Рішення від 15.04.2026 по справі 922/159/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2026 р. Справа № 922/159/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Надвіренко А.Д.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за первісним позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» (адреса: 03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства «Українська залізниця» (адреса: 65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 19, код ЄДРПОУ 40081200)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВО «Машпром“» (адреса: 61003, м. Харків, вул. Короленка, буд. 4; код ЄДРПОУ 42063026) Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Полтавський тепловозоремонтний завод» (адреса: 36005, Україна, Полтавська обл., місто Полтава, вулиця Гайового, будинок 30; код ЄДРПОУ: 38560924)

про та за зустрічним позовом до про стягнення 93599,76 грн та зобов'язання вчинити певні дії Товариства з обмеженою відповідальністю «ВО «Машпром“» (адреса: 61003, м. Харків, вул. Короленка, буд. 4; код ЄДРПОУ 42063026) Акціонерного товариства «Українська залізниця» (адреса: 03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства «Українська залізниця» (адреса: 65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 19, код ЄДРПОУ 40081200) стягнення 475571,48 грн.

за участю представників сторін:

позивача за первісним позовом - Котовська Т. О. (ордер № 1321017 від 09.01.2024);

відповідача за первісним позовом - не з'явився;

третьої особи - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом, АТ «Українська залізниця») звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВО «Машпром“» (далі - відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом, ТОВ «ВО «Машпром“») в якому просить суд:

1. Стягнути на користь Акціонерного товариства «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» (ЄДРПОУ 40075815) з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВО «Машпром“» (ЄДРПОУ 42063026) штраф у розмірі 93 599,76 грн.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ВО «Машпром“» (ЄДРПОУ 42063026) здійснити заміну гідроприводу вентилятора 2ТЕ10Л.85.15.005-1 у кількості 1 шт.

3. Стягнути на користь Акціонерного товариства «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» (ЄДРПОУ 40075815) з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВО «Машпром“» (ЄДРПОУ 42063026) судовий збір у розмірі 6056,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач за первісним позовом посилається на поставку відповідачем товару неналежної якості за договором № ОД/НХ-21-872НЮ від 14.12.2021 на закупівлю запасні частини до тепловозів 2ТЕ (гідропривід вентилятора).

Протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 16.01.2024 судде-доповідачем у справі визначено суддю Лаврову Л.С.

Ухвалою суду від 17.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання по справі призначено на 05.02.2024 о 12:00, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВО «Машпром“» звернулося до суду з зустрічною позовною заявою (вх. № 3023 від 02.02.2024) до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства «Українська залізниця» в якій заявник просить суд:

1. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВО «Машпром"» штрафні санкції за прострочення виконання обов'язків по оплаті поставленого товару за договором поставки № ОД/НХ-21-872НЮ від 14.12.2021 р. в загальному розмірі 475 571,48 грн., а саме: 230 035,60 грн. - інфляційних втрат, 244 833,88 грн. - пені, 702,00 грн. - 0,1 % за користування коштами;

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВО «Машпром“» судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 7 133,57 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач за зустрічним позовом вказує, що відповідачем за зустрічним позовом прострочено виконання зобов'язань щодо оплати поставленого товару за договором № ОД/НХ-21-872НЮ від 14.12.2021 на закупівлю запасні частини до тепловозів 2ТЕ (гідропривід вентилятора).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.02.2025 прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ВО «Машпром“» та об'єднано в одне провадження із первісним позовом по справі № 922/159/24.

В процесі розгляду справи на стадії підготовчого провадження ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.02.2024 відмовлено в задоволенні заяви відповідача за зустрічним позовом про забезпечення доказів (вх. 3180 від 05.02.2024).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.02.2024 частково задоволено клопотання відповідача (вх. № 3025 від 02.02.2024) та клопотання позивача (вх. № 3772 від 09.02.2024) про призначення судової експертизи, призначено у справі судову експертизу; провадження у справі зупинено.

Розпорядженням Керівника апарату суду № 211/2025 від 24.09.2025, у зв'язку з відставкою судді Лаврової Л. С., відповідно до п. 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, був призначений повторний автоматизований розподіл справи № 922/159/24.

Повторним автоматизованим розподілом судової справи між суддями справа № 922/159/24 призначено для розгляду суддю Байбака О. І.

Пунктом 14 ст. 32 ГПК України передбачено, що у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

На адресу суду надійшов висновок експертів № 2172/2200/16410 від 27.11.2025 за результатами проведення комплексної інженерно-механічної та теплотехнічної експертизи та матеріали справи № 922/159/24.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.12.2025 провадження у справі № 922/159/24 поновлено; справу прийнято до розгляду новим складом суду; постановлено розгляд справи розпочати з початку; підготовче засідання у справі призначено на 21.01.2026.

Підготовче засідання неодноразово відкладалось.

Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства «Українська залізниця» надало до суду заяву (вх. № 2757 від 03.02.2026) про збільшення позовних вимог в якій просить суд здійснювати розгляд первісного позову в наступній редакції:

1. Стягнути на користь Акціонерного товариства “Укрзалізниця» в особі регіональної філії “Одеська залізниця» АТ “Укрзалізниця» (ЄДРПОУ 40075815) з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВО “МАШПРОМ» (ЄДРПОУ 42063026) штраф у розмірі 93599,76 грн., пеню у розмірі 85175,78 грн.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “ВО “МАШПРОМ» (ЄДРПОУ 42063026) здійснити заміну, шляхом поставки гідроприводу вентилятора 2ТЕ10Л.85.15.005-1 у кількості 1 шт., належної якості, згідно з Договором поставки №ОД/НХ-21-872НЮ від 14.12.2021.

3. Стягнути на користь Акціонерного товариства “Укрзалізниця» в особі регіональної філії “Одеська залізниця» АТ “Укрзалізниця» (ЄДРПОУ 40075815) з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВО “МАШПРОМ» (ЄДРПОУ 42063026) судові витрати, з яких 9384,00 грн., судового збору та 68155,20 грн., витрат за проведення експертизи у справі №922/159/24.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.02.2026 заяву Акціонерного товариства “Українська залізниця» (вх. № 2757 від 03.02.2026) про збільшення позовних вимог задоволено, та постановлено продовжити розгляд позовних вимог у даній справі з її урахуванням.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.02.2026 залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю “Полтавський тепловозоремонтний завод» (далі - третя особа, ТОВ «ПТЗ»).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.03.2026 в задоволенні клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю “ВО «Машпром“ (вх. № 1683 від 21.01.2026 та вх. № 5254 від 04.03.2026) про призначення додаткової теплотехнічної та інженерно-механічної експертизи відмовлено.

Також в процесі розгляду справи на стадії підготовчого провадження ТОВ «ВО «Машпром“» надав до суду відзив (вх. 3025 від 02.02.2024), в якому заперечує проти задоволення первісного позову.

В обґрунтування своєї позиції ТОВ «ВО «Машпром“» вказує, що він належно виконав свої обов'язки за Договором - в строк поставив Товар у кількості та якості, що обумовлені Договором, а також надав усі документи, що підтверджують якість Товару.

З приводу якості поставленого товару ТОВ «ВО «Машпром“» вказує, що він надав АТ «Українська залізниця» довідку за вх. № 2146/13 від 06.10.2021 року, відповідно якої гарантував строк експлуатації товару 24 місяці від дня введення виробу к експлуатацію; сертифікат якості № 15-005/01 згідно якого гарантійний строк експлуатації складає 24 місяці з дня введення виробу к експлуатацію; паспорт на Гідропривід вентилятора 2ТЕ10Л.85.15.005-1 № 026; декларацію про відповідність від 06.10.2021. ТОВ «ВО «Машпром“» зазначає, що вказані документи також регламентують строк гарантійних зобов'язань постачальника щодо якості вказаного Товару.

Також ТОВ «ВО «Машпром“» зазначає, що у АТ «Українська залізниця» не було зауважень щодо кількості товару, адже, як вже було вказано, Сторонами підписано видаткову накладну № 145 від 28.12.2021 р. щодо поставки Товару - гідроприводу вентилятора 2 ТЕ10Л.85.15.005-1 у кількості 3 штуки на загальну суму 1 403 996,40 грн. (в т.ч. ПДВ - 233 999,40 грн.). Також не було зауважень по якості, так як при вхідному контролі товару АТ «Українська залізниця» не зафіксовано зауважень в окремому акті.

ТОВ «ВО «Машпром“» наголошує, що з поданих АТ «Українська залізниця» документів вбачається, що гідропривід вентилятора з моменту поставки 28.12.2021 до введення в експлуатацію 31.01.2023 р., більше року перебував на зберіганні у АТ «Українська залізниця» в коморі локомотивного депо і ніяким чином не експлуатувався. При цьому, у АТ «Українська залізниця» не надано пояснень щодо того, в яких умовах зберігався товар цілий рік, а також не надано належних доказів, що підтверджують дотримання у АТ «Українська залізниця» всіх вимог зберігання щодо даного товару, відповідно до його паспорту.

