Номер провадження: 11-кп/813/1451/26
Справа № 522/14796/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
27.04.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_2
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 на вирок Приморського районного суду м. Одеси від 05.12.2025 року в кримінальному провадженні №12025162510000828 від 08.06.2025 року, яким:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Василівка, Біляївського району, Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 01.12.2021 року Малиновським районним судом м. Одеси за ч.2 ст.289 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;
- 18.06.2025 року Одеським апеляційним судом за ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки,
засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
встановив:
оскарженим вироком ОСОБА_8 засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Відповідно до ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань, до призначеного покарання за даним вироком приєднано невідбуту частину покарання за вироком Одеського апеляційного суду від 18.06.2025 року, та призначено остаточне покарання у виді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 місцевим судом визначено рахувати з дня набрання вироком законної сили.
Запобіжний захід обвинуваченому у виді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили залишено без змін.
Вироком суду вирішено долю речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
Вироком суду ОСОБА_8 визнаний винуватим в тому що будучи неодноразово засудженим за вчинення умисних тяжких, корисливих злочинів, судимість за які у встановленому законом порядку не знята та не погашена, на шлях виправлення не став та діючи у період дії воєнного стану, введеного на всій території України відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ вчинила кримінальне правопорушення за наступних обставин.
07.06.2025 року, у період часу з 17 год. 30 хв. по 18 год. 20 хв., ОСОБА_8 , перебуваючи у коридорі комунальної квартири АДРЕСА_3 , помітивши велосипед марки «GT Avalanche Sport 2.0» із рамою чорного кольору з написом червоного кольору, який стояв не пристебнутим поряд з однією із кімнат та реалізуючи раптово виниклий, корисливий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, їх наслідки та бажаючи їх настання, пересвідчившись, що його дії непомітні для оточуючих, діючи повторно, таємно викрав вищевказаний велосипед, після чого покинув місце вчинення кримінального правопорушення, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_9 майнову шкоду на суму 10000 грн.
Суд першої інстанції визнав ОСОБА_8 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за кваліфікуючими ознаками - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
Не погоджуючись з вироком суду, заступник керівника Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок змінити в частині призначення покарання, з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування Закону України про кримінальну відповідальність.
Не оспорюючи доведеність вини та кваліфікацію дій обвинуваченого, прокурор просить змінити вирок в частині призначення покарання та вважати ОСОБА_8 засудженим за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань за даним вироком та вироком Одеського апеляційного суду від 18.05.2025 року, до остаточного покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі. У строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зарахувати покарання, відбуте частково за попереднім вироком Одеського апеляційного суду від 18.06.2025 року, з 12.07.2021 року по 31.05.2022 року та з 17.06.2025 року по 05.12.2025 року.
В іншій частині прокурор просить вирок місцевого суду залишити без змін.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор зазначає, що вироком Одеського апеляційного суду ОСОБА_8 визначено обчислювати строк відбування покарання з моменту набрання вироком законної сили - 18.06.2025 року та на підставі ч.5 ст.72 КК України зараховано у строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення з 12.07.2021 року по 31.05.2022 року та з 17.06.2025 року по 05.12.2025 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Разом з цим, місцевий суд, призначивши ОСОБА_8 остаточне покарання, за сукупністю кримінальних правопорушень, не зарахував покарання відбуте частково за попереднім вироком Одеського апеляційного суду від 18.06.2025 року, як того вимагає ч.4 ст.70 КК України.
Іншими особами, які мають право на апеляційне оскарження, вирок не оскаржений.
Апеляційний розгляд, відповідно до положень ч.4 ст.405 КПК України, проведено без участі потерпілих, які будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду, в судове засідання апеляційного суду не з'явились, клопотань про відкладення розгляду не подавали.
Розгляд також проведено за відсутності обвинуваченого ОСОБА_8 , який утримується в ДУ «Вознесенська виправна колонія №72», та будучи повідомлений про час та дату судового засідання, клопотання про забезпечення його участі не подавав.
Крім цього, в апеляційній скарзі прокурора не порушується питання про погіршення становища обвинуваченого, що не вимагає його обов'язкової участі.
