вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"15" квітня 2026 р. Справа № 911/2308/23
за заявою боржника ОСОБА_1 , Київська область, с. Горбовичі (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
Суддя Лопатін А.В.
за участю секретаря судового засідання Єрьоміч О.А.
за участю представників згідно з протоколом судового засідання.
Обставини справи:
27.07.2023 р. до Господарського суду Київської області (далі - суд) звернулась ОСОБА_1 із заявою від 27.07.2023 р. (вх. №1982/23) про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність.
Ухвалою господарського суду від 11.08.2023 р. прийнято заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду, підготовче засідання призначено на 24.08.2023 р.
Протокольною ухвалою господарського суду від 24.08.2023 р. оголошено перерву до 31.08.2023 р.
Ухвалою господарського суду від 31.08.2023 р. залишено без задоволення заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2023 р. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, пункт 1 резолютивної частини ухвали Господарського суду Київської області від 31.08.2023 р. у справі №911/2308/23 змінено, виклавши його у новій редакції: "Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 27.07.2023 (вх.1982/23). Відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність". В решті ухвалу Господарського суду Київської області від 31.08.2023 р. у справі № 911/2308/23 - без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.01.2024 р. задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1 , постанову ПАГС від 15.11.2023 р. та ухвалу Господарського суду Київської області від 31.08.2023 р. скасовано, справу передано на новий розгляд.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано для розгляду судді Лопатіну А.В.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.01.2024 р. прийнято справу до провадження (суддя Лопатін А.В.), підготовче засідання суду та розгляд заяви арбітражного керуючого Приходька Д.В. про участь у даній справі призначено на 14.02.2024 р.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.02.2024 р. було відкрито провадження по справі № 911/2308/23 про неплатоспроможність за заявою ОСОБА_1 ; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 121 Кодексу України з процедур банкрутства;введено процедуру реструктуризації боргів боржника - ОСОБА_1 та призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Приходька Дмитра Володимировича; ухвалено здійснити офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; ухвалено вжити заходи для забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони ОСОБА_1 відчужувати майно; зобов'язано керуючого реструктуризацією щомісячно звітувати суду про виконану ним роботу в процедурі реструктуризації боргів боржника; зобов'язано керуючого реструктуризацією надати суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів у строк до 27.03.2024 р., вирішено інші процесуальні питання у справі.
До Господарського суду Київської області надійшла низка заяв з грошовими вимогами (кредиторські заяви) до боржника ОСОБА_1 , де ухвалами Господарського суду Київської області у даній справі (в тому числі 02.07.2024 р., від 03.07.2024 р., від 04.07.2024 р., від 05.07.2027 р., 25.09.2024 р.) кредиторські заяви призначено до розгляду, вирішено відповідні питання про усунення недоліків заяв з вимогами до боржника, витребувано додаткові докази, пояснення у справі від учасників провадження, а також вирішено питання про відкладення розгляду заяв та інші питання у справі.
03.06.2024 р. до Господарського суду Київської області від боржника ОСОБА_1 надійшло клопотання про скасування арешту та вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів від 29.05.2024 р.
27.06.2024 р. до Господарського суду Київської області від керуючого реструктуризацією Приходька Д.В. надійшла заява про виплату арбітражному керуючому основної грошової винагороди за рахунок коштів авансованих заявником на депозитному рахунку суду від 27.06.2024 р. № 1-28/527 за період з 01.03.2024 р. по 31.05.2024 р.
09.10.2024 р. до Господарського суду Київської області від представника боржника ОСОБА_1 адвоката Тарасова С.О. надійшла заява про скасування арешту та вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів від 09.10.2024 р.
Ухвалами Господарського суду Київської області у даній справі від 31.07.2024 р., від 25.09.2025 р., від 20.11.2024 р. розгляд кредиторських заяв було відкладено, витребувано додаткові докази у справі, вирішено інші процесуальні питання у справі. Зокрема, ухвалою Господарського суду Київської області від 20.11.2024 р. розгляд клопотання про скасування арешту та вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів, розгляд заяви керуючого реструктуризацією про виплату основної грошової винагороди за рахунок коштів авансованих заявником, розгляд заяви представника ОСОБА_1 про скасування арешту та вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів, та попереднє засідання суду відкладено на 21.05.2025 р.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.05.2025 р. за результатом розгляду заяв про грошові вимоги кредитора до боржника визнано вимоги до ОСОБА_1 низки кредиторів; розгляд клопотання керуючого реструктуризацією про скасування арешту та вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів, розгляд заяви керуючого реструктуризацією про виплату основної грошової винагороди за рахунок коштів авансованих заявником, розгляд заяви представника ОСОБА_1 про скасування арешту та вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів, попереднє засідання суду відкладено на 18.06.2025 р.
До господарського суду Київської області надійшли заяви з вимогами до боржника (кредиторські заяви) від низки кредиторів, які ухвалами Господарського суду Київської області у даній справі, в тому числі від 13.05.2025 р., від 16.05.2025 р., від 19.05.2025 р., від 20.05.2025 р., 21.05.2025 р., від 29.05.2025 р., від 10.06.2025 р., від 18.06.2025 р., від 15.08.2025 р., від 08.09.2025 р. призначено до розгляду, та у відповідних випадках відкладено (ухвала від 18.06.2025 р.), - на 17.09.2025р., а також вирішено відповідні питання про усунення недоліків низки заяв з вимогами до боржника (ухвали від 12.05.2025 р., від 13.06.2025 р.); крім того встановлено строк для подання боржником та керуючим реструктуризацією боргів боржника пояснень, аргументів, міркувань та, у разі наявності, заперечень відносно кредиторських заяв, з доказами направлення їх копій заявнику кредиторських вимог.
Ухвалою господарського суду Київської області від 27.05.2025 р. зобов'язано керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Приходька Д.В. подати до суду у строк до 11.06.2025 р. документи, що підтверджують виконання органами ДВС ухвали господарського суду Київської області від 14.02.2024 р. в частині вжиття заходів для забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони ОСОБА_1 відчужувати майно.
28.05.2025 р. від керуючого реструктуризацією Приходька Д.В. через систему "Електронний суд" до Господарського суду Київської області надійшла заява про виконання вимог ухвали.
30.05.2025 р. від керуючого реструктуризацією Приходька Д.В. до Господарського суду Київської області надійшло клопотання про вжиття заходів про забезпечення вимог кредиторів з долученими документами.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.06.2025 р. розгляд клопотання керуючого реструктуризацією боргів боржника від 30.05.2025 р. призначено на 18.06.2025 р.
05.06.2025 р. до Господарського суду Київської області від керуючого реструктуризацією Приходька Д.В. надійшла заява про виконання вимог ухвали суду.
09.06.2025 р. від керуючого реструктуризацією Приходька Д.В. надійшов Звіт про діяльність керуючого реструктуризацією у справі № 911/2308/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 за травень 2025 р.
10.06.2025 р. до Господарського суду Київської області від боржника ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи відомостей про нараховані доходи та сплачені податки.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.06.2025 р. вирішено, що визнані ухвалою господарського суду Київської області від 21.05.2025 р. у справі № 911/2308/23 вимоги конкурсних кредиторів та вимоги визначених цією ухвалою кредиторів, що є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів, - підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів боржника; розгляд клопотання про скасування арешту та вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів, розгляд заяви керуючого реструктуризацією про виплату основної грошової винагороди за рахунок коштів авансованих заявником, розгляд заяви представника ОСОБА_1 про скасування арешту та вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів суду, розгляд клопотання керуючого реструктуризацією боргів боржника про вжиття заходів про забезпечення вимог кредиторів відкладено у судовому засіданні на 17.09.2025 р.; зобов'язано керуючого реструктуризацією організувати та провести збори кредиторів; ухвалено кредиторам на зборах розглянути: звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника; проект плану реструктуризації боргів боржника та прийняти рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також ухвалено відповідний протокол подати до суду у строк до 10.09.2025 р.; судове засідання з розгляду погодженого кредиторами плану реструктуризації боргів або рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі призначено на 17.09.2025 р.; крім того зазначеною ухвалою відхилено вимоги учасників провадження, заявлені у заявах з вимогами до боржника; розгляд кредиторських заяв відкладено на 17.09.2025 р.
До Господарського суду Київської області надійшли заяви кредиторів про заміну кредитора правонаступником від ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , розгляд яких ухвалою господарського суду Київської області від 17.07.2025 р. призначено на 14.08.2025 р.
28.07.2025 р. до Господарського суду Київської області надійшли заяви ОСОБА_49 , ОСОБА_50 про заміну кредитора у провадженні про неплатоспроможність.
28.07.2025 р. до Господарського суду Київської області від кредиторів ОСОБА_26 , ОСОБА_2 , ОСОБА_30 , ОСОБА_32 , ОСОБА_24 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_13 , ОСОБА_3 , ОСОБА_44 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_45 надійшло клопотання про скасування арешту та вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів від 26.07.2025 р.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.07.2025 р. розгляд клопотання про скасування арешту та вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів від кредиторів ОСОБА_26 , ОСОБА_2 , ОСОБА_30 , ОСОБА_32 , ОСОБА_24 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_13 , ОСОБА_3 , ОСОБА_44 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_45 від 26.07.2025 р. призначено на 17.09.2025 р.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.07.2025 р. розгляд заяв ОСОБА_50 , ОСОБА_49 про заміну кредиторів на правонаступників призначено на 14.08.2025 р.
12.08.2025 р. до Господарського суду Київської області від керуючого реструктуризацією Приходька Д.В. надійшов Звіт про діяльність керуючого реструктуризацією у справі № 911/2308/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 за липень 2025 р. з долученими документами.
Відповідно до ухвали Господарського суду Київської області від 14.08.2025 р., учасникам справи повідомлено про оголошення перерви у судовому засіданні до 17.09.2025 р.
14.08.2025 р. до Господарського суду Київської області від ОСОБА_51 надійшла заява про заміну кредитора у провадженні про неплатоспроможність.
15.08.2025 р. до Господарського суду Київської області від представника кредиторів ОСОБА_52 , ОСОБА_53 та низки інших в особі представника адвоката Андрєєва М.А. надійшла Заява про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень у справі.
Ухвалами Господарського суду Київської області від 15.08.2025 р. у справі 911/2308/23 виправлено описки, додатково до визнаних вимог кредиторів визнано вимоги кредиторів, вирішено інші питання у справі.
22.08.2025 р. до Господарського суду Київської області від боржника ОСОБА_1 надійшла виправлена декларація про майновий стан у справі про неплатоспроможність № 911/2308/23.
22.08.2025 р. до Господарського суду Київської області від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Січова 55" надійшли заяви про направлення документів до відома та вжиття заходів.
25.08.2025 р. до Господарського суду Київської області від ОСОБА_54 , від ОСОБА_55 , від ОСОБА_56 надійшли заяви з вимогами до боржника в порядку ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.09.2025 р. розгляд заяви кредиторів ОСОБА_52 , ОСОБА_53 та низки інших в особі представника адвоката Андрєєва М.А. б/н від 15.08.2025 р. про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень у справі, розгляд кредиторської заяви ОСОБА_57 , розгляд заяв ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 з вимогами до боржника, розгляд кредиторської заяви ОСОБА_58 призначено на 17.09.2025 р., вирішено інші процесуальні питання у справі.
11.09.2025 р. до Господарського суду Київської області від керуючого реструктуризацією Приходька Д.В. надійшла заява № 01-28/260 від 11.09.2025 р. про відкладення судового засідання з розгляду справи та продовження процесуального строку на подання протоколу зборів кредиторів з долученими додатками.
