28 квітня 2026 року Справа № 915/329/25
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.
в ході підготовчого засідання, у справі
за позовом: заступника керівника Миколаївської окружної прокуратури, вул.Бузький бульвар, 15, м.Миколаїв, 54006
електронна пошта: mykokrug@myk.gp.gov.ua
в інтересах держави в особі:
Південного офісу Держаудитслужби, вул.Канатна, 83, м.Одеса, 65012,
електронна пошта: 151500@dasu.gov.ua
в особі Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області, вул.Спаська, 42-а, м.Миколаїв, 54001
електронна пошта: 151400@dasu.gov.ua
Березанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області, вул.Центральна, 33 см.Березанка, Миколаївський район, Миколаївська область
електронна пошта: radabrz2017@ukr.net
до відповідача-1: Марченко Олени Іванівни , АДРЕСА_1
до відповідача-2: Відділу освіти, культури, молоді та спорту Березанської селищної ради, вул.Центральна, 68, смт.Березанка, Миколаївський район, Миколаївська область, 57401
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, вул.Канатна, 83, м.Одеса, 65012
електронна пошта: od@amcu.gov.ua
про: - визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину,-
Заступник керівника Миколаївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби в особі Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області, Березанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою (вх.№3153/25 від 03.03.2025) до Марченко Олени Іванівни та Відділу освіти, культури, молоді та спорту Березанської селищної ради, у якій просить суд:
- визнати недійсним договір про закупівлю від 26.07.2021 укладений між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Березанської селищної ради та фізичною особою - підприємцем Марченко Оленою Іванівною за результатами закупівлі UA-2021-06-10- 008576-b;
- стягнути з Марченко Олени Іванівни на користь Відділу освіти, культури, молоді та спорту Березанської селищної ради 300 368,46 грн, а з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Березанської селищної ради одержані ним за рішенням суду 300 368,46 грн. стягнути в дохід держави.
Позовна заява обґрунтовується тим, що:
ВОКМС Березанської селищної ради 10.06.2021 в електронній системі закупівель опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів (ідентифікатор публічної закупівлі UA-2021-06-10-008576-b) щодо закупівлі предмету: "Поточний ремонт пришкільного майданчика Калинівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів за адресою: вул. Шкільна, 12, с. Калинівка, Миколаївська обл." очікувана вартість якого складає 350 000 грн. Джерело фінансування: місцевий бюджет.
З метою участі у відкритих торгах за ідентифікатором UA-2021-06-10-008576-b тендерні пропозиції подало два учасники, а саме: фізична особа - підприємець Остафій І.С. (далі - ФОП Остафій І.С.) та ФОП Марченко О.І., яка в подальшому, відповідно до протоколу розгляду тендерних пропозицій від 13.07.2021, була визнана переможцем вказаних торгів з остаточною ціновою пропозицією 327 242,87 грн.
У результаті проведених торгів, між ФОП Марченко О.І. та ВОКМС Березанської селищної ради укладено договір від 26.07.2021 №375 про закупівлю предмету: "Поточний ремонт пришкільного майданчика Калинівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів за адресою: вул. Шкільна, 12, с. Калинівка, Миколаївська обл." Ціна договору згідно з пропозицією переможця процедури закупівлі становила 327 242,87 грн.
Додатковою угодою від 28.08.2021 № 1 до договору від 26.07.2021 № 375 сторонами узгоджено зменшити суму договору та викласти п.3.1 в новій редакції, відповідно до якої ціна договору складає 300 368,46 грн.
Відповідно до звіту про виконання договору від 26.07.2021 №375 про закупівлю ВОКМС Березанської селищної ради, договірні зобов'язання ФОП Марченко О.І. виконано.
У подальшому, рішенням адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.04.2024 №65/16-р/к у справі № 32-10/2023 ФОП Марченко О.І. та ФОП Остафій І.С. визнано винними у вчиненні порушень, передбачених п.1 ст.50 та п.4 ч.2 ст.6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді спотворення результатів торгів (тендерів) та накладено штраф.
