Справа № 734/3454/25 Головуючий у 1 інстанції Крупина А. О.
Провадження № 33/4823/378/26
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
30 квітня 2026 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
Головуючого - судді Салая Г.А.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Чернігові апеляційну скаргу захисника Царенка А.А. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Носівського районного суду Чернігівської області від 25 лютого 2026 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонер, зареєстрований та проживаючий по АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Місцевим судом установлено, що 01 серпня 2025 року о 20 год 10 хв за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Пилятин по вул. Садова, 2, гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом “ВАЗ 21099», д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки ТЗ із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Alkotest Drager 6810, прилад ARCE 0226, тест: 1389, результат позитивний 1,21 проміле. Та висновок медичного лікаря № 102 алкогольне сп'яніння. Водій ОСОБА_1 від керування транспортним засобом відсторонений, чим порушив п. 2.9 ПДР - керування ТЗ особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Не погодившись із рішенням суду, захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову місцевого суду стосовно ОСОБА_1 та провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю у його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказує на порушення поліцейським Інструкції про порядок виявлення у водіїв ознак алкогольного сп'яніння, а саме, ОСОБА_1 не було роз'яснено його права, порядок проходження огляду, зокрема, право користуватися правовою допомогою. Зазначає, що згідно відеозапису, зовнішніх ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 не було, та звертає увагу, що алкогольні напої він не вживає близько 20 років. Вказує, що поліцейськими не було забезпечено відібрання у ОСОБА_1 біологічного середовища для перевірки вмісту алкоголю в організмі. На думку захисту, проведений поліцейськими результат огляду на місці не може бути доказом по справі, оскільки ОСОБА_1 виразив незгоду з його результатом та виявив бажання пройти огляд в лікарні. Крім того, стверджує, що всупереч п. 3 Розділу ІІ Інструкції та ст. 266 КУпАП, прилад “Драгер» не має сертифікату відповідності приладу, оскільки його дія закінчилася ще у 2023 році. Також вважає, що у медичному закладі було порушено порядок огляду, адже ОСОБА_1 заперечував факт перебування у стані алкогольного сп'яніння та просив відібрати у нього біологічний матеріал для проведення експертизи. Зазначає, що суд не звернув увагу на те, що лікар не пройшла навчання та безпідставно відмовила у відібранні біологічного середовища. Наголошує на відсутності доказів по справі, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити з викладених в ній підстав.
На адресу апеляційного суду надійшло повідомлення від адвоката Шох К.А. від 29.04.2026 про припинення нею повноважень захисника Гуменчука М.М.
Дослідивши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
У відповідності до ст. 283 КУпАП, постанова про адміністративне правопорушення повинна містити, окрім усього, опис обставин, встановлених під час розгляду справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735.
Згідно п. 6 розділу І вказаної Інструкції… огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я.
Відповідно до пункту 7 розділу II Інструкції…. установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Відповідно до п. 9 Розділу ІІ Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 409527 від 01.08.2025 року ОСОБА_1 власноруч його підписав та в поясненнях додав, що “пив цвіт бузини» (а.с. 9).
Відповідно до роздруківки результату тесту, виконаного технічним приладом “ALCOTEST 6810», у ОСОБА_1 було встановлено алкогольне сп'яніння з показником 1,21 %о, яку він підписав (а.с. 3).
Згідно із Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме, запах алкоголю з ротової порожнини, та за допомогою приладу “ALCOTEST 6810», результат огляду становить 1,21 проміле. (а.с. 7).
Згідно Висновку медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №102 від 01.08.2025 у ОСОБА_1 установлено алкогольне сп'яніння. (а.с. 8).
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції було досліджено відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції.