12.09.2025 р. до Господарського суду Київської області від керуючого реструктуризацією Приходька Д.В. надійшов звіт про діяльність керуючого реструктуризацією у справі № 911/2308/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 за серпень 2025 р.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.09.2025 р. за результатом розгляду заяв про грошові вимоги кредитора до боржника визнано вимоги до ОСОБА_1 низки кредиторів; розглянуто клопотання керуючого реструктуризацією Приходька Д. В. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення відшкодування витрат у справі № 911/2308/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 за період з 14.02.2024 р. по 27.08.2025 р.; зобов'язано керуючого реструктуризацією організувати та провести збори кредиторів у справі № 911/2308/23; розгляд клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту та вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів від 29.05.2024 р., Заяви представника боржника адвоката Тарасова С.О. про скасування арешту та вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів від 09.10.2024 р., клопотання керуючого реструктуризацією Приходька Д.В. про вжиття заходів про забезпечення вимог кредиторів від 30.05.2025 р., клопотання кредиторів ОСОБА_26 , ОСОБА_2 , ОСОБА_30 , ОСОБА_32 , ОСОБА_24 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_13 , ОСОБА_3 , ОСОБА_44 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_45 про скасування арешту та вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів від 26.07.2025 р. у судовому засіданні відкладено на 05.11.2025 р.; розгляд заяв ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_59 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_39 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 щодо їх заміни (як кредиторів) у справі № 911/2308/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оазіс Білдінг", а також розгляд заяв ОСОБА_49 , ОСОБА_50 про заміну кредитора у провадженні про неплатоспроможність у судовому засіданні відкладено на 05.11.2025 р.; зобов'язано заявників заяв про заміну кредитора, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оазіс Білдінг", ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 виконати вимоги ухвал суду у цій справі від 17.07.2025 р., від 30.07.2025 р., від 14.08.2025 р.; викликано у судове засідання, яке відбудеться 05.11.2025 р. заявників фізичних осіб, ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Оазіс Білдінг", а також зобов'язано заявників, які не планують брати участь у судовому засіданні особисто, надати суду відповідні заяви, належним чином посвідчені нотаріально, із підтвердженням особи заявників; розгляд заяв ОСОБА_56 , ОСОБА_55 , ОСОБА_63 з вимогами до боржника в порядку ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства у судовому засіданні відкладено на 05.11.2025 р.; ухвалено керуючому реструктуризацією Приходьку Д.В. надати результати розгляду заяв ОСОБА_56 , ОСОБА_55 , ОСОБА_63 з вимогами до боржника в порядку ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства в строк до 01.11.2025 р.; вирішено інші процесуальні питання у справі.
До Господарського суду Київської області від ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 надійшли заяви про грошові вимоги кредитора до боржника, розгляд яких ухвалою суду призначено у судовому засіданні на 05.11.2025 р.
28.10.2025 р. через канцелярію суду від керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Приходька Д.В. надійшло Клопотання про затвердження плану реструктуризації боргів від 27.10.2025 № 01-28/294 з долученими документами.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.10.2025 р. розгляд клопотання керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Приходька Д. В. про затвердження плану реструктуризації боргів призначено на 05.11.2025 р.
30.10.2025 р. до Господарського суду через систему "Електронний суд" від ОСОБА_68 надійшла кредиторська заява.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.11.2025 р. розгляд кредиторської заяви ОСОБА_68 назначено на 05.11.2025 р.
03.11.2025 р. до господарського суду через канцелярію суду від кожного з кредиторів ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 надійшли заперечення щодо затвердження плану реструктуризації боргів боржника.
03.11.2025 р. до господарського суду через систему "Електронний суд" від низки кредиторів у справі, в тому числі ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 та низки інших в особі представника адвоката Андрєєва М.А. надійшло "Клопотання про закриття провадження/заперечення щодо затвердження плану реструктуризації" від 03.11.2025 р. з долученими документами.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.11.2025 р. визнано грошові вимоги до боржника низки кредиторів; провадження за клопотанням ОСОБА_1 про скасування арешту та вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів від 29.05.2024 р., за заявою представника боржника ОСОБА_1 адвоката Тарасова С.О. про скасування арешту та вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів, за клопотанням кредиторів ОСОБА_26 , ОСОБА_2 , ОСОБА_30 , ОСОБА_32 , ОСОБА_24 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_13 , ОСОБА_3 , ОСОБА_44 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_45 про скасування арешту та вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів від 26.07.2025 р. у визначеній ухвалою частині вимог закрито, та в задоволенні іншої частині вимог вказаних клопотань відмовлено; залишено без розгляду заяви ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_76 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_59 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_39 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 щодо їх заміни (як кредиторів) у справі №911/2308/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оазіс Білдінг"; залишено без розгляду заяви ОСОБА_49 , ОСОБА_50 про заміну кредитора у провадженні про неплатоспроможність; розгляд вимоги пункту 3 прохальної частини клопотання керуючого реструктуризацією Приходька Д.В. про затвердження плану реструктуризації боргів від 27.10.2025 №01-28/294 та клопотання кредиторів ОСОБА_72 , ОСОБА_73 та інших в особі представника адвоката Андрєєва М.А. про закриття провадження від 03.11.2025 р. відкладено у судовому засіданні, призначеному на 03.12.2025 р.; розгляд заяв ОСОБА_56 , ОСОБА_55 , ОСОБА_63 з вимогами до боржника в порядку ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства у судовому засіданні відкладено на 03.12.2025 р.; розгляд кредиторської заяви ОСОБА_68 у судовому засіданні відкладено на 03.12.2025 р.; зобов'язано керуючого реструктуризацією Приходька Д.В. надати результати розгляду заяв ОСОБА_56 , ОСОБА_55 , ОСОБА_63 з вимогами до боржника в порядку ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства та кредиторської заяви ОСОБА_68 в строк до 03.12.2025 р.; викликано у судове засідання, призначене на 03.12.2025 р. уповноваженого представника ТОВ "Оазіс Білдінг".
Крім того, ухвалою Господарського суду Київської області від 05.11.2025 р. відмовлено у задоволенні клопотання керуючого реструктуризацією у справі № 911/2308/23 арбітражного керуючого Приходька Д.В. про вжиття заходів про забезпечення вимог кредиторів від 30.05.2025 р. та вжито заходи для забезпечення вимог кредиторів у справі № 911/2308/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 та заборонено ОСОБА_1 розпоряджатися майном шляхом відчуження, в тому числі, але не виключно згідно переліку, викладеного в цій ухвалі, яка є виконавчим документом.
До Господарського суду Київської області через систему "Електронний суд" від представника боржника адвоката Тарасова С.О. надійшло клопотання № 10-1/25-4 про долучення до матеріалів справи № 911/2308/23 вимоги від 10.11.2025 р. про скликання зборів кредиторів, з доказами надіслання на адресу керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Приходька Д.В., з долученими документами.
12.11.2025 р. до Господарського суду Київської області через систему "Електронний суд" від ОСОБА_77 надійшла заява про грошові вимоги кредитора до боржника, яка ухвалою Господарського суду Київської області від 20.11.2025 р. призначена до розгляду у судовому засіданні на 03.12.2025 р.
13.11.2025 р. до Господарського суду Київської області через канцелярію суду від керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Приходька Д.В. надійшов Звіт про діяльність керуючого реструктуризацією у справі № 911/2308/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 за жовтень 2025 р.
18.11.2025 р. до Господарського суду Київської області через систему "Електронний суд" від представника ОСОБА_55 адвоката Рахтич Х.О. надійшло клопотання (заява) про залишення заяви без розгляду.
18.11.2025 р. до Господарського суду Київської області через систему "Електронний суд" від представника ОСОБА_54 адвоката Рахтич Х.О. надійшло клопотання (заява) про залишення заяви без розгляду.
18.11.2025 р. до Господарського суду Київської області через канцелярію суду від керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Приходька Д.В. надійшло повідомлення від 18.11.2025 р. № 01-28/316 про виконання вимог ухвали суду з долученими документами, в якому повідомлено про те, що ним подано до Вишневого ВДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) заяви про відкриття виконавчого провадження на підставі ухвали Господарського суду Київської області від 05.11.2025 р. у справі №911/2308/23, однак станом на дату подання даного повідомлення будь-якої відповіді на подану заяву ним не отримано.
20.11.2025 р. до Господарського суду Київської області через систему "Електронний суд" від низки кредиторів боржника в особі представника адвоката Андрєєва М.А. надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яким долучено пропозиції кредиторів до проєкту плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 з доказами направлення їх арбітражному керуючому та представнику боржника.
21.11.2025 р. до Господарського суду Київської області через канцелярію суду від кредитора ОСОБА_78 надійшла заява про подальший розгляд господарської справи № 911/2308/23 та ухвалення судом рішення у справі без участі кредитора ОСОБА_78 та його представника.
Ухвалами Господарського суду Київської області від 27.11.2025 р., від 28.11.2025 р. виправлено описки в ухвалі Господарського суду Київської області у даній справі від 05.11.2025 р.
02.12.2025 р. до Господарського суду Київської області через систему "Електронний суд" від ОСОБА_56 в особі представника адвоката Рахтич Х.О. надійшло клопотання від 02.12.2025 р. про відкладення (перенесення) розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.12.2025 р. визнано грошові вимоги до боржника ОСОБА_68 , ОСОБА_79 ; клопотання ОСОБА_55 та ОСОБА_54 в особі представника адвоката Рахтич Х.О. про залишення заяв без розгляду від 18.11.2025 р. задоволено, та заяви ОСОБА_55 і ОСОБА_54 в особі представника адвоката Рахтич Х.О. з вимогами до боржника в порядку статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства від 25.08.2025 р. та від 25.08.2025 р. з урахуванням уточнень до заяви ОСОБА_54 від 25.09.2025 р., відповідно, - залишено без розгляду; клопотання ОСОБА_56 в особі представника адвоката Рахтич Х.О. про відкладення розгляду справи від 02.12.2025 р. задоволено та розгляд заяви ОСОБА_56 в особі представника адвоката Рахтич Х.О. з вимогами до боржника (в порядку ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства) від 25.08.2025 р. відкладено у судовому засіданні на 04.02.2026 р.; ухвалено керуючому реструктуризацією Приходьку Д.В. надати результати розгляду заяви ОСОБА_56 з вимогами до боржника в порядку ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства в строк до 27.01.2026 р.; клопотання низки кредиторів боржника, у тому числі ОСОБА_72 , ОСОБА_74 та низки інших, в особі представника адвоката Андрєєва М.А. від 03.11.2025 р. про закриття провадження/заперечення щодо затвердження плану реструктуризації, - залишено без задоволення; вимогу пункту 3 прохальної частини клопотання від 27.10.2025 р. №01-28/294 (подане керуючим реструктуризацією Приходьком Д.В.) щодо затвердження плану реструктуризації боргів від 15.10.2025 р. у справі №911/2308/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , який був схвалений 25.10.2025 р. зборами кредиторів, - залишено без задоволення.
15.12.2025 р. через канцелярію суду від керуючого реструктуризацією у справі № 911/2308/23 ОСОБА_80 надійшов Звіт про діяльність керуючого реструктуризацією у справі № 911/2308/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 за жовтень 2025 р.
14.01.2025 р. через канцелярію суду від керуючого реструктуризацією у справі № 911/2308/23 Приходька Д.В. надійшов Звіт про діяльність керуючого реструктуризацією у справі № 911/2308/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 за грудень 2025 р.
26.01.2026 р. до Господарського суду Київської області через канцелярію суду від Київської обласної прокуратури надійшла заява про грошові вимоги кредитора до боржника від 19.01.2026 р. № 15/2-13вих.26.
29.01.2026 р. через систему "Електронний суд" від Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області до Господарського суду Київської області надійшла заява про забезпечення вимог кредиторів у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи-підприємця б/№ від 29.01.2026 р., в якій просить суд визнати його грошові вимоги кредитора до боржника ОСОБА_1 , які включити до реєстру вимог кредиторів та заява Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області про грошові вимоги кредитора до боржника, в якій заявник також просить суд визнати його грошові вимоги кредитора до боржника ОСОБА_1 , які включити до реєстру вимог кредиторів.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.01.2026 р. заяву Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області та заяву Київської обласної прокуратури про визнання грошових вимог залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків заяв.
02.02.2026 р. через систему "Електронний суд" до Господарського суду Київської області від ОСОБА_81 в особі представника адвоката Андрєєва М.А. надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів звернення від 04.12.2025 р. частини кредиторів до арбітражного керуючого Приходька Д.В. з вимогою про скликання зборів кредиторів у справі № 911/2308/23.