Адміністративна колегія Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Колегія) у своєму Рішенні від 17.04.2024 дійшла висновку, що ФОП Марченко О.І. та ФОП Остафій І.С. при участі у процедурі відкритих торгів на закупівлю за ідентифікатором UA-2021-06-10-008576-b не конкурували, а співпрацювали між собою, були незацікавленими у забезпеченні об'єктивності процедури обрання Замовником переможця у зв'язку з попередньою обізнаністю щодо результатів торгів. Тобто, цінові пропозиції були результатом домовленостей між ними, а не їх змагання на торгах. Такі дії, в умовах конкурсу не були б можливими за умови самостійної поведінки кожного з учасників. Така координація економічної поведінки призвела до усунення між ними конкуренції під час проведення торгів UA-2021-06-10-008576-b.
Узгодивши свої поведінку та пропозиції конкурсних торгів, вказані суб'єкти господарювання усунули конкуренцію та змагальність між собою, а отже, спотворили результати проведених замовником торгів, порушивши право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, тобто вчинили антиконкурентні узгоджені дії, заборонені Законом України "Про захист економічної конкуренції"
Договір, укладений за підсумками тендера, результати якого спотворено антиконкурентними узгодженими діями його учасниками, підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства на підставі ст.203, 215, 228 ЦК України.
Порушення ФОП Марченко О.І. законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів проведеної Службою закупівлі, не сумісне з основними засадами цивільного законодавства, оскільки є проявом недобросовісної поведінки учасника цивільних відносин, призводить до порушення ним меж здійснення його цивільних прав, порушує принцип добросовісної конкуренції серед учасників, який установлено Законом України "Про публічні закупівлі", нівелює мету проведення конкурентної процедури закупівлі та загалом негативно впливає на економічні процеси у державі та суспільстві.
Прокуратура зазначає, що через вчинення ФОП Марченко О.І. та ФОП Остафій І.С. антиконкурентних узгоджених дій, змагання між зазначеними суб'єктами господарювання під час підготовки та участі в торгах не відбувалося, тобто суб'єкти господарювання не намагалися здобути завдяки власним досягненням переваги над іншими учасниками торгів. Унаслідок цього, замовник був змушений обрати найкращу запропоновану цінову пропозицію, яка склалася не завдяки економічній конкуренції, а в результаті узгодженої неконкурентної поведінки.
Тому дії ФОП Марченко О.І. спрямовані на порушення встановленого юридичного господарського порядку з метою одержання права на укладення договору не на конкурентних засадах, що не узгоджується із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель, а отже, суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки порушує правові та економічні засади функціонування вказаної сфери суспільних відносин, не сприяє, а навпаки, обмежує розвиток конкуренції у державі.
Вказує, що у діях ФОП Марченко О.І. вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.
Щодо наслідків недійсності правочину, то прокуратура зазначає, що враховуючи наявність умислу лише у ФОП Марченко О.І., як сторони оспорюваного договору, одержані ним кошти в сумі 300 368,46 грн. за цим правочином повинні бути повернуті ВОКМС Березанської селищної ради, як іншій стороні договору, а отримані нею за рішенням суду кошти - стягнуті в дохід держави.
Позовні вимоги обґрунтовано приписами ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. 202, 203, 215, 228, 256, 267 Цивільного Кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 03.04.2025. Встановлено учасникам справи строк для надання заяв по суті справи.
Третя особа через систему "Електронний суд" надала пояснення щодо позову (вх.№3783/25) (т.1 арк.142-162) в яких просить суд задовольнити позов прокурора та розглянути справу за відсутності представника 3-ї особи.
Марченко Олена Іванівна через систему "Електронний суд" надала відзив на позовну заяву (вх.№5061/25 від 02.04.2025) (т.1 арк.169-186) в якому просить суд відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві.
Ухвалою суду від 03.04.2025, яку занесено до протоколу судового засідання, у відповідності до ст.177 ГПК України продовжено строк проведення підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 05.05.2025.
Прокурор через систему "Електронний суд" надав відповідь на відзив (вх.№5306/25 від 07.04.2025) (т.1 арк.197-216).
Марченко Олена Іванівна через систему "Електронний суд" надала заперечення на відповідь на відзив (вх.№5378/25 від 08.04.2025) (т.1 арк.217-226).
Також, Марченко Олена Іванівна через систему "Електронний суд" надала клопотання (вх.№6747/25 від 05.05.2025) в якому просить суд зупинити провадження у справі №915/329/25 до завершення розгляду Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/3456/23 та оприлюднення постанови у справі №922/3456/23. Також, просить суд розглянути вказане клопотання без участі представника Марченко О.І. та задовольнити його.
