79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
30.04.2026 Справа № 914/580/26
Господарський суд Львівської області у складі судді Зоряни Горецької, розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго»
до відповідача Державної установи «Дрогобицької виправної колонії (№ 40)»
про стягнення вартості необлікованої електричної енергії
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» до Державної установи «Дрогобицької виправної колонії (№ 40)» про стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
Ухвалою від 03.03.2026 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що сторони належним чином повідомлені про розгляд справи судом і від них не надходило жодних заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження чи клопотань про її розгляд у судовому засіданні з повідомленням сторін, дослідивши наявні у справі докази та викладені в позовній заяві пояснення, суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення у справі.
Позиція позивача
Позивач просить стягнути з відповідача 7 799,46 грн за необліковану електричну енергію.
Позиція відповідача
Відповідач заперечив позовні вимоги, зокрема зазначив, що вимоги позивача щодо оплати «середньодобових» обсягів є завідомо нездійсненними для установи через імперативні норми бюджетного законодавства.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ З МАТЕРІАЛІВ СПРАВИ
15 липня 2025 року при перевірці на об'єкті Відповідача за адресою: смт. Жвирка РУ -6кВ працівниками ПрАТ «Львівобленерго» були виявлені порушення пунктів п.8.4.2, п.2.3.4, п.8.2.4, п.8.2.5., п.5.5.5, Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018р (з подальшими змінами та доповненнями, далі - ПРРЕЕ) - дії, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки: пониження напруги у вимірювальних колах приладу обліку нижче рівня передбаченого нормативно-технічними документами; перегорання запобіжників трансформатора напруги фаз «А», «С».
За результатами вказаної перевірки складено акт про порушення №037809 від 15.07.2025 (далі Акт) за участю представника споживача -начальника відділення Трохимчука Д.С., який підписав Акт із зауваженням: причиною виходу з ладу запобіжників трансформатора напруги було попадання блискавки і пошкодження кабельної лінії.
Акт про порушення №037809 від 15.07.2025, схема електроживлення споживача було вручено представнику споживача -начальнику відділення Трохимчуку Д.С.
Згідно з п. 11 Акту споживача запрошено на засідання комісії Північного РЕМ ПрАТ «Львівобленерго» з розгляду актів про порушення на 21.08.2025 на 9-30 за адресою: м. Шептицький, вул. Гоголя, 2.
Враховуючи звернення Державної установи «Дрогобицька виправна колонія (№40)» від 06.08.2025 №13/4750 засідання комісії Північного РЕМ ПрАТ «Львівобленерго» з розгляду актів про порушення було перенесено на 14.08.2025.
14.08.2025 проведено засідання комісії Північного РЕМ ПрАТ «Львівобленерго» з розгляду актів про порушення у присутності представника споживача начальника відділення СПС Трохимчука Д.С.
За результатами розгляду Акту встановлено дії, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки, пониження напруги у вимірювальних колах приладу обліку нижче рівня, передбаченого нормативно-технічними документами; перегорання запобіжників трансформатора напруги фаз «А», «С».
Рішенням комісії Північного РЕМ ПрАТ «Львівобленерго» з розгляду актів про порушення (протокол № 037809-а від 14.08.2025) відповідачу визначено обсяг та вартість необлікованої електричної енергії внаслідок порушення обліку не з вини споживача та проведено нарахування за період з дати перегорання запобіжників (07.07.2025) по дату відновлення схеми (15.07.2025) по середньодобовому споживанню після відновлення обліку, КО №388700 від 13.08.2025, згідно АСКОЕ, контрольного огляду, за згодою сторін.
Розрахунок проведено у відповідності з п. 2.3.16 ПРРЕЕ, п. 8.6.18 ККО. Обсяг споживання електричної енергії за період з 16.07.2025 по 13.08.2025 становить 2626 кВТ/год; відповідно середньодобовий обсяг за вказаний період становить 93,79 кВт/год.
Розрахунковий обсяг споживання необлікованої електричної енергії зменшується на обсяг електричної енергії, спожитий споживачем відповідно до даних комерційного обліку електричної енергії.
Кількість необлікованої електроенергії за період порушення складає 704 кВт/год на суму 7 799,46 грн.
Копію протоколу №037809-а від 14.08.2025 комісії Північного РЕМ ПрАТ «Львівобленерго» з розгляду актів про порушення, рахунок за необліковану електричну енергію №1006965 від 14.08.2025 на суму 7 799,46 грн вручено наручно споживачу.