ТОВ «ВО «Машпром“» вважає, що надана АТ «Українська залізниця» довідка № ТЧ-5-10/34 від 10.01.2024 р. про введення товару в експлуатацію є неналежним доказом та містить недостовірну інформацію, а АТ «Українська залізниця» не надано документів, які складені датою введення гідроприводу в експлуатацію, що безпосередньо підтверджують даний факт. Таким чином, не можна беззаперечно вважати, що датою введення в експлуатацію поставленого ТОВ «ВО «Машпром“» є саме 31.01.2023.

АТ «Українська залізниця» надало до суду відзив на зустрічну позовну заяву (вх. № 3927 від 12.02.2024), в якому просить суд застосувати сплив строку позовної давності до вимог про стягнення пені у розмірі 244833,88 грн., відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви в частині стягнення пені у розмірі 244833,88 грн. та зменшити розмір інфляційних втрат та пені до 1 грн.

АТ «Українська залізниця» зазначає, що ТОВ «ВО «Машпром“» зазначається, що оплату було здійснено наступним чином: 350 999,10 грн., - 30.06.2022 р., 350 999,10 грн., - 29.08.2022 р., 175 499,55 грн., - 16.09.2022 р., 175 499,55 грн., - 30.09.2022 р., 350 999,10 грн., - 13.10.2022 р., тобто, в порушення умов п. 7.2 Договору і через це ТОВ «ВО «Машпром» було нараховано 230035,60 грн. - інфляційних втрат, 244833,88 грн. - пені, 702,00 грн. - 0,1 % за користування коштами.

Однак, АТ «Українська залізниця» вказує, що в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та триває на даний час. При цьому з огляду на викладене 04.04.2022 року АТ «Укрзалізниця» звернулось до ТОВ «ВО «Машпром» з листом за вих. №НХ09/1182, в якому було запропоновано реструктурувати заборгованість за укладеним договором №ОД/НХ-21/872НЮ від 14.12.2021 року рівними частинами з погашенням до 25% щомісячно.

В той же день, ТОВ «ВО «Машпром» було надано лист відповідь за вих. №01 від 04.04.2022, відповідно до якої надано згоду на реструктуризацію заборгованості з наступним графіком погашення боргу: 50% заборгованості у квітні 2022 року для можливості закупівлі сировини та погашення заборгованості заробітної плати перед працівниками, наступні періоди травень та червень по 25% від заборгованості. Отже, ТОВ «ВО «Машпром» не заперечувались обставини непереборної сили (російське вторгнення 24.02.2022 року) та були погоджені нові умови оплати.

ТОВ «ВО «Машпром» надав до суду відповідь на відзив на зустрічну позовну (вх. № 4543 від 19.02.2024), в якому зокрема зазначає, що як і у положеннях законодавства в цілому, не встановлено, що до АТ «Укрзалізниця» можуть застосовуватися особливі умови чи норми, які б звільняли останнього від виконання зобов'язань за договорами або звільняли б його від сплати штрафних санкцій за порушення умов договору.

Крім того, ТОВ «ВО «Машпром» вказує, що АТ «Українська залізниця» не доведено обставин щодо неможливості своєчасного розрахунку з контрагентом за Договором, а саме, не було надано жодних доказів щодо фінансового стану підприємства, що підтвердило б відсутність у АТ «Українська залізниця» обігових коштів задля погашення наявної заборгованості перед ТОВ «ВО «Машпром».

ТОВ «ВО «Машпром» зазначає, що незважаючи на введення воєнного стану на території України з 24.02.2022 р., АТ «Українська залізниця» здійснив оплати під час дії таких обставин, однак оплати були проведені зі значною затримкою.

ТОВ «ВО Машпром» також вказує, що АТ «Українська залізниця» намагається уникнути фінансової відповідальності, застосовуючи норму права так, як йому вигідно, а не так, як вона регламентована.

Щодо клопотання АТ «Українська залізниця» про зменшення штрафних санкцій, ТОВ «ВО Машпром» вказує, що зазначена в клопотання інформація не відповідає дійсності, оскільки, по-перше, прострочення виконання господарського зобов'язання за Договором не є незначним, оскільки АТ «Українська залізниця» перший платіж було здійснено із прострочкою більше ніж на 2 місяці та у розмірі, який не відповів домовленості щодо розстрочення сплати заборгованості. Також, ТОВ «ВО Машпром» зауважує, що кількість платежів, здійснених АТ «Українська залізниця» не відповідала кількості, яку було погоджено ТОВ «ВО Машпром», а здійснення оплат відбувалося з порушенням попередньо погодженого графіку.

АТ «Українська залізниця» надало до суду заперечення на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву (вх. № 5035 від 23.02.2024), в яких просить суд зменшити розмір інфляційних втрат, пені та процентів за користування коштами до 1 грн.

В обґрунтування своєї позиції АТ «Українська залізниця» зазначає, що діяло добросовісно, не ухилявся від виконання своїх зобов'язань, доклало максимальних зусиль для їх повного виконання, звернулося з проханням до ТОВ «ВО Машпром» щодо погодження відстрочення оплати за договором.

Також АТ «Українська залізниця» вказує, що у зустрічній позовній заяві надається розрахунок штрафних санкцій, починаючи з березня 2022 року, в той же час, як у відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву вказується, що здійснення оплат відбулося з порушенням попередньо погодженого графіку, однак новий розрахунок штрафних санкцій (з квітня 2022 на суму 701 998,20 грн.) - не надається, що суперечить та не узгоджується правовою позицією, викладеною у Постанові Верховного Суду від 13.07.2022 року по справі №925/577/21 та підтверджує намір ТОВ «ВО Машпром» отримати невиправдані додаткові прибутки та застосувати до АТ «Українська залізниця» штрафні санкції у якості каральних.

Крім того, АТ «Українська залізниця» наголошує щодо строку позовної давності та вказує, що зустрічні позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 244 833,88 грн., були заявлені ТОВ «ВО Машпром» 01.02.2024 року. За приписами п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України у чинній редакції такі вимоги мали бути заявлені ТОВ «ВО «Машпром» у строк до 03.03.2022 року.

ТОВ «ВО «Машпром“» звернулося до суду з клопотаннями (вх. № 1681 від 21.01.2026) про визнання висновку експертів № 2172/2200/16410 неналежним та недопустимим доказом.

В обґрунтування свого клопотання ТОВ «ВО «Машпром» зазначає, що не погоджується з твердженнями експертів про виключно виробничий характер дефекту гідроприводу вентилятора, оскільки під час експлуатації зазначеного обладнання мали місце істотні та системні порушення встановлених правил експлуатації, які безпосередньо впливають на технічний стан підшипникового вузла, однак не були належним чином досліджені, оцінені та відображені у висновку експертів.

Разом з тим, у ході перевірки та розкриття гідроприводу вентилятора, здійснених на території локомотивного депо, було виявлено низку критичних відхилень від нормативних вимог, а саме:

фактичний рівень мастила у системі не відповідав мінімально допустимим значенням, передбаченим технічною документацією;

мастильний матеріал мав надмірну густу в'язкість та за своїми фізико-хімічними властивостями втратив експлуатаційні характеристики, фактично перетворившись на масу, подібну до солідолу, що унеможливлює його нормальну циркуляцію;

масляний фільтр був забитий брудом та сторонніми частками, що об'єктивно перешкоджало подачі мастила до вузлів тертя;

загальний технічний стан мастильної системи за зовнішніми та внутрішніми ознаками не відповідав вимогам, за яких допускається подальша безпечна експлуатація гідроприводу.

Зазначені обставини були зафіксовані під час огляду обладнання, при цьому у присутності комісії було здійснено відбір зразків мастильного матеріалу для проведення відповідної експертизи з метою визначення його фактичного стану, складу та придатності до експлуатації.

Однак, незважаючи на здійснений відбір, така експертиза мастильного матеріалу фактично проведена не була, а будь-які результати лабораторних досліджень мастила відсутні у матеріалах справи та не аналізувалися експертами під час формування оспорюваного висновку

Також ТОВ «ВО Машпром» зазначає, що відсутність дослідження технічного стану карданного вала у повному обсязі, ігнорування факту відсутності супровідної документації та наявності неналежних зварних з'єднань свідчить про неповноту експертного дослідження, що ставить під сумнів обґрунтованість зроблених експертами висновків щодо виключно виробничого характеру дефекту гідроприводу.

ТОВ «ВО «Машпром» зазначає, що відповідно до фотоматеріалів огляду, зокрема фото № 1, під час проведення огляду відсутня верхня частина карданного вала, що є складовим елементом привідної системи гідроприводу вентилятора. Відсутність зазначеного елемента унеможливлює проведення комплексного дослідження вузла у зборі, зокрема перевірку співвісності, балансування та характеру передачі крутного моменту.