Ухвалою суду від 05.05.2025 зупинено провадження у справі №915/329/25 до розгляду Об'єднаною Палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/3456/23.
Прокурор через систему "Електронний суд" подав заяву №50-852ВИХ-26 в якій зазначає, що постановою Об'єднаної Палати Верховного суду від 19.12.2025 у справі №922/3456/23 прийнято остаточне рішення. Вказує, що обставини, котрі слугували підставою для зупинення провадження по даній справі, усунуті, у зв'язку з чим просить суд поновити провадження у справі №915/329/25.
Ухвалою суду від 27.03.2026 поновлено провадження у справі, ухвалено розглянути справу №915/329/25 поза межами встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку у «розумний строк». Підготовче засідання призначено на 28.04.2026.
Прокурор через систему «Електронний суд» подав заяву №50-2077вих-26 від 31.03.2026 (вх.№4419/26 від 31.03.2026) в якій просить суд зупинити провадження у справі №915/329/25 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/20111/23 та оприлюднення повного тексту судового рішення.
В обґрунтування заяви зазначає, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.02.2026 у справі № 910/20111/23 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу за касаційною скаргою комунального підприємства «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2025 у справі № 910/20111/23 за позовом заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради до Комунального підприємства «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва», ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс», за участі третьої особи Антимонопольного комітету України, про визнання недійсним рішення тендерного комітету, договору та застосування наслідків недійсності договору, визначених ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України. Передаючи справу №910/20111/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду в ухвалі від 24.02.2026 Верховий Суд зазначив, що наразі виникла потреба у формуванні єдиного та узгодженого підходу до співвідношення публічного інтересу, який полягає у цивільній відповідальності за вчинення антиконкурентних дій, закупівлі товарів, робіт, послуг за кошти державного чи місцевого бюджету за відсутності конкуренції, при формальному створенні учасниками тендера фікції її існування, та приватного інтересу осіб, які вчинили антиконкурентні узгоджені дії. Вирішення цієї правової проблеми Великою Палатою Верховного Суду забезпечить подальший розвиток права та формування єдиної правозастосовчої практики щодо визначеності поняття "невідповідності правочину інтересам держави та суспільства" та застосування відповідних наслідків недійсності такого правочину, передбачених частиною третьою статті 228 ЦК України.
Розглянувши заяву прокурора про зупинення провадження у справі №915/329/25, суд зазначає наступне.
У відповідності до ст.228 ГПК України, суд має право зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Ухвалою від 24 лютого 2026 року колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду передала справу №910/20111/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав існування виключної правової проблеми, яка має істотне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права, щодо застосування частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України при вчиненні правочину, що суперечить інтересам держави та суспільства, зокрема, при порушенні суб'єктом господарювання чинного законодавства, яке регулює господарську діяльність, у тому числі законодавства про захист конкуренції.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 08.04.2026 повернула відповідній колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду справу №910/20111/23 за позовом заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради до 1) Комунального підприємства «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва», 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Північно-Український Будівельний Альянс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Антимонопольний комітет України, про визнання недійсним рішення тендерного комітету, договору і стягнення коштів за касаційною скаргою Комунального підприємства «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27 лютого 2025 року та рішення Господарського суду міста Києва від 04 червня 2024 року.
Таким чином, у зв'язку з поверненням Великою Палатою Верховного Суду справи №910/20111/23 на розгляд відповідній колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, у суду відсутні процесуальні підстави для зупинення провадження у справі №915/329/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/20111/23, тому в задоволенні відповідної заяви прокурора слід відмовити.