03.02.2026 р. до Господарського суду Київської області через систему "Електронний суд" від ОСОБА_80 надійшла заява №01-28/51 про відкладення судового засідання з розгляду плану реструктуризації і протоколу зборів кредиторів від 03.02.2026 р.
Відповідно до ухвали Господарського суду Київської області від 04.02.2026 р. повідомлено учасників у справі, що у судовому засіданні оголошено перерву до 15.04.2026 р.
06.02.2026 р. до Господарського суду Київської області надійшов лист Вишневого відділу ДВС у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України з долученими документами, у тому числі постановою про закінчення виконавчого провадження від 13.01.2026 р. щодо виконання ухвали Господарського суду Київської області у справі № 911/2308/23 від 05.11.2025 р.
12.02.2026 р. до Господарського суду Київської області на виконання ухвали Господарського суду Київської області від 30.01.2026 р. від Київської обласної прокуратури надійшов лист № 15/2-37 вих. 26 від 11.02.2026 р. з долученими документами.
16.02.2026 р. до Господарського суду Київської області через канцелярію суду від арбітражного керуючого Приходька Д.В. надійшов Звіт № 1-28/64 від 09.02.2026 р. про діяльність керуючого реструктуризацією у справі № 911/2308/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 за січень 2026 р.
17.02.2026 р. через систему "Електронний суд" від Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області надійшло клопотання про долучення доказів.
23.02.2026 р. до Господарського суду Київської області через систему "Електронний суд" від ОСОБА_82 надійшла заява про грошові вимоги кредитора до боржника від 23.02.2026 р.
23.02.2026 р. до Господарського суду Київської області через систему "Електронний суд" від ОСОБА_83 надійшла заява про грошові вимоги кредитора до боржника від 23.02.2026 р.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.02.2026 р. розгляд кредиторських заяв Київської обласної прокуратури, Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, ОСОБА_84 , ОСОБА_85 призначено на 15.04.2026 р.; встановлено строк до 17.03.2026 р. для подання боржником та керуючим реструктуризацією боргів боржника пояснень, аргументів, міркувань та, у разі наявності, заперечень відносно кредиторських заяв Київської обласної прокуратури, Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, ОСОБА_84 , ОСОБА_85 з доказами направлення їх копій заявнику кредиторських вимог.
06.03.2026 р. до Господарського суду Київської області через канцелярію суду від арбітражного керуючого Приходька Д.В. надійшов Звіт № 1-28/85 від 03.03.2026 р. про діяльність керуючого реструктуризацією у справі № 911/2308/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 за лютий 2026 р. з долученими документами.
06.03.2026 р. до Господарського суду Київської області через систему "Електронний суд" від арбітражного керуючого Приходька Д.В. надійшла заява про дострокове припинення повноважень від 06.03.2026 р., в якій просить суд достроково припинити повноваження арбітражного керуючого Приходька Д.В. в якості керуючого реструктуризацією боргів у справі № 911/2308/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.03.2026 р. розгляд заяви керуючого реструктуризацією боргів боржника ОСОБА_1 арбітражного керуючого Приходька Д.В. про дострокове припинення повноважень призначено на 15.04.2026 р., встановлено строк для подання учасниками у справі заперечень, аргументів, пояснень та міркувань щодо предмету розгляду в судовому засіданні, що відбудеться 15.04.2026 р., - до 08.04.2026 р.
03.04.2026 р. до Господарського суду Київської області через систему "Електронний суд" від ОСОБА_86 в особі представника адвоката Денисенка Євгена Михайловича надійшла заява про грошові вимоги кредитора до боржника № 03/04/26-01 від 03.04.2026 р.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.04.2026 р., заяву ОСОБА_87 про визнання грошових вимог залишено без руху, встановлено ОСОБА_88 строк для усунення виявлених недоліків заяви про визнання кредиторських вимог.
14.04.2026 р. через систему "Електронний суд" від ОСОБА_80 надійшла заява № 01-28/125, в якій він на виконання вимог ухвал суду у справі № 911/2308/23 повідомив суд про те, що з метою належного ним розгляду заяв кредиторів він на адресу боржника направив запит про спільний розгляд заяв кредиторів з проханням до 10.04.2026 р. поінформувати про результати розгляду таких заяв. Станом на 13.04.2026 р. на адресу керуючого реструктуризацією боргів ОСОБА_80 від ОСОБА_1 будь-яких листів про результати розгляду заяв кредиторів не надходило. Також керуючий реструктуризацією боргів ОСОБА_89 надав суду результати розгляду ним заяв з вимогами до боржника ОСОБА_1 , які просить суд врахувати. До зазначеної заяви ОСОБА_80 долучено копії документів про результати розгляду арбітражним керуючим Приходьком Д.В. заяв з вимогами до боржника, адресованих заявникам з доказами їх направлення заявникам заяв з вимогами до ОСОБА_1 , а також запиту, адресованого ОСОБА_1 від 02.04.2026 р. № 01-28/104 про спільний розгляд заяв кредиторів з грошовими вимогами, з доказом його направлення.
15.04.2026 р. через систему "Електронний суд" від боржника у справі ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_90 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та надання можливості ознайомлення з матеріалами справи № 1 від 15.04.2026 р., в якому серед іншого він просить суд відкласти розгляд справи з метою всебічного та повного вивчення обставин справи, підготовки правової позиції, підготовки і погодження нового плану санації з урахуванням позиції суду, викладеної в ухвалі від 03.12.2025 р.
15.04.2026 р. через систему "Електронний суд" від арбітражного керуючого Приходька Д.В. надійшов Звіт № 1-28/112 від 07.04.2026 р. про діяльність керуючого реструктуризацією у справі № 911/2308/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 за березень 2026 р. з долученими документами.
Ухвали Господарського суду Київської області від 04.02.2026 р., від 10.03.2026 р. були надіслані учасникам у справі у встановленому порядку; ухвала Господарського суду Київської області від 25.02.2026 р. була надіслана учасникам у справі у встановленому порядку. Таким чином, суд належним чином виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України (надалі за текстом "ГПК України") щодо направлення процесуальних документів учасникам у справі, та здійснив всі необхідні дії з метою належного їх повідомлення про розгляд судом питань, призначених до розгляду у судовому засіданні у даній справі на 15.04.2026 р.
У судове засідання з'явились учасники провадження згідно з протоколом судового засідання, надали пояснення у справі, в тому числі представник Київської обласної прокуратури надав пояснення щодо заявлених вимог до боржника. Керуючий реструктуризацією Приходько Д.В. заявив клопотання про залишення без розгляду раніше поданої ним заяви від 06.03.2026 р. про дострокове припинення повноважень керуючого реструктуризацією боргів у справі № 911/2308/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Інші учасники справи, належним чином повідомлені про місце, дату та час проведення судового засідання, у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Судом враховано, що у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у пар. 41 рішення від 03.04.2008 р. у справі "Пономарьов проти України" (Заява №3236/03), згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень та скористатися можливостями, наданими внутрішнім законодавством для пришвидшення розгляду (пар. 35 Рішення ЄСПЛ у справі Union Alimentaria Sanders SA v. Spain, заява № 11681/85 від 07.07.1989 р.).
В силу вимог частини першої ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Судом враховано, що неявка належним чином повідомлених про місце, дату та час судового засідання учасників судового процесу не перешкоджає проведенню судового засідання.
Розглянувши матеріали, проаналізувавши докази, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, суд,
встановив:
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Згідно з частиною шостою статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства, з метою виявлення всіх кредиторів здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника у порядку, визначеному цим Кодексом.
Як зауважено Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 01.03.2023 р. у справі №902/221/22, відкритою за заявою фізичної особи про неплатоспроможність, порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство юридичних осіб та порядок розгляду судом відповідних заяв регламентовані, зокрема, статтями 45, 46, 47 КУзПБ (https://reyestr.court.gov.ua/Review/109897991).
Приписами частини першої, другої, шостої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Так, на виконання приписів статей 45 та 119 Кодексу України з процедур банкрутства з метою виявлення всіх кредиторів 14.02.2024 р. на офіційному веб-сайті Верховного Суду здійснено офіційне оприлюднення оголошення за № 72530 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 [https://supreme.court.gov.ua/supreme/pro_sud/og_pov/?d=72530&v=f5a29559fd&t=6] із зазначенням строку подання заяв кредиторів з вимогами до боржника - протягом 30-ти днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Тридцятиденний строк, встановлений частиною першою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, для подання заяв конкурсних кредиторів закінчився 15.03.2024 р.
Згідно з частиною другою статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання. За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір, черговість задоволення кожної визнаної вимоги та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, у тому числі вимог кредиторів, які є заінтересованими стосовно боржника; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу. Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу. Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Конкурсні кредитори, заінтересовані стосовно боржника, не мають права вирішального голосу на зборах (комітеті) кредиторів.
Частиною першою статті 1 статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що кредитором є - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до тієї ж норми статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, грошовим зобов'язанням (боргом) є грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загально-обов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Частиною четвертою статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Стосовно питання порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов'язків суду на цій стадії Верховний Суд наголошує на усталених правових висновках Верховного Суду, що полягають у наступному (https://reyestr.court.gov.ua/Review/120925756):
- у попередньому засіданні господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником. Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору. Отже, у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови від 26.02.2019 у справі № 908/710/18 від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 12.10.2021 у справі №01/1494 (14- 01/1494));
- законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником;
- надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України);
- покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18; від 13.09.2022 у справі № 904/6251/20). Така судова практика є сталою при застосуванні статей 45-47 КУзПБ, що містять правове регулювання порядку звернення кредиторів із заявами з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядку розгляду цих заяв судом.
Поряд з цим, у питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов'язків суду на цій стадії судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду також наголошує (у постанові від 01.03.2022 р. у справі № 902/221/22) на усталених правових висновках Верховного Суду, що полягають у наступному.
Так, Верховний Суд у постанові від 01.03.2022 р. у справі № 902/221/22 вказує:
- заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);
- у попередньому засіданні господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником. Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);
- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);
- покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18);
- розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).
- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18);
- сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому: перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку; при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (частина перша статті 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку (постанова від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20). Така судова практика є сталою як при застосуванні статей 23-25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (що втратив чинність), так і при застосуванні статей 45-47 КУзПБ (введеного в дію з 21.10.2019), що містять подібне правове регулювання порядку звернення кредиторів із заявами з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядку розгляду цих заяв судом.
Відповідно до пунктів 27, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються. У разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів. Підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства). Документи, які один з учасників справи надіслав до суду, іншого органу чи установи у системі правосуддя з використанням Електронного суду, в передбачених законодавством випадках автоматично надсилаються до Електронних кабінетів інших учасників справи чи їхніх повірених після реєстрації цих документів в АСДС або автоматизованих системах діловодства.
Як встановлено судом, тридцятиденний строк, встановлений частиною першою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, для подання заяв конкурсних кредиторів закінчився 15.03.2024 р. Матеріалами справи підтверджено, що кредиторські заяви, розгляд яких призначено на 15.04.2026 р. були направлені до суду після 15.03.2024 р. - встановленого частиною першою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства строку для заявлення конкурсних вимог до боржника.
За змістом частини четвертої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Отже, заяви з вимогами до боржника, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання підлягають розгляду судом.
Провадження у справі перебуває в судовій процедурі реструктуризації боргів боржника.
Розглядаючи заяви з вимогами до боржника (кредиторські заяви), що надійшли до суду, суд виходить з наявних матеріалів справи.
Розглянувши заяву Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області (надалі за текстом стосовно заяви Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області -кредитор, заявник) про грошові вимоги кредитора до боржника б/№ та заяву про забезпечення вимог кредиторів у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця б/№ від 29.01.2026 р., матеріали справи, судом встановлено наступне.
