Справа №592/6585/26 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/369/26 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - тримання під вартою
30 квітня 2026 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання -
ОСОБА_5 ,
учасників судового провадження:
прокурорів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
захисника - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Суми кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Сумської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м.Суми від 23 квітня 2026 року,
Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м.Суми від 23 квітня 2026 року було відмовлено у задоволенні клопотання слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62026170040004074 від 22.04.2026 р. відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України. Звільнено ОСОБА_8 з-під варти у залі суду.
Не погодившись з вказаним рішенням слідчого судді, прокурор звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м.Суми від 23 квітня 2026 року та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити та обрати підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення розміру застави, а у разі визначення застави, покласти на ОСОБА_8 відповідні обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
В обґрунтування своїх вимог прокурор зазначає, що відсутність в ухвалі слідчого судді мотивів на обґрунтування висновку про недоведеність ризиків, передбачених п.п.3,5 ч.1 ст.177 КПК України, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального кодексу, яке перешкодило слідчому судді ухвалити законе та обґрунтоване рішення. Крім того, мотивуючи доводи апеляційної скарги, прокурор посилається на те, що висновки слідчого судді суду першої інстанції, наведені в ухвалі, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Зокрема, обґрунтовуючи недоведеність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя посилався на те, що ОСОБА_8 повідомляв командування про незадовільний стан здоров'я, який унеможливив виконання ним службових обов'язків, а також, що ОСОБА_8 після пред'явлення підозри продовжує перебувати на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 . Водночас, такі обставини не відповідають дійсності, оскільки в матеріалах справи наявний протокол затримання особи, яким підтверджується те, що ОСОБА_8 після вчинення інкримінованого правопорушення був затриманий, через що не проходив службу на момент ухвалення слідчим суддею рішення. Крім того, в матеріалах клопотання наявна довідка від 22.04.2026, яка повністю спростовує позицію підозрюваного щодо наявності захворювань, які б перешкоджали виконанню ним обов'язків військової служби в цей день. Висновки слідчого судді про відсутність ризиків, передбачених п.п.3,5 ч.1 ст.177 КПК України, як зазначалось вище, взагалі не містять жодної мотивації. Водночас, до матеріалів клопотання було долучено протоколи допиту свідків - інших військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , які вказали на той факт, що підозрюваний неодноразово висловлював публічно намір не виконувати накази командирів, чим справляв негативний вплив на військову дисципліну у підрозділі під час дії воєнного стану. Такі обставини слідчий суддя не взяв до уваги, хоча вони у сукупності з тими фактами, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 років, проявляє стійке небажання виконувати обов'язки військової служби, також - що він володіє інформацією стосовно біографічних даних свідків, які надали органу досудового розслідування викривальні покази стосовно нього, - є підтвердженням наявності ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Заслухавши доповідь головуючого судді щодо змісту оскаржуваного рішення та доводів апеляційної скарги, прокурорів на підтримку поданої апеляційної скарги, думку підозрюваного та його захисника, які щодо задоволення апеляційної скарги заперечували, просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Частиною 1 ст. 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Статтею 177 КПК України передбачено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені ст.178 КПК України.
На думку колегії суддів, вирішуючи питання щодо застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу, слідчий суддя дотримався вищезазначених вимог законодавства.
Так, з матеріалів, які надійшли до апеляційного суду, вбачається, що Четвертим СВ (з дислокацією у м. Сумах) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №62026170040004074 від 22.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, за фактом відкритої відмови старшим солдатом ОСОБА_8 виконувати бойовий наказ командира зенітної ракетної батареї з бойового застосування ЗРБ ЗРДН 21 омбр за №4/14 від 22.04.2026, в умовах воєнного стану. 22.04.2026 року ОСОБА_8 було повідомлено про підозру за вказаною статтею.
В рамках даного кримінального провадження слідчий Четвертого СВ (з дислокацією у м. Сумах) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, звернувся до слідчого судді з клопотанням від 22.04.2026 про застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення застави, яке вмотивовано обґрунтованістю повідомленої останньому підозри, наявністю ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України та тим, що більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали від 23.04.2026, розглядаючи вказане клопотання, слідчим суддею було встановлено наявність обґрунтованої підозри, що оголошена ОСОБА_8 .
Однак, слідчий суддя визнав недоведеними існування ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказував слідчий у клопотанні, з посиланням на те, що з матеріалів клопотання вбачається, що підозрюваний ОСОБА_8 повідомляв командування в/ч НОМЕР_1 про свій незадовільний стан здоров'я, який унеможливлював виконання ним службових обов'язків та просив направити його на лікування задля проходження повного та всебічного обстеження, що підтверджується довідкою № 2026-0414-1250- 4685-0 від 14.04.2026 військово-лікарської комісії. Крім того, навіть після пред'явлення підозри ОСОБА_8 продовжує перебувати на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 . Саме такі обставини, на переконання слідчого судді вказують на недоведеність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України. Крім того, слідчим суддею зазначено в оскаржуваній ухвалі, що ризики, передбачені п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України на даній стадії кримінального провадження стороною обвинувачення взагалі не доведені.
