65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
"01" травня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1572/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши матеріали заяви
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОМЕГА "15"
до Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ»
про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії , внесення змін до договору
встановив:
Через підсистему Електронний суд надійшла позовна заява Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОМЕГА "15" до Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ», якою об'єднання просить суд:
1) Визнати неправомірним здійснення АТ «ДТЕК Одеські електромережі» (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 00121713) комерційного обліку електричної енергії для забезпечення спільного майна багатоквартирного будинку за адресою: м. Одеса, вул. Ярослава Баїса, 15 із використанням загальнобудинкових показів лічильників електричної енергії,
2) зобов'язати АТ «ДТЕК Одеські електромережі» (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 00121713) здійснювати комерційний облік електричної енергії для забезпечення спільного майна багатоквартирного будинку за адресою: м. Одеса, вул. Ярослава Баїса, 15 із використанням лічильників електричної енергії для загальнобудинкових потреб в багатоквартирному будинку, встановлених відповідно до проєктних рішень ОАО «Одесаобленерго»,
3) внести зміни до Додатку 2 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №028059-4 (571000024978), Додатку №3 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №028059-4 (571000024978) про розрахункові засоби обліку електричної енергії для забезпечення спільного майна багатоквартирного будинку за адресою: м. Одеса, вул. Ярослава Баїса, 15.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Згідно з ст. 4 Закону України “Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір необхідно сплатити в розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 ст. Закону України “Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З огляду на викладене, позивач за подання позовної заяви з трьома немайновими вимогами повинен був сплатити 2662,40*3=7987,20 грн судового збору.
Однак, позивач надав докази сплати лише 2662,40грн судового збору.
Отже, позивач не доплатив 5324,80грн судового збору.
Крім того, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Однак, позивач не зазначив в прохальній частині позову, які саме зміни він просить внести в додатки № 2 та № 3 до договору, а також не надано доказів того, що він надсилав відповідачу додаткову угоду про внесення змін до договору та до позову не наадно проєкту такої угоди.
Умовами частини 2 статті 164 ГПК України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивач в позовній заяві посилається на те, що між ним та відповідачем укладено договір про надання послуг розподілу (передачі) електричної енергії № 028059 від 01.01.2019.
В прохальній частині позивач просить внести зміни до іншого договору про надання послуг з розподілу електричної енергії №028059-4 (571000024978).
Однак, позивач не додав до позовної заяви ні договору № 028059 від 01.01.2019, ні договору про надання послуг з розподілу електричної енергії №028059-4 (571000024978).
Крім того, суд зауважує наступне.
Згідно зі статтею 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної» єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону України “Про судоустрій та статус судів» судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.
Відповідно до статті 14 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
При цьому, згідно з частиною шостою статті 13 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.
Згідно з частин першої, другої, четвертої, п'ятої статті 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
При цьому до письмових доказів, викладених недержавною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України “Про нотаріат». Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.
Таким чином, докази, не перекладені з російської мови (недержавної мови) на українську мову та не засвідчені належним чином в порядку статті 79 Закону України “Про нотаріат» не є належними документами, оскільки не оформлені в установленому законом порядку. Такої ж думки дотримується Верховий Суд у постанові від 20.06.2019 у справі № 910/4473/17.
Близька за змістом позиція про те, що використання документів, викладених іноземною (російською) мовою без їх засвідченого у встановленому порядку перекладу українською мовою, суперечить положенням Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної» та частини першої статті 9 ЦПК України (мова цивільного судочинства), міститься у постанові від Верховного Суду 18.09.2024 у справі №751/1620/23.
Позивач додав до позову «Рабочая документация», але позивачем не надано перекладу у встановленому законодавством порядку на державну мову, що унеможливлює для суду оцінку таких документів як доказів у справі, зокрема, достовірно встановити зміст такого документу та дії, які вчинені на підставі вказаного документу особами.
Відповідно до частини першої статті 73, статей 76, 77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відтак, суд встановив, що документи, надані позивачем та які визначені підставою позову, складені іноземною мовою і заявником не надано їх засвідчений у встановленому законом порядку переклад українською мовою, що унеможливлює їх дослідження при вирішенні спору.
Поряд з цим, заявником не було обґрунтовано та не було доведено суду об'єктивну неможливість подання перекладу поданих документів, як доказів, українською мовою, що унеможливлює для суду оцінку таких документів як доказів у справі.
Також позивачем в порушення вимог ст. 162 ГПК України не зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс або очікує понести в зв'язку з розглядом справи
З огляду на викладене, оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши строк для усунення зазначених недоліків.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 234, 235, 254 ГПК України, суд -
ухвалив:
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, а саме надати:
- докази сплати 5324,80грн судового збору,
- нотаріально засвідчений переклад на українську мову «Рабочая документация»,
- належним чином засвідчені копії договорів № 028059 від 01.01.2019 та №028059-4 (571000024978),
- зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, щодо вимоги про те, які саме зміни позивач просить внести в договір,
- проєкт додаткової угоди про внесення змін до договору та докази направлення її відповідачу,
- зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс або очікує понести в зв'язку з розглядом справи.
3. Роз'яснити, що згідно з ч. 4 ст. 174 ГПК України, у разі неусунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
4. Звернути увагу, що подання доказів здійснюється в порядку, передбаченому ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 01.05.2026
Суддя В.В. Литвинова