Справа № 750/3835/25 Головуючий у 1 інстанції Самусь Л. В.
Провадження № 33/4823/2/26
Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП
29 квітня 2026 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
Головуючого - судді Салая Г.А.,
захисника - Похилька С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Похилька С.М. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 липня 2025 року,
Цією постановою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн 60 коп. судового збору.
Місцевим судом встановлено, що ОСОБА_1 08.03.2025 року о 13:06 год. у м. Чернігові по вул. Кільцевій, 35, керував автомобілем «Мітсубісі Аутлендер», д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки із застосуванням приладу «Драгер», результат склав 1,59 %0. Своїми діями порушив п. 2.9 «а» ПДР.
Не погодившись із рішенням суду, захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати та закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою, поза увагою суду залишилась незаконна зупинка транспортного засобу, а озвучена (розмова за кермом по телефону) не зафіксована працівниками поліції та в подальшому не прийнято рішення по такому правопорушенню, тому вважає, що всі зібрані докази є недопустимими. Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення містить виправлення, яких немає у копії, наданій його підзахисному. У направленні на проходження огляду на стан сп'яніння зазначено час 13:08, а фактичний час оформлення такого направлення був 13:17. Також вказує про відсутність беззаперечних доказів, що ОСОБА_1 погодився із пройденим результатом на місці, тому подальші дії працівників поліції, які не запропонували огляд у лікаря, є порушенням відповідної Інструкції.
У засіданні апеляційного суду захисник Похилька С.М. підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити з викладених в ній підстав.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності до суду не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, тому його неявка не перешкоджає апеляційному розгляду.
Заслухавши позицію захисника, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно ст. ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно п. 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; а також лікарем закладу охорони здоров'я.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 265763 від 08.03.2025 ОСОБА_1 08.03.2025 року керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки із застосуванням приладу «Драгер», результат склав 1,59 проміле.
Протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. ст. 254, 256 КУпАП, складений уповноваженою на те особою, визначеною ст. 255 КУпАП, а наведені в них обставини об'єктивно підтверджуються іншими доказами, дослідженими судом.
Тому виправлення у годині зупинки транспортного засобу не вливає на суть правопорушення, пояснено працівником поліції у судовому засіданні як технічна помилка, що об'єктивно узгоджується з іншими доказами, а сама подія не заперечується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст. 251 КУпАП.
З переглянутого відеозапису вбачається, що на камеру відеореєстратора патрульного автомобіля зафіксовано рух автомобіля та його зупинку, після чого водієві було роз'яснено причину зупинки: те, що за кермом автомобіля він розмовляв по телефону, чого останній не заперечував. Після виявлення ознак алкогольного сп'яніння, водієві озвучені такі та запропоновано пройти огляд, водій погодився пройти на місці зупинки за допомогою приладу Драгер. Результат був 1,59 проміле, на що сам водій відповів: «я зрозумів, 0,2 допускається», при цьому висловив обізнаність і щодо санкції статті, за якою передбачено відповідальність. Жодних заперечень щодо пройденого огляду на місці та його результату водієм не висловлювалось, йому було роз'яснено, що відносно нього буде складено протокол, роз'яснені права, після оформлення матеріалів оголошено протокол та відсторонено від подальшого керування.
Даний відеозапис правопорушення є безперервним, відтворює обставини події, які зафіксовані у протоколі та є предметом розгляду у судовому провадженні.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності беззаперечних доказів згоди водія з пройденим оглядом неспроможні, оскільки на відео зафіксовано питання поліцейських чи згоден він з показниками приладу, на що звучить відповідь «да» і попри те, що в цей час камера не направлена на водія, однак із розмови та відсутності будь-яких заперечень з його боку, очевидним є те, що ця фраза належить ОСОБА_1 та не викликає жодних сумнівів у суду.
Згідно акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, підписаного ОСОБА_1 , результат - 1,59 проміле (а.с. 6.
Доводи апеляційної скарги щодо неправомірності зупинки безпідставні, оскільки останньому було роз'яснено такі, зокрема: розмова по телефону під час керування, з чим водій беззаперечно погодився. Відсутність процесуального оформлення такого правопорушення виходить за межі даного судового провадження та жодним чином не впливає на його суть.
Відтак, апеляційний суд не вбачає підстав вважати зібрані докази неналежними, а дії працівників поліції такими, що не відповідають Інструкції.
Місцевий суд у повному обсязі з'ясував обставини справи, дослідив усі докази, що маються в матеріалах справи, допитав учасників судового розгляду та свідків, надав їм належну оцінку та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Таким чином доводи апелянта про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу.
Стягнення призначено у відповідності з вимогами ст. 33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності і яка є безальтернативною.
За таких обставин, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.
На підставі наведеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Залишити без задоволення апеляційну скаргу захисника Похилька С.М., а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 липня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяГ. А. Салай