"01" травня 2026 р.
м. Київ
Справа № 911/186/26
Суддя Черногуз А.Ф., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Автосоюз» (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, буд.28, код ЄДРПОУ 30223848)
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вільний простір» (07454, Київська обл. с. Требухів, вул. Броварська, буд. 46, код ЄДРПОУ 34838225)
про стягнення 18330,74 грн,
Історія розгляду справи.
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Автосоюз» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вільний простір» про стягнення 18330,74 грн у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору про сервісно-технічне обслуговування та ремонту автомобілів від 03.06.2021 №70.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.01.2026 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалу про відкриття провадження було направлено сторонам, позивачу в електронний кабінет, а відповідачу поштовим відправленням №068058659995 за адресою реєстрації.
Суд встановив, що у визначений судом строк для подання відзиву на позов відповідач своїм процесуальним правом не скористався. Відповідач не подавав жодних письмових клопотань, пов'язаних з розглядом спору, не надав заперечень та доказів на спростування вимог позивача. Матеріалами справи підтверджується, що відповідач не виявляв наміру ознайомлюватися з матеріалами справи, а також не подавав заяв про визнання чи заперечення будь-яких обставин, що мають значення для правильного вирішення спору. Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач не реалізував надане йому законом право на участь у судовому процесі та доступ до правосуддя, що не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.
Фактичні обставини справи та узагальнена позиція сторін.
03.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Автосоюз» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Вільний простір» (Замовник) був укладений Договір №70 про сервісно-технічне обслуговування, відповідно до умов якого:
- Виконавець зобов'язується виконувати комплекс робіт (далі за текстом - Роботи) по сервісно-технічному обслуговуванню і ремонту автомобіля/ів власником якого є Замовник та/або має право володіння і користування автомобілем, вказаному у Додатку №1 до цього Договору, згідно заявок Замовника, а Замовник зобов'язується приймати і своєчасно сплачувати Роботи на умовах, визначених у цьому Договорі. Перелік автомобілів (транспортних засобів) Замовника вказується у Додатку №1, який є невід'ємною частиною цього Договору, проте не є вичерпним (1.1);
- приймання - здача Робіт здійснюється після їх повного виконання. Приймання Робіт здійснюється візуальною перевіркою Замовником обсягу і якості виконаних Робіт. Правовим документом, що підтверджує виконання Робіт належним чином і є підставою для взаєморозрахунків, оформлений Акт виконаних робіт (3.1, 3.2, 3.3);
- загальна сума договору становить сукупність вартості Робіт, виконаних Виконавцем за умовами цього Договору. Вартість Робіт, визначається згідно тарифів Виконавця, які діють на дату звернення Замовника, і складається з: вартості необхідних для ремонту запасних частин, комплектуючих та витратних матеріалів; вартості виконання конкретного виду Робіт; вартості мийки, чищення і т.п.; вартості послуг по відповідальному зберіганню (на строк самостійного пошуку та придбання Замовником необхідних для ремонту запасних частин, комплектуючих та витратних матеріалів або на строк зволікання Замовником прийняття рішення про подальше проведення Робіт, в тому числі і у випадку відсутності необхідних для ремонту запасних частин, комплектуючих та витратних матеріалів, або на строк зволікання Замовником отримання автомобіля після виконання робіт). Замовник сплачує 100 (сто) відсотків вартості Робіт, визначених в Акті виконаних робіт, протягом 5 (п?яти) календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками Сторін Акту виконаних робіт (4.1, 4.2, 4.3);
- Замовник зобов'язаний: сплачувати вартість Робіт відповідно до Розділу 4 цього Договору; своєчасно оплачувати надані послуги і приймати автомобіль (і) та їхні складові частини після надання послуг (5.3.2, 5.3.6);
- при невиконанні або неналежному виконанні зобов'язань за цим Договором винна Сторона несе відповідальність перед іншою Стороною відповідно до чинного законодавства України.
- у випадку порушення Замовником зобов'язань щодо оплати Робіт по Договору, він зобов'язаний сплатити Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. У разі прострочення оплати Робіт за цим Договором понад 30 календарних днів, Замовник сплачує штраф в розмірі 30 (тридцять) відсотків від суми прострочення. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання повинно було бути виконане. (7.1, 7.2, 7.6, 7.7);
- цей Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє в частині прийняття Виконавцем заявок на виконання Робіт 31.12.2021, а в інших випадках - до повного виконання Сторонами зобов'язань за цим Договором. Дія Договору продовжується на кожний наступний рік, якщо жодна із Сторін не заявила про намір розірвати цей Договір не менше ніж за 30 календарних днів (10.7, 10.8).
За результатами виконання робіт між сторонами Договору складено акт виконаних робіт №W416553/121107244 від 04.11.2025 на загальну суму 13458,69 грн, який підписаний сторонами без зауважень, що, на думку позивача, свідчить про належне та повне виконання ним своїх зобов'язань за договором.
Відповідно до пункту 4.3 договору, відповідач зобов'язаний був здійснити оплату вартості виконаних робіт у повному обсязі протягом 5 календарних днів з дати підписання акта виконаних робіт, тобто до 09.11.2025 включно.
