65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про повернення заяви про відкриття провадження у справі
"01" травня 2026 р.м. Одеса № 916/1364/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Мусієнко О.О.,
дослідивши матеріали заяви за вх. № 1399/26 від 10.04.2026 Акціонерного товариства “Полтава-Банк» (36000, м. Полтава, вул. Пилипа Орлика, буд. 40-А; код ЄДРПОУ 09807595) про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Синєвир» (75040, Херсонська обл., Білозерський район, с. Токарівка, Траса Ростов-Одеса-Рені, 597 км; код ЄДРПОУ 31507214)
Акціонерне товариство “Полтава-Банк» звернулось із заявою від 07.04.2026 (вх. № 1399/26 від 10.04.2026) про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Синєвир»; визнання грошових вимог до боржника в загальній сумі 5 024 918, 36 грн та включення їх в реєстр вимог кредиторів, як конкурсні (не забезпечені заставою); призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Сердюка Віктора Володимировича; введення мораторію на задоволення вимог кредиторів; введення процедури розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю “Синєвир».
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.04.2026 вищевказану заяву залишено без руху; зобов'язано Акціонерне товариство “Полтава-Банк» надати суду заяву про усунення недоліків у строк, що не перевищує десяти днів з дня вручення даної ухвали, до якої додати: або докази авансування винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду або угоду, укладену між заявником та обраним ним арбітражним керуючим із дотриманням умов, визначених Кодексом України з процедур банкрутства.
Акціонерне товариство “Полтава-Банк» звернувся із заявою, сформованою в системі “Електронний суд» 23.04.2026 (вх. № 14189/26 від 23.04.2026), про усунення недоліків, в якій просить вважати усуненими недоліки, виявлені ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.04.2026 у справі № 916/1364/26 щодо заяви Акціонерного товариства “Полтава-Банк» про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Синєвир»; вважати поданою належним чином до Господарського суду Одеської області заяву Акціонерного товариства “Полтава-Банк» про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Синєвир» та прийняти її до розгляду.
До заяви про усунення недоліків додано: довіреність від 09.08.2024; витяг з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; додаткову угоду № 1 від 07.04.2026 до договору від 03.04.2026 про надання послуг; картку руху документів; квитанцію про доставку до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС.
Розглянувши заяву про усунення недоліків, суд констатує, що до неї не додано доказів на підтвердження усунення заявником недоліків, встановлення яких судом в ухвалі від 15.04.2026 обумовило залишення заяви без руху.
У відповідності до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 34 КУзПБ передбачено, що до заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються: докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.
За положеннями ч. 2 ст. 30 КУзПБ розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 1 січня 2026 року мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 8647 грн.
Таким чином, розмір авансування винагороди арбітражному керуючому за три місяці виконання повноважень, який повинен сплатити заявник на депозитний рахунок суду, складає 77 823 грн.
Однак, заявником ані на момент звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, ані на момент подання заяви про усунення недоліків, доказів авансування на депозитний рахунок суду винагороди у розмірі 77 823 грн не надано.
Пунктом 1-6 Розділу “Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ встановлено, що стосовно боржника справу про банкрутство (неплатоспроможність) може бути відкрито без здійснення авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. У такому разі до заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність) додається копія укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом. Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) відповідно до цього пункту, призначає розпорядником майна або керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого, з яким заявником укладено угоду.
Тобто, при зверненні до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство заявник альтернативно може або здійснити авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду та надати відповідні докази такого авансування у виконання ч. 2 ст. 34 КУзПБ, або без здійснення такого авансування надати до заяви копію угоди, укладену між заявником та обраним ним арбітражним керуючим.
До заяви про усунення недоліків додано додаткову угоду № 1 від 07.04.2026 до договору від 03.04.2026 про надання послуг, укладену між Акціонерним товариством “Полтава-Банк» та арбітражним керуючим Сердюком Віктором Володимировичем, в якій викладено пункт 3.1.1. договору від 03.04.2026 про надання послуг в наступній редакції:
« 3.1.1. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого, який підлягає авансуванню за рахунок ініціюючого кредитора, становить - 25 941 (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот сорок одна) грн. 00 коп. за кожен місяць виконання повноважень розпорядника майна або ліквідатора, починаючи з постановлення ухвали Господарським судом про порушення справи про банкрутство до винесення Господарським судом ухвали про ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю «СИНЄВИР» (юридична адреса: 75040, Херсонська область, Білозерський район, село Токарівка, Траса Ростов-Одеса-Рені, 597 км., код ЄДРПОУ 31507214), але не більше 12 місяців від дати порушення справи про банкрутство. Сплата авансування Замовником (як ініціюючим кредитором), передбаченої Кодексом України з процедур банкрутства, винагороди арбітражному керуючому у розмірі 3 (трьох) мінімальних заробітних плат відстрочується, за погодженням між сторонами, до моменту оприлюднення Господарським судом Одеської області Ухвали про порушення справи про банкрутство боржника ТОВ «СИНЄВИР» (код ЄДРПОУ 31507214) та призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Сердюка Віктора Володимировича, в Єдиному державному реєстрі судових рішень.».
