Справа № 728/2595/25 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/414/26
Категорія - ч. 2 ст. 286 КК України Доповідач ОСОБА_2
30 квітня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
З участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали кримінального провадження, внесеного 24 червня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202527039000201, за апеляційною скаргою представника цивільного відповідача - представника Моторного (транспортного) страхового бюро України ОСОБА_7 на вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 10 лютого 2026 року щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Лебедин, Сумської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, працюючого підсобником на ТОВ “ЛЕБЕДИНСЬКИЙ ДЕРЕВООБРОБНИЙ КОМБІНАТ», неодруженого, раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
Вироком Бахмацького районного суду Чернігівської області від 10 лютого 2026 року ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
На підставі статті 75 КК України звільнено ОСОБА_8 від відбуття призначеного основного покарання, з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладенням на нього відповідних обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Стягнуто зі ОСОБА_8 26 742,00 грн процесуальних витрат на користь держави за проведення експертиз.
Скасовано арешти, накладені ухвалами слідчих суддів Бахмацького районного суду від 26 червня 2025 року.
Цивільний позов ОСОБА_10 до Моторного (транспортного) страхового бюро України та ОСОБА_8 про стягнення матеріальної і моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я задоволено частково.
Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_10 110 927,95 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 11 092,80 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданих у зв'язку з лікуванням потерпілої.
Стягнуто зі ОСОБА_8 на користь ОСОБА_10 300 000,00 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданих ушкодженням здоров'я потерпілої.
В іншій частині у задоволенні цивільного позову - відмовлено.
Питання про речові докази вирішено відповідно до статті 100 КПК України.
Не погоджуючись з рішенням суду представником Моторного (транспортного) страхового бюро України була подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати вирок суду в частині вирішення цивільного позову до Моторного (транспортного) страхового бюро України та відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що страхова виплата у зв'язку з лікуванням потерпілої фізичної особи здійснюється у розмірі витрат, пов'язаних з доправленням, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілої фізичної особи у відповідному закладі охорони здоров'я, включаючи витрати на спеціальний медичний, постійний сторонній догляд та придбання лікарських засобів (лікарських препаратів). Необхідність здійснення таких витрат документально підтверджується відповідним закладом охорони здоров'я, а розмір витрат - розрахунковим документом. Однак, до позовної заяви було надано чеки які є нерозбірливими та не відносяться до даного ДТП, у зв'язку з чим у МТСБУ немає підстав для проведення регламентної виплати у зв'язку з відсутністю витрат пов'язаних з лікуванням.
Крім того, вказує, що згідно з статті 32 Закону № 3720-ІХ до заяви про страхову (регламентну) виплату додається копія вироку суду чи іншого рішення, що набрало законної сили, що підтверджує завершення кримінального провадження, якщо дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди здійснювалося у кримінальному провадженні та страховик (МТСБУ) у межах строку, передбаченого частиною четвертою цієї статті, вимагає надання такого документа. У зв'язку з чим у МТСБУ відсутні правові підстави для здійснення регламентної виплати за позовною заявою, оскільки право позивача на отримання регламентної виплати не було порушено та не надано підтверджуючих документів особи, яка має право на отримання шкоди.
Як встановлено судом першої інстанції ОСОБА_8 , керуючи автомобілем марки JEEP, модель CHEROKEE, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі М02 “Кіпті-Глухів-Бачівськ», зі сторони с. Кіпті Ніжинського району Чернігівської області у напрямку м. Глухів, Сумської області, на 117 км, неподалік с. Пальчики, Ніжинського району Чернігівської області, 24.06.2025 близько 05 години 50 хвилин, заснув за кермом автомобіля, у результаті чого виїхав на зустрічну смугу руху та зіткнувся з автомобілем марки VOLKSWAGEN, модель CADDY, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_11 , який рухався в зустрічному напрямку по зустрічній смузі руху.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки VOLKSWAGEN, модель CADDY, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала тілесні ушкодження в області голови у вигляді відкритої поєднаної черепно-лицевої травми, яка виражалась множинними саднами та забійно-рваними ранами обличчя, гематомою м'яких тканин обличчя, крововиливами під кон'юктиву обох очей, множинними переломами кісток мозкового та лицевого черепа, а також струсом головного мозку; в області шиї у вигляді закритого перелому лівого поперечного відростку сьомого шийного хребця; в області тулуба у вигляді закритої травми грудей, яка виражалась множинними переломами ребер справа, переломом 3-го лівого ребра, правобічним пневмотораксом (накопиченням повітря у правій плевральній порожнині), мінімальним двобічним гемотораксом (накопиченням крові у обох плевральних порожнинах) та двобічним пульмонітом (запаленням обох легень); в області поясу верхніх кінцівок у вигляді закритого перелому тіла правої ключиці зі зміщенням уламків, які в своєму комплексі відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, та була госпіталізована до КНП “Бахмацька міська лікарня».
У даній дорожній обстановці водій ОСОБА_8 порушив вимоги пункту 2.3 б) (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну), пункту 2.9 б) (водієві забороняється керувати транспортними засобами у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу) та пункту 10.1 (перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху) Правил дорожнього руху (далі також - ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, що стало причиною настання даної дорожньо-транспортної пригоди і знаходиться в прямому причинному зв'язку з наслідками, які наступили в результаті ДТП.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка частково підтримала подану апеляційну скаргу та просила скасувати вирок суду в частині вирішення питання цивільного позову, призначивши новий судовий розгляд в цій частині в порядку цивільного судочинства, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи наведені в апеляційних скаргах, колегія суддів приходить до наступного.
