вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
"27" квітня 2026 р. м. Київ Справа № 911/1163/26
Суддя Рябцева О.О., розглянувши матеріали
за позовом Миронівської міської ради, Київська обл., Обухівський р-н., м. Миронівка
до Відкритого акціонерного товариства «Кристал-М», Київська обл., Обухівський р-н., м. Миронівка
про припинення права постійного користування земельною ділянкою, скасування державного акта на право постійного користування землею та зобов'язання повернути земельну ділянку
встановив:
Позовна заява не відповідає вимогам розділу III Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Позивачем не дотримано вказаних вимог. Позивачем не зазначено поштового індексу відповідача та інформації щодо наявності електронного кабінету у відповідача.
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Позивачем не дотримано вказаних вимог. Позивачем в позовній заяві взагалі не зазначено обставин, на яких ґрунтується позовна вимога про скасування державного акта на право постійного користування землею серії КВ від 24.01.1995 р. та про зобов'язання повернути земельну ділянку площею 53,8 га.
Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Позивачем не дотримано вказаних вимог. Позивачем у переліку, доданих до позовної заяви документів, зазначено, зокрема докази сплати судового збору, заяву № 08/07 від 08.07.2010 р., лист Миронівської міської ради від 18.09.2024 р., лист ГУ ДПС у Київській області № 22336/5/10-36-04-01 від 11.11.2024 р., проте вказані документи позивачем не додані.
Крім того, позивачем додано до позовної заяви, зокрема лист Миронівської міської ради від 19.09.2024 р., рішення Миронівської міської ради № 02-01-VIII від 04.12.2020 р., виписку з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 271985142044 від 22.08.2023 р., проте вказані документи відсутні в переліку додатків до позовної заяви.
Відповідно до п. 4.1. Національного стандарту України "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2020", затвердженого наказом ДП "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 01.07.2020 р. № 144, документ повинен містити (п.п. 20) - текст документа, який є головним елементом документу. Тобто, документ, що надається, повинен мати текст, який можливо дослідити та який несе певний зміст.
Додана позивачем до позовної заяви копія державного акта на право постійного користування землею серії КВ від 24.01.1995 р. подана у неякісній та нечитабельній копії.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України “Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно з ст. 7 Закону України “Про державний бюджет на 2026 рік» установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня - 3328 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позовну заяву подано через систему «Електронний суд», тобто застосовується коефіцієнт 0,8.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить:
- припинити Відкритому акціонерному товариству «Кристал-М» право постійного користування земельною ділянкою площею 53,8 га, яка розташована в межах с. Росава Обухівського району Київської області, що виникло на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії КВ від 24.01.1995 року;
- скасувати Державний акт на право постійного користування землею серії КВ від 24.01.1995 року, виданий на підставі рішення 1 сесії 22 скликання Росавської сільської ради народних депутатів Миронівського району Київської області від 22.07.1994 року, Акціонерному товариству «Кристал М» (нинішня назва Відкрите акціонерне товариство «Кристал-М») в адміністративних межах села Росавської сільської ради, площею 53,8 га.;
- зобов'язати Відкрите акціонерне товариство «Кристал-М» повернути Миронівській міській раді земельну ділянку площею 53,8 га, яка розташована в межах с. Росава Обухівського району Київської області.
В ухвалі Верховного Суду у складу колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.06.2023 р. у справі № 910/10254/22 Верховний Суд вказав наступне:
“Суд звертається до правової позиції викладеної у постанові Об'єднаної Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/13737/19 відповідно до якої майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №907/9/17, провадження № 12-76гс18).
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.»
Отже позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру (припинення права постійного користування земельною ділянкою, скасування державного акта на право постійного користування землею) та одну вимогу майнового характеру (зобов'язання повернути земельну ділянку).
Таким чином, позивач за дві вимоги немайнового характеру повинен був сплатити до державного бюджету України судовий збір у сумі (3328,00 + 3328,00) х 0,8 = 5324,80 грн.
Водночас, позивачем не вказано інформації щодо вартості земельної ділянки, яку він просить зобов'язати повернути.
Вказане у свою чергу унеможливлює визначення суми судового збору, яку необхідно сплатити до державного бюджету України за позовну вимогу майнового характеру.
При цьому, позивачем до позовної заяви взагалі не додано доказів сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Позивачем не дотримано вказаних вимог. Як доказ направлення відповідачу копії позовної заяви вих. № 02-37-1821, яка сформована в системі «Електронний суд» 21.04.2026 р., з доданими до неї документами, позивачем додано опис вкладення №0880100143062 від 12.03.2026 р. та накладну № 0880100143062 від 12.03.2026 р.
Проте, опис вкладення №0880100143062 від 12.03.2026 р. та накладна № 0880100143062 від 12.03.2026 р. не можуть підтверджувати направлення відповідачу копії позовної заяви, оскільки датовані раніше, ніж сама позовна заява.
Отже опис вкладення опис вкладення №0880100143062 від 12.03.2026 р. та накладна № 0880100143062 від 12.03.2026 р. не є доказами направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суддя
Постановив:
1. Залишити позовну заяву без руху.
2. Встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом 10 днів з дня отримання позивачем даної ухвали.
3. Запропонувати позивачу надати до суду:
- докази сплати судового збору до державного бюджету України за дві немайнові вимоги та за позовну вимогу майнового характеру у встановленому законом розмірі;
- докази направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами;
- державний акт на право постійного користування землею серії КВ від 24.01.1995 р. (з чітким та розбірливим текстом);
- пояснення чи доповнення з зазначенням:
1) обставин, якими позивач обґрунтовує вимогу про скасування державного акта на право постійного користування землею та про зобов'язання повернути земельну ділянку площею 53,8 га.;
2) поштового індексу відповідача та інформації щодо наявності у відповідача електронного кабінету;
3) уточненого переліку, доданих до позовної заяви документів.
4. Попередити позивача про те, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили після її підписання відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України та не підлягає оскарженню.
Суддя О.О. Рябцева