Додатково ТОВ «ВО «Машпром» наголошує, на тому, що встановлено, що карданний вал приводу вентилятора, який використовувався у складі привідної системи, мав вичерпаний строк служби, при цьому:

відсутні документи, що підтверджують його походження, рік виготовлення, виробника та допустимий строк експлуатації;

карданний вал не був наданий комісії у повному комплекті для огляду;

на наданій нижній частині вала виявлено ремонтні зварні шви неналежної якості, які за своїм технічним станом не відповідають вимогам безпечної та надійної експлуатації.

Зазначені обставини, на думку ТОВ «ВО «Машпром» свідчать про використання у складі гідроприводу елементів, технічний стан яких не відповідав нормативним вимогам, що могло призвести до порушення кінематичних та теплових режимів роботи гідроприводу та, як наслідок, до його виходу з ладу. При цьому наведені факти не були належним чином відображені у матеріалах справи та не отримали оцінки у висновку експертів, що істотно впливає на повноту та обґрунтованість відповідного експертного дослідження.

У свою чергу АТ «Українська залізниця» надало до суду заперечення на клопотання (вх. № 2753 від 03.02.2026) про визнання висновку експертів № 2172/2200/16410 неналежним та недопустимим доказом, в яких зазначає, що ТОВ «ВО «Машпром» не заявлялись питання щодо дослідження фактичного стану мастильного матеріалу та режиму змащення, щодо технічного стану походження та придатності карданного вала гідроприводу до експлуатації; щодо порушення порядку демонтажу гідроприводу за рекламацією; щодо відповідного експертного дослідження мастила.

При цьому, згідно з висновком №2172/2200/16410, експертами не зазначалось про недостатність матеріалів для проведення експертизи, при цьому на адресу суду не надходило клопотання експертів про надання додаткових матеріалів для проведення експертизи, надання доступу до об'єктів дослідження для проведення натурного огляду об'єктів дослідження, дозволу на отримання експертами від представників сторін у справі господарського спору додаткових матеріалів під час проведення натурного огляду об'єктів дослідження з можливістю зняття копій з документів (в тому числі відповідних журналів).

Також АТ «Українська залізниця» наголошує, що ухвала від 19.02.2024 про призначення експертизи ТОВ «ВО «Машпром» не оскаржувалась, додаткові клопотання про доповнення питань на вирішення експертів, не заявлялись, питання, на вирішення судової експертизи по даній справі, запропоновані ТОВ «ВО Машпром» від 02.02.2024, були враховані Господарським судом Харківської області під час постановлення вказаної ухвали.

АТ «Українська залізниця» вважає, що висновок експертів №2172/2200/16410 було складено на підставі ухвали від 19.02.2024 Господарського суду Харківської області та вирішено всі питання, що стосуються предмету доказування по даній справі.

ТОВ «ВО «Машпром» звернулось до суду з запереченнями на заяву про збільшення позовних вимог (вх. № 4063 від 18.02.2026), в яких зазначає, що посилання АТ «Українська залізниця» на експертний висновок, як на беззаперечне підтвердження правової обґрунтованості заявлених вимог, є передчасним та таким, що не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства.

Також ТОВ «ВО Машпром» зазначає, що вимога про стягнення пені у межах збільшених позовних вимог є спірною з огляду на її правову природу, невідповідність фактичним обставинам справи та відсутність належного обґрунтування виникнення у ТОВ «ВО Машпром» простроченого зобов'язання саме у тому вигляді, який передбачений пунктом 11.3 Договору.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.03.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 16 березня 2026.

Розгляду справи по суті неодноразово відкладався.

В процесі розгляду справи по суті ТОВ «ПТРЗ» надало до суду пояснення (вх. № 5906 від 11.03.2026), в який зазначає, що між ТОВ «ПТРЗ» та ТОВ «ВО «Машпром» не укладалися правочини з приводу виготовлення та поставки гідроприводу вентилятора 2ТЕ10Л.85.15.005-1, а відтак ТОВ «ПТРЗ» не здійснювало поставок даного товару на користь ТОВ «ВО «Машпром». Тому у ТОВ «ВО «Машпром» відсутні підстави для звернення в суд з регресними вимогами до ТОВ «ПТРЗ».

На судове засідання 13.04.2026 прибув представник АТ «Українська залізниця», який просив суд задовольнити первісний позов та відмовити у задоволенні зустрічного позову.

ТОВ «ПТРЗ» та ТОВ «ВО «Машпром» на судове засідання своїх представників не направили, хоча належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання.

Оскільки неявка на судове засідання названих представників не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважав за необхідне розглядати справу за їх відсутності, за наявними в матеріалах справи документами, як це передбачено ст. 202 ГПК України.

В судовому засіданні 13.04.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та на підставі ч. 2 ст. 219 ГПК України відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 15.04.2026.

На судове засідання 15.04.2026 прибув представник АТ «Українська залізниця».

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.

Як свідчать матеріали справи, за результатами процедури закупівлі, оголошеної на сайті Уповноваженого органу, № UA-2021-08-04-002146-a, між АТ «Укрзалізниця», як Замовником, та ТОВ «ВО «Машпром», як постачальником було укладено договір №ОД/НХ-21-872НЮ від 14.12.2021.

Відповідно до п. 1.2 договору постачальник передає у власність замовника, а замовник оплачує товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами (далі - «товар»), які зазначені у Специфікації № 1 (Додаток № 1), що додається до Договору про закупівлю і є його невід'ємною частиною. Постачальник передає у власність замовника товар на умовах, зазначених в Договорі.

Згідно з п. 1.3 договору найменування товару: запасні частини до тепловозів 2ТЕ (гідропривід вентилятора).

Виробник товару: ТОВ «Полтавський тепловозоремонтний завод», м. Полтава, Україна (пункт 1.4 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору, якість товару, що постачається, повинна відповідати нормативному документу згідно Специфікації № 1 (Додаток № 1).

Пунктом 2.2 договору сторони погодили, що підтвердженням якості з боку постачальника є декларація постачальника відповідність, паспорт, сертифікат якості.

Відповідно до положень п. 2.7 договору, при постачанні кожної партії товару постачальник зобов'язаний надати документ, що підтверджує якість товару - декларацію постачальника про відповідність, паспорт, сертифікат якості.

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що кількість та асортимент товару визначається у Специфікації № 1 (Додаток № 1), яка є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 4.1 договору, постачальник гарантує якість та надійність товару, що постачається, протягом строку, який передбачено технічними умовами та стандартами на даний товар. Гарантійний строк експлуатації - 24 місяці від дня введення товару в експлуатацію.

Згідно з п. 4.2 договору, при виявленні товару, який не відповідає технічним умовам та стандартам, а також при виявленні виробничих дефектів в гарантійний період експлуатації, виклик представника постачальника є обов'язковий. В разі неприбуття представника постачальника в встановлений термін акт складається в односторонньому порядку.

Пунктом 4.3 договору сторони погодили, що термін усунення недоліків або заміни товару в межах гарантійного терміну - 20 днів з моменту виявлення дефектів. постачальник усуває недоліки та проводить заміну товару на якісний за свій рахунок.

Відповідно до п. 5.2 договору, товар має бути поставлений на підставі письмових рознарядок (заявок) впродовж 10 робочих днів з моменту їх отримання будь-яким способом (факсом; електронною поштою: Mashprom@gmail.com; листом за адресою: 61003, м. Харків, вул. Короленка, буд. 4) постачальником у кількості, визначеній у рознарядці (заявці). Замовник має право розірвати Договір в односторонньому порядку, якщо товар не поставлений замовнику впродовж 10 робочих днів від дня одержання постачальником рознарядки (заявки) замовника.

Акт прийому-передачі або видаткова накладна та інші первинні документи, що стосуються виконання цього Договору та приймання товару, підписуються уповноваженими особами з числа тих, які визначені у п.5.1 цього Договору (пункт 5.4 договору).

Пунктом 5.5 договору, сторони встановили, що товар постачається за рахунок та транспортом постачальника на склад замовника (65098, м. Одеса, вул. Степна, 2) на умовах DDP в редакції Інкотермс 2010.

Відповідно до п. 5.6 договору, представник замовника при прийнятті товару зобов'язаний звірити відповідність кількості і асортименту товару, вказаному в рахунку - фактурі і видатковій накладній, розписатися за отримання товару та видати представнику постачальника довіреність, що підтверджує право представника на отримання даної партії товару.

Згідно з п. 6.1 договору замовник оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною у Специфікації № 1 (Додаток № 1).

Пунктом 6.1. договору передбачено, що загальна сума по Договору 1403996,40 грн. (один мільйон чотириста три тисячі дев'ятсот дев'яносто шість гривень, 40 коп.), у тому числі ПДВ 20% 233999,40 грн. (двісті тридцять три тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять гривень, 40 коп.).

