Справа №591/157/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Ковтун О. М.
Номер провадження 33/816/984/26 Суддя-доповідач Басова В. І.
Категорія 130 КУпАП
Іменем України
27 квітня 2026 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Сумського апеляційного суду Басова В.І., з участю захисника Грачова А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Суми апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Зарічного районного суду м.Суми від 26 січня 2026 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 грн. 60 коп.
встановила:
Постановою судді Зарічного районного суду м.Суми від 26 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за те, що 04.01.2026 о 21-49 год у м.Суми по вул.Покровська, 18, керував т/з Nissan Pathfinder, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки т/з, а також у найближчому закладі охорони здоров'я категорично відмовився, що зафіксовано на відеореєстратор Motorola Solutions 470824, 471623, Xiaomi YI CAR DVR. Своїми діями порушив п. 2.5 ПДР .
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою та просив скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю складу правопорушення у його діях.
В обґрунтовування апеляційних вимог посилається на те, що дана постанова є незаконною, обставини зазначенні в постанові не відповідають фактичним обставинам справи, справа була розглянута в порушення права на захист, з недотриманням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що у матеріалах справи працівниками поліції не було зібрано достатніх доказів того, що саме ОСОБА_1 04 січня 2026 року близько 21 години 49 хвилин здійснював керування транспортним засобом Nissan Pathfinder, д.н.з. НОМЕР_1 . Сам факт перебування біля автомобіля або в салоні не є доказом керування. Належних доказів такого керування працівниками поліції не надано.
Працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення ОСОБА_1 таких положень ПДР, які б відповідно до ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього. За таких обставин усі подальші процесуальні дії та складені документи є недопустимими доказами.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Грачов А.М. апеляційну скаргу підтримав з підстав, викладених у ній. Просив скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити через відсутність складу правопорушення у його діях.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах поданих доводів, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для її скасування.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Даних вимог закону при винесенні постанови місцевим судом дотримано.
Відповідно до п.2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність як за керування, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У відповідності до п. 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року № 1413/27858 (далі - Інструкція) ознаками алкогольного сп'яніння є, зокрема: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно п.6 Розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі - спеціальні технічні засоби);
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до п.7 Розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому законом порядку огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває у стані, зокрема, алкогольного сп'яніння, згідно із ознаками такого стану.
Як убачається з матеріалів справи, постановою судді Зарічного районного суду м.Суми від 26 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у відмові водія транспортного засобу від проходження в установленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Висновки суду першої інстанції ґрунтуються на належних і допустимих доказах, яким суд надав оцінку відповідно до вимог ст. 252 КУпАП.
Зокрема, вина ОСОБА_1 підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 558992 від 04 січня 2026 року, у якому зафіксовано, що 04.01.2026 о 21-49 год у м.Суми по вул. Покровська, 18, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Nissan Pathfinder, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду відповідно до встановленого порядку, на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також у найближчому закладі охорони здоров'я ОСОБА_1 категорично відмовився. Правопорушення зафіксовано на відеореєстратори Xiaomi YI CAR DVR та Motorola Solutions 470824, 471623,471976п
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд не був проведений у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння, за допомогою газоаналізатора Драгер. Підпис ОСОБА_1 в акті відсутній;
- направленням ОСОБА_1 на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП СОР «Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань» від 04.01.2026 року 21:55 год;
- розпискою ОСОБА_1 , згідно якої останній зобов'язався залишити транспортний засіб на місці зупинки або передати керування особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії;
- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, переглянутим і апеляційним судом, з якого убачається, що о 21 годині 49 хвилин було зафіксовано рух та подальшу зупинку транспортного засобу марки Nissan Pathfinder, номерний знак НОМЕР_1 . Після зупинки транспортного засобу до нього підійшла працівниця поліції. На момент її підходу двері з боку водійського сидіння були відчинені, поруч із автомобілем перебував чоловік, надалі ідентифікований як громадянин ОСОБА_1 . Працівниця поліції представилася та повідомила про проведення перевірки транспортних засобів з іноземною реєстрацією. У ході спілкування вона запитала у ОСОБА_1 , чи є він водієм зазначеного автомобіля, на що останній відповів ствердно («так»), після чого сів за кермо транспортного засобу. Під час перевірки документів ОСОБА_1 повідомив, що є військовослужбовцем, а також зазначив, що транспортний засіб не перебуває на обліку у військовій частині. На запитання працівниці поліції щодо вживання алкогольних напоїв водій відповів, що алкоголю не вживав. Водночас працівниця поліції повідомила, що у ОСОБА_1 наявні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, зміна кольору обличчя та поведінка, що не відповідає обстановці. ОСОБА_1 заперечив наявність у нього ознак сп'яніння. Після цього працівниця поліції запропонувала ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу («Драгер») або в закладі охорони здоров'я. На зазначену пропозицію ОСОБА_1 відмовився, заявивши, що проходити будь-який огляд не буде, що зафіксовано на відеозаписі. Працівниками поліції було роз'яснено ОСОБА_1 його права та обов'язки, а також правові наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння. Крім того, його було повідомлено про те, що справа про адміністративне правопорушення буде розглядатися у Зарічному районному суді м. Суми 26 січня 2026 року о 09:00. У подальшому працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. ОСОБА_1 від надання письмових пояснень, підписання протоколу та отримання його копії відмовився, що також зафіксовано на відеозаписі.
