вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"01" травня 2026 р. м. Київ Справа № 911/487/26
Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні, без виклику представників учасників, справу № 911/487/26
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маресто Україна», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сквара Інновації», м. Бровари, Київська область
про стягнення 188 067,00 грн.
23.02.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю “Маресто Україна» (далі-позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сквара Інновації» (далі-відповідач) про стягнення 188 067,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання умов Договору поставки обладнання № 2703/18 від 27.03.2018 ним в рахунок попередньої оплати перераховано відповідачу 188 067,00 грн, однак відповідач в порушення умов договору зобов'язання щодо поставки товару у строки, визначені договором не виконав, на вимогу позивача суму попередньої оплати не повернув.
Звертаючись з позовною заявою б/н від 23.02.2026 (вх. № суду 125/26) позивач просив суд здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Оскільки, ціна позову у справі №911/487/26 не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений на 01 січня 2026 року, в якому подано відповідну позовну заяву, справа є не складною з огляду на наявні в ній матеріали, суд, в силу ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України та на підставі клопотання позивача, дійшов висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 02.03.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/487/26 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи).
Відповідач не скористався наданим законом правом подати відзив на позовну заяву, або будь-які інші письмові заперечення по суті спору.
Згідно з частиною 5 та 7 статті 6 ГПК України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Частиною 11 статті 242 ГПК України встановлено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Судом встановлено, що у відповідача не має зареєстрованого електронного кабінету в системі ЕСІКС.
Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Так, судом були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача у справі про розгляд справи за його участі, зокрема, ухвала суду від 02.03.2026 була надіслана на адресу місцезнаходження відповідача, яка є офіційною адресою його місцезнаходження згідно з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Водночас, ухвала суду була повернута підприємством зв'язку з відміткою «закінчення встановленого терміну зберігання».
З огляду на викладене, відповідач вважається повідомленим про розгляд справи № 911/487/26 належним чином, оскільки судом виконано всі покладені на нього обов'язки, в свою чергу відповідач проявив процесуальну бездіяльність.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області
27.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Маресто Україна» (позивач/покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сквара Інновації» (позивач/постачальник) укладений Договір поставки обладнання № 27.03/18, за умовам п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати обладнання у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити обладнання у кількості та асортименті відповідно до специфікації постачальника, яка підписується обома сторонами, скріплюється їх печатками (за їх наявності) та є додатками до цього договору і його невід'ємною частиною.
Постачальник зобов'язується поставляти обладнання окремими партіями у кількості та асортименті, визначеними у замовленнях/специфікаціях покупця, що є невід'ємними частинами цього договору (п. 1.2 договору).
При передачі обладнання постачальник зобов'язаний передати покупцю наступні документи, зокрема, видаткову накладну (п. 2.2.1 договору).
Поставка обладнання здійснюється постачальником протягом строку дії цього договору відповідно до попереднього замовлення/специфікації покупця, в якому визначається вид, асортимент, кількість обладнання, інша необхідна інформація для його виконання (п. 3.1 договору).
Відповідно до п. 3.2 договору поставка обладнання здійснюється постачальником у строк, визначений у п. 4.1.2 договору, за яким постачальник взяв на себе обов'язок поставити обладнання покупцю на визначених цим договором умовах протягом 20 робочих днів з дати надходження на поточний рахунок постачальника перерахованої суми.
Датою поставки обладнання є дата, зазначена у видатковій накладній (п. 3.4 договору). Обладнання вважається поставленим постачальником у власність покупця з моменту підписання покупцем видаткових накладних (п. 3.5 договору).
Пунктами 5.2, 5.3, 5.5 договору визначено, що загальна ціна цього договору визначається ціною обладнання, отриманого протягом дії цього договору згідно з видатковими накладними. Оплата здійснюється покупцем на підставі платіжних документів, які постачальник виписує на кожну партію товару. Оплата покупцем обладнання здійснюється шляхом перерахування 50 % авансового платежу, протягом 3 банківських днів з дати отримання ним від постачальника рахунку-фактури. Решту 50 % покупець оплачує протягом 3 банківських днів з дати отримання від постачальника повідомлення про готовність обладнання до передачі у власність покупцю.
Умовами п. 8.1 договору, в редакції Додаткової угоди від 27.12.2019 визначено, що цей договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2021, а в частині не виконаних зобов'язань за даним договором до повного виконання зобов'язань за договором.
Відповідно до п. 8.4 договору, в редакції Додаткової угоди від 27.12.2019, у разі неповідомлення один одного про припинення дії даного договору за місяць до його припинення, договір пролонгується на наступний календарний рік. Число пролонгацій не обмежено.
Так, для оплати вартості обладнання, відповідачем були сформовані та виставлені позивачу рахунки на оплату № 7/SО1417 від 18.01.2022 на суму 81 381,00 грн та № 19/SО1435 від 11.02.2022 на суму 106 686,00 грн, всього на загальну суму 188 067,00 грн.
Позивач зазначає, що ним належним чином та в повному обсязі були виконані взяті на себе зобов'язання за договором щодо перерахування 100 % попередньої оплати в сумі 188 067,00 грн., про що свідчать додані до матеріалів справи платіжні інструкції № 4429 від 25.01.2022 на суму 81 381,00 грн та № 4692 від 14.02.2022 на суму 106 686,00 грн.
Натомість відповідач свої зобов'язання щодо поставки обладнання, у строки визначені у договорі не виконав, поставку обладнання не здійснив.
Позивач звертався до відповідача з претензією № 1 вих. № 15/7-25 від 21.07.2025, надіслання якого підтверджується наявними в матеріалах справи копіями накладної № 0303700198831 та опису вкладення у цінний лист від 24.07.2025, в якій повідомляв про те, що позивач відмовляється від отримання товару та вимагає від відповідача повернути суму попередньої оплати в розмірі 188 067,00 грн.
Однак, відповідач відповіді на претензію позивача не надав, грошові кошти в сумі 188 067,00 грн. не повернув.
Позивач твердить, що станом на день підготовки даної позовної заяви кошти в сумі 188 067,00 грн лишаються не повернуті відповідачем, що стало підставою для звернення позивача із відповідним позовом до господарського суду за захистом свого порушеного права.
Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 статті 693 ЦК України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Згідно з висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 15.02.2024 у справі № 910/3611/23, від 09.02.2023 у справі № 910/5041/22, від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17, від 19.03.2024 року у справі № 910/3016/23 умовою застосування частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Отже, в розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлену продукцію.
Таким чином, у відповідача (постачальника) виникло зобов'язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини 2 статті 693 ЦК України, частини 2 статті 530 ЦК України.
Доказів поставки відповідачем позивачу товару або інформування про готовність передати товар у встановленому у договорі місці або повернення відповідачем позивачу сплачених грошових коштів в сумі 188 067,00 грн матеріали справи не містять.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору в частині повного та своєчасного виконання свого обов'язку щодо поставки обладнання позивачу, тому позивач обґрунтовано звернувся до суду з позовом про стягнення попередньої оплати у розмірі 188 067,00 гривень.
Приймаючи до уваги, що розмір заявленої до стягнення суми боргу відповідає фактичним обставинам справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 188 067,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається судом на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сквара Інновації» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 4, код ЄДРПОУ 41441648) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маресто Україна» (03037, м. Київ, пр-т Лобановського Валерія, 56, код ЄДРПОУ 41189553) 188 067 (сто вісімдесят вісім тисяч шістдесят сім) грн. 00 коп заборгованості та 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн. 00 коп судового збору.
Видати наказ.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст підписано - 01.05.2026
Суддя О.О. Христенко