Доказів оплати заборгованості матеріали справи не містять.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Споживач повинен належно виконати взяті на себе зобов'язання - сплатити вартість поставленої та спожитої електричної енергії.
Відносини сторін регулюються Законом України “Про ринок електричної енергії“, Правилами роздрібного ринку електричної енергії (затв. постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, далі - ПРРЕЕ), публічним договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Відповідно до вимог Закону України “Про ринок електричної енергії“ та на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, виданої постановою НКРЕКП від 23.11.2018 р. № 1479, з 01.01.2019 ПрАТ “Львівобленерго“ є оператором системи розподілу ЮСР) на території Львівської області.
Оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності (п. 56 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про ринок електричної енергії“).
Договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу (передачі) електричної енергії споживачам як послуги оператора системи. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору.
Відповідно до пункту 4 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу оператора систем розподілу, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві - приєднанні терміну не звернувся до оператора системи розподілу із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.
Державна установа «Дрогобицька виправна колонія (№40)» відповідно до заяви- приєднання до умов публічного Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (в подальшому Договір про надання послуг з розподілу), приєдналася до умов публічного Договору про надання послуг з розподілу, розміщеного на сайті Оператора системи розподілу ПрАТ «Львівобленерго» .
У заяві-приєднання № б/н зазначено про надання послуг з розподілу електричної енергії на об'єкт за адресою с. Жвирка, Червоноградський район, Львівської області та вказаний ЕІС -код точки комерційного обліку за об'єктом споживача 6226996064970603.
Відповідно до п. 2.1. Договору Оператор системи надає Споживачу послуги з розподілу електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309, та Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, за об'єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу за об'єктом споживача, який є Додатком 2 до цього Договору, та в особовому рахунку Споживача, облікових базах даних Оператора системи. Відповідно до вказаного договору на об'єкт споживача здійснюється неперервне 7/24 год електрозабезпечення.
Згідно з п. 5.5.5.8, п. 5.5.5.20 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об'єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акту про пломбування; не допускати безоблікового використання електричної енергії або використання електричної енергії для професійної та/або господарської діяльності на об'єктах, які розраховуються за електричну енергії за тарифом побутових споживачів, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового використання електричної енергії.
Стороною, відповідальною за точку комерційного обліку є учасник ринку або споживач, який на законних підставах має у власності чи користуванні лічильник у складі вузла обліку для цієї точки комерційного обліку, якщо інше не встановлено Кодексом комерційного обліку електричної енергії (затверджений постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018р., далі - ККОЕЕ) або договором (п.2.7.1. розділу II ККОЕЕ).
Пунктом 5.1.1 ПРРЕЕ передбачено права оператора системи, зокрема: проводити (за пред'явленням представником службового посвідчення) обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії; на безперешкодний доступ (за пред'явленням представником службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів вимірювання, контролю за рівнем споживання електричної енергії та потужності, вимірювання показників якості електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки вимірювання та/або точки обліку відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими Правилами порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до договору.
Згідно з положеннями пункту 8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки оформлюється акт про порушення.
Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.
На підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків (п. 8.2.6 ПРРЕЕ).
Відповідно до п. 2.3.16. ПРРЕЕ у разі тимчасового порушення роботи вузла обліку (у частині вимірювання обсягу електричної енергії та/або параметрів) не з вини споживача обсяг електричної енергії, використаної споживачем від дня порушення вимірювань до дня відновлення вимірювань, визначається відповідно до Кодексу комерційного обліку.
Відповідно до 8.6.18. ККОЕЕ у разі тимчасового порушення роботи вузла обліку не з вини споживача обсяг спожитої електричної енергії від дня порушення вимірювань до дня відновлення вимірювань, визначається на підставі показів верифікаційних лічильників, а у разі їх відсутності розраховується відповідним оператором системи/ППКО за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії таким споживачем.
Відповідно до п. 8.6.20. ККОЕЕ датою початку періоду порушення роботи вузла обліку вважається:
- дата і час, зафіксовані ЗКО чи АСКОЕ (зокрема за результатами проведеної експертизи ЗКО) - незалежно від наявності чи відсутності відповідного звернення споживача;
- перший день поточного розрахункового місяця - у разі надходження відповідного звернення споживача після третього числа поточного розрахункового місяця, за умови відсутності даних, зафіксованих ЗКО чи АСКОЕ;
- перший день місяця, що передував поточному розрахунковому місяцю - у разі надходження відповідного звернення споживача до третього числа поточного розрахункового місяця, за умови відсутності даних, зафіксованих ЗКО чи АСКОЕ;
- дата останнього контрольного огляду або зняття показів - за умови відсутності звернення споживача та даних, зафіксованих ЗКО чи АСКОЕ.
