6415К1/2557 від 06.07.2015, укладеними в рамках за генеральної кредитної угоди №6412N1/2542 від 11.10.2012, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. (а. с. 106-108 том 3)
У заяві позивач просив провадження у частині вимог до відповідача ОСОБА_2 закрити.
30.04.2026 відповідач ОСОБА_1 подав до суду клопотання, у якому просив зупинити провадження у справі до моменту його звільнення з військової служби або скасування введеного в Україні воєнного стану. Ствердив, що перебуває у складі Збройних Сил України. До заяви надав військовий квиток від 17.10.1989 №9973889, у якому зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_1 з 06.03.2022 по теперішній час.
30.04.2026 у підготовчому засіданні взяли участь представник позивача адвокат Фурсов В.В., представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Чакалов А.К.
Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Чакалов А.К. у підготовчому засіданні просив зупинити провадження у справі до моменту звільнення з військової служби відповідача або скасування введеного в Україні воєнного стану.
Представник позивача адвокат Фурсов В.В. у підготовчому засіданні поклав вирішення клопотання відповідача на розсуд суду.
Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, суд дійшов висновку зупинити провадження у справі.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку, зокрема, перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.
Правила, визначені пунктом 3 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, мають для суду визначальний характер. Формулювання "суд зобов'язаний" не дозволяє суду діяти на власний розсуд.
Отже, з урахуванням змісту пункту 3 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України в суду є обов'язок, а не право зупинити провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Вкзана норма, що встановлює обов'язок суду зупинити провадження, є спеціальною захисною гарантією для військовослужбовців, які через виконання конституційного обов'язку із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України (стаття 65 Конституції України) об'єктивно позбавлені можливості брати активну участь у судовому процесі, захищати свої права, свободи та інтереси.
За таких умов розсуд суду є доволі обмеженим у тому, щоб не застосовувати таке обов'язкове зупинення провадження у судовій справі.
Водночас обов'язок суду зупинити провадження не повинен тлумачитися всупереч волі та інтересам військовослужбовця як учасника цивільного процесу. Тож застосовувати пункт 3 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України не можна тоді, коли це безпосередньо суперечить інтересам військовослужбовця, який звернувся до суду як позивач та вимагає судового захисту його прав, свобод та/або інтересів, а так само військовослужбовця як відповідача чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, який прагне продовження розгляду справи по суті за його відсутності.
Тобто ключовим під час вирішення питання про зупинення провадження у справі є саме воля військовослужбовця як сторони чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
За таких обставин прохання військовослужбовця, який є стороною або третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, продовжити розгляд справи, незважаючи на його військову службу, суд має врахувати як достатню підставу не зупиняти провадження у справі.
Отже, якщо учасник справи, права якого захищають положення пункту 3 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагне продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство. У такий спосіб суд забезпечить баланс між вимогами процесуальних норм права, справедливістю та ефективністю правосуддя.
Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.11.2025 у справі №754/947/22.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 3 частини першої статті 227 цього Кодексу - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Із поданого відповідачем до суду військового квитка суд встановив, що з 06.03.2022 ОСОБА_1 перебуває на військовій службі по теперішній час.
З моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення ЗСУ та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що "переведені на воєнний стан".
Упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом пункту 3 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі.
Крім того, коли суд вирішує питання щодо зупинення провадження у справі на цій підставі, в оцінці процесуального обов'язку щодо зупинення провадження йому потрібно враховувати особисту думку сторони або третьої особи, що заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, яка перебуває на військовій службі.
Якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення і продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.
Отже, беручи до уваги факт проходження відповідачем військової служби в період дії воєнного стану, який є об'єктивною обставиною, що перешкоджає його участі в розгляді справи, і відсутність беззастережної волі військовослужбовця щодо продовження розгляду справи, суд дійшов висновку зупинити провадження у справі.
Керуючись статтями 227-229, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі задовольнити.
Провадження у справі №925/1074/25 на час перебування відповідача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, зупинити.
Зобов'язати сторони повідомити Господарський суд Черкаської області про усунення обставин, які стали підставою для зупинення провадження у справі №925/1074/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її оголошення.
Суддя А.І. Гладун