29.01.2026 р. до Господарського суду Київської області через систему "Електронний суд" від Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області надійшли Заява про грошові вимоги кредитора до боржника б/№, підписана Сільським головою Олесем Кудриком, та Заява про забезпечення вимог кредиторів у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця б/№ від 29.01.2026 р. та (Справа-Замінник, Т. 3), в обох з яких заявники просять суд визнати грошові вимоги кредитора - Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області до боржника ОСОБА_1 в розмірі 2 006 403,05 грн, які включити до реєстру вимог кредиторів.
Заявлені вимоги Борщагівською сільською радою Бучанського району Київської області у заяві про грошові вимоги кредитора до боржника б/№ обґрунтовані наступним.
Так, заявник повідомляє суд про те, що 29.06.2022 р. Київська обласна прокуратура звернулась до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом в інтересах держави в особі Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області до ОСОБА_1 про стягнення коштів пайової участі на загальну суму 2 728 644,01 грн. Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 08.11.2023 р. у справі №752/7457/22 у задоволенні позову було відмовлено, однак за апеляційною скаргою Київської обласної прокуратури постановою Київського апеляційного суду від 05.09.2024 р. у справі № 752/7457/22 вказане рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 08.11.2023 р. було скасовано, а справу № 752/7457/22 направлено до Господарського суду Київської області, в якому ухвалою від 14.02.2024 р. відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 . Рішенням Господарського суду Київської області від 17.09.2025 р. у справі № 911/2308/23 (752/7457/22) позов Київської обласної прокуратури було задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області 2 006 403,05 грн (з урахуванням добровільної сплати відповідачем 1000 грн) безпідставно збережених коштів пайової участі, у задоволенні решти позовних вимог про стягнення інфляційних втрат на суму 593 718,07 грн та 3% річних на суму 128 522,89 грн було відмовлено, а також на користь Київської обласної прокуратури було стягнуто 30 096,05 грн судового збору. Заявник зауважує, що вказане рішення суду набрало законної сили 19.12.2025 р. та 25.12.2025 р. судом було видано наказ про примусове виконання рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь заявника 2 006 403,05 грн пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Софіївська Борщагівка. Проте заявником наказ не було звернуто до виконання через відкриття провадження у справі № 911/2308/23 та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів. Крім того, заявлені вимоги з визнання грошових вимог кредитора та їх включення до реєстру вимог кредиторів обґрунтовані визначенням конкурсного кредитора, наданого у статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, нормою статті 45 даного Кодексу. Також, заявник повідомляє суд про те, що ОСОБА_1 станом на дату звернення до суду із цією заявою вказане рішення суду не виконала у наведеній частині, кошти в сумі 2 006 403,05 грн Борщагівській сільській раді Бучанського району Київської області не сплатила, в зв'язку з чим просить суд визнати заявлені вимоги до ОСОБА_1 . На підтвердження вимог серед іншого заявником долучено наказ Господарського суду Київської області від 25.12.2025 р., виданий на виконання рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2025 р. у справі № 911/2308/23 (752/7457/22).
Від боржника ОСОБА_1 результатів розгляду вимог Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області до суду не надійшло.
Керуючий реструктуризацією боргів Приходько Д.В. за результатами розгляду вимог Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області у заяві від 14.04.2026 р. № 01-28/125 повідомляє суд про те, що він вважає, що грошові вимоги цього кредитора можуть бути включені до реєстру вимог кредиторів у розмірі 2 006 403,05 грн - до другої черги в якості основної заборгованості.
Розглянувши заяву Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області про грошові вимоги кредитора до боржника б/№, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, матеріали справи, судом встановлено наступне.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.02.2024 р. було відкрито провадження у даній справі № 911/2308/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Провадження у справі наразі перебуває в судовій процедурі реструктуризації боргів боржника.
Заступником керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області було подано позов до Голосіївського районного суду м. Києва до відповідача ОСОБА_1 про стягнення коштів пайової участі.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 08.11.2023 р. у справі № 752/7457/22 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 05.09.2024 р. апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури задоволено частково; рішення Голосіївського районного суду м. Києва 08.11.2023 р. у справі № 752/7457/22 скасовано; справу за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області до ОСОБА_1 про стягнення коштів пайової участі направлено до суду, в якому порушено справу про банкрутство щодо ОСОБА_1
07.01.2025 р. до Господарського суду Київської області надійшла наведена справа, яку, згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.01.2025 р., було передано для розгляду судді Лопатіну А.В., присвоївши справі № 911/2308/23 (752/7457/22) та ухвалою Господарського суду Київської області від 16.01.2025 р. прийнято до свого провадження справу № 911/2308/23 (752/7457/22).
Рішенням Господарського суду Київської області від 17.09.2025 р. у справі №911/2308/23 (752/7457/22) (https://reyestr.court.gov.ua/Review/132158825), розглянувши позов Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача керуючого реструктуризацією боргів ОСОБА_1 арбітражного керуючого Приходька Д.В. про стягнення коштів пайової участі, - позов було задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області коштів пайової участі на суму 2 006 403,05 грн у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Софіївська Борщагівка; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Київської обласної прокуратури 30 096,05 грн судового збору; в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи вказане рішення судом було встановлено, що 08.04.2020 р. між Софіївсько-Борщагівською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області та ОСОБА_1 (замовник) було укладено договір № 10 пайової участі замовника будівництва у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Софіївська Борщагівка. Відповідно до цього договору замовник зобов'язався взяти пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Софіївська Борщагівка та перерахувати до місцевого бюджету грошові кошти у розмірі 2 007 403,05 грн. Прокурор у позові наголошував на тому, що ОСОБА_1 як замовник будівництва розпочала будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 , згідно поданої декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області 09.06.2017 р. за номером КС 083171603184. На переконання прокурора, обов'язок зі сплати коштів пайової участі за вищевказаним договором щодо будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 наступив 09.05.2020 р. та кошти повинні були бути перераховані на користь місцевого бюджету сільської ради у відповідності до вимог п. 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", однак, у порушення вищевказаних вимог законодавства та умов договору ОСОБА_1 кошти пайового внеску на загальну суму 2 006 403,05 грн. не сплатила, а сплачено на виконання наведеного договору як забудовником 13.03.2020 р. до сільського бюджету лише 1 000 грн.
В ході розгляду вказаної справи, виходячи з положень частини першої статті 120 Кодексу України з процедур банкрутства, згідно якої з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, крім іншого, строк виконання всіх грошових зобов'язань боржника вважається таким, що настав, та на підставі п. 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" судом було встановлено, що у ОСОБА_1 з моменту відкриття провадження у справі відносно боржника, тобто з 14.02.2024 р., настав строк виконання обов'язку зі сплати боржником ОСОБА_1 коштів пайової участі у розвиток інфраструктури населеного пункту - села Софіївська Борщагівка. Встановивши, що доказів сплати ОСОБА_1 коштів пайової участі у розвиток інфраструктури зазначеного населеного пункту не надано, суд позов у частині стягнення основного боргу - коштів пайової участі на суму 2 006 403,05 грн. (з урахуванням положень статті 14 ГПК України в межах заявлених позовних вимог; з урахуванням сплаченої, згідно тверджень позивача, частини боргу в сумі 1 000,00 грн) у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Софіївська Борщагівка, задовольнив.
Рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2025 р. у справі № 911/2308/23 (752/7457/22) набрало законної сили 19.12.2025 р., що підтверджено наказом Господарського суду Київської області від 25.12.2025 р., виданого на виконання рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2025 р. у справі № 911/2308/23 (752/7457/22), долученого заявником до заяви з вимогами до боржника.
Від боржника доказів виконання стягнутого за вказаним судовим рішенням суду не надано, та наявності заборгованості за останнім за допомогою належних та допустимих доказів не спростовано.
Згідно з частиною першою статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання.
Частиною другою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
В межах розгляду заяви заявника, беруть участь ті самі особи, стосовно яких встановлено обставини вказаним вище судовим рішенням.
Частиною першою статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до пункту шостого частини першої статті 120 Кодексу України з процедур банкрутства, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника строк виконання всіх грошових зобов'язань боржника вважається таким, що настав.
Детально дослідивши матеріали справи у їх сукупності, на підставі викладеного суд дійшов висновків про те, що згідно пункту шостого частини першої статті 120 Кодексу України з процедур банкрутства строк виконання обов'язку зі сплати боржником ОСОБА_1 коштів пайової участі у розвиток інфраструктури населеного пункту - села Софіївська Борщагівка є таким, що настав (14.02.2024 р.); заявлені вимоги Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області є грошовими, конкурсними за правовою природою, обґрунтованими та доведеними за допомогою належних доказів, в зв'язку з чим підлягають визнанню судом у розмірі 2 006 403,05 грн, а заява Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області про грошові вимоги кредитора до боржника б/№, - задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства, за результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання. За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір, черговість задоволення кожної визнаної вимоги та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, у тому числі вимог кредиторів, які є заінтересованими стосовно боржника;розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів. Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.
Заявником сплачено за подання заяви про грошові вимоги до боржника 6 656,00 грн судового збору, що підтверджено платіжною інструкцією від 29.01.2026 р. Заява заявника надійшла через систему "Електронний суд".
Згідно підпункту 2 підпункту 2-1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом, - 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3209 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: для працездатних осіб - 3328 гривень;
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", підпункту 2 підпункту 2-1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", беручи до уваги те, що заява подана заявником через систему "Електронний суд" - судовий збір підлягав сплаті у розмірі 5 324,80 грн.
Відповідно до частин другої, четвертої статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства, витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів; вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;
3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Таким чином, витрати заявника зі сплати судового збору у сумі 5 324,80 грн покладаються на боржника, які підлягають відшкодуванню до задоволення вимог кредиторів.
Заява заявника з вимогами до боржника направлена до суду 29.01.2026 р., що підтверджено квитанцією про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС, - тобто вимоги заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання приписами частини першої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства (останній день 15.03.2024 р.).
Відповідно до частини четвертої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
На підставі викладеного, частин другої, четвертої статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства, з огляду на обґрунтованість визначених судом вимог, враховуючи що вимоги Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області заявлені у заяві, яка подана до суду відповідно до приписів статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, та не погашені боржником, суд дійшов висновку про те, що вимоги Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області підлягають визнанню повністю, зокрема, підлягає визнанню та включенню до реєстру вимог до боржника конкурсна заборгованість стягнута з боржника на користь заявника рішенням Господарського суду Київської від 17.09.2025 р. у справі № 911/2308/23 (752/7457/22) у розмірі: 2 006 403,05 грн, - друга черга задоволення вимог кредиторів; згідно з частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір", статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", підпункту 2 підпункту 2-1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", частини другої статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства, - витрати заявника зі сплати судового збору у сумі 5 324,80 грн покладаються на боржника, які підлягають відшкодуванню до задоволення вимог кредиторів.
Зважаючи на те, що вимоги Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, її вимоги є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
В свою чергу дослідивши зміст заяви Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області про забезпечення вимог кредиторів у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця б/№ від 29.01.2026 р. та заявлені у ній вимоги судом встановлено, що за змістом вказана заява є заявою про грошові вимоги кредитора до боржника та заявлені вимоги за змістом аналогічні розглянутим вище вимогам Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області.
Крім того, судом встановлено, що заява Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області б/№ про грошові вимоги кредитора до боржника підписана Сільським головою Олесем Кудриком, друга заява "Про забезпечення вимог кредиторів у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця" б/№ від 29.01.2026 р. підписана представником за довіреністю ОСОБА_91 . Вказані заяви аналогічні за змістом.
Як зазначено судом, відповідно до частини першої статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
На підтвердження повноважень Крикун О.Г. до заяви долучено довіреність у порядку передоручення від 18.06.2025 р., згідно якої Кудриком О.Т. "на підставі довіреності витягу з ЄДР від 25.10.2023 р", який відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є керівником Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, уповноважено в порядку передоручення Крикун О.Г. представляти інтереси Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області.
Інших доказів наявності та обсягу повноважень Крикун О.Г. на представництво інтересів заявника суду не надано, в заяві про забезпечення вимог кредиторів у справі про неплатоспроможність від 29.01.2026 р. не наведено.
