29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"30" квітня 2026 р. Справа № 924/73/25
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., при секретарі судового засідання Гайдуку Д.О., розглянувши скаргу відповідача на бездіяльність державного виконавця в межах справи
за позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БГМ-АГРО"
про зобов'язання виконати належним чином умови договору поставки від 31.07.2024 та стягнення 8805,04 грн. штрафних санкцій
Представники учасників процесу:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Горбаченко О.О.
У судовому засіданні 28.04.2026 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 03.04.2025 №924/73/25, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2025, присуджено Товариству з обмеженою відповідальністю "БГМ-АГРО" передати у власність Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» згідно договору поставки №71-969/53-124-01-24-23409 від 31.07.2024 товар, а саме: персики свіжі в кількості 220 кг на суму 11 550,00 грн., сливи свіжі великоплідні в кількості 200 кг на суму 6 996,00 грн., груші середньостиглі в кількості 60 кг на суму 3 420,00 грн. та виноград свіжий столовий в кількості 10 кг на суму 1 205,16 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БГМ-АГРО" на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" 2548,83 грн. пені, 6256,21 грн. штрафу та 2422,40 грн. судового збору.
28.04.2025 та 19.08.2025 видано накази про примусове виконання вищевказаного рішення суду.
Ухвалою суду від 01.07.2025 відмовлено у задоволенні скарги ТОВ "БГМ-АГРО" на дії (бездіяльність) державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Андросович Наталії Василівни щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №78272148 від 05 червня 2025 року.
Ухвалою суду від 26.03.2026 задоволено частково скаргу ТОВ "БГМ-АГРО" від 10.03.2026, визнано дії державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича у виконавчому провадженні №79216895 щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №79216895 від 30.09.2025 в частині стягнення з боржника виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця у розмірі 32000,00 грн., постанови про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БГМ-АГРО" виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн. від 30.09.2025 незаконними, постанови про відкриття виконавчого провадження №79216895 від 30.09.2025 в частині стягнення з боржника виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця у розмірі 32000,00 грн., та про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БГМ-АГРО" виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн. від 30.09.2025 у виконавчому провадженні №79216895 скасовано. У решті вимог скаргу ТОВ "БГМ-АГРО" від 10.03.2026 відхилено.
Не погодившись зі вказаною ухвалою суду, ТзОВ "БГМ-АГРО" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати в частині відмови у скасуванні постанов державного виконавця від 21.10.2025 та 14.11.2025, відмови у задоволенні вимоги про закриття виконавчого провадження та прийняти нову ухвалу, якою визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафів. А також скасувати ухвалу в частині вимоги про закриття виконавчого провадження направити справу в цій частині на новий розгляд.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 16.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БГМ-АГРО" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 26.03.2026 у справі № 924/73/25, яка станом на 30.04.2026 не розглянута Північно-західним апеляційним господарським судом.
13.04.2026 через підсистему "Електронний суд" від ТОВ "БГМ-АГРО" надійшла чергова скарга на бездіяльність державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №79216895, у якій останній просить:
- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Києві Савчука Костянтина Петровича у виконавчому провадженні №79216895, що полягає у невчиненні дій, спрямованих на виконання рішення суду після набрання законної сили ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 26.03.2026;
- зобов'язати державного виконавця у розумний строк: провести перевірку наявності предмета виконання (товару), визначеного у виконавчому документі; здійснити передбачені законом дії щодо встановлення можливості або неможливості виконання рішення суду; оформити результати таких дій відповідним актом, передбаченим Законом України «Про виконавче провадження»;
- зобов'язати державного виконавця за результатами вчинених дій прийняти відповідне процесуальне рішення, передбачене Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням встановлених обставин виконавчого провадження №79216895.
