Справа № 127/13447/26
Провадження №11-сс/801/418/2026
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
28 квітня 2026 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
та учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисника - адвоката ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
підозрюваного ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 21 квітня 2026 року,
якою задоволено клопотання слідчого та застосовано стосовно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мізяківські Хутори, Вінницького району Вінницької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з моменту затримання в межах строку досудового розслідування, тобто до 06 травня 2026 року включно, із визначенням застави в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 133 120,00 грн,
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені слідчим суддею обставини
Клопотання слідчого мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування кримінального провадження №62026240040000859 від 23 лютого 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
06 березня 2026 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - тобто у самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Разом з тим, слідчий у клопотанні зазначає, що вина ОСОБА_8 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами.
У клопотанні слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 06 травня 2026 року.
Як на підставу для застосування вищезазначеного запобіжного заходу, слідчий посилається на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого йому кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Прокурор ОСОБА_6 в судовому засіданні клопотання підтримав, просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_8 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечували щодо поданого клопотання.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 21 квітня 2026 року до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 днів з моменту затримання, однак в межах строку досудового розслідування, тобто до 06 травня 2026 року (включно), з одночасним визначенням застави в розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 133 120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) грн. Також даною ухвалою роз'яснено порядок внесення застави та обов'язки, які будуть покладені на підозрюваного в разі внесення застави.
Постановлене рішення мотивоване тим, що прокурором та слідчим доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також те, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, а тому слідчий суддя дійшов висновку про доцільність задоволення клопотання та застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. При цьому слідчий суддя місцевого суду скористався своїми дискреційними повноваженнями та визначив альтернативний запобіжний захід у виді застави.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого.
Захисник вважає оскаржувану ухвалу необґрунтованою та невмотивованою. Зазначає, що слідчим суддею не врахована особа підозрюваного, який ніколи не переховувався від слідства та суду, має постійне місце проживання, яке збігається з місцем реєстрації. Разом з тим слідчим та прокурором не доведено необхідності застосування найсуворішого запобіжного заходу, оскільки не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. При цьому слідчим суддею місцевого суду було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою та визначено заставу, розмір якої не обґрунтовано.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_7 та підозрюваний ОСОБА_8 апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі, просили її задовольнити, посилаючись на викладені в ній доводи.
Прокурор ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення апеляційної скарги захисника, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Мотиви та висновки апеляційного суду
Заслухавши доповідь судді, виступи захисника та підозрюваного на підтримку апеляційної скарги, прокурора, який заперечував щодо її задоволення, перевіривши матеріали судового провадження та апеляційні доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Положеннями ч. 1 ст. 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції перевіряє судові рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування чи/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу.
Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Апеляційний суд вважає, що зазначені вимоги слідчим суддею належно дотримані.
Як убачається із апеляційної скарги, захисником не оскаржується обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, за яким йому висунуто підозру, а тому апеляційний суд, керуючись вимогами ст. 404 КПК України, не наводить доводів на підтвердження тих обставин, які ніким не оспорені, та вважає висновки слідчого судді у цій частині правильними.
Натомість, що стосується встановлених слідчим суддею ризиків, то всупереч доводам захисника, такі обґрунтовано існують.
Так, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний, обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Особливість запобіжних заходів полягає в тому, що вони застосовуються не за конкретну недобросовісну поведінку підозрюваного, обвинуваченого, а превентивно, як гарантія настання правосуддя в майбутньому. При цьому слід враховувати, що якась ймовірність того, що підозрюваний, обвинувачений зможе спробувати ухилитись від відповідальності, існує завжди.
Так, слідчий суддя належним чином, в дотримання вимог ст. ст. 177, 178 КПК України перевірив та ретельно дослідив наявність підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та дійшов вірного висновку, що слідчим та прокурором доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються у вчиненні злочину, передбаченого ст. 407 КК України, застосовується виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Приймаючи рішення щодо доцільності застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя врахував особу підозрюваного ОСОБА_8 , який є військовослужбовцем, має постійне місце проживання, підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та з урахуванням положень ст. 176 КПК України застосував запобіжний захід у виді тримання під вартою.
З висновками слідчого судді погоджується апеляційний суд.
Посилання захисника в апеляційній скарзі на недоведеність обставин, які виправдовують застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є безпідставними.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Суд апеляційної інстанції вважає, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Слідчий суддя застосував відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід, який є співмірним кримінальному правопорушенню, у вчиненні якого підозрюється останній.
Положеннями ст. 176 КПК України чітко визначено застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, тому слідчим суддею прийнято законне та обґрунтоване рішення про застосування ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
При цьому слідчий суддя місцевого суду скористався своїми дискреційними повноваженнями та визначив альтернативний запобіжний захід у виді застави та її розмір.
На думку апеляційного суду, визначений слідчим суддею розмір застави достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не є завідомо непомірним для нього.
Істотних порушень кримінального процесуального закону в частині визначення міри запобіжного заходу, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, апеляційним судом не встановлено.
За вказаних обставин, ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд -
постановив:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 21 квітня 2026 року - залишити без змін.
Відповідно до ч. 4 ст. 532 КПК України ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4