Відповідно до п. п 7.1-7.2 договору, розрахунки за поставлений товар здійснюються у безготівковій формі. Розрахунки за поставлений товар здійснюються замовником на 45 банківський день з дати реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі - ПН/РК) з операцій по постачанню товарів (виконанню робіт, наданню послуг), які підлягають оплаті, в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлених чинним законодавством порядку та строки.

Пунктом 7.6 договору сторони погодили, що днем отримання товару вважається день підписання Сторонами або їх уповноваженими представниками видаткової накладної.

Згідно з п. 9.2 договору, замовник має право пред'явити постачальнику претензії по кількості на підставі видаткової накладної, і по якості на протязі гарантійного терміну, згідно п.4.1. Договору.

Відповідно до п. 9.3 договору, у випадку наявності претензій по якості, товар не підлягає використанню до взаємного врегулювання питань.

Пунктом 9.4 договору передбачено, що постачальник на підставі визнаної претензії в погоджений термін, але не більше 20 днів, робить за свій рахунок заміну невідповідного асортименту, заміну дефектного товару на якісний товар, або усуває виявлені дефекти.

Підтвердженням про одержання товару замовником є видаткова накладна, підписана уповноваженими представниками Сторін (пункт 9.5 договору).

Відповідно до п. 11.1 договору, за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим Договором винна Сторона несе відповідальність згідно з чинним законодавством України і цим Договором.

Згідно з п. 11.2 договору, сторони відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України встановили, що розмір відповідальності замовника за прострочення виконання грошового зобов'язання за цим Договором становить 0,1 (нуль цілих одна десята) відсотка річних від простроченої суми грошових зобов'язань за цим Договором.

Відповідно до п. 11.3 договору, постачальник за цим Договором несе наступну відповідальність:

- у разі затримки поставки товару або поставки не в повному обсязі, заявленому Замовником, постачальник сплачує пеню у розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) відсотка від вартості непоставленого товару, за кожний день прострочення;

- за порушення термінів поставки товару, визначених Договором, постачальник має сплачувати штраф у розмірі 20% від вартості непоставленого в строк товару;

- при постачанні неякісного товару постачальник має проводити заміну товару на якісний за власний рахунок у термін, що не перевищує 20 діб, та сплачувати штраф у розмірі 20% від вартості поставленого товару неналежної якості;

- у разі передачі прав і обов'язків по укладеному Договору постачання товару іншим особам - постачальник, що порушив зобов'язання, сплачує замовнику штраф у розмірі 20% від суми Договору.

Відповідно до п. 15.1 договору в разі зміни реквізитів підприємства, фактичної адреси, інших змін, які можуть перешкодити виконанню зобов'язань за цим Договором Сторони зобов'язані повідомити про це один одного не пізніше ніж за 15 календарних днів до виконання таких змін.

Згідно з п. 16.2 договору строк дії цього Договору встановлюється Сторонами з моменту його підписання до 31.12.2021, в частині відвантаження товару - до 31.12.2021, в частині виконання обов'язків щодо розрахунків по Договору - до остаточного виконання.

Відповідно до п. 17.1 договору невід'ємною частиною цього Договору після його підписання Сторонами є наступний додаток: Додаток № 1 (Специфікація № 1).

Згідно з Специфікацією №1, яка є Додатком №1 до найменування товару що має бути переданий в рамках договору: гідропривід вентилятора 2ТЕ10Л.85.15.005-1 у кількості 3 шт., на суму 1403996,40 грн., з ПДВ -233999,40 грн.

У складі тендерної пропозиції ТОВ «ВО «Машпром» були надані документи на підтвердження відповідності гідропривід вентилятора вимогам тендерної документації, зокрема, довідку за вх. №2146/13 від 06.10.2021 року, відповідно якої Постачальник гарантував строк експлуатації товару 24 місяці від дня введення виробу к експлуатацію; сертифікат якості №15-005/01 (зразок), відповідно до якого гарантійний строк експлуатації складає 24 місяці з дня введення виробу в експлуатацію, паспорт Гідропривід вентилятора 2ТЕ10Л.85.15.005-1 №026, заводський номер 026, дата випуску 08.21.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору за видатковою накладною №145 від 28.12.2021 ТОВ «ВО «Машпром» поставив АТ «Українська залізниця» товар на склад останнього (м. Одеса, вул. Степна, 2). Товар був прийнятий АТ «Українська залізниця» без будь-яких заперечень щодо якості та/або комплектності.

На виконання умов Договору ТОВ «ВО Машпром» виставив АТ «Українська залізниця» рахунок на оплату по замовленню № 145 від 28.12.2021 на суму 1403996,40 грн. (в т.ч. ПДВ - 233 999,40 грн.). За вищевказаним рахунком до сплати виставлено поставлений Товар - гідропривід вентилятора 2 ТЕ10Л.85.15.005-1 у кількості 3 шт.

За відповідною господарською операцією, ТОВ «ВО «Машпром» була складена податкова накладна № 10 від 28.12.2021.

Після цього, 29.12.2021 р. було складено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 11 від 29.12.2021 р. до податкової накладної № 10 від 28.12.2021.

Як вбачається з квитанцій, податкову накладну № 10 від 28.12.2021 та розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 11 від 29.12.2021 було зареєстровано в ЄРПН 29.12.2021, отже, в розумінні п. п 7.1-7.2 договору, саме з цієї дати розпочинається строк оплати, що становить 45 банківських днів.

В подальшому, в зв'язку зі збройною агресією РФ проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX, в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та триває на даний час.

04.04.2022 АТ «Укрзалізниця» звернулось до ТОВ «ВО «Машпром» з листом за вих. №НХ09/1182 (направленим на електронну адресу mashprom@gmail.com, визначену у п. 5.2 Договору), в якому зазначило, що воно є стратегічно важливим підприємством України та безперебійно забезпечує перевізний процес вантажів та пасажирів, евакуацію населення з небезпечних регіонів країни, в тому числі, і на безоплатній основі. З огляду на викладене, ТОВ «ВО «Машпром» було запропоновано реструктурувати заборгованість за укладеним договором №ОД/НХ-21/872НЮ від 14.12.2021 рівними частинами з погашенням до 25% щомісячно.

В той же день, 04.04.2022, ТОВ «ВО «Машпром» було надано АТ «Укрзалізниця» лист відповідь за вих. №01 (з електронної адреси mashprom@gmail.com, визначеної у п. 5.2 Договору), яким надано останньому згоду на реструктуризацію заборгованості за договором з наступним графіком погашення боргу: 50% заборгованості у квітні 2022 року для можливості закупівлі сировини та погашення заборгованості заробітної плати перед працівниками, наступні періоди травень та червень по 25% від заборгованості.

Згідно з банківською випискою від 25.01.2024 АТ «Укрзалізниця» здійснило оплату за Товар у загальному розмірі 1403996,40 грн. наступними платежами:

1. 30.06.2022 р. здійснено оплату у розмірі 350 999,10 грн.;

2. 29.08.2022 р. здійснено оплату у розмірі 350 999,10 грн.;

3. 16.09.2022 р. здійснено оплату у розмірі 175 499,55 грн.;

4. 30.09.2022 р. здійснено оплату у розмірі 175 499,55 грн.;

5. 13.10.2022 р. здійснено оплату у розмірі 350 999,10 грн.

Матеріали справи також свідчать про те, що 24.01.2022 отриманий від ТОВ «ВО «Машпром» товар за видатковою накладною №145 від 28.12.2021, АТ «Українська залізниця» направив на виробничий підрозділ «Локомотивне депо ім. Т. Шевченко» служби локомотивного господарства регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця», що підтверджується п. 18 видаткової накладної № НХтер2-119.

В подальшому, з 29.11.2022 по 31.01.2023 проводився поточний ремонт тепловозу 2ТЕ10М №2377 с.А в обсязі ПР-3.

Під час проведення вказаного ремонту, на тепловоз 2ТЕ10М №2377 с.А було встановлено гідропривід вентилятора 2ТЕ10Л.85.15.005-1, отриманого відповідно до видаткової накладної №НХтер2-119 від 24.01.2022 року за договором поставки №ОД/ НХ-21-872НЮ від 14.12.2021, відповідно до довідки за вх. №ТЧ-5-10/34 від 10.01.2024.

02.11.2023 на пункт технічного обстеження локомотивів Локомотивного депо ім. Т. Шевченко зайшов тепловоз 2ТЕ10М №2377 с.А по причині обриву вала привода головного вентилятора секції А.

Під час проведення огляду тепловозу 2ТЕ10М №2377 с.А виявлено наступне:

- Обрив вала привода головного вентилятора в районі верхньої хрестовини, на 5-10 см нижче зварного з'єднання вилки та порожнинного вала;

- При огляді площини зламу валу відсутні ознаки застарілих тріщин. Розрив та розвертання порожнинного валу відбулося по напрямку обертання головного вентилятора;

- Головний вентилятор обертається вільно від руки, без підклинювань;

- При виконанні провертання колінчатого валу дизеля вал приводу гідромеханічного редуктора обертався без стороннього шуму;

- Вихідний вал гідроприводу вентилятора заводський №026 від руки не обертається (заклинювання);

- Гідропривід вентилятора заводський №026 під час поточного ремонту ПР-було встановлено на тепловоз 2ТЕ10М №2377 с.А.