В обґрунтування скарги від 11.04.2026 відповідачем з посиланням на ст.ст. 18, 60, 63 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що незважаючи на встановлені в ухвалі суду від 26.03.2026 обставини невжиття державним виконавцем необхідних заходів примусового виконання рішення, відсутність доказів перевірки виконання рішення та вжиття заходів щодо розшуку та вилучення майна, яке підлягає передачі Савчуком К.П. не вчинено жодних дій спрямованих на усунення вказаних порушень та неналежне виконання судового рішення, що є триваючою бездіяльністю останнього. Скаржник зазначає, що 09 квітня 2026 року в черговий раз звернувся до державного виконавця із проханням вжити заходів, в тому числі щодо повернення надмірно стягнутих коштів у розмірі 32 000 грн., однак жодних дій державним виконавцем не вчинено. Відповідач у скарзі наголошує, що державний виконавець не здійснив перевірку наявності предмета виконання, не організував вилучення майна та передачу стягувачу, не склав актів, передбачених ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», не вирішив питання щодо можливості чи неможливості виконання рішення, не врахував доведення ТОВ «БГМ-АГРО» відсутності товару, який мав би бути переданий в натурі та не розглянув заяву боржника про закінчення виконавчого провадження.
Відповідач стверджує щодо недобросовісності державного виконавця Савчука К.П. та вбачає порушення своїх прав штучним затягуванням виконавчого провадження, порушенням принципу правової визначеності, необґрунтованим перебуванням ТОВ «БГМ-АГРО» у статусі боржника та ризику подальшого застосування штрафних санкцій. До скарги додано копії Статуту ТОВ "БГМ-АГРО", витягу з ЄДР, наказу №1 від 28.11.2017, протоколу №1 від 27.11.2017, ухвали суду від 26.03.2026 з довідкою від 30.03.2026, роздруківок з електронної пошти за 09.04.2026 та вихідних телефонних дзвінків за 27 та 30 березня, заяви, платіжної інструкції від 01.10.2025 на суму 32457,92 грн., постанов від 30.09.2025, від 02.10.2025, від 21.10.2025 та від 14.11.2025.
Ухвалою суду від 15.04.2026 вищевказану скаргу ТОВ "БГМ-АГРО" на бездіяльність державного виконавця Савчука К.П. у виконавчому провадженні №79216895 від 11.04.2026 прийнято та призначено до розгляду у судовому засіданні на 12:00 год. 28 квітня 2026 року. Запропоновано позивачу надати суду письмову позицію з приводу поданої ТОВ "БГМ-АГРО" скарги від 11.04.2026 з доказами надіслання останньої відповідачу, у строк до 24.04.2026. Зазначеною ухвалою зобов'язано державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича надати суду письмову позицію з приводу поданої ТОВ "БГМ-АГРО" скарги на бездіяльність державного виконавця від 11.04.2026, з наданням доказів надіслання останньої сторонам у справі, у строк до 24.04.2026.
21.04.2026 року на адресу суду від представника відповідача Горбаченка Олександра Олександровича надійшла заява про участь в судовому засіданні у справі №924/73/25, призначеному на 12:00 год. 28.04.2026 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 22.04.2026 вищевказану заяву відповідача задоволено, судове засідання, яке відбудеться о 12:00 год. 28.04.2026 визначено провести в режимі відеоконференції за участю представника відповідача Горбаченка О.О.