Прокурор через систему «Електронний суд» подав заяву №50-2713вих-26 від 27.04.2026 (вх.№6027/26 від 27.04.2026) в якій зазначає, що підставою для звернення заступника керівника Миколаївської окружної прокуратури з позовною заявою слугувало порушення ч.3 ст.228 ЦК України, а саме недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Вказує, що за результатами розгляду справи №922/3456/23 Верховний Суд у постанові від 19.12.2025 зазначив, що ця стаття може застосовуватися у виключних випадках порушення інтересів держави та суспільства, які, зокрема, можуть мати місце при вчинені особою кримінального злочину (тобто, за наявності обвинувального вироку суду, що набрав законної сили), або дій, якими державі та суспільству завдані значні збитки, а винна особа відповідно незаконно, безпідставно збагатилася (на суму, співставну із вартістю того, що стягується на користь держави, для дотримання принципу пропорційності втручання). Ця норма не може бути застосована у випадку порушення суб'єктом господарювання будь-яких норм чинного законодавства, яке регулює господарську діяльність, зокрема законодавства про захист конкуренції. Наведене мотивовано положеннями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) та практикою ЄСПЛ щодо застосування цієї норми Конвенції, викладеними у рішенні ЄСПЛ від 24.11.2020 у справі «Kurban v. Turkey» (заява № 75414/10). У зв'язку з цим, враховуючи вимоги ч. 4 ст. 236 ГПК України, ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами та є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, прокурор на підставі п.1 ч.2 ст.46 та ч.1 ст.191 ГПК України відмовляється від позову, просить суд прийняти відмову прокурора від позову та закрити провадження у справі №915/329/25 та повернути 50% судового збору сплаченого Миколаївською обласною прокуратурою відповідно до платіжної інструкції від 27.02.2025 №346.
Розглянувши заяву прокурора №50-2713вих-26 від 27.04.2026 (вх.№6027/26 від 27.04.2026) про відмову від позову, суд зазначає наступне.
За приписами ст. 14 Господарського процесуального кодексу України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
У відповідності до п.1 ч.2 ст.46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до положень статті 191 Господарського процесуального кодексу України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Частиною 6 ст.24 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що змінити, доповнити, відкликати, відмовитися від позову (заяви, подання), апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом має право прокурор, який її подав, або прокурор вищого рівня.
Відповідно до ч.1 ст.55 ГПК України органи та особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов'язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, передбачених частиною другою цієї статті.
Заява про відмову від позову та закриття провадження у справі подана Миколаївською окружною прокуратурою за підписом заступника керівника Миколаївської окружної прокуратури Миколаївської області.
Позивачі у даній справі не заявили про підтримання та вирішення позовних вимог по суті за наявності відмови прокурора від поданого позову.
Дослідивши вищевказану заяву прокурора про відмову від позову, суд встановив, що заява відповідає приписам статті 191 ГПК України, не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, відмова від позову є формою реалізації його прав, тому суд приймає відмову прокурора від позову.
Приписами частини 3 статті 191 ГПК України передбачено, що у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч.3 ст.231 ГПК України).
Щодо питання про розподіл між сторонами судових витрат у вигляді судового збору.
Приписами ч.2 ст.123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до приписів ч.1 ст.130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Статтею 7 Закону України «Про судовий збір» врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду.
Відповідно ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Виходячи із системного аналізу норм Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про судовий збір» питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів за наявності клопотання сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору.
Миколаївською обласною прокуратору при поданні позовної заяви було сплачено до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 6 026,82 грн., на підтвердження чого суду надано платіжну інструкцію №346 від 27.02.2025.
Враховуючи наведені норми та обставини, у зв'язку з відмовою прокурора від позову до початку розгляду справи по суті, суд вважає за можливе повернути прокурору з Державного бюджету України 50% судового збору сплаченого за подання позовної заяви, а саме у розмірі 3 013,41 грн., перерахований відповідно до платіжної інструкції №346 від 27.02.2025.
Керуючись ст.ст.2, 7, 11, 13, 14, 46, 53, 55, 123, 130, 185, 191, п.4 ч.1 ст.231, 232, 234, 235, Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити в задоволенні заяви №50-2077вих-26 від 31.03.2026 (вх.№4419/26 від 31.03.2026) Миколаївської окружної прокуратури про зупинення провадження у справі №915/329/25 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/20111/23.
2. Прийняти відмову прокурора від позову.
3. Закрити провадження у справі №915/329/25.
4. Повернути Миколаївській обласній прокуратурі (р/р UA748201720343150001000000340, банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172, ЄДРПОУ 02910048) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 013,41 грн, перерахований відповідно до платіжної інструкції №346 від 27.02.2025.
Ухвала суду, набирає законної сили у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала може бути оскаржена до Південно - західного апеляційного господарського суду у відповідності до п.13 ч.1ст. 255 ГПК України.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвалу складено 01.05.2026.
Суддя Н.О. Семенчук