З Огляду на викладене, 03.11.2023 АТ «Українська залізниця» направило на електронну адресу ТОВ «ВО «Машпром» виклик представника останнього за вих. №НХ-08/4229 для складання акту щодо виявлених невідповідностей товару.

09.11.2023 представник ТОВ «ВО «Машпром» не прибув, про причини неможливості прибуття не повідомив.

За відсутності повідомленого належним чином представника ТОВ «ВО «Машпром», представниками АТ «Укрзалізниця» було складено акт про фактичну якість і комплектність продукції, відповідно п. 26, п. 30 якого було встановлено, що на підставі п. 4.3 Договору Постачальник має провести заміну товару на якісний за власний рахунок.

09.11.2023 АТ «Укрзалізниця» направила акт про фактичну якість і комплектність продукції ТОВ «ВО «Машпром» для проведення заміни товару на якісний, згідно п. 4.3 Договору.

Однак, дане звернення було залишено ТОВ «ВО «Машпром» без відповіді.

В процесі розгляду даної справи, з метою встановлення причин поломки гідроприводу вентилятора 2ТЕ10Л.85.15.005-1, ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.02.2024 було призначено у справі комплексну інженерно-механічну та теплотехнічну експертизу; на вирішення комплексної інженерно-механічної та теплотехнічної експертизи у справі №922/159/24 були поставлені наступні питання:

1. Яка причина виходу з ладу (поломки) гідроприводу вентилятора 2ТЕ10Л.85.15.005- 1 (заводський № 026) виробництва ТОВ “Полтавський тепловозоремонтний завод», що встановлений на тепловоз 2ТЕ10М № 2377 с.А та які обставини її обумовили?

2. Чи призвели до виходу з ладу (поломки) гідроприводу вентилятора 2ТЕ10Л.85.15.005-1 (заводський № 026) виробництва ТОВ “Полтавський тепловозоремонтний завод», що встановлений на тепловоз 2ТЕ10М № 2377 с.А, його неналежні умови зберігання, монтажу або експлуатації та чи перебувають у причинно-наслідковому зв'язку дії/бездіяльність відповідальних осіб (Позивача) з настанням поломки гідроприводу вентилятора 2ТЕ10Л.85.15.005-1 (заводський № 026) виробництва ТОВ “Полтавський тепловозоремонтний завод»?

3. Чи перебуває у причинно-наслідковому зв'язку вихід з ладу (поломка) гідроприводу вентилятора 2ТЕ10Л.85.15.005-1 та неякісне його виготовлення заводом-виробником ТОВ «Полтавський тепловозоремонтний завод» під час гарантійного терміну експлуатації?

Відповідно до висновку експертів №2172/2200/16410 від 27.11.2025 за результатами проведення судової експертизи, судовими експертами були надані наступні відповіді на зазначені вище питання:

1. З технічної точки зору, причиною відмови гідроприводу вентилятора 2ТЕ10Л.85.15.005-1 є розвиток виробничого дефекту (браку) підшипникового вузла, що проявився у вигляді викришування елементів сепаратора, який спричинив подальше руйнування гідроприводу.

2. З технічної точки зору, причиною відмови гідроприводу вентилятора 2ТЕ10Л.85.15.005-1 є внутрішній виробничий дефект підшипникового вузла, який проявився у вигляді викришування елементів сепаратора та спричинив подальше руйнування гідроприводу. Зазначений дефект не обумовлюється умовами зберігання, монтажу чи експлуатації гідроприводу вентилятора 2ТЕ10Л.85.15.005-1 (зав. №026), виготовленого ТОВ «Полтавський тепловозоремонтний завод» і встановленого на тепловоз 2ТЕ10М №2377 с.А., та не перебуватиме у причинно-наслідковому зв'язку з діями або бездіяльністю відповідальних осіб локомотивного депо ім. Т. Шевченка.

3. З технічної точки зору, вихід з ладу (поломка) гідроприводу вентилятора 2ТЕ10Л.85.15.005-1 перебуває у причинно-наслідковому зв'язку з неякісним виготовленням (встановленням) підшипника, дефект якого не проявився під час виконання заводських контрольних операцій.

На думку АТ «Українська залізниця», зазначене підтверджує неякісність поставленого ТОВ «ВО «Машпром» гідроприводу вентилятора 2ТЕ10Л.85.15.005-1, відсутність вини АТ «Українська залізниця» в виході його з ладу, та наявність у ТОВ «ВО «Машпром» замінити неякісний гідропривід на якісний.

Станом на момент винесення рішення матеріали справи не містять доказів того, що ТОВ «ВО «Машпром» здійснило заміну неякісного гідроприводу вентилятора 2ТЕ10Л.85.15.005-1 на якісний.

Обставини щодо зобов'язання ТОВ «ВО «Машпром» здійснити заміну гідроприводу вентилятора 2ТЕ10Л.85.15.005-1 у кількості 1 шт. стали підставами для звернення АТ «Українська залізниця» до суду з первісним позовом.

Крім того, у зв'язку з тим, що ТОВ «ВО «Машпром» не здійснило заміну товару, гідропривід вентилятора 2ТЕ10Л.85.15.005-1, на якісний, АТ «Укрзалізниця» на підставі абз. 3 п. 11.3 Договору нарахувало до стягнення ТОВ «ВО «Машпром» штраф за поставку товару неналежної якості в сумі 93599,76 грн (що становить 20% від вартості поставленого товару неналежної якості (467998,80 грн * 20% = 93599,76 грн.).

Також АТ «Українська залізниця» вважає, що ТОВ «ВО «Машпром» допустило затримку поставки товару, а тому на підставі абзацу першого п. 11.3 Договору нарахувало до стягнення ТОВ «ВО «Машпром» пеню в сумі 85 175,78 грн. (що становить 0,1% від вартості непоставленого товару, за кожен день прострочення, за період прострочення з 30.11.2023 року по 29.05.2024 року - 182 дні (467 998,80 грн (сума боргу) * 0,1% (розрахункова ставка) / 100% * 182 (кількість днів) = 85 175,78 грн.)

Разом з тим, ТОВ «ВО «Машпром» звернулося до суду з зустрічним позовом, в якому вказує, що АТ «Українська залізниця» прострочило виконання зобов'язань з оплати отриманого товару.

Зокрема, ТОВ «ВО «Машпром» вказує, що на підставі п. 7.1.-7.2. договору Розрахунки за поставлений товар здійснюються замовником на 45 банківський день з дати реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі - ПН/РК) з операцій по постачанню товарів (виконанню робіт, наданню послуг), які підлягають оплаті, в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлених чинним законодавством порядку та строки.

Як вже зазначалося з квитанцій, податкову накладну № 10 від 28.12.2021 та розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 11 від 29.12.2021 було зареєстровано в ЄРПН 29.12.2021, отже саме з цієї дати розпочинається строк оплати, що становить 45 банківських днів.

Згідно з банківською випискою від 25.01.2024 Позивач за первісним позовом здійснив оплату за Товар у загальному розмірі 1403996,40 грн. наступними платежами:

1. 30.06.2022 р. здійснено оплату у розмірі 350 999,10 грн.;

2. 29.08.2022 р. здійснено оплату у розмірі 350 999,10 грн.;

3. 16.09.2022 р. здійснено оплату у розмірі 175 499,55 грн.;

4. 30.09.2022 р. здійснено оплату у розмірі 175 499,55 грн.;

5. 13.10.2022 р. здійснено оплату у розмірі 350 999,10 грн.

Таким чином, як зазначає ТОВ «ВО «Машпром», з боку АТ «Українська залізниця» хоч і було здійснено повну оплату за товар, однак дана оплата на загальну суму 1403996,40 грн. відбулась з простроченням, отже останнім було порушено свої зобов'язання за Договором, і тому він має сплатити санкції за прострочення виконання грошового зобов'язання в загальному розмірі 475571,48 грн., а саме: 230035,60 грн. - інфляційних втрат, 244833,88 грн. - пені, 702,00 грн. - 0,1 % за користування коштами за загальний період прострочення з 03.03.2022 по 13.10.2022.

В зустрічній позовній заяві ТОВ «ВО «Машпром» просить стягнути наведені нарахування з АТ «Українська залізниця».

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Розглянувши первісний позов АТ «Українська залізниця» суд зазначає наступне.

Щодо вимог АТ «Українська залізниця» про зобов'язання ТОВ «ВО «Машпром» здійснити заміну гідроприводу вентилятора 2ТЕ10Л.85.15.005-1 у кількості 1 шт.