21.04.2026 через підсистему "Електронний суд" від позивача отримано письмові пояснення, у яких останній просив у задоволенні скарги відповідача відмовити та розглядати її без участі уповноваженого представника філії "ВП ХАЕС" АТ "НАЕК "Енергоатом". У поясненнях вказано, що виходячи із системного аналізу змісту положень статей 18, 36, 48, 52-54, 56 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати всі передбачені цим Законом заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
22.04.2026 через підсистему "Електронний суд" державний виконавець Савчук К.П. надав пояснення (заперечення) на скаргу, у яких просить у її задоволенні відмовити та зазначає про надходження 13.04.2026 від відповідача заяви про повернення коштів у розмірі 32000,00 грн. та вчинення дій щодо підготовки доповідної записки з додатками 21.04.2026 у зв'язку з перебування у щорічній відпустці державного викоанвця. Звертає увагу суду на зловживання відповідача щодо звернення тричі зі скаргами до суду та поданням 17.04.2026 позову до Київського окружного адміністративного суду щодо бездіяльності останнього та зобов'язання державного виконавця вчинити дії передбачені Законом України "Про виконавче провадження". У запереченнях відзначено, що боржник просить суд зобов'язати державного виконавця вчинити саме ті виконавчі дії, які вигідні виключно останньому та які в подальшому унеможливлять виконання рішення суду, яке набрало законної сили. Окрім того, на думку Савчука К.П., боржник фактично просить суд втрутитись у дискреційні повноваження державного виконавця шляхом надання йому вказівок вчинення конкретних виконавчих дій, послідовності їх вчинення, термінів їх вчинення, що суперечить нормам Закону та протирічить повноваженням суду. З врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження" дотримання порядку та умов вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні не потребує спеціального застосування примусу суду, оскільки така вимога зводиться до зобов'язання виконавця виконувати функції, які він і так покликаний здійснювати згідно законодавства. Державний виконавець зазначає, що встановлена обов'язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дає підстав для висновку про можливість ставити його виконання в залежність від волевиявлення боржника або будь-яких інших осіб на вчинення чи не вчинення дій щодо його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів. До пояснення (заперечення) на скаргу додано копії позовних заяв від 11.04.2026 та від 17.04.2026, наказу від 01.04.2026 №380-в, заяви про ініціювання повернення коштів від 11.04.2026, доповідної записки від 21.04.2026, наказу від 01.06.2021 №612/6, Положення про Шевченківський ВДВС у місті Києві, посадової інструкції.
27.04.2026 через електронний кабінет відповідач подав заперечення на пояснення позивача та державного виконавця, у яких зазначив про невиконання державним виконавцем ухвали суду від 26.03.2026 оскільки постанови в частині накладення та стягнення виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн. не скасовані, фактичні дії щодо повернення сплачений коштів не вчинено. На думку відповідача, державний виконавець мав самостійно ініціювати повернення безпідставно стягнутих коштів з моменту скасування судом постанов, а не надходження заяви відповідача 13.04.2026. Відповідач зауважує, що перебування коштів у державному бюджеті не звільняє державного виконавця від обов'язку діяти. Окремо зазначає щодо відсутності доказів відправлення доповідної записки начальнику Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та повернення коштів на рахунок ТОВ "БГМ-АГРО". З приводу адміністративного позову вказує, що фактично справа не відкрита, а подання скарги від 11.04.2026 до господарського суду є елементом контролю за виконанням судового рішення, що не є взаємовиключними правовими механізмами захисту. На думку відповідача, дискреційні повноваження означають свободу вибору варіанту рішення, але не звільняють від обов'язку діяти, а сам факт звернення відповідача до суду обумовлений саме тим, що державний виконавець не виконує покладені на нього законом обов'язки. Обов'язок встановлення майнового стану боржника покладений саме на державного виконавця, який зобов'язаний вживати відповідні заходи незалежно від поведінки сторін. ТОВ "БГМ-АГРО" наголошує, що предметом спору є виключно бездіяльність щодо повернення коштів, невчинення виконавчих дій, невиконання вимог закону після скасування постанов. До заперечень додано роздруківку з підсистеми "Електронний суд".
У судовому засіданні 28.04.2026, у зв'язку з технічними збоями при проведенні відеоконференції з представником ТОВ "БГМ-АГРО" Горбаченком О.О., постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про оголошення перерви до 15:00 год. 30.04.2026.
03.04.2026 через електронний кабінет позивач подав заяву про розгляд скарги без його участі.
Представник позивача та державний виконавець Савчук К.П. у судове засідання 30.04.2026 не з'явилися, про причини неявки не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується надісланням та доставкою ухвали суду від 28.04.2026 до електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі згідно довідок про доставку електронних листів від 29.04.2026.
Представник відповідача у судовому засіданні 30.04.2026 скаргу на бездіяльність державного виконавця Савчука К.П. підтримав, просив задовольнити.