Період, за який можуть бути здійснені коригування даних комерційного обліку у зв'язку з порушенням роботи вузла обліку, не може перевищувати шість місяців, що передують даті усунення відповідного порушення.
Відповідно до п. 8.6.21. ККОЕЕ за день відновлення роботи вузла обліку приймається день підписання оператором системи, ППКО та споживачем акта технічної перевірки та пломбування вузла обліку після завершення ремонтних та налагоджувальних робіт, підключення ЗКО та їх налаштування (за необхідності).
Згідно з визначенням, наведеним у п. 1.1.2 ПРРЕЕ, необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно.
Відповідно до ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акту про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення, зокрема порушень: дії, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки: пониження напруги у вимірювальних колах приладу обліку нижче рівня передбаченого нормативно-технічними документами; перегорання запобіжників трансформатора напруги фаз «А», «С».
Кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день) (п. 8.2.7 ПРРЕЕ).
Пунктом 72 Постанови Верховного Суду від 14.01.2020 р. в справі № 910/17955/17 роз'яснено, що “нарахування за недораховану електроенергією є платою за поставлену електричну енергію». Отже, стягнення за актом про порушення є вартістю електричної енергії, яка була фактично спожита, але не врахована засобами обліку.
Аналогічний висновок викладено і у Постанові Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 902/647/20 53. В якій, зокрема, зазначається «З огляду на викладене, Верховний
Суд звертає увагу на правову природу грошових коштів, які відповідач має сплатити відповідно до Акту про порушення, які за своєю правовою суттю є фактично платою за поставлену електричну енергію, а тому вартість самовільно спожитої енергії (необлікованої) має бути компенсована Обленерго».
Таким чином, оскільки електроенергія споживачу фактично була поставлена, споживач її спожив, але внаслідок порушення вимог ПРРЕЕ мав місце недооблік електричної енергії. Нарахування за фактично спожиту, але не враховану засобами обліку електричну енергію, здійснене на підставі договору, відповідно до ПРРЕЕ та ККОЕЕ.
Нарахування за недораховану (не обліковану) електроенергію є платою за поставлену електроенергію, не сплата вартості поставленої електроенергії, є порушенням зобов'язання- заборгованість за поставлену електроенергію, яка підлягає стягненню в судовому порядку.
Враховуючи наведене, суд, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні докази у справі, у відповідності з нормами матеріального права, дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.
Щодо вимог позивача в частині стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Згідно з ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до положень ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 5 ст. 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч.8 ст. 129 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
В матеріалах справи міститься: Договір №26/2-6 від 06.02.2026 про надання правничої допомоги, укладений між ПАТ «Львівобленерго» та Адвокатським об'єднанням «Юріс Консультус» щодо відповідача ДУ №Дрогобицька виправна колонія» (№40) на суму 5 000,00 грн, рахунок на оплату №26/013 від 06.02.2026 на суму 5 000,00 грн, платіжна інструкція №4623 від 19.02.2026 на суму 5 000,00 грн, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Левицької Ірини Володимирівни, ордер серії ВС №1402574 від 10.02.2026 на надання правничої (правової) допомоги ПАТ «Львівобленерго», згідно яких вбачається, що всього ПАТ «Львівобленерго» надано правничої допомоги на суму 5 000,00 грн.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд у Постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та у Постанові від 21.01.2020 у справі № 904/1038/19.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у рішеннях від 12 жовтня 2006 у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 у справі «Баришевський проти України» зазначає, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду у додатковій постанові у справі №755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) від 19.02.2020, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Таким чином, суд не може на власний розсуд зменшувати розмір витрат на оплату правничої допомоги, який підлягає відшкодуванню.
Клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами від відповідача не надходило.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є правомірною, такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відтак, вимога про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу підтверджена матеріалами справи та підлягає задоволенню в повному обсязі - у розмірі 5 000,00 грн.
Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судові витрати на підставі статей 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судовий збір покладається на відповідача в розмірі 3028,00 грн.
З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 46, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 191, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 247-252 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Державної Установи «Дрогобицька виправна колонія (№40)» (вул. Трускавецька, будинок 77 у м. Дрогобич Львівської області, 82100, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 08563918) на користь Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» (вул. Козельницька, 3, м. Львів, 79026, ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 00131587) заборгованість за необліковану електричну енергію в сумі 7 799,46 грн, 3 328,00 грн судового збору та 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарським процесуальним кодексом України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Горецька З.В.