Відповідно до частини першої статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Пунктом 3.1 договору, сторони зазначали, що кількість та асортимент товару визначається у Специфікації № 1 (Додаток № 1), яка є невід'ємною частиною Договору.

Згідно з Специфікацією №1, яка є Додатком №1 до Договору поставки №ОД/НХ-21-872НЮ від 14.12.2021 року найменування товару: гідропривід вентилятора 2ТЕ10Л.85.15.005-1 у кількості 3 шт., на суму 1403996,40 грн., з ПДВ -233999,40 грн.

Відповідно до п. 4.1 договору постачальник гарантує якість та надійність товару, що постачається, протягом строку, який передбачено технічними умовами та стандартами на даний товар. Гарантійний строк експлуатації - 24 місяці від дня введення товару в експлуатацію.

Пунктом 4.3 договору, сторони погодили, що термін усунення недоліків або заміни товару в межах гарантійного терміну - 20 днів з моменту виявлення дефектів. постачальник усуває недоліки та проводить заміну товару на якісний за свій рахунок.

28.12.2021 року Постачальник поставив товар, згідно видаткової накладної №145, на склад Замовника (м. Одеса, вул. Степна, 2).

Дана видаткова накладна підписана уповноваженими представниками сторін та закріплена печатками.

Отже, датою отримання товару позивачем за первісним позовом є 28.12.2021.

В подальшому, з 29.11.2022 по 31.01.2023 проводився поточний ремонт тепловозу 2ТЕ10М №2377 с.А в обсязі ПР-3.

Під час проведення огляду тепловозу 2ТЕ10М №2377 с.А виявлено наступне:

- Головний вентилятор обертається вільно від руки, без підклинювань;

- Вихідний вал гідроприводу вентилятора заводський №026 від руки не обертається (заклинювання);

09.11.2023 представник ТОВ «ВО «Машпром» не прибув, про причини неможливості прибуття не повідомив.

09.11.2023 АТ «Укрзалізниця» направила акт про фактичну якість і комплектність продукції ТОВ «ВО «Машпром» для проведення заміни товару на якісний, згідно п. 4.3 Договору. Однак, дане звернення було залишено ТОВ «ВО «Машпром» без відповіді.

Відповідно до висновку експертів №2172/2200/16410 від 27.11.2025 за результатами проведення судової експертизи, судовими експертами були надані наступні відповіді на поставлені судом питання:

Таким чином, судовим експертами в висновку №2172/2200/16410 від 27.11.2025 підтверджено той факт, що поставлений ТОВ «ВО «Машпром» гідропривід вентилятора 2ТЕ10Л.85.15.005-1 мав приховані недоліки, які не могли бути виявлені при його прийнятті АТ «Укрзалізниця» під час стандартних приймально-контрольних процедур та проявилися вже в процесі експлуатації.

З огляду на виявлені несправності поставленого ТОВ «ВО «Машпром» товару вбачається, що такий не витримав гарантійний строк експлуатації встановлений п. 4.1 Договору.

Згідно з ч. 1 ст. 269 ГК України (діючого станом на дату існування спірних правовідносин) строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу.

Відповідно ч. 3 ст. 269 ГК України гарантійний строк експлуатації обчислюється від дня введення виробу в експлуатацію, але не пізніше одного року з дня одержання виробу покупцем (споживачем), а щодо виробів народного споживання, які реалізуються через роздрібну торгівлю, - з дня роздрібного продажу речі, якщо інше не передбачено стандартами, технічними умовами (у разі наявності) або договором.

Відповідно до частин 5, 6, 7 ст. 269 ГК України (діючого станом на дату існування спірних правовідносин) передбачено, що постачальник (виробник) гарантує якість товарів у цілому. Гарантійний строк на комплектуючі вироби і складові частини вважається рівним гарантійному строку на основний виріб, якщо інше не передбачено договором або стандартами, технічними умовами (у разі наявності) на основний виріб. Постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни.

Статтею 678 ЦК України передбачено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.

За умовами п. 4.3 Договору сторони визначили, що Постачальник усуває недоліки та проводить заміну товару в межах гарантійного терміну - 20 днів з моменту виявлення дефектів.

Положення частини другої статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як примусове виконання обов'язку в натурі.

Слід зазначити, що цей спосіб захисту застосовується у зобов'язальних правовідносинах у випадках, коли особа зобов'язана вчинити певні дії щодо позивача, але відмовляється від виконання цього обов'язку чи уникає його. Зокрема, цей спосіб захисту може мати місце при невиконанні обов'язку сплатити кошти, передати річ кредитору, виконати роботи чи надати послуги за відповідним договором. Обов'язок боржника виконати певні дії повинен бути встановлений договором або актом цивільного законодавства.

Подібні висновки Верховного Суду щодо застосування пункту 5 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України та частини другої статті 20 Господарського кодексу України стосовно такого способу захисту як примусове виконання обов'язку в натурі викладені у постановах Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 910/9167/19 та від 10 лютого 2021 року у справі № 910/18950/19.

Відповідно до частин першої та другої статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

З огляду на викладене, а також те, що ТОВ «ВО «Машпром» не спростував наведені вище обставини, в т. ч. ті, про які йдеться в висновку експертів № 2172/2200/16410 від 27.11.2025 щодо причини виходу з ладу електроприводу, та не надав суду доказів виконання своїх договірних зобов'язань щодо заміни товару в межах гарантійного терміну (20 днів з моменту виявлення дефектів), суд за наслідками розгляду справи приходить до висновку про задоволення первісного позову в частині зобов'язання ТОВ «ВО «Машпром» здійснити заміну гідроприводу вентилятора 2ТЕ10Л.85.15.005-1 у кількості 1 шт.

Цей спосіб захисту відповідає змісту порушеного права позивача та забезпечить поновлення порушеного права позивача, оскільки заявлена позивачем вимога направлена на спонукання відповідача виконати умови договору, виконання яких надасть позивачу можливість реалізувати право на отримання свого уже оплаченого товару за договором у повному обсязі та у порядку, встановленому у договорі.

При цьому, суд критично оцінює доводи ТОВ «ВО «Машпром» про його неналежне повідомлення про виклик за вих. №НХ-08/4229 для складання акту щодо виявлених невідповідностей товару та про прийняте АТ «Укрзалізниця» рішення про заміну товару, зокрема з тих підстав, що електронна адреса mashprom@gmail.com, на яку направлялися листи АТ «Укрзалізниця» могла використовуватися Сторонами виключно для отримання заявок на поставку товару, а не для здійснення іншої договірної комунікації.

Такі твердження спростовуються матеріалами справи та фактичними обставинами взаємовідносин сторін. Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що листування між Сторонами систематично здійснювалося саме з використанням зазначеної електронної адреси. Так, АТ «Укрзалізниця» направляло на адресу ТОВ «ВО «Машпром» лист про реструктуризацію за вх. № НХ09/1182, який був отриманий останнім, що підтверджується наданням відповіді з тієї ж електронної адреси - mashprom@gmail.com.

Крім того, у службових документах ТОВ «ВО «Машпром» (зокрема, у реквізитах та шапках листів) зазначена електронна адреса mashprom@gmail.com як офіційна адреса для здійснення листування.

Оскільки матеріали справи не містять повідомлень ТОВ «ВО «Машпром» про зміну реквізитів підприємства, фактичної адреси, інших змін, суд вважає, що доводи ТОВ «ВО «Машпром» щодо недійсності або неналежності зазначеної електронної адреси є необґрунтованими, оскільки спростовуються усталеною практикою взаємного листування Сторін та фактичним використанням цієї адреси у господарській діяльності.

Отже, АТ «Укрзалізниця» належним чином виконало обов'язок щодо повідомлення ТОВ «ВО «Машпром» про виявлені недоліки товару, дотримавшись процедури встановлену умовами Договору.

Щодо первісного позову в частині стягнення штрафу та пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 2 та 3 вказаної статті визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вже зазначалось, відповідно до п. 11.3 договору постачальник за цим Договором несе наступну відповідальність при постачанні неякісного товару постачальник має проводити заміну товару на якісний за власний рахунок у термін, що не перевищує 20 діб, та сплачувати штраф у розмірі 20% від вартості поставленого товару неналежної якості.

У даному випадку, ТОВ «ВО «Машпром» вважається таким, що порушив свої договірні зобов'язання, оскільки здійснив поставку неякісного товару та проігнорував вимогу АТ «Українська залізниця» щодо заміни товару на якісний за власний рахунок у термін, що не перевищує 20 діб,

За таких обставин позовні вимоги АТ «Українська залізниця» про стягнення з ТОВ «ВО «Машпром» штрафу в сумі 93599,76 грн., що становить 20% від вартості поставленого товару неналежної якості, є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, не підлягають задоволенню первісні позовні вимоги АТ «Українська залізниця» про стягнення з ТОВ «ВО «Машпром» пені в сумі 85 175,78 грн. на підставі абзацу першого п. 11.3 Договору.