Відеозапис із нагрудної камери інспектора поліції, який значиться як додаток до протоколу про адміністративне правопорушення, і у відповідності до положень ст.251 КУпАП є джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення, не містить ознак монтажу чи інших недоліків, з нього достатньо повно убачаються детальні обставини вчинення ОСОБА_1 даного адміністративного правопорушення, що цілком підставно було ураховано суддею першої інстанції при розгляді справи.
Доводи апелянта про відсутність належних і допустимих доказів того, що саме ОСОБА_1 здійснював керування транспортним засобом Nissan Pathfinder, державний номерний знак НОМЕР_1 , апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.
Зокрема, з відеозапису, долученого до матеріалів справи, вбачається факт руху зазначеного транспортного засобу та його подальша зупинка. Безпосередньо після зупинки біля автомобіля перебував ОСОБА_1 , який на запитання працівника поліції підтвердив, що є водієм цього транспортного засобу, після чого сів за кермо. Вказані обставини в сукупності свідчать про здійснення ним керування транспортним засобом до моменту зупинки.
Саме по собі твердження апелянта про те, що його перебування біля автомобіля або в його салоні не є доказом керування, не може бути достатнім для спростування висновків суду, оскільки у даному випадку воно не враховує сукупності доказів, зокрема добровільного підтвердження ОСОБА_1 факту керування та зафіксованого відеозаписом зв'язку між рухом автомобіля і його подальшими діями.
Апеляційний суд критично оцінює доводи апелянта про те, що працівниками поліції не було задокументовано та доведено належними і допустимими доказами підстав для зупинки транспортного засобу, а відтак усі подальші процесуальні дії є недопустимими доказами.
Як убачається з матеріалів справи, зокрема відеозапису, зафіксовано зупинку транспортного засобу марки Nissan Pathfinder, державний номерний знак НОМЕР_1 , після чого працівниця поліції підійшла до автомобіля, представилася та повідомила про проведення перевірки транспортних засобів з іноземною реєстрацією.
Посилання апелянта на відсутність належного документування конкретного порушення Правил дорожнього руху як підстави для зупинки транспортного засобу не можуть бути безумовною підставою для визнання недопустимими всіх доказів у справі.
Апеляційний суд виходить із того, що питання законності зупинки транспортного засобу саме по собі не є визначальним для вирішення питання про наявність чи відсутність у діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за умови, що подальші процесуальні дії здійснювалися з дотриманням вимог закону та без істотного порушення прав особи.
З матеріалів справи вбачається, що після зупинки транспортного засобу працівником поліції були виявлені ознаки можливого алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , у зв'язку з чим йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку. Водночас ОСОБА_1 від проходження такого огляду відмовився, про що складено протокол та це підтверджується відеозаписом.
Відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння, відповідно до вимог ч.1 ст.130 КУпАП, сама по собі утворює склад адміністративного правопорушення .
Отже, доводи апелянта щодо недопустимості доказів у зв'язку з нібито незаконністю зупинки транспортного засобу, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки вони не свідчать про істотне порушення прав особи та не спростовують встановлених судом першої інстанції обставин відмови від проходження огляду.
Таким чином, наведені апелянтом доводи не містять підстав для висновку про незаконність або необґрунтованість постанови суду першої інстанції та не можуть бути підставою для її скасування.
Враховуючи такі обставини, апеляційний суд вважає, що постанова Зарічного районного суду м.Суми від 26 січня 2026 року ухвалена з додержанням вимог матеріального та процесуального права, є законною й обґрунтованою, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, апеляційним судом не встановлені.
Інші доводи апеляційної скарги є формальними та не спростовують висновків суду першої інстанції, який повно, всебічно й об'єктивно дослідив матеріали справи та обґрунтовано встановив наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що полягає у відмові водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Обставин, які б свідчили про необхідність закриття провадження, під час апеляційного розгляду не встановлено. Невизнання вини розцінюється судом як обрана лінія захисту з метою уникнення відповідальності.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, за результатами апеляційного розгляду суд має право залишити постанову без змін, а скаргу - без задоволення, або скасувати чи змінити постанову.
Оцінивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, підстав для його скасування чи зміни немає. У зв'язку з цим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову - без змін.
Керуючись статтями 294, 295 КпАП України,
постановила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Зарічного районного суду м.Суми від 26 січня 2026 року залишити без задоволення, а постанову Зарічного районного суду м.Суми від 26 січня 2026 року, без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Басова В. І.