На відеозаписі події об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні. Із цього відеозапису видно, як на місце ДТП прибув патруль та установлено особу водія ОСОБА_1 . На запитання поліцейського чи вживав водій алкогольні напої, останній відповів, що ні. Поліцейський пропонує пройти огляд на стан сп'яніння на місці за допомогою приладу “Драгер», на що водій погодився пройти огляд на місці. Видно, як поліцейський розкупорює мундштук, здійснює контрольний забір повітря, роз'яснює правила продуття приладу, водій здійснює продуття приладу “Драгер», результат якого становив 1,21 проміле, поліцейський роз'яснює допустиму норму у 0,2 проміле, з результатом водій не погодився та зазначив, що являється особою з інвалідністю та не вживає алкоголю більше 20 років Поліцейський пропонує проїхати до медичного закладу на освідування, на що водій погодився. В лікарні було здійснено огляд водія та два рази продуття приладу Драгер, результати були 1,18 та 0,97 проміле, про що лікарем складено Висновок №102. Водій заперечує факт вживання алкоголю та наголошує на вживанні настоянки цвіту бузини. Поліцейський роз'яснює, що результат у п'ять разів перевищує допустиму норму та повідомляє про складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП п. 2,9 а), роз'ясняє права та обов'язки, відстороняє від керування транспортним засобом. Поліцейський оформляє протокол, ознайомлює із його змістом та з іншими адміністративними матеріалами, останній підписав його та отримав копію.
Отже, апеляційний суд визнає цей відеозапис достатнім для того, щоб разом з протоколом про адміністративне правопорушення зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, зафіксовано факт його керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Вказані докази в своїй сукупності узгоджуються між собою та доповнюють один одного, є належними та допустимими, не викликають сумнівів у своїй об'єктивності, та правомірно взяті до уваги місцевим судом як докази підтвердження вини вчинення водієм ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, і з таким висновком повністю погоджується апеляційний суд.
Твердження у скарзі про те, що його огляд на стан сп'яніння був проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП та Інструкцій щодо порядку проведення огляду, апеляційним судом визнається упередженим і до уваги не приймається. Спосіб, у який було встановлено алкогольне сп'яніння ОСОБА_1 , не суперечить вимогам законів та підзаконних актів.
При винесенні рішення, апеляційний суд не може взяти до уваги доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не було роз'яснено його права, порядок проходження огляду, зокрема, право користуватися правовою допомогою, оскільки такі в повному обсязі спростовуються відеозаписом, де на місці події роз'яснено права та обов'язки відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, ст. 63 Конституції України. Крім того, захистом не наведено, якими правами ОСОБА_1 через свою необізнаність не мав змоги скористатися під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, крім того, водій на місці події в повній мірі розумів ситуацію, в якій опинився.
Доводи захисника про те, що у ОСОБА_1 не було зовнішніх ознак алкогольного сп'яніння, є безпідставними, оскільки підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння є суб'єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані алкогольного сп'яніння, яке ґрунтується на наявності у особи ознак алкогольного сп'яніння, перелік яких визначений у п. 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735. У зв'язку із викладеним суд вважає, що зазначена обставина не є такою, яка дає підстави для скасування постанови судді щодо ОСОБА_1 .
Вказівка апелянта на відсутність у справі документів щодо сертифікації приладу “Драгер» та його повірки, адже його дія закінчилася ще у 2023 році, не є слушними та спростовуються матеріалами справи, оскільки перед проведенням огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, проте ОСОБА_1 будь-яких запитань з цього приводу заявлено не було. Як вбачається із роздруківки до приладу № 1389, останнє калібрування цього приладу «Drager «Alcotest 6810» було проведено 10 червня 2025 року, тобто станом на дату проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння з його використанням інтервал калібрування даного приладу не закінчився. Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірники вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року №1747 і становить 1 рік. Максимальний інтервал між «Сервісним технічним обслуговуванням», «градуювання» та міжповірочний інтервал вказаних приладів, у тому числі Drager Alcotest®6810. Крім того, свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки газоаналізатора Alcotest 6810 підтверджується чинність його дії - 10 червня 2026 року (а.с. 3).
Отже, у даному випадку огляд водія працівником поліції проводився газоаналізатором, який відповідав вимогам чинного законодавства.