Зокрема, згідно з абз. Першим п. 11.3. Договору, постачальник за цим Договором несе наступну відповідальність:

Разом з тим, у статті 664 ЦК України закріплені норми, що визначають момент виконання обов'язку продавця передати товар, за змістом яких обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

В даному випадку, ТОВ «ВО «Машпром» виконало свої договірні зобов'язання в частині передачі товару АТ «Українська залізниця», а саме, за видатковою накладною №145 від 28.12.2021 поставило АТ «Українська залізниця» товар на склад останнього (м. Одеса, вул. Степна, 2). Товар був прийнятий АТ «Українська залізниця» без будь-яких заперечень щодо якості та/або комплектності.

АТ «Українська залізниця» безпідставно ототожнює зобов'язання з передачі товару з гарантійними зобов'язаннями ТОВ «ВО «Машпром». Однак, за порушення кожного з зобов'язань умовами договору передбачено різний вид відповідальності.

Зазначене в свою чергу свідчить про безпідставність позовних вимог АТ «Українська залізниця» про стягнення з ТОВ «ВО «Машпром» пені, що є підставами для відмови в їх задоволенні.

Розглянувши зустрічний позов ТОВ «ВО «Машпром» суд зазначає наступне.

Щодо зустрічного позову в частині стягнення інфляційних та 0,1 % річних, суд зазначає.

Стаття 610 ЦК України вказує на те, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз статті 625 ЦК України вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Відповідно до п. 11.1 договору за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим Договором винна Сторона несе відповідальність згідно з чинним законодавством України і цим Договором.

Згідно з п. 11.2 договору сторони відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України встановили, що розмір відповідальності замовника за прострочення виконання грошового зобов'язання за цим Договором становить 0,1 (нуль цілих одна десята) відсотка річних від простроченої суми грошових зобов'язань за цим Договором.

Отже сторони договору самостійно та на власний розсуд встановили розмір відсотків, які підлягають оплаті на підставі ст. 625 ЦК України у випадку прострочення виконання замовником зобов'язань з оплати отриманого товару.

На підставі п. 7.1.-7.2. договору Розрахунки за поставлений товар здійснюються замовником на 45 банківський день з дати реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі - ПН/РК) з операцій по постачанню товарів (виконанню робіт, наданню послуг), які підлягають оплаті, в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлених чинним законодавством порядку та строки.

Як вже зазначалося з квитанцій, податкову накладну № 10 від 28.12.2021 та розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 11 від 29.12.2021 було зареєстровано в ЄРПН 29.12.2021, отже в розумінні . 7.1.-7.2. договору саме з цієї дати розпочинається строк оплати, що становить 45 банківських днів.

1. 30.06.2022 р. здійснено оплату у розмірі 350 999,10 грн.;

2. 29.08.2022 р. здійснено оплату у розмірі 350 999,10 грн.;

3. 16.09.2022 р. здійснено оплату у розмірі 175 499,55 грн.;

4. 30.09.2022 р. здійснено оплату у розмірі 175 499,55 грн.;

5. 13.10.2022 р. здійснено оплату у розмірі 350 999,10 грн.

ТОВ «ВО «Машпром» вважає, що хоча з боку АТ «Українська залізниця» і було здійснено повну оплату за товар, однак дана оплата на загальну суму 1403996,40 грн. відбулась з простроченням, отже останнім було порушено свої зобов'язання за Договором, і тому він має сплатити санкції за прострочення виконання грошового зобов'язання в загальному розмірі 475571,48 грн., а саме: 230035,60 грн. - інфляційних втрат, 244833,88 грн. - пені, 702,00 грн. - 0,1 % за користування коштами за загальний період прострочення з 03.03.2022 по 13.10.2022.

Однак, як свідчать матеріали справи, 04.04.2022 АТ «Укрзалізниця» звернулось до ТОВ «ВО «Машпром» з листом за вих. №НХ09/1182 (направленим на електронну адресу mashprom@gmail.com, визначену у п. 5.2 Договору), в якому зазначило, що воно є стратегічно важливим підприємством України та безперебійно забезпечує перевізний процес вантажів та пасажирів, евакуацію населення з небезпечних регіонів країни, в тому числі, і на безоплатній основі. З огляду на викладене, ТОВ «ВО «Машпром» було запропоновано реструктурувати заборгованість за укладеним договором №ОД/НХ-21/872НЮ від 14.12.2021 рівними частинами з погашенням до 25% щомісячно.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України укладеним є договір, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Особа, яка отримала оферту, яка містить усі істотні умови договору і виражає намір особи, яка зробила пропозицію, вважати себе зв'язаною умовами оферти у разі її прийняття, виражає свою згоду щодо змісту істотних умов договору або навпаки незгоду у момент ознайомлення із змістом пропозиції.

Статтею 639 ЦК України також передбачено, що Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

З даного приводу суд зазначає, що пропозиція укласти договір може вбачатися також із поведінки сторін (конклюдентних дій). Укладення договору конклюдентними діями слід визнати припустимими, якщо дії оферента включають всі істотні умови. Із врахуванням положень ЦК, які регулюють зміст договору в цілому та поняття оферти, можна виділити наступні її ознаки.

По-перше, оферта має бути достатньо виразною. Виразність оферти передбачає, що з її змісту адресат може зробити правильний висновок про волю оферента. Будь-яка невизначеність, зокрема щодо правової природи майбутнього договору, не дає права називати пропозицію офертою. У випадку невизначеності оферти, що викликає можливість різного розуміння змісту оферти, така невизначеність повинна бути витлумачена на користь акцептанта (того, хто отримав оферту), виходячи із загального принципу, в силу якого насамперед враховуються інтереси сторони, яка прийняла виявлення волі, що потребує тлумачення.

По-друге, вона має містити істотні умови майбутнього договору - як імперативні, передбачені законом, так і «випадкові», самостійно визначені оферентом. Обов'язково мають бути визначені умови, визнані істотними в силу закону, а зазначений в оферті набір умов визначається для акцептанта максимальним. Відповідно після того, як адресат прийме пропозицію, не запропонувавши зі свого боку жодних змін або доповнень до оферти, оферент не зможе змінювати набір умов, які містяться в оферті.

У постанові Вищого Господарського суду України від 11.01.2016 у справі № 911/2376/15 колегія суддів дійшла висновку, що між сторонами може бути досягнуто домовленості щодо істотних умов спірного додаткового договору шляхом прийняття відповідачем пропозиції позивача про його укладення у відповідній редакції, що є достатньою підставою для висновку про укладення сторонами відповідного договору.

В даному випадку, листом за вих. №НХ09/1182 від 04.04.2022 АТ «Укрзалізниця» звернулося з пропозицією внести зміни щодо порядку оплати за договором, а саме, реструктурувати заборгованість за укладеним договором №ОД/НХ-21/872НЮ від 14.12.2021 рівними частинами з погашенням до 25% щомісячно.

Листом за вих. №01 від 04.04.2022 ТОВ «ВО «Машпром» прийняв пропозицію АТ «Укрзалізниця» на реструктуризацію заборгованості за договором з наступним графіком погашення боргу: 50% заборгованості у квітні 2022 року для можливості закупівлі сировини та погашення заборгованості заробітної плати перед працівниками, наступні періоди травень та червень по 25% від заборгованості.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що надання відповіді листом від 04.04.2022 № 01 ТОВ «ВО «Машпром» свідчить про досягнення сторонами згоди щодо зміни строку виконання грошового зобов'язання замовника з оплати поставленого товару.

Відтак, перебіг строку прострочення виконання зобов'язання зі сплати заборгованості у розмірі 1 403 996,40 грн підлягає визначенню з урахуванням умов, викладених у зазначеному листі.

Перевіривши в контексті викладеного здійснений ТОВ «ВО «Машпром» розрахунок інфляційних втрат та 0,1 % річних, суд дійшов висновку про правомірність нарахування ТОВ «ВО «Машпром» до стягнення 83969,87 грн. - інфляційних витрат та 386,58 грн - 0,1 відсотка річних за допущене АТ «Укрзалізниця» прострочення виконання зобов'язання з оплати отриманого товару з урахування досягнутих сторонами домовленостей про порядок оплати за наведеними вище листами.

В решті позову про стягнення інфляційних та 0,1 % річних слід відмовити в зв'язку з безпідставністю їх нарахування до стягнення.

Щодо зустрічного позову в частині стягнення пені, суд зазначає наступе.

Як вже зазначалося, ТОВ «ВО «Машпром» вважає, що в зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати отриманого товару АТ «Укрзалізниця» має сплатити на його користь 244833,88 грн. - пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період прострочення оплати з 03.03.2022 по 13.10.2022.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 627 ЦК України також передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України (який діяв станом на час виникнення спірних правовідносин), у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В даному випадку, дослідивши зміст зустрічної позовної заяви, суд констатує, що в ній відсутні посилання на умову договору або положення Закону, які б могли надавати ТОВ «ВО «Машпром» право на нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період прострочення оплати.

