Єдиний унікальний номер справи: 766/2512/26
Номер провадження: 11-сс/819/49/26
Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
28 квітня 2026 року Херсонський апеляційний суд у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі судового засідання: ОСОБА_5
за участю
прокурора: ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 26 березня 2026 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб ГУНП в Херсонській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, -
27.02.2026 року ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді зі скаргою , в якій просив визнати протиправною бездіяльність уповноважених осіб ГУНП України в Херсонській області щодо невнесення відомостей за його заявою від 23.02.2026 року до ЄРДР ; зобов'язати уповноважену особу ГУНП України в Херсонській області внести відомості про вчинення кримінального правопорушення за його заявою від 23.02.2026 року до ЄРДР.
Ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 26.03.2026 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 .
Вимоги і узагальнені доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді від 26.03.2026 року.
Постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу ОСОБА_7 та зобов'язати уповноважених осіб ГУНП в Херсонській області внести відомості за заявою від 23.02.2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Зазначає, що ухвала слідчого судді є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Вказує, що суд помилково стверджує, що заява не містить конкретних фактів. Натомість у заяві від 23.02.2026 року чітко зазначено: три конкретні земельні ділянки з кадастровими номерами 6523585500:17:009:0019, 6523585500:17:009:0020, 6523585500:07:001:0797; їх точне місцезнаходження- Червоноперекопська сільська рада Каховського району Херсонської області; факт захоплення цих ділянок під час окупації Росією; дати, з яких власник позбавлений доступу до майна; конкретний розмір збитків- 2 258 074 грн. з детальним розрахунком.
Зазначає, що суд застосував надмірно високий стандарт доказування, який КПК України не передбачає для стадії реєстрації заяви. Встановлення повного складу злочину, виявлення конкретних виконавців та збір доказів - це мета досудового розслідування, а не умова для його початку.
Зазначає про помилковість позиції суду про те що «факт тимчасової окупації та неможливість користуватися майном не свідчать про наявність у діях конкретних осіб складу кримінального правопорушення» .
Вказує, що ст. 438 КК України є імплементацією ст. 46 та ст. 52 Гаазького положення 1907 року і ст. 33 IV Женевської конвенції 1949 року, які прямо забороняють конфіскацію приватної власності на окупованих територіях. Окупаційна влада РФ, здійснюючи фактичний контроль над територією, де розташовані земельні ділянки скаржника, та позбавляючи власника будь-якої можливості користуватися своїм майном, вчиняє саме ті дії, що охоплюються диспозицією ст. 438 КК України - незаконне заволодіння приватною власністю на окупованій території.
Зазначає, що виконати вимогу суду щодо зазначення конкретних виконавців злочину не можливо з об'єктивних причин, оскільки скаржник не має доступу на окуповану територію і позбавлений будь-якої можливості встановити конкретних осіб, які здійснюють контроль над його ділянками. Саме для встановлення таких осіб і необхідне досудове розслідування з відповідними слідчими діями.
Висновок Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 818/1526/18, на який посилається суд, стосується перевірки обґрунтованості невнесення відомостей до ЄРДР слідчим суддею і фактично підтверджує позицію скаржника: слідчий суддя має з'ясувати мотиви, з яких поліція дійшла висновку про відсутність підстав для реєстрації. У даній справі суд не встановив, чи були ці мотиви законними, а лише погодився з висновком поліції.
Позиції учасників.
ОСОБА_7 направив заяву, в якій зазначив, що не має можливості прибути на судове засідання 28.04.2026 року через проживання у Житомирській області та неможливість прибути у стислі строки в умовах воєнного стану, просить розглянути апеляційну скаргу за його відсутності. Свою правову позицію виклав у апеляційній скарзі.
Зважаючи на заяву ОСОБА_7 з огляду на положення ч.4 ст.405 КПК України, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний розгляд за відсутності апелянта.
Прокурор заперечив проти задоволення апеляційних вимог.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження, які надійшли із суду першої інстанції та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.
Мотиви Суду.