Відповідно до частини четвертої статті 56 ГПК України, Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
В свою чергу, частинами першою-четвертою статті 57 ГПК України "Законні представники" регламентовано: інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб представляють у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом; інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть представляти у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом; суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена. Законні представники можуть доручати ведення справи в суді іншим особам, які відповідно до закону мають право здійснювати представництво в суді. Суд залучає відповідний орган чи особу, якій законом надано право захищати права та інтереси інших осіб, якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Частиною першою статті 58 ГПК України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до пункту першого частини п'ятої статті 174 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про те, що заява про забезпечення вимог кредиторів у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця від 29.01.2026 р. від імені та в інтересах Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області підписана ОСОБА_92 , до якої не долучено доказів наявності у підписанта правового статусу адвоката чи інших документів, що підтверджують наявність процесуальної дієздатності для підписання заяви від імені заявника, а також не доведено, що вона має право на самопредставництво юридичної особи; підписант не є законним представником заявника у розумінні статті 57 ГПК України, а отже друга подана заява підписана особою, повноваження якої не підтверджені та не доведені суду за допомогою належних доказів. Аналогічні за змістом вимоги Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, викладені у заяві, що підписана ОСОБА_92 вже розглянуті судом на підставі належно оформленої заяви, окремий предмет судового розгляду відсутній. В зв'язку з наведеним, на підставі пункту першого частини п'ятої статті 174, статей 56-58, 74 ГПК України заява від 29.01.2026 р. про забезпечення вимог кредиторів у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця, підписана від імені Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області Крикун О.Г. підлягає поверненню особі, яка її подала.
Розглянувши заяву ОСОБА_82 про грошові вимоги кредитора до боржника від 23.02.2026 р. та матеріали справи, судом встановлено наступне.
23.02.2026 р. до господарського суду Київської області через систему "Електронний суд" від ОСОБА_82 (надалі за текстом стосовно цієї заяви - кредитор, заявник) надійшла Заява про грошові вимоги кредитора до боржника від 23.02.2026 р. (Справа-Замінник, Т. 3), в якій вона просить суд визнати грошові вимоги кредитора ОСОБА_84 до боржника - фізичної особи ОСОБА_1 у розмірі 621 866,00 грн, які включити до реєстру вимог кредиторів.
Судом встановлено, що заява ОСОБА_84 з вимогами до боржника від 23.02.2026 р. направлена до суду 23.02.2026 р., що підтверджено відміткою про формування заяви в системі "Електронний суд" на тексті заяви, а також квитанцією про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС № 6053339, - тобто вимоги заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання приписами частини першої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства; відповідно до частини четвертої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства вимоги заявниці підлягають розгляду судом.
Заявлені вимоги обґрунтовані укладеним 07.09.2019 р. між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_84 (покупець) попереднім договором купівлі-продажу квартири. Заявник вказує, що згідно п. 1 попереднього договору у строк до 30.05.2020 р. продавець зобов'язався передати у власність покупця з укладенням договору купівлі-продажу квартиру АДРЕСА_2 , та підключеному до центральних комунікацій (водопостачання, водовідведення та електропостачання), ціна продажу якої складала 286 350,00 грн; водночас, як вказує заявник, ціна продажу зазначеної квартири складала 24 570 доларів США (згідно п. 3 попереднього договору). Згідно п. 4 попереднього договору, при укладанні цього договору на підтвердження намірів сторін заявниця як покупець передала, а продавець прийняв кошти у розмірі 24 570,00 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на дату укладення договору складало 621 866,00 грн, а попередній договір має ознаки розписки. Заявниця вказує, що на день звернення до суду з цією заявою договір купівлі-продажу квартир, визначений п. 1 попереднього договору не укладений. В зв'язку з наведеним, керуючись нормами статей 45, 1, 2, 39, 122 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 625 ЦК України заявниця вважає, що у неї виникло право вимоги до боржника на суму 621 866,00 грн та просить суд визнати її грошові вимоги до боржника у сумі 621 866,00 грн, які включити до реєстру вимог кредиторів.
Від боржника ОСОБА_1 результатів розгляду вимог ОСОБА_84 до суду не надійшло.
Керуючий реструктуризацією боргів Приходько Д.В. за результатами розгляду вимог ОСОБА_84 у заяві № 01-28/125 від 14.04.2026 р. повідомляє суд про те, що він вважає, що грошові вимоги цього кредитора можуть бути включені до реєстру вимог кредиторів у розмірі 621 866,00 грн - до другої черги в якості основної заборгованості, отриманого за договором авансу.
Розглянувши заяву ОСОБА_84 , дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, матеріали справи, судом встановлено наступне.
07.09.2019 р. між ОСОБА_93 , який діяв від імені ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на підставі довіреності, посвідченої Михальченко М.М. приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області 06.03.2019 р. за реєстровим № 755 (продавець) та ОСОБА_94 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 (покупець) було укладено Попередній договір про укладення договору купівлі-продажу квартири (надалі за текстом стосовно заяви ОСОБА_84 також "попередній договір").
Відповідно до пункту 1 вказаного договору, за цим договором у строк до 30.05.2020 р. продавець зобов'язується передати у власність покупця з укладенням договору купівлі-продажу (далі - основний договір), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 45,5 кв.м., в багатоквартирному житловому будинку, збудованому на земельній ділянці площею 0,1002 га, кадастровий номер якої - 3222486200:03:006:0020, що знаходиться в АДРЕСА_4 , у порядку та на умовах, передбачених відповідно цим та основним договором.
Вказана земельна ділянка, на якій попереднім договором обумовлено розташування квартири в житловому будинку, яку продавець зобов'язався передати у власність покупця з укладенням договору купівлі-продажу на узгоджених умовах, належить продавцю на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Михальченко М.М. 07.03.2017 р. за реєстровим № 1061, право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 07.03.2017 р., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1157350232224 (відповідно до пункту 2 попереднього договору).
Згідно з пунктом 3 вказаного попереднього договору, сторони домовилися про такі умови основного договору, в тому числі: продавець зобов'язується збудувати на вищевказаній земельній ділянці житловий будинок до 30.05.2020 р., в якому буде розташовуватись вищезазначена квартира, яка згідно плану забудови земельної ділянки знаходиться на 12 поверсі; договір купівлі-продажу квартири має бути нотаріально посвідчений не пізніше 30.05.2020 р.; ціна продажу 24 570 доларів США.
Згідно з пунктом четвертим попереднього договору, при укладенні цього договору на підтвердження намірів сторін покупець передав, а продавець прийняв суму в розмірі 24 570 доларів США.
У пункті 5 попереднього договору сторони дійшли згоди про те, що у випадку відмови (ухилення) продавця від продажу квартири у строк, передбачений цим договором, або наявної заборони на продаж майна продавцем, або визнання об'єкту будівництва незаконною забудовою, або наявність підстав для визнання забудови як об'єкту будівництва, побудованого з порушенням чинних норм, що не дає можливості ввести його в експлуатацію, продавець повинен повернути покупцю одержану від нього суму в розмірі 24 570 доларів США протягом одного місяця.
Згідно з пунктами 7, 8, 10 попереднього договору, сторони вважають, що між ними досягнуто згоди щодо всіх істотних умов основного договору. Ці умови можуть бути змінені лише за взаємною згодою сторін. Цей договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами. Зміни та доповнення до цього договору, а також його розірвання оформляється у вигляді окремого договору.
Зазначений вище попередній договір від 07.09.2019 р. підписаний Корніяшем Р.В. від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності та ОСОБА_84 , що підтверджено документально (Справа-Замінник, Т. 3).
Повноваження Корніяша Р.В. на укладення попереднього договору на підставі довіреності № 755 від 06.03.2019 р. підтверджено копією довіреності, посвідченої Михальченко М.М. приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області 06.03.2019 р. за реєстровим № 755 (Справа-Замінник, Т. 1, а.с. 371).
Частинами 1-3 статті 635 Цивільного кодексу України (в ред. від 28.02.2019 р., чинної станом на 07.09.2019 р.) встановлено, що попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Відповідно до частини першої статті 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Статтею 205 ЦК України "Форма правочину. Способи волевиявлення" регламентовано форми правочинів.
Так, частинами 1, 2 зазначеної статтею встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
В свою чергу частиною першою статті 209 ЦК України "Нотаріальне посвідчення правочину" встановлено, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
Таким чином нотаріальне посвідчення правочинів у випадках встановлених законом є додатковою вимогою, проте не є формою правочинів.
Як встановлено судом, частиною першою статті 635 ЦК України встановлено вимогу укладення попереднього договору за формою, встановленою для основного договору, та дана норма не містить вимоги наслідування попереднім договором нотаріального посвідчення, якщо така вимога встановлена для основного договору.
Частиною першою статті 657 ЦК України встановлено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Судом встановлено, що попередній договір укладений у письмовій формі. Вимоги з нотаріального посвідчення попереднього договору законом не встановлено.
Дослідивши зміст попереднього договору судом встановлено, що домовленості про нотаріальне посвідчення попереднього договору останнім не встановлювались.
Таким чином укладений попередній договір про укладення договору купівлі-продажу квартири від 07.09.2019 р. відповідає за формою вимогам статті 635 ЦК України, яка в свою чергу не містить вимог наслідування попереднім договором нотаріального посвідчення, якщо така вимога встановлена для основного договору, яке (нотаріальне посвідчення) не є формою правочину, а отже, даний попередній договір від 07.09.2019 р. відповідає вимогам законодавства за укладеною формою.
Від боржника заперечень вимог заявника, жодних доказів, що спростовують вимоги останнього, до суду не надходило.
Попереднім договором визначено термін побудови житлового будинку, в якому буде розташовуватись зазначена квартира: до 30.05.2020 р., термін передачі у власність покупця з укладенням договору купівлі-продажу квартири - до 30.05.2020 р.
Відповідно до частини першої статті 545 ЦК України, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.
Судом встановлено, що ОСОБА_84 07.09.2019 р. як покупець при укладенні попереднього договору передала, а продавець прийняв суму в розмірі 24 570,00 доларів США, про що прямо вказано у попередньому договорі (у пункті 4). Факт отримання уповноваженою особою ОСОБА_1 вказаних коштів від заявниці підтверджується підписами сторін на цьому попередньому договорі.
Таким чином, належними доказами підтверджено факт одержання продавцем ОСОБА_1 (боржник) від заявниці ( ОСОБА_84 як покупця) на виконання попереднього договору грошових коштів у встановленому судом розмірі, що підтверджено п. 4 попереднього договору (Справа-Замінник, Т.3).
Заявник вказує, що станом на дату звернення до суду із цією заявою, договір купівлі-продажу квартири, передбачений пунктом 1 попереднього договору, не укладений.
Як визначено статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що основний договір, укладення якого обумовлено попереднім договором укладено не було, відповідно продаж обумовленої квартири, нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу квартири не відбулись в порушення умов пункту 1 попереднього договору. Докази повернення в порядку, встановленому п. 5 попереднього договору боржником заявнику отриманих за попереднім договором грошових коштів, суду не надано. Станом на поточну дату жодні зобов'язання продавцем відповідно до вказаного попереднього договору не виконані, доказів зворотного суду, в тому числі ОСОБА_1 не надано. Заперечень щодо не укладення договору купівлі-продажу квартири, обумовленого попереднім договором або обставини неповернення боржником коштів заявнику за попереднім договором - від боржника до суду не надходило.
Відповідно до частин першої, другої статті 570 ЦК України, завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Верховний Суд в постанові від 07.07.2020 р. у справі № 296/10217/15-ц (провадження № 14-727цс19) дійшов висновку про те, що ознакою завдатку є те, що він слугує доказом укладення договору, на забезпечення якого його видано, одночасно є способом платежу та способом забезпечення виконання зобов'язання. Аванс не має забезпечувальної функції. Якщо основний договір не укладено з ініціативи будь-якої зі сторін, то аванс повертається його власникові. Такий висновок підтверджується правовою позицією Верховного Суду у справі № 296/10217/15-ц (Провадження № 14-727цс19), постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 р. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/90458917).