Згідно з ч. 1 ст. 12 КУзПБ, арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.
Частинами першою, третьою, четвертою та сьомою статті 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; використання примусової праці забороняється; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідне положення кореспондується зі ст. 30 КУзПБ, яка імперативно встановлює, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.
Отже, надання послуг арбітражного керуючого, як суб'єкта незалежної професійної діяльності, відбувається на платній основі.
Порядок сплати грошової винагороди арбітражного керуючого під час виконання повноважень у справі про банкрутство, визначено ст. 30 КУзПБ.
Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі.
Отже, законодавством не передбачено можливості зміни порядку авансування заявником винагороди арбітражного керуючого за три місяці виконання ним повноважень, що є гарантією з боку держави оплати праці цієї особи на час формування реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство та відповідає гарантіям оплати праці, відповідно до ч. 2 та ч. 6 ст. 43 Конституції України.
Таким чином, умови наданої додаткової угоди № 1 від 07.04.2026 до договору від 03.04.2026 про надання послуг, укладеної між Акціонерним товариством “Полтава-Банк» та арбітражним керуючим Сердюком Віктором Володимировичем, не відповідають положенням ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки чітко встановлені імперативні приписи щодо порядку внесення авансування грошової винагороди арбітражного керуючого саме на депозитний рахунок суду і до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі до суду.
У зв'язку з наведеним суд доходить висновку, що додана до заяви про усунення недоліків додаткова угода № 1 від 07.04.2026 до договору від 03.04.2026 про надання послуг не є належним підтвердженням альтернативного виконання обов'язку щодо здійснення авансування винагороди арбітражного керуючого.
Крім того суд зауважує, що арбітражний керуючий може бути відсторонений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реалізацією за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі: невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого; зловживання правами арбітражного керуючого; подання до суду неправдивих відомостей; відмови арбітражному керуючому в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов'язків, визначених цим Кодексом; припинення діяльності арбітражного керуючого; наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Таким чином, у разі непризначення арбітражного керуючого, з яким підписано договір, або його відсторонення судом, фактично призведе до того, що призначеному/новопризначеному судом арбітражному керуючому у разі відсутності авансованої боржником винагороди не буде гарантовано оплату праці.
При цьому, відмова від авансування можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов'язкову працю 1930 р. ратифіковану Україною 10.08.1956, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України.
Тобто, вимоги ухвали суду від 15.04.2026 щодо надання доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією або угоду, укладену між заявником та обраним ним арбітражним керуючим із дотриманням умов, визначених Кодексом України з процедур банкрутства не виконано.
З огляду на викладене, судом встановлено, що заявником вимоги ухвали Господарського суду Одеської області від 15.04.2026 не виконано.
Відповідно до ч. 3 ст. 37 КУзПБ господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Положеннями ст. 174 ГПК України передбачено наслідки усунення недоліків заяви та наслідки їх не усунення.
Ч. 4 ст. 174 ГПК України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Згідно з ч.ч. 6, 7 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Враховуючи те, що заявником вказані в ухвалі Господарського суду Одеської області від 15.04.2026 недоліки не усунено, суд повертає заяву (вх. № 1399/26 від 10.04.2026) Акціонерного товариства “Полтава-Банк» про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Синєвир».
Суд зазначає, що повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство пов'язано виключно з поведінкою заявника; ухвала, як один із видів судового рішення, підлягає обов'язковому виконанню.
Суд повідомляє, що відповідно до ч. 3 ст. 38 КУзПБ та ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.
Керуючись ст. ст. 30, 34 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Повернути заяву (вх. № 1399/26 від 10.04.2026) Акціонерного товариства “Полтава-Банк» про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Синєвир».
2. Матеріали заяви з додатком надіслати заявнику.
Ухвала набирає законної сили 01 травня 2026 року з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Додаток: заява про відкриття провадження у справі про банкрутство з доданими до неї додатками.
Копію ухвали надіслати: АТ “Полтава-Банк» (36000, м. Полтава, вул. Пилипа Орлика, буд. 40-А).
Суддя О.О. Мусієнко