Вбачається з матеріалів провадження, що 23 лютого 2026 року ОСОБА_7 до ГУНП в Херсонській області на офіційну електронну адресу направив заяву, в якій зазначив, що він є власником трьох земельних ділянок загальною площею 14,9399 га, що розташовані на території Червоноперекопської сільської ради Каховського району та вказав перелік земельних ділянок та їх кадастрові номери. Вказав, що право власності на земельні ділянки набуте одночасно у 2019 році у порядку спадкування за заповітом. З моменту набуття права власності у 2019 році ним було сформовано намір щодо консолідації вказаних земельних ділянок у єдиний масив для здійснення самостійної господарської діяльності. Протягом 2019-2022 років ним велася регулярна переписка з орендарем, що підтверджує його сталий намір на самостійне господарювання після завершення термінів оренди. Було вчасно направлено офіційне повідомлення орендарю про небажання поновлювати договір оренди щодо ділянки № 1, який вичерпав свій термін 24.05.2022 року. Інші ділянки на травень 2022 року перебували у його вільному розпорядженні. Таким чином він мав законне право та сформований намір розпочати одноосібний обробіток усього масиву площею 14,9399 га, чому завадила збройна агресія рф та окупація регіону. Вказані протиправні дії окупаційних сил позбавили його можливості реалізувати плани щодо господарювання, що спричинило прямий збиток у вигляді упущеної вигоди- втрати значного прогнозованого доходу, який він мав отримати від реалізації сільськогосподарської продукції. Попередній розрахунок збитків відповідно до Постанови КМУ № 326 проведено за технологічною моделлю вирощування озимого ріпаку на площі 14,9399 га із застосуванням середньої врожайності 3,5 т/га та актуальних ринкових цін ( за вирахуванням 40% технологічних витрат). Врожай 2023 року- 423549 грн., врожай 2024 року - 517671 грн., врожай 2025 року -658854 грн., втрати циклу 2026 року 658000 грн.(прогнозований збиток). Загальна сума збитків станом на лютий 2026 року - 2258074 грн. Просить внести відомості до ЄРДР за ознаками ст. 438 КК України, визнати його потерпілим у даному кримінальному провадженні та надати відповідний витяг.
З матеріалів провадження вбачається, що за обставинами викладеними у заяві про вчинення кримінального правопорушення, проведено детальну перевірку ГУНП та Каховським РВП та відмовлено у внесені відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
З листа начальника відділу СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_8 за вихідним № 758-2026 від 27.02.2026 року, направленого ОСОБА_7 , вбачається, що відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_7 не внесено у зв'язку з відсутністю даних , які б указували на наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 438 КК, заява направлена до Каховського РВП ГУНП для розгляду в порядку Закону України «Про звернення громадян».
З матеріалів провадження вбачається, що 27.02.2206 року ОСОБА_7 до Херсонського міського суду Херсонської області подав скаргу у порядку ч. 1 ст. 303 КПК України, в якій просив визнати протиправною бездіяльність уповноважених осіб ГУНП в Херсонській області щодо невнесення відомостей за його заявою від 23.02.2026 р. до ЄРДР; зобов'язати уповноважену особу ГУНП в Херсонській області внести відомості про вчинення кримінального правопорушення за заявою від 23.02.2026 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Також з матеріалів провадження вбачається, що за підписом начальника Каховського РВП ГУНП було направлено ОСОБА_7 лист від 09.03.2026 року, в якому зазначено, що було розглянуто повідомлення зареєстроване до ІКС ІПНП Каховського РВП 25.02.2026 року за № 168 з приводу отриманих збитків у сфері господарювання. За результатами розгляду прийнято рішення про припинення перевірки та списання матеріалів висновком до справи, так як в заяві відсутні ознаки кримінального правопорушення. В ході перевірки було встановлено відсутність ознак кримінального правопорушення у зв'язку з чим відповідно до ст. 214 КПК дана заява не підлягає реєстрації в ЄРДР, тому рекомендовано звернутися до суду для вирішення питання по суті.
Ухвалою від 26 березня 2026 року слідчий суддя відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_7 .
Ухвалюючи таке рішення слідчий суддя виходив із того , що з наведених в скарзі обставин не вбачається конкретних даних щодо вчинення будь-якими особами дій, які б містили об'єктивні ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України; заявником не викладено та відсутні відомості про факти незаконного захоплення, заволодіння чи знищення майна заявника, примусового його відчуження, застосування насильства або інші дії, що прямо підпадають під ознаки зазначеного складу злочину які можуть бути кваліфіковані як порушення законів та звичаїв війни, натомість зазначається про упущену ним вигоду. Факт тимчасової окупації частини території України та неможливість користуватися майном через такий факт, не свідчать про наявність у діях конкретних осіб складу кримінального правопорушення та не може бути безумовною підставою для внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Слідчий суддя дійшов висновку, що заява ОСОБА_7 від 23.02.2026 року не містить відомостей про подію кримінального правопорушення, а наведені у ній обставини зводяться до констатації наслідків тимчасової окупації території без зазначення фактів протиправної поведінки.
Слідчий суддя перевірив мотиви, з яких уповноважена особа органу поліції дійшла висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР .
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 наводить доводи про помилковість таких висновків слідчого судді, посилаючись на те, що подана ним заява про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 438 КК України містить конкретні факти, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК є достатніми для реєстрації в ЄРДР, а збір та оцінка доказів є завданням досудового розслідування.
Аналізуючи доводи апеляційної скарги колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно з ч.1ст.214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Згідно положень ч.4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Частиною 5 ст. 214 КПК України визначено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про, зокрема, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Після реєстрації заяви слідчий, прокурор інша уповноважена особа приймає рішення щодо внесення відомостей до ЄРДР.