Керуючись частинами першою, другою статті 570 ЦК України, правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 07.07.2020 р. у справі № 296/10217/15-ц (провадження № 14-727цс19) судом встановлено, що станом на дату розгляду заяви заявника основний договір не укладено; сплачені заявником кошти згідно попереднього договору не є завдатком, та згідно частини другої статті 570 ЦК України є авансом, який підлягає поверненню покупцю відповідно до умов попереднього договору.
Відповідно до частин першої, другої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до частини першої статті 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Частиною третьою статті 254 ЦК України визначено, що строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Строк, що визначений у півмісяця, дорівнює п'ятнадцяти дням. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.
На підставі наведеного, статті 253, частини 5 статті 254 ЦК України та пунктів 1, 3, 5 попереднього договору судом встановлено, що боржником прострочено виконання зобов'язання з передачі квартири, обумовленої попереднім договором у власність ОСОБА_84 з укладенням договору купівлі-продажу та його нотаріального посвідчення та прострочено виконання зобов'язання з повернення покупцю одержаних коштів. Так, останнім днем укладення основного договору було 30.05.2020 р., відповідно до частини першої статті 253 ЦК України, місячний строк для повернення авансового платежу розпочався 31.05.2020 р.; відповідно до частини третьої статті 254 ЦК України, закінчення місячного строку - 30.06.2020 р., першим днем прострочення повернення авансового платежу було 01.07.2020 р.
Заявником заявлено вимогу по основному боргу у розмірі 621 866,00 грн, які згідно заяви ОСОБА_84 є гривневим еквівалентом станом на дату укладення попереднього договору по курсу НБУ сплаченого авансу за попереднім договором - 24 570 доларів США.
Частина 1 статті 629 ЦК України, частина перша статті 525 ЦК України передбачають, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
На підставі наведеного, норм частини першої статті 526, частини першої статті 629, статті 530 ЦК України ЦК України, частини першої статті 253, ст. 254 ЦК України та пунктів 1, 3, 5 попереднього договору судом встановлено, що боржником прострочено виконання зобов'язання з передачі квартири, обумовленої попереднім договором у власність заявниці з укладенням договору купівлі-продажу та його нотаріального посвідчення, в зв'язку з чим, у боржника як продавця виник обов'язок з повернення заявнику як покупцю суми авансу за попереднім договором, що є грошовим зобов'язанням в розумінні статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства.
Отже, вимога заявника щодо визнання його кредиторських вимог до боржника щодо основного боргу з повернення коштів (згідно п. 5 попереднього договору), які як встановлено судом є авансом, є вимогою, строк виконання за якою є таким, що настав, та є обґрунтованою.
В свою чергу, визначаючи суму основного боргу за попереднім договором судом встановлено, що у пункті 5 попереднього договору сторони дійшли згоди про те, що у випадку відмови (ухилення) продавця від продажу квартири у строк, передбачений цим договором, або наявної заборони на продаж майна продавцем, або визнання об'єкту будівництва незаконною забудовою, або наявність підстав для визнання забудови як об'єкту будівництва, побудованого з порушенням чинних норм, що не дає можливості ввести його в експлуатацію, продавець повинен повернути покупцю одержану від нього суму в розмірі 24 570 доларів США протягом одного місяця.
За змістом статті 524 ЦК України, зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Частинами першою, другою статті 533 ЦК України регламентовано, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Спеціального порядку визначення суми, яка підлягає сплаті при поверненні продавцем суми авансу у гривнях, сторони в укладеному ними попередньому договорі не погодили.
Верховний Суд в постанові від 11.09.2024 р. у справі № 500/5194/16 (провадження № 14-81цс24) дійшов висновку про те, що одним із елементів належного виконання зобов'язання є його виконання у валюті, погодженій сторонами (п. 35).
Нормою частини другої статті 45 спеціального нормативно-правового акту з питань банкрутства - Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
У такому разі на підставі наведеного суд дійшов висновку про те, що до правовідносин за попереднім договором підлягають застосуванню норми абзацу четвертого частини другої статті 45, статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, та сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням за п. 5 попереднього договору визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
Заява заявником була подана до суду 23.02.2026 р., що підтверджено документально.
Станом на 23.02.2026р. офіційний курс гривні щодо долара США, встановлений Національним банком України становив 43,2747 грн за 1 дол. США (https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates?date=23.02.2026&period=daily).
За перерахунками основного боргу, здійсненими судом відповідно до абзацу 4 частини 2 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства за заявленими вимогами суд дійшов висновку про те, що сума коштів, що підлягає поверненню заявнику за попереднім договором складає 1 063 259,38 грн (43,2747грн х 24 570 доларів США).
Відповідно до частин першої, другої статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Таким чином, на підставі викладеного здійснивши перерахунок основного боргу, виходячи з заявлених вимог по основному боргу судом встановлено, що розрахунок заявника є невірним, розмір основного боргу становить більшу сум ніж заявлено заявником (1 063 259,38 грн), а відтак, з урахуванням приписів статті 14 ГПК України, суд визнає грошові вимоги заявника з основного боргу з повернення сплаченого авансу в межах заявлених вимог у сумі 621 866,00 грн.
Боржником жодних доказів, що спростовують вимоги заявника суду не надано.
Заявником було сплачено 6 656,00 грн судового збору за подання до суду заяви про грошові вимоги до боржника, що підтверджено квитанцією від 23.02.2026 р.
Заява заявника надійшла до суду через систему "Електронний суд" в електронній формі, що підтверджено документально, в тому числі відміткою про таке на тексті заяви.
Відповідно до частини другої статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства, витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
На підставі статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", підпункту 2 підпункту 21 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" суд дійшов висновку про те, що оскільки заява заявником була подана через систему "Електронний суд" в електронній формі, відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за даних обставин підлягає застосуванню коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Відповідно, судовий збір підлягав сплаті у сумі 5 324,80 грн.
На підставі частини другої статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства витрати заявника зі сплати судового збору у сумі 5 324,80 грн покладаються на боржника, які підлягають відшкодуванню до задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до частини четвертої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
На підставі викладеного, частин другої, четвертої статті 133, частини другої статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства, з огляду на обґрунтованість визначених судом вимог, враховуючи що вимоги ОСОБА_84 заявлені у заяві, яка подана до суду відповідно до приписів частини четвертої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, та не погашені боржником, суд дійшов висновку про те, що вимоги ОСОБА_84 підлягають визнанню повністю, зокрема, підлягає визнанню та включенню до реєстру вимог до боржника конкурсна заборгованість за попереднім договором про укладення договору купівлі-продажу квартири від 07.09.2019 р. в сумі 621 866,00 грн з повернення суми авансу (основний борг), - вимоги другої черги. Витрати заявника зі сплати судового збору у сумі 5 324,80 грн покладаються на боржника, які підлягають відшкодуванню до задоволення вимог кредиторів.
Зважаючи на те, що вимоги ОСОБА_84 заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, її вимоги є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Розглянувши заяву ОСОБА_83 про грошові вимоги кредитора до боржника від 23.02.2026 р. та матеріали справи, судом встановлено наступне.
23.02.2026 р. до Господарського суду Київської області через систему "Електронний суд" від ОСОБА_83 (надалі за текстом стосовно цієї заяви - кредитор, заявник) надійшла Заява про грошові вимоги кредитора до боржника від 23.02.2026 р. (Справа-Замінник, Т. 3), в якій він просить суд визнати грошові вимоги кредитора ОСОБА_95 до фізичної особи ОСОБА_1 у розмірі 411 820,50 грн.
Судом встановлено, що заява ОСОБА_85 з вимогами до боржника від 23.02.2026 р. направлена до суду 23.02.2026 р., що підтверджено відміткою про формування заяви в системі "Електронний суд" на тексті заяви, а також квитанцією про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС № 6052024, - тобто вимоги заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання приписами частини першої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства; відповідно до частини четвертої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства вимоги заявника підлягають розгляду судом.
Заявлені вимоги обґрунтовані укладеним 18.07.2019 р. між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_96 (покупець) попереднім договором купівлі-продажу квартири. Так, заявник вказує, що згідно п. 1 попереднього договору у строк до 30.03.2020 р. продавець зобов'язався передати у власність покупця з укладенням договору купівлі-продажу квартиру АДРЕСА_5 , та підключеному до центральних комунікацій (водопостачання, водовідведення та електропостачання), ціна продажу якої складала 15 925,00 доларів США (згідно п. 3 попереднього договору). Згідно п. 4 попереднього договору при укладанні попереднього договору на підтвердження намірів сторін покупець передав, а продавець прийняв кошти в розмірі 15 925,00 доларів США, що в гривневому еквіваленті складало 411 820,50 грн. Заявник наголошує, що попередній договір має ознаки розписки. Заявник вказує, що на день звернення до суду договір купівлі-продажу квартир, визначений п. 1 попереднього договору не укладений. В зв'язку з наведеним, керуючись нормами статей 45, 1, 2, 39, 122 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 625 ЦК України заявник вважає, що у нього виникло право вимоги до боржника щодо сплати заборгованості у розмірі 411 820,50 грн, та просить суд визнати його грошові вимоги до боржника у вказаній сумі.
Від боржника ОСОБА_1 результатів розгляду вимог ОСОБА_85 до суду не надійшло.
Керуючий реструктуризацією боргів Приходько Д.В. за результатами розгляду вимог ОСОБА_97 у заяві № 01-28/125 від 14.04.2026 р. повідомляє суд про те, що він вважає, що грошові вимоги цього кредитора можуть бути включені до реєстру вимог кредиторів у розмірі 411 802,50 грн - до другої черги в якості основної заборгованості.
Розглянувши заяву ОСОБА_85 , дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, матеріали справи, судом встановлено наступне.
18.07.2019 р. між ОСОБА_98 , який діяв від імені ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на підставі довіреності, посвідченої Михальченко М.М. приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області 10.03.2017 р. за реєстровим № 1143 (продавець) та ОСОБА_99 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 (покупець) було укладено Попередній договір про укладення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_6 (32,5 кв.м.) (надалі за текстом стосовно заяви ОСОБА_85 також "попередній договір").
Відповідно до пункту 1 вказаного договору, за цим договором у строк до 30.03.2020 р. продавець зобов'язується передати у власність покупця з укладенням договору купівлі-продажу, (далі - основний договір), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити квартиру АДРЕСА_7 , загальною площею 32,5 кв.м., в багатоквартирному житловому будинку, збудованому на земельній ділянці площею 0,1009 га, кадастровий номер якої - 3222486200:03:006:0019, що знаходиться в АДРЕСА_8 , у порядку та на умовах, передбачених відповідно цим та основним договором.
Вказана земельна ділянка, на якій попереднім договором обумовлено розташування квартири в житловому будинку, яку продавець зобов'язався передати у власність покупця з укладенням договору купівлі-продажу на узгоджених умовах, належить продавцю на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Михальченко М.М. 07.03.2017 р. за реєстровим № 1063, право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 07.03.2017 р., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1157328232224 (відповідно до пункту 2 попереднього договору).
Згідно з пунктом 3 вказаного попереднього договору, сторони домовилися про такі умови основного договору, в тому числі: продавець зобов'язується збудувати на вищевказаній земельній ділянці житловий будинок до 30.03.2020 р., в якому буде розташовуватись вищезазначена квартира, яка згідно плану забудови земельної ділянки знаходиться на 11 поверсі; договір купівлі-продажу квартири має бути нотаріально посвідчений не пізніше 30.03.2020 р.; ціна продажу 15 925 доларів США.
Згідно з пунктом четвертим попереднього договору, при укладенні цього договору на підтвердження намірів сторін покупець передав, а продавець прийняв передоплату у вигляді авансу в розмірі 15 925 доларів США.
Згідно з пунктами 7, 8, 10 попереднього договору, сторони вважають, що між ними досягнуто згоди щодо всіх істотних умов основного договору. Ці умови можуть бути змінені лише за взаємною згодою сторін. Цей договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і набуває чинності з моменту його підписання. Зміни та доповнення до цього договору, а також його розірвання оформляється у вигляді окремого договору.