Будь-які не розглянуті судом клопотання, подані учасниками процесу в межах розгляду справи, в матеріалах справи №924/73/25 відсутні.
Враховуючи, що згідно ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача та державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджає розгляду скарги, суд вирішує останню за матеріалами справи.
При вирішенні скарги відповідача на бездіяльність державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука К.П. судом враховується таке.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Ст. 326 ГПК України визначає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
За змістом ст. 327 ГПК України виданий судом наказ є підставою для виконання судового рішення.
Згідно зі змістом ч.1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) державними виконавцями органів державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус. Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3).
Пункт 6 частини першої статті 4 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" та пункт 4 частини першої статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" установлюють принцип (засаду) диспозитивності виконавчого провадження та визначають його обов'язковість при здійсненні виконавчого провадження органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями.
Цей принцип полягає, зокрема, у наданні стягувачу права вибору - пред'явити виконавчий документ для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців (абзац другий частини першої статті 19 цього Закону).
Залежно від вибору стягувача та після пред'явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця у відповідного виконавця виникають передбачені статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" права й обов'язки, зокрема обов'язок здійснювати заходи примусового виконання рішення у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Закон України "Про виконавче провадження" є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій виконавця.
Зважаючи на зазначені положення, виконавець повинен вчиняти виконавчі дії з дотриманням Закону України "Про виконавче провадження", а також відповідно до інших законів, додержання яких є обов'язковим при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов'язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 3391 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
У ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Дія - здійснення особою своїх обов'язків у межах наданих чинним законодавством повноважень чи всупереч їм.
Бездіяльність - певна форма поведінки особи, яка полягає у невиконанні нею дій, які вона повинна була і могла вчинити відповідно до покладених на неї посадових обов'язків і згідно із законодавством України.
Бездіяльність на відміну від дії не має моменту вчинення. Бездіяльність має триваючий характер та існує до часу початку дій, які свідчать про припинення бездіяльності. Триваюче правопорушення передбачає перебування у стані безперервного тривалого невчинення особою певних дій (бездіяльності), у зв'язку із чим неправомірна бездіяльність може бути оскаржена упродовж усього часу її перебігу (аналогічні висновки, викладені у постанові КЦС ВС від 20.01.2021 у справі №753/5043/19).
За змістом ч. 1 ст. 340 ГПК України скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Розгляд судом вимог про оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби є за своєю правовою суттю формою судового контролю за виконанням постановленого судового акта, а відтак, має здійснюватись саме тим судом, який постановив рішення по справі та видав виконавчий лист.
13.04.2026 через підсистему "Електронний суд" від ТОВ "БГМ-АГРО" надійшла чергова скарга на бездіяльність державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №79216895, у якій останній просить:
- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Києві Савчука Костянтина Петровича у виконавчому провадженні №79216895, що полягає у невчиненні дій, спрямованих на виконання рішення суду після набрання законної сили ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 26.03.2026;
- зобов'язати державного виконавця у розумний строк: провести перевірку наявності предмета виконання (товару), визначеного у виконавчому документі; здійснити передбачені законом дії щодо встановлення можливості або неможливості виконання рішення суду; оформити результати таких дій відповідним актом, передбаченим Законом України «Про виконавче провадження»;
- зобов'язати державного виконавця за результатами вчинених дій прийняти відповідне процесуальне рішення, передбачене Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням встановлених обставин виконавчого провадження №79216895.
У запереченнях від 27.04.2026 ТОВ "БГМ-АГРО" наголошує, що предметом спору є виключно бездіяльність щодо повернення коштів, невчинення виконавчих дій, невиконання вимог закону після скасування постанов.
Як вказано вище, рішенням Господарського суду Хмельницької області від 16.04.2024, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2025, присуджено Товариству з обмеженою відповідальністю "БГМ-АГРО" передати у власність Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» згідно договору поставки №71-969/53-124-01-24-23409 від 31.07.2024 товар, а саме: персики свіжі в кількості 220 кг на суму 11 550,00 грн., сливи свіжі великоплідні в кількості 200 кг на суму 6 996,00 грн., груші середньостиглі в кількості 60 кг на суму 3 420,00 грн. та виноград свіжий столовий в кількості 10 кг на суму 1 205,16 грн.
