01 травня 2026 року Справа № 915/1440/23
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Мавродієвої М.В.,
розглянувши заяву Миколаївської міської ради б/н від 29.04.2026 (вхід.№6256/26 від 30.04.2026) про відвід судді від розгляду справи
за позовом: Миколаївської міської ради,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “РОШ-ЛЕНД»,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:
1) Приватне підприємство “ТЕХБУДІНВЕСТ»,
2) Товариство з обмеженою відповідальністю фірма “СТІВ»,
3) Товариство з обмеженою відповідальністю “КРЕЙТЕР»,
про: зобов'язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою,-
Господарським судом Миколаївської області розглядається справа за позовом Миколаївської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “РОШ-ЛЕНД», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватне підприємство “ТЕХБУДІНВЕСТ», Товариство з обмеженою відповідальністю фірма “СТІВ», Товариство з обмеженою відповідальністю “КРЕЙТЕР», про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні Миколаївською міською радою земельною ділянкою площею 21 кв.м., кадастровий номер 4810137200:09:049:0001, шляхом знесення об'єкту нерухомого майна - нежитлове приміщення, магазин з навісом по просп.Центральному, 75/12, м.Миколаїв (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1144087648101).
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.03.2026 у даній справі скасовано постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.02.2024, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Миколаївської області.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2026 дану справу призначено до розгляду головуючому судді Мавродієвій М.В.
Ухвалою суду від 27.04.2026 дану справу прийнято до свого провадження суддею Мавродієвою М.В., розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, підготовче засідання у справі призначено на 15.06.2026.
30.04.2026 від Миколаївської міської ради до суду надійшла заява б/н від 29.04.2026 (вхід.№6256/26 від 30.04.2026), в якій позивач просить суд відвести головуючого суддю у справі Мавродієву М.В. від розгляду даної справи, посилаючись на те, що у справі №915/572/17 суддею Мавродієвою М.В. було винесено рішення від 06.06.2019, яким відмовлено у задоволенні позову Миколаївської міської ради до Третьої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «СТІВ» про скасування рішення про державну реєстрацію прав та запису про право власності на об'єкт нерухомого майна нежитлове приміщення, магазин з навісом за адресою: просп.Центральний, 75/12, м.Миколаїв, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 11440876481.
Позивач вказує, що відмовляючи у задоволенні позову міськради у справі №915/572/17, суд виходив із недоведеності позивачем здійснення ТОВ фірма «СТІВ» самочинного будівництва та обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 рішення місцевого господарського суду змінено та відмовлено у задоволенні позовних вимог з мотивів, викладених у постанові.
Позивач вважає, що вищевказані обставини розгляду суддею Мавродієвою М.В. справи №915/572/17 та ухвалення рішення суду, зокрема здійснення оцінки доказів, з'ясування обставин справи, наданням оцінки всім аргументам учасників справи, надання правової оцінки спірним правовідносинам (в тому числі щодо відсутності статусу самочинності будівництва спірного об'єкта), надання висновку щодо наявності/відсутності підстав для задоволення позовних вимог не свідчить про наявність упередженості або об'єктивності судді для розгляду справи №915/1440/23, проте викликає у міської ради обґрунтовані сумніви, як позивача у справі, щодо подальшого об'єктивного та неупередженого розгляду справи у визначеному складу суду.
Тобто, наведені Миколаївською міською радою у такій заяві підстави для відводу судді Мавродієвої М.В. від розгляду даної справи зводяться до наявності у позивача сумніву щодо неупередженості судді під час розгляду даної справи.
Розглянувши заяву про відвід, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
Викладені у заяві позивача про відвід судді обставини не є підставою для відводу чи самовідводу судді в розумінні ст.ст.35, 36 ГПК України.
Однак, судом приймається до уваги, що згідно ч.ч.1,2 ст.3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України “Про міжнародне приватне право», Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.
Відповідно до п.12 Висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23 від 19.05.2006, незалежність судових органів є передумовою забезпечення правопорядку та основною гарантією справедливого вирішення справи в суді. Отже, суддя має відстоювати та втілювати в життя принцип незалежності судових органів в його індивідуальному та колективному аспектах.
Пунктом 1.1 Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Одночасно, вказаними Принципами унормовано, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Згідно п.п.2.1, 2.2 Бангалорських принципів поведінки суддів при виконанні своїх обов'язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об'єктивності суддів та судових органів.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатись особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У п.132 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Гарабін проти Словаччини» (Harabin v. Slovakia) від 20.02.2013 зазначено, що існування національних процедур для забезпечення неупередженості, а саме правил, що регулюють відвід судді, є важливим фактором. Такі правила виявляють особливу увагу національного законодавства до усунення всіх обґрунтованих сумнівів у неупередженості судді чи суду і є спробою забезпечити неупередженість, усуваючи причини таких сумнівів. На додаток до забезпечення відсутності упередженості як такої, ці правила спрямовані на усунення будь-яких проявів упередженості і таким чином слугують зміцненню довіри громадськості до суду.
В Рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Бочан проти України» від 03.05.2007 суд нагадує, що “безсторонність», в сенсі п.1 ст.6, має визначатись відповідно до суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення, оскільки ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
За вказаних обставин, суд, з метою забезпечення відсутності сумніву у законності дій суду (рішення Європейського суду з прав людини від 15.06.2004 у справі “Стрижак проти України»), запобігання здійсненню посилань на упередженість судді у разі оскарження, в подальшому процесуальних рішень в цій справі, вважає за необхідне задовольнити заяву Миколаївської міської ради про відвід судді.
Керуючись ст.ст.35, 38, 39, 169, 234, 235 ГПК України, суд, -
1. Заяву Миколаївської міської ради б/н від 29.04.2026 (вхід.№6256/26 від 30.04.2026) про відвід судді Мавродієвої М.В. від розгляду справи №915/1440/23, - задовольнити.
2. Суддю Мавродієву М.В. відвести від розгляду справи №915/1440/23.
3. Склад суду, який розглядатиме справу №915/1440/23 визначити у порядку, встановленому ст.32 ГПК України.
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.В.Мавродієва