Зазначений вище попередній договір від 18.07.2019 р. підписаний Саченком О.О. від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності та ОСОБА_95 , що підтверджено документально (Справа-Замінник, Т. 3).
Повноваження Саченка О.О. на укладення попереднього договору на підставі довіреності №1143 від 10.03.2017 р. підтверджено копією довіреності, посвідченої Михальченко М.М. приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області від 10.03.2017 р. за реєстровим №1143 (Справа-Замінник, Т. 1, а.с. 372-373).
Частинами 1-3 статті 635 Цивільного кодексу України (в ред. від 28.02.2019 р., чинної станом на 18.07.2019 р.) встановлено, що попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Відповідно до частини першої статті 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Статтею 205 ЦК України "Форма правочину. Способи волевиявлення"регламентовано форми правочинів.
Так, частинами 1, 2 зазначеної статтею встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
В свою чергу частиною першою статті 209 ЦК України "Нотаріальне посвідчення правочину" встановлено, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
Таким чином нотаріальне посвідчення правочинів у випадках встановлених законом є додатковою вимогою, проте не є формою правочинів.
Як встановлено судом, частиною першою статті 635 ЦК України встановлено вимогу укладення попереднього договору за формою, встановленою для основного договору, та дана норма не містить вимоги наслідування попереднім договором нотаріального посвідчення, якщо така вимога встановлена для основного договору.
Частиною першою статті 657 ЦК України встановлено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Судом встановлено, що попередній договір укладений у письмовій формі. Вимоги з нотаріального посвідчення попереднього договору законом не встановлено.
Дослідивши зміст попереднього договору судом встановлено, що домовленості про нотаріальне посвідчення попереднього договору останнім не встановлювались.
Таким чином укладений попередній договір про укладення договору купівлі-продажу квартири, 3 секція, 11 поверх, кв. 103, (32,5 кв.м.) від 18.07.2019 р. відповідає за формою вимогам статті 635 ЦК України, яка в свою чергу не містить вимог наслідування попереднім договором нотаріального посвідчення, якщо така вимога встановлена для основного договору, яке (нотаріальне посвідчення) не є формою правочину, а отже, даний попередній договір від 18.07.2019 р. відповідає вимогам законодавства за укладеною формою.
Судом встановлено, що від боржника заперечень вимог заявника, жодних доказів, що спростовують вимоги останнього, до суду не надходило.
Заявляючи вимоги, заявник у заяві вказує, що згідно з нормою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, розмір грошових вимог визначається в національній валюті України. В поданій заяві заявником заявлено грошову вимогу до боржника по основному боргу у розмірі 411 820,50 грн, які згідно заяви ОСОБА_85 є гривневим еквівалентом на дату укладення попереднього договору сплачених ним коштів згідно п. 4 попереднього договору - 15 925 доларів США.
Відповідно до частини першої статті 545 ЦК України, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.
Судом встановлено, що ОСОБА_95 18.07.2019 р. як покупець при укладенні попереднього договору передав, а продавець прийняв передоплату у вигляді авансу в розмірі 15 925,00 доларів США, про що прямо вказано у попередньому договорі (у пункті 4). Факт отримання уповноваженою особою ОСОБА_1 вказаних коштів від заявника як покупця підтверджується підписами сторін на цьому договорі.
Таким чином належними доказами підтверджено факт одержання продавцем ОСОБА_1 (боржник) від заявника ( ОСОБА_95 як покупця) на виконання попереднього договору грошових коштів у встановленому судом розмірі, що підтверджено п. 4 попереднього договору (Справа-Замінник, Т. 3).
Попереднім договором визначено термін побудови житлового будинку, в якому буде розташовуватись зазначена квартира: до 30.03.2020 р., термін передачі у власність покупця з укладенням договору купівлі-продажу квартири - до 30.03.2020 р.
Заявник вказує, що станом на дату звернення до суду із цією заявою, договір купівлі-продажу квартири, передбачений пунктом 1 попереднього договору, не укладений.
Частина 1 статті 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як визначено статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Як встановлено судом, згідно пункту першого попереднього договору, основний договір - договір купівлі-продажу обумовленої квартири повинен був бути укладений до 30.03.2020 р.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що основний договір, укладення якого обумовлено попереднім договором укладено не було, відповідно продаж обумовленої квартири, нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу квартири не відбулись в порушення умов пункту 1 попереднього договору. Крім того, докази повернення боржником заявнику отриманих за попереднім договором грошових коштів, суду не надавались. Станом на поточну дату зобов'язання продавцем відповідно до вказаного попереднього договору не виконані, доказів зворотного, суду в тому числі ОСОБА_1 не надано. Заперечень щодо не укладення договору купівлі-продажу квартири, обумовленого попереднім договором або обставини неповернення боржником коштів заявнику за попереднім договором - від боржника до суду не надходило.
Керуючись частинами першою, другою статті 570 ЦК України, правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 07.07.2020 р. у справі № 296/10217/15-ц, судом встановлено, що станом на дату розгляду заяви заявника основний договір не укладено; сплачені заявником кошти згідно попереднього договору не є завдатком, та згідно частини другої статті 570 ЦК України є авансом, який підлягає поверненню.
Водночас, дослідивши умови попереднього договору судом встановлено, що його умовами не передбачено обов'язку продавця повернення коштів, сплачених покупцем згідно п. 4 попереднього договору в разі невиконання продавцем взятих за попереднім договором зобов'язань.
Відповідно до частин першої-третьої статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 р. у справі № 917/1739/17) Верховний Суд виклав наступний правовий висновок (п.п. 80-86): "згідно із частиною першою статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування (п. 80). Відповідно до пунктів 4, 5 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. З викладеного вбачається, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (п. 81). Відповідно до частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається (п. 82). На відміну від викладеного, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові, як помилково вважали суди попередніх інстанцій у цій справі (п. 83). Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо безоплатного користування земельною ділянкою та відшкодування коштів, пов'язаних з її використанням без належного оформлення правовстановлюючих документів на неї (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18) та від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19)) (п. 84). При цьому суди, з'ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 р. у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 р. у справі № 761/6144/15-ц (провадження № 61-18064св18)) (п. 85). Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту (п. 86) ".
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 р. у справі №917/1739/17 та від 25.06.2019 р. у справі №924/1473/15 зроблено правовий висновок про те, що посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені в позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв'язку із цим суд, з'ясувавши при розгляді справи, що позивач послався не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує в рішенні саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Детально дослідивши матеріали справи, характер правовідносин, що є предметом судового розгляду, суд дійшов висновку про те, що заявник на обґрунтування своїх вимог послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини щодо визнання його вимог по основному боргу до боржника. Керуючись принципом jura novit curia ("суд знає закони") суд також дійшов висновку про те, що до даних правовідносин підлягають застосуванню норми частин 1-3 статті 1212 ЦК України.
В зв'язку з наведеним відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України, кошти сплачені покупцем (заявником) боржнику у сумі 15 925 доларів США на виконання попереднього договору, однак повернення яких не передбачене умовами попереднього договору, де строк укладення основного договору настав 30.03.2020 р., - є збереженими боржником без достатньої правової підстави, та є виконаним однією зі сторін у зобов'язанні, за яким підстава, на якій боржником було набуто вказані кошти відпала (п. 1 попереднього договору, ч. 3 ст. 635 ЦК України), які боржник зобов'язаний повернути заявнику.
Таким чином, боржником прострочено виконання зобов'язання з передачі квартири, обумовленої попереднім договором у власність заявника з укладенням договору купівлі-продажу та його нотаріального посвідчення, яке мало відбутись 30.03.2020 р., в зв'язку з чим згідно частин першої-третьої статті 1212 ЦК України боржник зобов'язаний повернути заявнику як покупцю суму авансу за попереднім договором, що є грошовим зобов'язанням в розумінні статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства. Отже, вимога заявника щодо визнання його кредиторських вимог до боржника щодо основного боргу з повернення коштів, які як встановлено судом є авансом, є обґрунтованою.
Таким чином суд реалізувавши принцип jura novit curia ("суд знає закони") надав правову кваліфікацію вимогам заявника відповідно до їх змісту.
Оскільки згідно пункту 4 попереднього договору заявником як покупцем було передано, а ОСОБА_1 в особі представника прийнято передоплату у вигляді авансу в розмірі 15 925 доларів США, - відповідно до частин першої-третьої статті 1212 ЦК України, продавець повинен повернути покупцю це майно, тобто 15 925 доларів США.
Відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
Спеціального порядку визначення суми, яка підлягає сплаті при поверненні продавцем суми авансу у гривнях, сторони в укладеному ними попередньому договорі не погодили.
Заява заявником була подана до суду 23.02.2026 р., що підтверджено документально.
Станом на 23.02.2026 р. офіційний курс гривні щодо долара США, встановлений Національним банком України становив 43,2747 грн за 1 дол. США (https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates?date=23.02.2026&period=daily).
За перерахунками основного боргу, здійсненими судом відповідно до абзацу 4 частини 2 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства за заявленими вимогами суд дійшов висновку про те, що сума коштів, що підлягає поверненню заявнику за попереднім договором складає 689 149,60 грн (43,2747 грн х 15 925 доларів США).
Відповідно до частин першої, другої статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Таким чином, здійснивши перерахунок основного боргу на підставі викладеного, виходячи з заявлених вимог по основному боргу судом встановлено, що розрахунок заявника є невірним, розмір основного боргу становить більшу сум ніж заявлено заявником (689 149,60 грн), а відтак, з урахуванням приписів статті 14 ГПК України, суд визнає грошові вимоги заявника з основного боргу з повернення сплаченого авансу в межах заявлених вимог у сумі 411 820,50 грн.
Боржником жодних доказів, що спростовують вимоги заявника суду не надано.
На підставі викладеного, виходячи з заявлених вимог суд визнає грошові вимоги заявника до боржника по сплаченому авансу (основний борг) за попереднім договором у сумі 411 820,50 грн, які є обґрунтованими.
Заявником було сплачено 6656,00 грн судового збору за подання до суду заяви про грошові вимоги до боржника, що підтверджено квитанцією від 23.02.2026 р.
Заява заявника надійшла до суду через систему "Електронний суд" в електронній формі, що підтверджено документально, в тому числі відміткою про таке на тексті заяви (Справа-Замінник, Т. 3)
Відповідно до частини другої статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства, витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
На підставі статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", підпункту 2 підпункту 21 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" суд дійшов висновку про те, що оскільки заява заявником подана через систему "Електронний суд" в електронній формі, відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за даних обставин підлягає застосуванню коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Відповідно, судовий збір підлягав сплаті у сумі 5 324,80 грн.
На підставі частини другої статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства витрати заявника зі сплати судового збору у сумі 5 324,80 грн покладаються на боржника, які підлягають відшкодуванню до задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до частини четвертої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
На підставі викладеного, частин другої, четвертої статті 133, частини другої статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства, з огляду на обґрунтованість визначених судом вимог, враховуючи що вимоги ОСОБА_85 заявлені у заяві, яка подана до суду відповідно до приписів частини четвертої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, та не погашені боржником, суд дійшов висновку про те, що вимоги ОСОБА_85 підлягають визнанню повністю, зокрема, підлягає визнанню та включенню до реєстру вимог до боржника конкурсна заборгованість за попереднім договором про укладення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_6 (32,5 кв.м.) від 18.07.2019 р. в сумі 411 820,50 грн з повернення суми авансу (основний борг), - вимоги другої черги. Витрати заявника зі сплати судового збору у сумі 5324,80 грн покладаються на боржника, які підлягають відшкодуванню до задоволення вимог кредиторів.