Чинним кримінальним процесуальним законом не передбачено заборони на повторне подання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення з наведенням відомостей про кримінальне правопорушення, а саме наявність ознак кримінального правопорушення.
Згідно ч.1 ст.11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Системний аналіз положень КПК України дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення (внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, передбачено положеннями ч. 1 ст. 214 КПК України, а прийняття і реєстрація заяв, передбачено положеннями ч. 4 ст. 214 КПК України).
Такими даними є обставини, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних не зазначено, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що узгоджується із висновками Верховного суду у справі № 556/450/18.
Підставою внесення до ЄРДР певних відомостей є наявність викладених у заяві чи повідомленні об'єктивних фактичних даних, які б дійсно свідчили про існування фактів та обставин, які у своїй сукупності вказують на ознаки вчинення кримінального правопорушення.
Розгляд скарги на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, обумовлює необхідність дослідження слідчим суддею, апеляційним судом самого повідомлення (заяви) про вчинення кримінального правопорушення на предмет того, чи може воно бути підставою для внесення відомостей до ЄРДР про кримінальне провадження, а також обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР , чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Слідчий суддя, апеляційний суд в даному випадку не може виконувати абсолютно формальну функцію судового примусу уповноважених осіб вносити до ЄРДР всі без виключення заяви і повідомлення, які отримуються правоохоронними органами.
Заява , повідомлення про вчинення злочину , як передумова для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні має містити достатні дані про наявність в описаній заявником події ознак кримінально-караного діяння.
Аналізуючи викладене, колегія суддів враховує, що внесенню відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування має передувати діяльність, спрямована на перевірку заяви чи повідомлення задля встановлення обставин, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення, оскільки чинне кримінальне процесуальне законодавство передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень саме про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Відмовляючи у задоволенні скарги на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей до ЄРДР слідчий суддя , як видно, виходив із того , що у заяві ОСОБА_7 не зазначені обставини, які свідчать про скоєння кримінального правопорушення, тому вимоги щодо зобов'язання слідчого внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР залишив без задоволення.
Колегія суддів вважає, що такий висновок слідчого судді ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону та досліджених матеріалах кримінального провадження.
За частиною першою ст. 438 КК України кримінальна відповідальність настає за жорстоке поводження з військовополоненими або цивільним населенням, вигнання цивільного населення для примусових робіт, розграбування національних цінностей на окупованій території, застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також віддання наказу про вчинення таких дій .
Слідчий суддя, відмовляючи у задоволенні скарги, виходив із того, що заява ОСОБА_7 не містить викладення фактичних даних , обставин, які містять достатні відомості та можуть об'єктивно свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 438 КК України. У заяві про вчинення злочину, передбаченого ст. 438 КК України ОСОБА_7 , як видно, наводить відомості про те, що він є власником земельних ділянок, розташованих на тимчасово окупованій території Херсонської області та неможливість користуватися майном через такий факт, внаслідок чого заподіяно шкоду у вигляді упущеної вигоди. Слідчий суддя вірно зазначив , що наведені у заяві відомості не є достатніми для того, щоб внести відомості до ЄРДР , адже досудове розслідування розпочинається саме на підставі фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, тому слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні скарги , з чим погоджується і колегія суддів.
Слідчим суддею не було зроблено висновків про наявність чи відсутність складу кримінального правопорушення. Аналіз мотивувальної частини оскаржуваної ухвали дає підстави стверджувати про те, що слідчим суддею зроблені висновки щодо заяви ОСОБА_7 на предмет віднесення її до заяв, які дають підстави для внесення відомостей до ЄРДР.
Посилання апеляційної скарги на те, що слідчим суддею від заявника вимагається назвати конкретних виконавців злочину, не ґрунтується на змісту оскаржуваної ухвали.
Доводи апелянта про те , що слідчий суддя , пославшись на висновок Великої палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 818/1526/18 , не з'ясував мотиви , з яких поліція дійшла висновку про відсутність підстав для реєстрації, а лише погодився з висновками поліції, не є переконливими. Слідчий суддя, перевірив всі доводи скарги у сукупності зі змістом заяви про вчинення злочину, дійшов висновку, що ГУНП в Херсонській області в повній мірі проведена перевірка фактів і обставин викладених у заяві скаржника, та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги та підстав , передбачених ст. 214 КПК для зобов'язання внести відомості до ЄРДР.
Враховуючи викладене, ухвала слідчого судді з підстав та за доводів зазначених в апеляційній скарзі, скасуванню не підлягає, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 409,412, 419, ч. 2 ст. 376 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Залишити без змін ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 26.03.2026 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4