Саме за наявності вищезазначених обставин, слідчий суддя і дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання слідчого у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу.
З таким висновком слідчого судді погоджується і колегія суддів та вважає, що правильність такого висновку доводами апеляційної скарги жодним чином не спростовано, оскільки як у клопотанні, що було предметом розгляду слідчим суддею, так і в апеляційній скарзі прокурором не доведено порушення підозрюваним процесуальної поведінки і не наведено обставин, які б свідчили про те, що підозрюваний може та має намір вчинити дії, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а також - що для забезпечення належної процесуальної поведінки останнього та дієвості цього провадження обрання до ОСОБА_8 запобіжного заходу є необхідним.
Зокрема, у своїй практиці ЄСПЛ наголошує, що посилання на тяжкість обвинувачення як на головний чинник при оцінці імовірності того, що особа переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідуванню або вчинятиме нові злочини є недостатнім, і хоча суворість покарання і є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, але потребу позбавлення волі не можна оцінювати, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
У даному випадку, як у клопотанні, який розглядав слідчий суддя, так і в апеляційній скарзі прокурор, обґрунтовуючи наявність ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України посилається виключно на тяжкість покарання, що може загрожувати підозрюваному у разі визнання його винуватості, та на обставини вчинення ОСОБА_8 інкримінованого правопорушення, які свідчать лише про обґрунтованість підозри та є обставинами, які з огляду на ст.ст.91,92 КПК України підлягають доказуванню під час здійснення кримінального провадження.
Водночас, прокурором не наведено будь-яких об'єктивних даних про те, що ОСОБА_8 , який є несудимою особою, з 2014 року проходить службу в ЗСУ та неодноразово під час проходження служби отримував поранення, контузії, травми різного ступеня тяжкості (як легкі, так і тяжкі), після чого знову повертався на службу, може вдатись до спроб переховування від органів досудового розслідування чи суду або вчинити інші кримінальні правопорушення. І з огляду на вказані обставини, навіть за наявності характеристики, складеної у квітні 2026 року (без зазначення дати), очевидно після відмови ОСОБА_8 виконувати бойове завдання 22.04.2026, про те, що останній не відповідає займаній посаді стрільця-зенітника, колегія суддів уважає, що у цій ситуації має оцінюватись не лише те, що військовий через роки проходження служби і після вчинення інкримінованих дій отримав негативну характеристику від командування, а те, що прокурор не довів наявність конкретних ризиків, які потребують ізоляції підозрюваного.
Також на користь правильності ухваленого слідчим суддею рішення вказує і належна процесуальна поведінка підозрюваного, який з'явився на розгляд апеляційної скарги прокурора та висловив намір про готовність нести відповідальність за вчинене, а також - бажання у подальшому продовжити проходження військової служби.
За таких обставин, у даному випадку, тільки тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , не є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів.
Крім того, як у клопотанні, так і в апеляційній скарзі, прокурор, заявляючи про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, не ставить питання про покладення на ОСОБА_8 обов'язку щодо утримання від спілкування зі свідками, у разі внесення застави останнім, тоді як за вимогами частини 5 статті 194 КПК України необхідність покладення обов'язків можлива за умови доведеності їх прокурором. А мотивами існування такого ризику прокурор зазначає лише обізнаність підозрюваного з біографічними даними свідків.
Водночас, до клопотання прокурором додано протоколи допиту двох свідків: заступника командира батальйону та ординатора лікувального відділення медичної роти ВЧ, тобто осіб, які за посадами відносяться до офіцерського складу, тоді як ОСОБА_8 проходить військову службу як старший солдат на посаді стрільця-зенітника. Яким чином ОСОБА_8 може впливати на цих свідків, не зрозуміло, а про існування інших свідків матеріали клопотання відомостей не містять.
За таких обставин та враховуючи те, що обставини вчинення кримінального правопорушення, що інкримінуються ОСОБА_8 та по яким допитувались і вказані свідки, зафіксовані на відеофайли, апеляційний суд погоджується з позицією слідчого судді про те, що на даній стадії кримінального провадження прокурором не доведено існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим суддею було постановлено рішення на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, з урахуванням вимог КПК України, якими врегульовано питання застосування до підозрюваних запобіжних заходів, тому відсутні підстави для скасування рішення слідчого судді, у зв'язку з чим оскаржувану ухвалу слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Керуючись ст.ст.404,407,412,418,419,422 КПК України, -
Ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 квітня 2026 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62026170040004074 - залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4