Зважаючи на те, що вимоги ОСОБА_85 заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, його вимоги є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
06.03.2026 р. до Господарського суду Київської області через систему "Електронний суд" від арбітражного керуючого Приходька Д.В. надійшла заява про дострокове припинення повноважень від 06.03.2026 р., в якій він просить суд достроково припинити повноваження арбітражного керуючого Приходька Д.В. в якості керуючого реструктуризацією боргів у справі № 911/2308/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
В судовому засіданні керуючий реструктуризацією Приходько Д.В. заявив клопотання про залишення без розгляду раніш поданої ним заяви від 06.03.2026 р. про дострокове припинення повноважень, в якій він просив суд достроково припинити повноваження арбітражного керуючого Приходька Д.В. в якості керуючого реструктуризацією боргів у справі № 911/2308/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Враховуючи заявлене у судовому засіданні арбітражним керуючим, керуючим реструктуризацією боргів у справі № 911/2308/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ОСОБА_100 клопотання про залишення без розгляду раніше поданої ним заяви від 06.03.2026 р. про дострокове припинення повноважень, в якій він просив суд достроково припинити повноваження арбітражного керуючого Приходька Д.В. в якості керуючого реструктуризацією боргів у справі № 911/2308/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , - остання втратила актуальність, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про залишення заяви без розгляду.
15.04.2026 р. через систему "Електронний суд" від боржника Саченко І.В. в особі представника ОСОБА_101 надійшло клопотання № 1 про відкладення розгляду справи та надання можливості ознайомлення з матеріалами справи від 15.04.2026 р., в якому він серед іншого просить суд відкласти розгляд справи з метою всебічного та повного вивчення обставин справи, підготовки правової позиції, а також підготовки і погодження нового плану санації з урахуванням позиції суду, викладеної в ухвалі від 03.12.2025 р.
Відповідно до частини першої статті 56 ГПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно частини першої статті 58 ГПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частиною четвертою статті 60 ГПК України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Відповідно до частин першої, другої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Пунктами 1-5 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 р. визначено, що Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги встановлює єдині для всіх адвокатів України, адвокатських об'єднань / адвокатських бюро правила виготовлення, оформлення, зберігання, обліку ордерів. Ордер на надання правничої допомоги є письмовий документ (в паперовій або електронній формі), що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05.07.2012 № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законами України. Електронна копія електронного ордера на надання правничої допомоги виготовляється в порядку встановленому для оригіналу ордеру на надання правничої допомоги в електронній формі (здійснюється візуальне подання електронного документа в електронній формі з накладенням електронного підпису), у т. ч. не потребує проставляння слів "Згідно з оригіналом"). В Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (зразок в Додатку 1). Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням. Ордер встановленої форми є обов'язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Пунктами 12.2., 12.3. пункту 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги встановлено, що ордер містить наступні реквізити, в тому числі: прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; посилання на договір про надання правової допомоги / доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; прізвище, ім'я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро / адвокатського об'єднання, яке видає ордер.
Відповідно до змісту Клопотання № 1 від 15.04.2026 р. про відкладення розгляду справи та надання можливості ознайомлення з матеріалами справи адвоката Шутого Є.А., він, діючи на підставі договору про надання правової допомоги від 04.04.2026 р. № 03/04-26 представляє інтереси ОСОБА_1 у справі про банкрутство № 911/2308/23 за її заявою від 27.07.2023 р., тобто яка є боржником у справі.
Судом встановлено, що на підтвердження своїх повноважень на представництво інтересів клієнта, яким згідно змісту клопотання № 1 від 15.04.2026 р. є ОСОБА_1 , ОСОБА_102 долучив до клопотання № 1 від 15.04.2026 р. ордер Серії АІ № 2075386 про надання правничої допомоги ОСОБА_103 на підставі договору про надання правничої допомоги № 03/40-2026 від 04.04.2026 р.
Відповідно до змісту поданого Клопотання № 1 від 15.04.2026 р., адвокат Шутий Є.А. представляє інтереси особи з прізвищем ОСОБА_1 , діючи на підставі договору про надання правової допомоги від 04.04.2026 р. № 03/04-26.
Боржником у справі за № 911/2308/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 є ОСОБА_1 .
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що боржником у справі № 911/2308/23 про неплатоспроможність є інша особа ( ОСОБА_1 ), ніж особа зазначена у ордері Серії АІ № 2075386 ( ОСОБА_103 , яка не є боржником у цій справі), та правова допомога згідно клопотання № 1 від 15.04.2026 р. адвокатом ОСОБА_104 ОСОБА_1 надається на підставі договору про надання правової допомоги з іншим номером (№ 03/04-26), ніж номер договору, вказаний у ордері Серії АІ № 2075386 (№03/40-2026).
Отже, заявником клопотання № 1 від 15.04.2026 р. адвокатом Шутим Є.А. до даного клопотання про відкладення розгляду справи та надання можливості ознайомлення з матеріалами справи не долучено належних доказів наявності у нього повноважень як представника ОСОБА_1 .
Стаття 170 ГПК України визначає вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, основні вимоги до змісту якої визначені у частині першій. Зокрема, згідно частини першої даної статті ГПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 170 ГПК України, письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником.
Згідно з частиною четвертою статті 170 ГПК України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Оскільки клопотання адвоката Шутова Є.А. про відкладення розгляду справи та надання можливості ознайомлення з матеріалами справи № 1 від 15.04.2026 р. подано до суду особою, повноваження якої як представника ОСОБА_1 не підтверджені належними доказами, відповідно до частин другої, четвертої статті 170, частини четвертої статті 60 ГПК України клопотання підлягає поверненню без розгляду заявнику.
До судового розгляду на поточне судове засідання призначені заява Київської обласної прокуратури від 19.01.2026 р. № 15/2-13 вих.26 про грошові вимоги кредитора до боржника, а також заява ОСОБА_105 в особі представника адвоката Рахтич Христини Олегівни з вимогами до боржника (в порядку ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства) від 25.08.2025 р.
Заявник ОСОБА_106 та/або її представник в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, представник Київської обласної прокуратури надав пояснення у судовому засіданні, де наголошує на тому, що за правовою природою його вимоги носять саме конкурсний характер.
Таким чином, у судовому засіданні представником Київської обласної прокуратури надано усні пояснення щодо правової природи заявлених вимог, як конкурсних. Заслухавши думку присутніх у судовому засіданні учасників провадження з метою забезпечення принципу змагальності сторін та надання можливості іншим учасникам справи надати свої заперечення, суд вважає за необхідне відкласти розгляд заяви Київської обласної прокуратури та запропонувати останній подати письмові пояснення із правовим обґрунтуванням заявлених вимог.
В зв'язку з наведеним суд дійшов висновку про відкладення розгляду заяви ОСОБА_56 в особі представника адвоката Рахтич Х.О. з вимогами до боржника (в порядку ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства) від 25.08.2025 р. та заяви Київської обласної прокуратури від 19.01.2026 р. № 15/2-13 вих.26 про грошові вимоги кредитора до боржника у судовому засіданні.
Приписами частин першої, другої статті 73, частини першої статті 74 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з частинами першою, четвертою статті 75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників. Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з частиною першою статті 80 ГПК України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами першою-третьою статті 91 ГПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази у вигляді документів, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.
У параграфі 58 Рішення Європейського суду з права людини у справі "Серявін та інші проти України", заява № 4909/04, 10.02.2010 р., суд вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
Керуючись статтями 45, 113, 133 Кодексу України з процедур банкрутства та статтями 174, 202, 216, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ухвалив:
1. Визнати вимоги до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 12.12.1998 р., адреса місця проживання: АДРЕСА_9 ; АДРЕСА_10 ; АДРЕСА_11 ):
2.1. Заяву Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області про грошові вимоги кредитора до боржника б/№ (вх. №8790 від 29.01.2026 р.), задовольнити повністю.
Визнати грошові вимоги Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області (ідентифікаційний код юридичної особи: 04362489, місцезнаходження: 08129, Київська область, Бучанський район, село Петропавлівська Борщагівка, вул. Ярослава Мудрого, буд. 1-А) до фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 12.12.1998 р., адреса місця проживання: АДРЕСА_9 ; АДРЕСА_10 ) у загальному розмірі 2 006 403 (два мільйони шість тисяч чотириста три) гривні 05 копійок, які складаються з:
- 2 006 403 (два мільйони шість тисяч чотириста три) гривні 05 копійок, - вимоги другої черги.
Витрати на оплату судового збору в розмірі 5 324 (п'ять тисяч триста двадцять чотири) гривні 80 копійок покласти на боржника, які підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Заяву про забезпечення вимог кредиторів у справі про неплатоспроможність боржника-фізичної особи або фізичної особи-підприємця б/№ від 29.01.2026 р., підписану ОСОБА_92 від імені Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області повернути ОСОБА_107 .
2.2. Заяву ОСОБА_82 про грошові вимоги кредитора до боржника від 23.02.2026 р. задовольнити повністю;
Визнати грошові вимоги ОСОБА_82 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_12 ) до фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 12.12.1998 р., адреса місця проживання: АДРЕСА_9 ; АДРЕСА_10 ) у загальному розмірі 621 866 (шістсот двадцять одна тисяча вісімсот шістдесят шість) гривень 00 копійок, які складаються з:
- 621 866 (шістсот двадцять одна тисяча вісімсот шістдесят шість) гривень 00 копійок, - вимоги другої черги.
Витрати на оплату судового збору в розмірі 5 324 (п'ять тисяч триста двадцять чотири) гривні 80 копійок покласти на боржника, які підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
2.3. Заяву ОСОБА_108 про грошові вимоги кредитора до боржника від 23.02.2026 р. задовольнити повністю;
Визнати грошові вимоги ОСОБА_108 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_13 ) до фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 12.12.1998 р., адреса місця проживання: АДРЕСА_9 ; АДРЕСА_10 ) у загальному розмірі 411 820 (чотириста одинадцять тисяч вісімсот двадцять) гривень 50 копійок, які складаються з:
- 411 820 (чотириста одинадцять тисяч вісімсот двадцять) гривень 50 копійок, - вимоги другої черги.
Витрати на оплату судового збору в розмірі 5 324 (п'ять тисяч триста двадцять чотири) гривні 80 копійок покласти на боржника, які підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
3. Вимоги до боржника Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, ОСОБА_84 , ОСОБА_95 є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів, - підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів боржника.
4. Розгляд заяви Київської обласної прокуратури від 19.01.2026 р. № 15/2-13 вих.26 про грошові вимоги кредитора до боржника відкласти у судовому засіданні, яке відбудеться на "01" липня 2026 року о 16:15 год. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Київської області за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, 16/108, в залі судових засідань № 1.
5. Запропонувати Київській обласній прокуратурі подати письмові пояснення із правовим обґрунтуванням заявлених вимог.
6. Розгляд заяви ОСОБА_105 в особі представника адвоката Рахтич Христини Олегівни з вимогами до боржника (в порядку ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства) від 25.08.2025 р. відкласти у судовому засіданні, яке відбудеться на "01" липня 2026 року о 16:15 год. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Київської області за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, 16/108, в залі судових засідань № 1.
7. Встановити строк для надання учасниками справи, за наявності, своїх заперечень, аргументів, пояснень щодо письмових пояснень Київської обласної прокуратури - до 20.06.2026 р.
8. Клопотання ОСОБА_101 про відкладення розгляду справи та надання можливості ознайомлення з матеріалами справи № 1 від 15.04.2026 р. повернути без розгляду.
9. Учасникам процесу письмові докази, які подаються до господарського суду, оформити відповідно до вимог ст. 91 ГПК України, а заяви та клопотання в письмовій формі відповідно до частини другої ст. 169 та ст. 170 ГПК України, вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування в заявах по суті відповідно до статті 161 ГПК України.
10. Повноваження представників учасників судового процесу мають бути підтверджені довіреністю, оформленою в установленому порядку (засвідченою нотаріально або, якщо довіреність видає юридична особа - підписом її керівника та завірена печаткою цієї організації); у разі представництва інтересів сторони безпосередньо її керівництвом або засновниками - відповідним документом, що підтверджує його призначення або обрання (або засвідчені належним чином витяги з них).
11. Повідомити учасників справи, що інформацію по справі, що розглядається, учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ko.arbitr.gov.ua/sud5012.
Копію ухвали надіслати учасникам справи про неплатоспроможність
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання повного тексту ухвали 01.05.2026 р.
Суддя А.В. Лопатін