Справа №751/8883/25
Провадження №4-с/751/1/26
01 травня 2026 року місто Чернігів
в складі: головуючого - судді ДіденкоА.О.
за участю секретаря судового засідання Рак Я.М.
представник заявника - Данілова Катерина Юріївна
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Чернігова у режимі відеоконференції цивільну справу за скаргою розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова скаргу ОСОБА_1 на дії Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо накладення арешту на грошові кошти,
Встановив:
Адвокат Данілова Катерина Юріївна, в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду із скаргою на дії начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шевченка Вячеслава Руслановича щодо відмови у знятті арештів з усього нерухомого майна ОСОБА_1 накладеного у межах виконавчого провадження №39848512.
Скарга мотивована тим, що Новозаводським районним судом міста Чернігова 05.08.2013 року видано дублікат виконавчого листа № 6-1188/11 згідно ухвали Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31.05.2011 на підставі рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнський фінансовий союз" від 31.08.2009 року по цивільній справі №1863-3/09 Третейського суду про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ПАТ "Альфа Банк" заборгованості за кредитним договором № SME0004508 у сумі 97 637,00 грн, витрат по сплаті третейського збору в сумі 800 грн, та про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Альфа Банк" пені за договором поруки в розмірі 63 658,22 грн, який був пред'явлений на виконання ПАТ « Альфа - Банк» до Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, який 29.12.2016 був перейменований у Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), який у свою чергу припинено 13.08.2022 та його правонаступником на сьогоднішній день є Перший Правобережний відділі державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Звернувшись до Нотаріуса скаржником - Липовською Н.В., для оформлення договору дарування, було виявлено що на її земельну ділянку, площею 0,0487 га, яка зареєстрована на праві приватної власності 08.05.2014 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна : 320869632227 та яка знаходиться у Київській області, Макарівський район, с. Колонщина, кадастровий номер 3222782601:01:005:0059, 21.09.2013 року державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Зеленим М. М. винесено постанову № 39848512 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на усе майно боржника у межах суми стягнення, номер запису обтяження:5594240. 03.12.2013 року державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Лисенком Д. Б. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у відповідності до вимог п. 2 ч. 1. ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV (редакція Закону, що діяла на момент вчинення виконавчої дії). 02.10.2025 року адвокатом Даніловою К.Ю. було надіслано до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (надалі - ВДВС) клопотання про скасування та зняття арешту з нерухомого майна у зв'язку з закінченням виконавчого провадження. 17 жовтня 2025 року представником скаржника було отримано лист від 16 жовтня 2025 року № 2825/161633, надісланий ВДВС, підписаний начальником відділу Вячеславом Шевченко, у якому повідомлено про відмову в скасуванні арешту у зв'язку з відсутністю підстав для задоволення вимог клопотання в частині зняття арешту та скасування відповідних записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, також що для вирішення питання щодо зняття арешту з усього майна можливо звернутися у відповідності до п.5 ст.59 ЗУ «Про виконавче провадження» до суду. Станом на сьогоднішній день вищевказаний виконавчий документ у Відділі державної виконавчої служби не зареєстрований та на виконанні не перебуває. Стягувач у справі - ПАТ «Альфа Банк» (правонаступник - АТ «Сенс Банк») - не пред'являв виконавчого документа до виконання щодо ОСОБА_1 , не звертався до суду з клопотанням про заміну сторони стягувача, а також не отримував відповідної ухвали суду. Інформація про наявність відкритих виконавчих проваджень стосовно ОСОБА_1 - відсутня. Враховуючи пропущення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, дії ВДВС, що полягають у відмові в знятті арешту з майна, є неправомірними, обмежують права ОСОБА_1 на розпорядження та управління належним їй майном і порушують її законні інтереси.
Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 27.10.2025 прийняв до розгляду скаргу, призначив справу до розгляду.
25.02.2026 представник заявника подала заяву, в якій просить замінити заінтересовану особу у справі №751/8883/25 з ПАТ «Альфа-Банк» (правонаступник - АТ «СЕНС БАНК») та ТОВ «ВІН ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38750239, 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8).
Ухвалою суд від 12.03.2026 замінено вибулу заінтересовану особу Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» (місце проживання: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 23494714) на Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38750239, 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8).
ОСОБА_1 у судове засідання не прибула. ЇЇ представник - у судовому засіданні просила задовольнити скаргу.
Представник Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судове засідання не прибув, про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином.
Представника АТ «СЕНС БАНК» у судове засідання не прибув, подав заяву в якій просив розляд скарги проводити без його участі, також зазначив, що проти скарги ОСОБА_1 заперечує. Крім того повідомляє суд про те, що АТ «Сенс Банк» (до зміни найменування АТ «Альфа-банк») наразі не є кредитором по кредитному договору №SME0004508 від 27.09.2007 р., адже згідно ухвали Новозаводського районного суду міста Чернігова від 30.06.2017 р. у справі №6-1188/11 замінено стягувача ПАТ «Альфа-Банк» на ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» у виконавчому листі №6-1188/11 від 31.05.2011 виданого за ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31.05.2011 року задоволено заяву ПАТ «Альфа Банк» та видано ПАТ «Альфа Банк» виконавчий лист на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 31.08.2009 року по цивільній справі № 1863-3/09.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» у судове засідання не прибув, про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином
Відповідно до норм ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Суд, дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи скарги, вважає скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 31.05.2011 року задоволено заяву ПАТ «Альфа Банк» та видано ПАТ «Альфа Банк» виконавчий лист на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 31.08.2009 року по цивільній справі № 1863-3/09(а.с. 1).