Позивач зазначає, що відповідач у встановлений договором строк оплату не здійснив, у зв'язку з чим станом на момент звернення до суду утворилась заборгованість у розмірі 13458,69 грн.
У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано пеню відповідно до умов договору у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, яка станом на 21.01.2026 становить 834,44 грн.
Крім того, позивачем нараховано штраф в розмірі 30% від суми прострочення у розмірі 4037,61 грн за прострочення оплати робіт за цим Договором.
Позивач вважає, що ним належним чином виконано зобов'язання за договором, що підтверджується підписаним сторонами актом виконаних робіт без зауважень.
У зв'язку з простроченням виконання зобов'язання позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 13458,69 грн, 834,44 грн пені та 4037,61 грн 30% штрафу від суми прострочення.
Висновки господарського суду
В силу статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Право на доступ до правосуддя закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною.
Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Положеннями статті 16 ЦК України, які кореспондуються зі статтею 20 ГК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
Статтею 11 ЦК України закріплено - цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України; у редакції чинній на моменти виникнення спірних правовідносин) є господарський договір.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст 612 ЦК України).
Згідно з ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Оцінивши подані сторонами докази у їх сукупності, дослідивши матеріали справи та надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення з огляду на таке.
Як встановлено судом, між сторонами укладено Договір про сервісно-технічне обслуговування №70 від 03.06.2021, за умовами якого позивач зобов'язався виконати роботи з обслуговування та ремонту транспортних засобів, а відповідач - прийняти та оплатити такі роботи у визначені договором строки.
Факт належного виконання позивачем зобов'язань за договором підтверджується актом виконаних робіт № W416553/121107244 від 04.11.2025, підписаним уповноваженими представниками сторін без зауважень. Вказаний акт є первинним обліковим документом та відповідно до умов договору підтверджує обсяг, вартість та належну якість виконаних робіт.
Суд зазначає, що підписання відповідачем акта виконаних робіт без зауважень свідчить про прийняття ним результатів робіт та відсутність претензій щодо їх обсягу, якості та вартості.
Відповідно до умов договору відповідач зобов'язаний був здійснити оплату виконаних робіт протягом 5 календарних днів з моменту підписання акта, тобто до 09.11.2025 включно.
Однак, як встановлено судом, відповідач свого обов'язку щодо оплати виконаних робіт у встановлений строк не виконав, доказів протилежного суду не надав, у зв'язку з чим заборгованість у розмірі 13458,69 грн є підтвердженою та підлягає стягненню.
Позивач, окрім вимог про стягнення суми основного боргу, додатково заявляє вимоги про стягнення з відповідача 834,44 грн пені та 4037,61 грн штрафу.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до умов Договору, у разі прострочення оплати Робіт за цим Договором понад 30 календарних днів, Замовник сплачує штраф в розмірі 30 (тридцять) відсотків від суми прострочення. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання повинно було бути виконане (7.6, 7.7).
Суд, перевіривши поданий позивачем розрахунок пені у розмірі 834,44 грн за період з 10.11.2025 по 21.01.2026, встановив, що він здійснений відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а тому сума пені у розмірі 834,44 грн підлягає стягненню з відповідача.
Крім того, умовами договору передбачено відповідальність відповідача у вигляді штрафу в розмірі 30% від суми простроченого зобов'язання у разі прострочення оплати понад 30 календарних днів.
Оскільки матеріалами справи підтверджується факт прострочення виконання грошового зобов'язання понад встановлений строк, суд вважає правомірним нарахування Позивачем штрафу у розмірі 4037,61 грн, який також підлягає стягненню.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відтак суд приймає рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Вільний простір» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Автосоюз» суму основного боргу у розмірі 13458,69 грн, 834,44 грн пені та 4037,61 грн 30% штрафу від суми прострочення.
Вирішення питання щодо судових витрат.
Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України закріплено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
В силу частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено у повному обсязі, то витрати зі сплати судового збору покладаються судом на відповідача повністю.
При цьому суд зауважує, що позивачем було сплачено судовий збір в сумі 3328 грн при тому, що позовна заява була подана через систему "Електронний суд". Суд наголошує, що позивачем не було враховано, що у даному випадку при сплаті судового збору підлягав застосуванню понижуючий коефіцієнт для обрахунку судового збору в розмірі 0,8.
Відтак за звернення до суду із цим позовом прокурором мав бути сплачений судовий збір в сумі 665,6 [3328*08] грн.
Отже, суд констатує, що позивачем було здійснено переплату судового збору в сумі 665,6 грн у зв'язку із чим позивач має право звернутись з відповідним клопотанням про повернення надмірно сплаченої суми судового збору відповідно до положень Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст. ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Вільний простір» (07454, Київська обл. с. Требухів, вул. Броварська, буд. 46, код ЄДРПОУ 34838225) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Автосоюз» (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, буд.28, код ЄДРПОУ 30223848) 13458,69 грн - основного бору, 834,44 грн - пені та 4037,61 - штраф та 2662,4 грн витрат зі сплати судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.
Рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.
Повне рішення складено та підписано 01.05.2026.
Суддя А.Ф. Черногуз