У відповідності до ч. 1 ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду апеляційної інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновку суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, установлених місцевим судом у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, а також щодо правильності кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 286 КК, вирішення цивільного позову в частині відшкодування шкоди зі ОСОБА_8 на користь ОСОБА_10 в розмірі 300 000,00 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданих ушкодженням здоров'я потерпілої суд апеляційної інстанції не перевіряє, оскільки законність і обґрунтованість судового рішення в цій частині представник не оскаржує.
Частиною 1 ст. 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
За приписами ст. 370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України.
Доводи представника МТСБУ - адвоката ОСОБА_7 щодо необґрунтованого вирішення судами цивільного позову в частині відшкодування шкоди, а саме стягнення з МТСБУ на користь ОСОБА_10 витрат, понесених у зв'язку з лікуванням потерпілої, колегія суддів вважає слушними з огляду на таке.
За правилами ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв'язку із цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
За вимогами цивільного процесуального права (зокрема, статей 228, 229, 265 вказаного вище Кодексу) визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, а також оцінки всіх доказів, які суд дослідив, вирішуючи позов.
З урахуванням цих законодавчих приписів, під час вирішення цивільного позову суд зобов'язаний об'єктивно дослідити обставини справи, з'ясувати учасників і характер правовідносин, що склалися між ними, встановити розмір шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, зазначити докази, якими вона підтверджується. У рішенні суд повинен навести точний розрахунок присуджених сум для відшкодування матеріальної шкоди.
З матеріалів кримінального провадження убачається, що внаслідок вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, потерпілій ОСОБА_10 були спричинені тілесні ушкодження.
З метою відшкодування завданої шкоди потерпіла подала до суду цивільний позов, в якому просила стягнути з ОСОБА_8 на її користь 486 753 грн. моральної шкоди та з МТСБУ просила стягнути матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок ДТП, у розмірі 132 47033 грн., та моральну шкоду в розмірі 13247 грн.
Місцевий суд, з огляду на те, що ОСОБА_8 визнав свою винуватість у повному обсязі, погодився з розміром моральної шкоди, яка підлягала стягненню з нього на користь потерпілої, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорювалися. У зв'язку з цим суд провів розгляд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК, задовольнив цивільний позов потерпілої частково та ухвалив вирок від 10 лютого 2026 року, яким постановив стягнути, зокрема, з МТСБУ на користь ОСОБА_10 завдану шкоду в розмірі 110 927,95 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 11 092,80 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Однак, з висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується.
Перш за все, судова колегія звертає увагу на висновок, викладений в постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 16 вересня 2024 року в справі № 444/870/22 (провадження № 51-2989кмо23), у якому, зокрема, вказано, що у разі невизнання цивільного позову суд не вправі застосовувати порядок, передбачений ч. 3 ст. 349 КПК України, та зобов'язаний щодо відповідних обставин здійснювати судовий розгляд у загальному порядку з дослідженням доказів.
Як слідує з відзиву на позовну заяву, представник цивільного відповідача - адвокат ОСОБА_7 просив у задоволенні позовних вимог до МТСБУ відмовити, справу розглянути без його участі.
Згідно журналу та технічного запису судового засідання від 10 лютого 2026 року, суд першої інстанції не досліджував доказів щодо обґрунтованості цивільного позову потерпілої до МТСБУ, чим істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону, оскільки представник МТСБУ - адвокат ОСОБА_7 , як слідує із відзиву, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
З урахуванням наведеного вище, та за наявності незгоди МТСБУ з розміром заявленої шкоди, застосування судом порядку розгляду, передбаченого ч. 3 ст. 349 КПК України, у цій частині є безпідставним (див. наприклад постанови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2024 року (справа № 943/207/24, провадження № 51-3717км24 та від 28 жовтня 2025 року (справа № 446/491/23, провадження № 51-5311км24).
Оскільки висновок місцевого суду про відшкодування матеріальної шкоди, а саме, понесених позивачем витрат на лікування у вказаних вище розмірах зроблено без належного з'ясування доведеності підстав та розміру цих позовних вимог, то вирок суду в цій частині не може вважатися законним та обґрунтованим.
З огляду на викладене, апеляційна скарга адвоката ОСОБА_7 підлягає частковому задоволенню, а судове рішення - скасуванню в частині вирішення цивільного позову потерпілої з призначенням в цій частині нового розгляду у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства, в ході якого необхідно врахувати вищенаведене, ретельно дослідити докази щодо понесених потерпілою витрат на лікування та ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення.
Керуючись ст. ст. 404, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника цивільного відповідача - представника Моторного (транспортного) страхового бюро України ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 10 лютого 2026 року щодо ОСОБА_8 скасувати в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_10 до Моторного (транспортного) страхового бюро України та ОСОБА_8 і призначити в цій частині новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
В решті цей вирок - залишити без змін.
Згідно ч.4 ст.532 КПК України дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.426 КПК України протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4