Номер провадження: 11-кп/813/1657/26
Справа № 521/9833/23
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
27.04.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судових засідань - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Херсонської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_7 на ухвалу Хаджибейського районного суду м.Одеси від 23.12.2025 року про закриття кримінального провадження №12023231030000532 від 14.03.2023 року стосовно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м.Херсон, непрацевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
в частині обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
встановив:
Оскарженою ухвалою суду першої інстанції задоволено клопотання прокурора Херсонської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_7 та на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України закрито кримінальне провадження №12023231030000532 від 14.03.2023 року відносно ОСОБА_8 в частині обвинувачення за ч. 4 ст. 185 КК України від 04.03.2023 року (потерпіла ОСОБА_9 ) - у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність цього діяння
Розгляд обвинувального акту щодо іншого епізоду обвинувачення за ч.4 ст.185 КК України, а саме епізоду від 03.03.2023 року (потерпіла ОСОБА_10 ) суд постановив продовжити в загальному порядку.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, прокурор Херсонської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить на підставі ч.3 ст.404 КПК України повторно дослідити відомості про витрати на проведення експертного дослідження та змінити ухвалу, вказавши в резолютивній частині про те, що витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/122-23/501-ТВ від 28.03.2023 року в сумі 755,12 грн., слід віднести на рахунок держави.
Вимоги апеляційної скарги прокурор обґрунтовує тим, що мотивувальна частина ухвали не відповідає вимогам ст.ст. 370, 372 КПК України. Звертає увагу, що в даному кримінальному провадженні ініціатором проведення експертизи був орган досудового розслідування, тому відповідно до приписів ст.ст. 122, 124 КПК України, витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 755,12 грн., підлягають віднесенню на рахунок держави.
Обвинувачена ОСОБА_8 в судове засідання апеляційного суду не з'явилась, про дату, час та місце апеляційного розгляду була повідомлена належним чином, з клопотаннями, або заявами про відкладення розгляду справи до суду не зверталась.
Частиною 4 ст.401 КПК України (далі - КПК) передбачено, що обвинувачений підлягає обов'язковому виклику в судове засідання для участі в апеляційному розгляді, якщо в апеляційній скарзі порушується питання про погіршення його становища або якщо суд визнає обов'язковою його участь, а обвинувачений, який утримується під вартою, - також у разі, якщо про це надійшло його клопотання.
В апеляційній скарзі прокурор фактично не порушує питання про погіршення становища обвинуваченої.
За таких обставин, на виконання завдань, передбачених ст.28 КПК, з метою забезпечення дотримання розумних строків під час апеляційного розгляду даного кримінального провадження, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу прокурора без участі обвинуваченої ОСОБА_8 .
Заслухавши суддю-доповідача; прокурора ОСОБА_6 , яка підтримала апеляційну скаргу; дослідивши матеріали кримінального провадження; колегія суддів дійшла висновку про таке.
Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК, суд апеляційної інстанції переглядає ухвалу суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно положень ст.1 КПК порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Відповідно до положень ст.2 КПК, одним із завдань кримінального провадження - є застосування до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури.
За приписами ст.ст.8, 9 КПК кримінальне провадження здійснюється з додержанням засад законності та верховенства права, згідно з якими людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями і визначають зміст та спрямованість діяльності держави.
Законність, як загальна засада кримінального провадження, полягає в забезпеченні єдиного порядку кримінального провадження в усіх кримінальних провадженнях, неухильному дотриманні процесуальної форми та передбаченої процедури, однаковості застосування закону і поширюється на всі стадії та інститути кримінального процесу, всіх його суб'єктів, усі дії і процесуальні рішення.
Відповідно до вимог ст.370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Тобто, обов'язковою умовою прийняття законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення є неухильне дотримання вимог кримінального процесуального законодавства на всіх стадіях судового розгляду.
Частиною 6 ст.371 КПК передбачено, що всі судові рішення викладаються письмово у паперовій та електронній формах.
Частиною 1 ст.372 КПК встановлено, що ухвала, що викладається окремим документом, складається з:
1) вступної частини із зазначенням: дати і місця її постановлення; назви та складу суду, секретаря судового засідання; найменування (номера) кримінального провадження; прізвища, ім'я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, року, місяця і дня його народження, місця народження і місця проживання; закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа; сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження;
2) мотивувальної частини із зазначенням: суті питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається; встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався;
3) резолютивної частини із зазначенням: висновків суду; строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.
Колегією суддів встановлено, що мотивувальна частина оскаржуваної ухвали не повною мірою відповідає вимогам кримінального процесуального закону (ст.372 КПК).
Так, частиною 2 ст.122 КПК передбачено, що залучення стороною обвинувачення спеціалістів, експертів спеціалізованих державних установ, проведення експертизи (обстежень і досліджень) за дорученням слідчого судді або суду здійснюються за рахунок коштів, що за цільовим призначенням виділяються таким установам із Державного бюджету України.
Згідно з ч.1 ст.126 КПК суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою Хаджибейського районного суду м.Одеси від 23.12.2025 року ОСОБА_8 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.4 ст.185 КК України в зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалась кримінальна протиправність цього діяння на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК. Ініціатором проведення судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/122-23/501-ТВ від 28.03.2023 року виступав орган досудового розслідування, тому витрати на проведення вказаної експертизи підлягають віднесенню на рахунок держави.
Суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув та оскарженою ухвалою взагалі не вирішив питання щодо процесуальних витрат у даному кримінальному провадженні, чим допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
В силу п.2 ч. 1 ст. 407 КПК за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити її.
Підставою для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції, відповідно до п.3 ч.1 ст.409 КПК є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Апеляційний суд вважає, що усунути недоліки оскарженої ухвали можливо шляхом її зміни, а саме доповненням резолютивної частини ухвали вказівкою про те, що витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи слід віднести на рахунок держави.
За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна прокурора підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції зміні, з наведених вище підстав.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 408, 409, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу прокурора Херсонської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_7 - задовольнити.
Ухвалу Хаджибейського районного суду м.Одеси від 23.12.2025 року в кримінальному провадженні №12023231030000532 від 14.03.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_8 - змінити.
Доповнити резолютивну частину ухвали вказівкою про те, що витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/122-23/501-ТВ від 28.03.2023 року в сумі 755,12 грн., слід віднести на рахунок держави.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4