За заявою стягувача від 19.08.2025, Господарським судом Хмельницької області 19.08.2025 видано наказ про примусове виконання рішення від 03 квітня 2025 №924/73/25. У наказі визначено, що останній дійсний для пред'явлення по 25.04.2028.
Ухвалою суду від 26.03.2026 визнано дії державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича у виконавчому провадженні №79216895 щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №79216895 від 30.09.2025 в частині стягнення з боржника виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця у розмірі 32000,00 грн., постанови про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БГМ-АГРО" виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн. від 30.09.2025 незаконними, постанови про відкриття виконавчого провадження №79216895 від 30.09.2025 в частині стягнення з боржника виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця у розмірі 32000,00 грн., та про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БГМ-АГРО" виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн. від 30.09.2025 у виконавчому провадженні №79216895 скасовано.
За змістом ч. 1 ст.235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Кодексом України з процедур банкрутства.
Суд зауважує, що з набранням законної сили ухвалою суду про скасування постанов державного виконавця, вчинення додаткових дій державним виконавцем Савчуком В.П. щодо скасування останніх Законом не передбачено.
Як вбачається з відомостей АСВП за ідентифікатором доступу, 31.03.2026 та 09.04.2026 в межах ВП №79216895 зареєстровано ухвалу суду від 26.03.2026 №924/73/25.
В ухвалі суду від 26.03.2026 встановлено, що згідно з розпорядженням №79216895 від 02.10.2025 грошові кошти у сумі 32457,92 грн., що надійшли 01.10.2025 на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого документа №924/73/25, виданого 19.08.2025, розподілено на рахунки Державної казначейської служби як виконавчий збір, витрати виконавчого провадження.
Повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок врегульовано Порядком повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (зі змінами) (далі Порядок).
У п. 5 вищевказаного Порядку визначено, що у разі скасування у судовому порядку рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування про накладання на платника грошового стягнення за адміністративні правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України (крім порушення податкових та митних правил), яке було перераховано до відповідного бюджету органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем у порядку виконавчого провадження за виконавчим документом, визначеним Законом України «Про виконавче провадження», такі кошти повертаються платнику за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, на підставі поданої ним заяви.
За змістом п.п. 10, 11 Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до місцевих бюджетів коштів з рахунків, відкритих для зарахування міжбюджетних трансфертів, здійснюється головними управліннями Казначейства на підставі листа відповідного місцевого фінансового органу, надісланого в електронній формі з використанням відповідного модуля системи електронної взаємодії органів виконавчої влади, з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, сума платежу, що підлягає поверненню, реквізити рахунку, на який необхідно перерахувати кошти, дата та номер платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.
У день отримання подання відповідне головне управління Казначейства, Казначейство здійснює перевірку повноти реквізитів подання та зарахування коштів до бюджету згідно із реквізитами, зазначеними у поданні.
Як вбачається з наказу Київського міжрегіонального Міністерства юстиції України від 01.04.2026 №380-в Савчук К.П. перебував у щорічній відпустці з 13 по 18 квітня 2026.
Згідно з відомостями АСВП за ідентифікатором доступу, 09.04.2026 та 13.04.2026 в межах ВП №79216895 представник ТОВ "БГМ-АГРО" Горбаченко О.О. звертався до Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з заявами про ініціювання повернення коштів з зазначенням реквізитів для повернення коштів.
21.04.2026 начальником Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Нідченко Д.Є. сформовано доповідну записку адресовану начальнику Київського міжрегіонального Міністерства юстиції України з пропозицією вжити заходи щодо повернення виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн., який було зараховано до Державного бюджету України згідно доданої платіжної інструкції за вказаними у записці реквізитами на підставі ухвали Господарського суду Хмельницької області від 26.03.2026 №924/73/25.