По справі №751/2880/13-ц 04.04.2013 року Новозаводським районним судом міста Чернігова було видано Дублікат виконавчого листа ПАТ Альфа-Банк» про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ПАТ "Альфа Банк" заборгованості за кредитним договором № SME0004508 у сумі 97 637,00 грн(а.с.2-3).
Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 30.05.2017 року у справі №6-1188/11, провадження №6/751/450/17 було задоволено заяву ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження (а.с.4-5).
Як встановлено зі скарги, 21.09.2013 року державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Зеленим М. М. винесено постанову № 39848512 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на усе майно боржника у межах суми стягнення. Номер запису обтяження : 5594240.
03.12.2013 року державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Лисенком Д. Б. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у відповідності до вимог п. 2 ч. 1. ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV (редакція Закону, що діяла на момент вчинення виконавчої дії).
02.10.2025 року адвокатом Даніловою К.Ю. було надіслано до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) клопотання про скасування та зняття арешту з нерухомого майна у зв'язку з закінченням виконавчого провадження.
16 жовтня 2025 року від Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшов лист № 2825/161633, у якому повідомлено про відмову в скасуванні арешту у зв'язку з відсутністю підстав для задоволення вимог клопотання в частині зняття арешту та скасування відповідних записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, також що для вирішення питання щодо зняття арешту з усього майна можливо звернутися у відповідності до п.5 ст.59 ЗУ «Про виконавче провадження» до суду.
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частинами першою-п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно із положеннями статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Схожі за змістом положенням містились у відповідному Законі у редакції, чинній на час накладення арешту на майно боржника.
Відповідно до положень частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент звернення до суду із цією скаргою) підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5)відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувана про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.
Аналіз норм Закону України «Про виконавче провадження» щодо підстав накладення арешту на майно боржника та зняття такого арешту дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.
У постанові Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі № 2/0301/806/11 (провадження №61-3814св22) останній зауважив, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права
Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.
Вказані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.
Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов'язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб'єктами суспільних відносин право реалізаційної та право застосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов'язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Зазначеними приписами саме на суд покладено виконання позитивних зобов'язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту, які виникають між ними у відносинах власності при реалізації належних їм правомочностей.
Суд повинен реалізовувати своє основне завдання (стаття 2 ЦПК України), а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У даній правовій ситуації відмова в задоволенні скарги щодо зняття арешту, накладеного на майно ОСОБА_1 унеможливить у подальшому здійснення належного захисту майнових прав заявника щодо зняття арешту з його майна.
При цьому, слід врахувати те, що наявність протягом тривалого часу не скасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
У постановах Верховного Суду від 18 січня 2023 року в справі № 127/1547/14-ц, від 09 січня 2023 року в справі № 2-3600/09, від 07 серпня 2024 року в справі № 14-7238/2009 сформульовано правовий висновок про те, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
За таких обставин, враховуючи відсутність виконавчого провадження, наявність протягом тривалого часу не скасованого арешту на майно боржника та відсутність необхідності подальшого застосування такого арешту на майно боржника, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для зняття арештів з усього нерухомого майна ОСОБА_1 накладеного у межах виконавчого провадження №39848512, номер запису обтяження : 5594240.
З приводу вимоги скарги про визнання неправомірними дій начальника відділу державної виконавчої служби, слід звернути увагу, що як неправомірну діяльність (бездіяльність) суб'єкта владних повноважень треба, розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №464/5990/16-а.
Для визнання неправомірними дій (протиправною бездіяльності) недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків.
Суд зазначає, що заявник звертався до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із відповідною заявою про зняття арешту, проте йому було відмовлено та роз'яснено, що у Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відсутня технічна можливість та правові підстави для зняття арешту, оскільки закінчився термін зберігання виконавчого провадження. Повідомлено, що стаття 59 Закону України «Про виконавче провадження» регулює порядок зняття арешту з майна боржника. Так, ч. 5 статті передбачає та надає можливість боржнику звернутись до суду щодо зняття арешту з майна.
А отже, суд не вбачає у діях суб'єкта оскарження будь-якої неправомірності.
Враховуючи викладене, суд дійшов переконання, що збереження арешту, накладеного державним виконавцем з метою виконання судового рішення, за відсутності відкритих виконавчих проваджень та можливості продовження примусового виконання судового рішення, є невиправданим втручанням у право на мирне володіння майном, позбавляє можливості вільно користуватися та розпоряджатися належним на праві власності майном.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 10 грудня 2025 року у справі № 202/5715/24 /провадження № 61-15823 св 24/.
На підставі зазначеного суд дійшов висновку про те, що незняття державною виконавчою службою арешту з майна та коштів заявника є порушенням права ОСОБА_1 на мирне володіння майном та підлягає захисту шляхом зняття арешту з майна та коштів боржника.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-4, 12, 258-260, 352-355, 447-452 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд
Ухвалив:
Скаргу ОСОБА_1 на дії Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо накладення арешту на грошові кошти - задовольнити частково.
Зняти арешт, накладений на все нерухоме майно ОСОБА_1 постановою державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Зеленого М. М. № 39848512, якою було арештовано все майно боржника в межах суми стягнення та встановлено заборону на його відчуження (номер запису обтяження: 5594240).
В задоволенні інших вимог скарги ОСОБА_1 - відмовити.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний тест ухвали складено 01.05.2026.
Заявник - ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Суб'єкт оскарження - Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (місцезнаходження: 49101, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 56, код ЄДРПОУ 44703621),
Заінтересована особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38750239, 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8).
Суддя А. О. Діденко