Також дослідивши зміст укладеного між сторонами договору № ОД/НХ-21-872НЮ від 14.12.2021, суд установив, що він не містить положень які надають ТОВ «ВО «Машпром» право на нарахування АТ «Укрзалізниця» пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період прострочення оплати.

Зазначене в свою чергу свідчить про необґрунтованість зустрічних позовних вимог ТОВ «ВО «Машпром» про її стягнення з АТ «Укрзалізниця», а тому в задоволенні зустрічного позову в цій частині слід відмовити.

Щодо клопотання АТ «Укрзалізниця» про зменшення розміру штрафних санкцій, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 2 ГПК України також передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; пропорційність.

Визначені наведеними нормами положення з урахуванням приписів Господарського процесуального кодексу України щодо загальних засад господарського судочинства та щодо обов'язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації їхніх прав дає право суду зменшити розмір штрафних санкцій за умови, що він значно перевищує розмір завданих допущеним порушенням збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 546 ЦК України неустойка (штраф, пеня) віднесена до переліку видів забезпечення виконання зобов'язань.

Як зазначалось, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Отже, неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов'язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов'язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання. Метою застосування неустойки є, в першу чергу, захист інтересів кредитора.

В даному випадку, в обґрунтування свого клопотання про зменшення розміру інфляційних та річних АТ «Укрзалізниця» зазначає, що станом на даний час АТ «Укрзалізниця» є стратегічно важливим підприємством, яке перебуває в скрутному матеріальному становищі. Також АТ «Укрзалізниця» посилається на збитковість підприємства.

Однак, згідно з правовою позицією, викладеною в Постанові ВП ВС від 02.07.2025 у справі №903/602/24, в якій було конкретизовано правовий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (щодо застосування положень ст. 625 ЦК України), та вказано, що 3% річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є законодавчо встановленим та мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов'язання боржником, і цей розмір не підлягає зменшенню судом, якщо інший не передбачено договором або законом.

В даному випадку, з урахуванням того, що сторони встановлювали в договорі інший розмір процентів річних - 0,1%, до спірних правовідносин підлягає застосуванню норма ч. 2 ст. 625 ЦК України, а відтак суд не може зменшити розмір 0,1%, що є значно меншим ніж 3% річних який є законодавчо встановлений розмір.

Щодо клопотанні відповідача про зменшення інфляційних втрат, суд зауважує, що положеннями статті 551 ЦК України не передбачено можливості зменшення інфляційних втрат з огляду на їх компенсаційний характер, а також на те, що інфляційні в розумінні ст. 549, 551 ГК України не є штрафними санкціями

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Саме таку правову позицію викладено у пунктах 3.1, 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 так у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 р. у справі № 905/600/18.

При розрахунку інфляційних втрат у зв'язку з простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин за аналогією закону підлягають застосуванню положення Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Порядок індексації грошових коштів визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п'ятий пункт четвертий згаданого Порядку).

У разі зменшення суми боргу внаслідок часткового виконання зобов'язання боржником суму погашення потрібно віднімати не від основного боргу, який існував на початок розрахункового місяця, а від суми основного боргу, помноженої на індекс інфляції у цьому місяці (фактичної вартості грошей на кінець розрахункового місяця з урахуванням інфляційних процесів).

Подальший розрахунок інфляційних збитків здійснюється з урахуванням саме проіндексованого залишку основного боргу за попередній місяць у тій самій послідовності (шляхом перемножування на індекс інфляції за наступний місяць та віднімання конкретної суми погашення боргу в новому розрахунковому місяці).

Зазначена правова позицію відображена в Постанові ОП КГС ВС від 26.06.2020 у справі № 905/21/19.

За таких обставин, клопотання відповідача про зменшення інфляційних задоволенню також не підлягає.

При прийнятті даного рішення суд також зазначає, що рішення суду, як найважливіший акт правосуддя, має ґрунтуватись на повному з'ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27.09.2001).

У наведеній справі Європейський суд з прав людини наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на викладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Здійснюючи розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Платіжною інструкцією № 372549 від 03.06.2024 АТ "Укрзалізниця" сплатило 68155,20 грн за проведення експертизи у справі № 922/159/24.

Відповідно до ст. 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових

Частина перша статті 1 Закону України «Про судову експертизу» визначає, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб (частина перша статті 71 цього Закону).

Пункт 1.8 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, передбачає, що підставою для проведення експертизи відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи у випадках, передбачених законом, в якому обов'язково зазначаються її реквізити, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об'єкти, що підлягають дослідженню.

Системний аналіз наведених положень чинного законодавства дозволяє констатувати, що висновок експерта може бути підготовлений як на підставі ухвали суду про призначення експертизи, так і на замовлення учасника справи та при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує не те, коли замовлено експертизу та отримано висновок експерта - до чи після звернення позивача до суду із позовом, а те, чи пов'язані безпосередньо ці витрати з розглядом справи.

Відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов'язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ. Відмова у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (особливо, якщо суд врахував відповідний висновок експерта як доказ), не відповідає вимогам розумності та правової визначеності, «підриває» конструкцію забезпечення передбачуваності застосування процесуальних норм, а тому не є такою, що відповідає верховенству права (постанова ВП ВС від 22.11.2023 у справі № 712/4126/22).

Згідно з ч. 1-4 ст. 129 ГПК України, Судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, судом також враховується, що оскільки сторони у справі подавали позовні заяви в системі електронний суд, то сплата судового збору за їх подання має здійснюватися з урахуванням вимог п. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір». Відповідно і розподіл судового збору суд здійснює з урахуванням наведених обставин. Повернення ж надмірно сплаченого судового збору здійснюється за правилами ст. 7 Закону України «Про судовий збір», тобто за відповідним клопотанням платника.

З огляду на викладене, судові витрати за первісним позовом підлягають розподілу наступним чином.

За результатами розгляду первісного позову з ТОВ «ВО «Машпром» а користь АТ «Укрзалізниця» підлягають стягненню 3901,13 грн витрат по сплаті судового збору та 54878,56 грн. витрат за проведення експертизи.

За результатами розгляду зустрічного позову з АТ «Укрзалізниця» на користь ТОВ «ВО «Машпром» підлягають стягненню 1265,34 грн. витрат по сплаті судового збору.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, відповідно до Рекомендацій, прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

На підставі вищевикладеного та у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, повітряні тривоги, відключення електроенергії, обстріли міста Харкова, наявною у зв'язку з цим загрозою життю, здоров'ю та безпеці працівників апарату суду, суддів, введенням в зв'язку з цим особливого графіку роботи суду, суд при виготовленні повного тексту рішення був вимушений вийти за межі строку, встановленого статтею 233 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВО «Машпром“» (адреса: 61003, м. Харків, вул. Короленка, буд. 4; код ЄДРПОУ 42063026) на користь Акціонерного товариства “Українська залізниця» (адреса: 03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства “Українська залізниця» (адреса: 65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 19, код ЄДРПОУ 40081200)

93599,76 грн. - штрафу;

68155,20 грн. - витрат за проведення експертизи у справі № 922/159/24;

6056 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “ВО «Машпром“» (адреса: 61003, м. Харків, вул. Короленка, буд. 4; код ЄДРПОУ 42063026) здійснити заміну гідроприводу вентилятора 2ТЕ10Л.85.15.005-1 у кількості 1 шт.

В задоволенні іншої частини первісного позову відмовити.

Зустрічний позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства “Українська залізниця» (адреса: 03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства “Українська залізниця» (адреса: 65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 19, код ЄДРПОУ 40081200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ВО «Машпром“» (адреса: 61003, м. Харків, вул. Короленка, буд. 4; код ЄДРПОУ 42063026)

83969,87 грн. - інфляційних;

386,58 грн. - 0,1 відсотка річних.

1265,34 грн. - витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні іншої частини зустрічного позову відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено 01.05.2026

СуддяО.І. Байбак

Попередній документ

136149195

Наступний документ

136149197

Інформація про рішення:

№ рішення:	136149196
№ справи:	922/159/24
Дата рішення:	15.04.2026
Дата публікації:	04.05.2026
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Харківської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (15.04.2026)
Дата надходження:	16.01.2024
Предмет позову:	стягнення штрафу та зобов'язання вчинити дії та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВО „МАШПРОМ“» до Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» про стягнення штрафних санкцій

Розклад засідань:

Минулі засідання (8)

05.02.2024 12:00	Господарський суд Харківської області
12.02.2024 11:15	Господарський суд Харківської області
03.06.2024 09:30	Господарський суд Харківської області
21.01.2026 15:00	Господарський суд Харківської області
18.02.2026 16:20	Господарський суд Харківської області
04.03.2026 15:20	Господарський суд Харківської області
16.03.2026 11:40	Господарський суд Харківської області
13.04.2026 11:20	Господарський суд Харківської області