Так само твердження захисту про порушення порядку огляду у медичному закладі, слід визнати безпідставними, адже згідно наказу Генерального директора по КНП “Козелецька лікарня інтенсивного лікування» Козелецької селищної ради від 02.01.2025 №3-6/ОД, у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп'яніння учасників цієї пригоди проводиться лікарем-наркологом з обов'язковим проведенням лабораторних досліджень. Огляд громадян, яким необхідно визначити наявність чи відсутність стану сп'яніння проводити будь-якого часу доби лікарями, які на той час чергують, з обов'язковим використанням технічних засобів, а в разі необхідності з відбором біологічних середовищ (кров, сеча, слина та змиви з поверхні губ, шкіри, обличчя і рук).
Положення Розділу ІІІ Інструкції №1452 дають підстави для висновку, що проведення лабораторних досліджень біологічного середовища або крові є обов'язковим: з метою визначення наркотичного засобу або психотропних речовин (п. 6); якщо водій учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами (п. 13).
Так, підставами для огляду ОСОБА_1 у медичному закладі, були саме ознаки алкогольного сп'яніння, що підтверджено протоколом про адміністративне правопорушення, Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння, в яких зафіксована ознака такого сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини), а також відеозаписом, відповідно до якого поліцейським особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, запропоновано на місці вчинення ДТП з використанням спеціальних технічних засобів, а після отримання позитивного результату, пройти такий огляд у медичному закладі. У закладі охорони здоров'я ОСОБА_1 лікарем було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу газоаналізатору «Drager 5820 SN Arna-0493», який є законодавчо регульованим засобом вимірювальної техніки, на що останній погодився, а тому законодавчих підстав у лікаря для відібрання у нього біологічного середовища або крові не було.
Водночас, апеляційний суд не вбачає правових підстав для сумніву у кваліфікації та відповідності лікаря ОСОБА_2 вимогам Інструкції №1452 та Порядку №1103 для проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я і оформлення його результатів, оскільки вона є достатньо підготовленим спеціалістом для проведення таких оглядів та входить до списку лікарів, які мають право проводити огляд осіб на стан сп'яніння, затверджений наказом по КНП «Козелецька лікарня інтенсивного лікування» закладу № 3-6 від 02 січня 2025 року (Додаток№1) (а.с. 75 звор. стор).
Тому твердження захисника про проведення освідування не уповноваженою особою - лікарем закладу охорони здоров'я, який не пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством, не спростовує висновків суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненому.
При винесенні рішення, апеляційний суд не може взяти до уваги інші доводи апелянта, оскільки такі в повному обсязі спростовуються відеозаписом, та розцінює критично невизнання вини ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, оскільки воно повністю спростовується дослідженими в судовому засіданні матеріалами провадження. Підстави, які б давали можливість суду вважати, що досліджені докази є сумнівними та неправдивими, відсутні, оскільки вони узгоджуються між собою та є такими, що повністю відповідають обставинам справи. Доводи апелянта апеляційний суд розцінює як такі, що мають формальний характер і спрямовані на уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Інших істотних та переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваній постанові про доведеність вини ОСОБА_1 та були підставою для її скасування або зміни, апелянтом не наведено та під час апеляційного розгляду не встановлено.
Апеляційний суд наголошує, що судочинство в Україні проводиться на засадах змагальності, що передбачає самостійне обстоювання кожною стороною своїх прав та інтересів. Усі доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, нічим не підтверджені, є голослівними і тому апеляційним судом відхиляються.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов безсумнівного висновку, що місцевий суд розглянув справу із дотриманням вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, з'ясував усі фактичні обставини вчиненого правопорушення, обґрунтував свої висновки наявними по справі доказами, які були перевірені на їх належність і допустимість та оцінив їх із дотриманням вимог ст. ст. 251, 252 КУпАП, дійшовши правильного та обґрунтованого висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладене судом з додержанням вимог статті 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції частини статті за дане правопорушення. Апеляційний суд при цьому наголошує, що будь-яке порушення чинних на транспорті правил може призвести до тяжких наслідків, включаючи загибель людей, а керування транспортними засобами в стані сп'яніння украй небезпечне саме внаслідок того, що особа, яка керує транспортним засобом, не може у повній мірі його контролювати.
Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,
Залишити без задоволення апеляційну скаргу захисника Царенка А.А. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а постанову Носівського районного суду Чернігівської області від 25 лютого 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяГ. А. Салай