Колегія суддів вважає, що на стадії апеляційного перегляду оскарженого рішення, судом були створені всі умови для реалізації права учасників процесу на доступ до правосуддя та приймаючи до уваги те, що учасники кримінального провадження, будучи повідомленими про дату та час апеляційного розгляду до суду не з'явилися, суд оцінює таку поведінку, як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
У своїх рішеннях Європейський Суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заслухавши суддю-доповідача; прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; дослідивши матеріали кримінального провадження; провівши судові дебати; колегія суддів дійшла висновку про таке.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України (далі - КПК), вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_8 в суді першої інстанції, не заперечував фактичні обставини справи, повністю визнав свою провину в пред'явленому обвинуваченні та не заперечував проти розгляду кримінального провадження в порядку ч.3 ст.349 КПК.
В апеляційній скарзі прокурор не оспорює встановлені судом першої інстанції фактичні обставини вчинення злочину, доведеність вини ОСОБА_8 у вчинені злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Апеляційний суд визнає обґрунтованими висновки місцевого суду про доведеність винуватості обвинуваченого за встановлених судом першої інстанції та викладених у вироку обставин.
Порушень при вирішенні судом першої інстанції питання щодо дослідження доказів відносно тих обставин, які ніким не оспорюються, апеляційним судом не встановлено, а тому ці обставини, як і юридична кваліфікація скоєного ОСОБА_8 не є предметом апеляційного розгляду, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК, переглядає вирок суду лише в межах апеляційної скарги.
Законність та обґрунтованість призначеного обвинуваченому ОСОБА_8 покарання прокурором також не оспорюється.
Оскільки в апеляційній скарзі прокурор посилається лише на необґрунтованість вироку місцевого суду щодо не зарахування до призначеного обвинуваченому покарання в порядку ч.4 ст.70 КК України, частково відбуте покарання за попереднім вироком Одеського апеляційного суду від 18.06.2025 року, за таких обставин вирок місцевого суду перевіряється лише в цій частині.
Згідно з положеннями ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно вимог ст.370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Надаючи оцінку доводам прокурора про незаконність вироку суду першої інстанції в частині не зарахування до призначеного обвинуваченому покарання в порядку ч.4 ст.70 КК України, частково відбуте покарання за попереднім вироком, колегія суддів зазначає наступне.
Місцевим судом ОСОБА_8 визнаний винуватим за ч.4 ст.185 КК України, яке було вчинено ним до постановлення попереднього вироку Одеським апеляційним судом від 18.06.2025 року.
Відповідно до вимог ч.4 ст.70 КК України, передбачено, що за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Положеннями ч.5 ст.72 КК України передбачено, що попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.
Як встановлено апеляційним судом, суд першої інстанції не дотримався наведених вимог кримінального закону, оскільки застосувавши при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 положення ч.4 ст.70 КК України щодо призначення покарання за сукупністю злочинів, не зарахував покарання частково відбуте обвинуваченим за попереднім вироком Одеського апеляційного суду від 18.06.2025 року, що свідчить про невірне застосування судом кримінального закону при призначенні покарання та тягне за собою зміну вироку в цій частині.
Таке рішення суду першої інстанції, з огляду на обставини кримінального провадження та положення ст.ст. 70, 72 КК України, визнається апеляційним судом незаконним у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою зміну рішення суду першої інстанції.
Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів вказані доводи прокурора визнає обґрунтованими.
Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.407 КПК за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити його, в тому числі і шляхом зміни резолютивної частини вироку.
Пункт 4 ч. 1 ст. 408 КПК передбачає, що суд апеляційної інстанції змінює вирок в інших випадках, якщо зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого.
Згідно з положеннями п.4 ч. 1 ст. 409 КПК, підставою для скасування або зміни вироку суду першої інстанції може бути також неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
З урахуванням наведеного, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, вирок суду підлягає зміні в частині зарахування до призначеного обвинуваченому покарання в порядку ст.72 КК України, частково відбуте покарання за попереднім вироком.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 - задовольнити.
Вирок Приморського районного суду м. Одеси від 05.12.2025 року в кримінальному провадженні №12025162510000828 від 08.06.2025 року, яким ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України - змінити.
Доповнити резолютивну частину вироку Приморського районного суду м. Одеси від 05.12.2025 року наступним абзацом:
«Відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України, зарахувати у строк покарання, призначеного ОСОБА_8 на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань за даним вироком та вироком Одеського апеляційного суду від 18.05.2025 року, у виді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі, відбуте частково покарання за вироком Одеського апеляційного суду від 18.05.2025 року, з 12.07.2021 року по 30.05.2022 року та з 17.06.2025 року по день набрання вироком законної сили».
В іншій частині вирок місцевого суду залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженими, які утримуються під вартою з моменту отримання копії ухвали.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4