Вищевказана доповідна записка зареєстрована у Київському міжрегіональному Міністерстві юстиції України 21.04.2026 за №31577/21.10-26, про що свідчить штрих-код з реєстраційними відомостями вхідної кореспонденції.
З викладеного, суд вбачає прийняття органом державної виконавчої служби до виконання ухвали суду від 26.03.2026 №924/75/26, фактичне повернення коштів за якою відноситься до обов'язків Головного управління Казначейства.
Виходячи із системного аналізу змісту положень статей 18, 36, 48, 52-54, 56 Закону України № 1404-VІІІ, виконавець зобов'язаний вживати всі передбачені цим Законом заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
В ухвалі суду від 26.03.2026 вказано, що матеріали справи не містять доказів фактичного виконання рішення суду у цій справі, а тому підстави для закінчення виконавчого провадження №79216895 відсутні. При цьому, державний виконавець не виконав усі передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи виконання рішення суду, зокрема, щодо виявлення майна (коштів) боржника.
У постанові від 04.12.2019 у справі № 552/3995/17 Верховний Суд зазначив, що "Враховуючи те, що завданням виконавчого провадження є, зокрема, примусове виконання рішень суду у разі невиконання їх у добровільному порядку, аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що під час примусового виконання судового рішення, що набрало законної сили і є обов'язковим до виконання на всій території України, державний виконавець зобов'язаний вжити усіх заходів примусового характеру, у тому числі застосувати засоби впливу на боржника. Такі повноваження надані йому саме з метою забезпечення безумовного виконання судового рішення, а застосування заходів відповідальності за невиконання вимог державного виконавця, не звільняє боржника від виконання основного зобов'язання - виконати вимоги виконавчого документа".
З врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження" дотримання порядку та умов вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні не потребує спеціального застосування примусу суду, оскільки така вимога зводиться до зобов'язання виконавця виконувати функції, які він і так покликаний здійснювати згідно законодавства.
Крім того, судом враховується письмова позиція позивача, як зацікавленої особи у виконанні судового рішення, згідно з якою останній просить у задоволенні скарги відповідача відмовити. У поясненнях вказано, що виходячи із системного аналізу змісту положень статей 18, 36, 48, 52-54, 56 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати всі передбачені цим Законом заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Водночас, суд звертає увагу відповідача на можливість не застосування державним виконавцем заходів передбачених Законом України "Про виконавче провадження", виключення останнього з Єдиного реєстру боржників та усунення ризику подальшого застосування виконавцем штрафних санкцій, у разі самостійного виконання рішення суду від 03.04.2025 №924/73/25.
Згідно з ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Європейський суд з прав людини повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.
Також суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012).
Суд, за загальним правилом, не повинен брати до уваги посилання сторони у справі в обґрунтування своєї позиції на фактичні обставини, виникнення яких стало наслідком невиконання такою стороною судового рішення.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Крім того, суд зазначає, що решта доводів та заперечень викладених у скарзі від 11.04.2026 аналогічні тим, що викладені у попередній скарзі від 10.03.2026, які розглянуто та оцінено судом при постановленні ухвали суду від 26.03.2026 №924/73/25, відтак повторній оцінці не підлягають.
Враховуючи вищевикладене, у задоволенні скарги ТОВ "БГМ-АГРО" на бездіяльність державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука К.П. у виконавчому провадженні №79216895 від 11.04.2026 суд відмовляє.
Керуючись ст.ст. 234, 235, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні скарги ТОВ "БГМ-АГРО" від 11.04.2026 вх №05-06/1240/26 на бездіяльність державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука К.П. у виконавчому провадженні №79216895 відмовити.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: http://court.gov.ua/ або у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Ухвалу надіслати стягувачу та боржнику, державному виконавцеві Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчуку Костянтину Петровичу за допомогою підсистем ЄСІТС в електронні кабінети.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (30.04.2026) та може бути оскаржена протягом десяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст. ст. 254-259 ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 01.05.2026.
Суддя Андрій ЯРОЦЬКИЙ