вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"22" квітня 2026 р. м. Київ
Справа № 911/411/26
Господарський суд Київської області у складі:
судді Ейвазової А.Р.,
за участі секретаря судового засідання Стаднік Є.О., розглянувши в підготовчому засіданні справу за позовом Релігійної організації «Релігійна громада парафія на честь Преображення Господнього Бориспільської єпархії Української Православної Церкви с.Княжичі Броварського району Київської області» до Броварської міської ради Броварського району Київської області про визнання незаконним та скасування рішення, за участі представників від:
позивача - Бондаренко Д.Р. (ордер АІ №2151615 від 13.03.2026);
відповідача - Мовчан В.Л. (витяг з ЄДР)
Релігійна організація «Релігійна громада парафія на честь Преображення Господнього Бориспільської єпархії Української Православної Церкви с. Княжичі Броварського району Київської області» (далі - позивач, РО «Релігійна громада парафія на честь Преображення Господнього Бориспільської єпархії Української Православної Церкви с. Княжичі Броварського району Київської області») звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Броварської міської ради Броварського району Київської області (далі - відповідач, Броварська МР), в якому просить визнати незаконним та скасувати п.4 рішення Броварської МР від 29.06.2023 №1224-51-08 «Про припинення права користування земельними ділянками, затвердження документації із землеустрою, надання земельних ділянок у користування, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, надання згоди на поділ земельних ділянок, припинення дії договорів оренди земельних ділянок» (далі - спірне рішення), яким припинено право Релігійної організації орендувати земельну ділянку площею 1,5000га для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій по вул. Максименка, земельна ділянка 43-а в с. Княжичі Броварського району Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 3221284001:01:015:0023.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на прийняття такого рішення за відсутності факту порушення ним земельного законодавства України. Позивач вважає, що прийняте відповідачем рішення порушує принцип «добропорядного врядування» та позбавило позивача легітимних очікувань користуватися комунальною власністю. Також, позивач зауважує, що на нього не поширюється обов'язок вносити зміни до статуту в частині повної назви релігійної організації, а втрата чинності статуту в цій частині не має наслідком припинення його діяльності в цілому (т.1 а.с.1-9).
Разом із поданням позову, 16.02.2026 (сформовано в системі «Електронний суд» 13.02.2026) позивачем подано заяву про забезпечення відповідного позову (т.1 а.с.221-224), яку частково задоволено ухвалою Господарського суду Київської області від 18.02.2026:, а саме: заборонено Броварській МР вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3221284001:01:015:0023 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 362634932212; Київська область, Броварський район, с. Княжичі, вул. Максименка, земельна ділянка 43-а), а тому числі передавати у користування (оренду), відчужувати її або право користування нею на користь інших осіб, здійснювати її поділ, об'єднання з іншою земельною ділянкою, змінювати її цільове призначення. забудовувати її, зносити об'єкти нерухомого майна, розташовані на такій земельній ділянці (т.2 а.с.1-5).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.02.2026 відкрито провадження у справі за відповідним позовом; вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 23.03.2026 о 14:00; визнано явку сторін обов'язковою; встановлено строк відповідачу для подання відзиву на позов (т.2 а.с.8-10).
Зазначена ухвала доставлена до електронних кабінетів сторін, що підтверджується довідками про доставку електронного листа: 20.02.2026 о 22:15 - позивачу; 20.02.2026 о 22:10 - відповідачу (т.2 а.с.11-12).
Ухвала суду, як вбачається із змісту п.1 ч.1 ст.232 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), є видом судового рішення.
В силу п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Поряд з цим, абз.2 ч.6 ст.242 ГПК України установлено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, відповідна ухвала вважається врученою сторонам наступного робочого дня - 23.02.2026 (оскільки 21.02-22.02.2026 неробочі дні).
23.03.2026 судом постановлено ухвалу, що занесена до протоколу підготовчого засідання, якою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.04.2026 о 14:30 (т.2 а.с.19-20).
Підготовче провадження закрито у відповідності з п.3 ч.1 ст.185 ГПК України, у зв'язку із виконанням завдань підготовчого провадження.
З метою повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання з розгляду справи по суті, йому направлено ухвалу від 23.03.2026 (т.2 а.с.22), яка доставлена до його електронного кабінету 23.03.2026 о 19:30, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (т.2 а.с.23).
25.03.2026 відповідач, з пропущенням встановленого судом строку, через систему «Електронний суд» подав відзив на позов, у якому просить у задоволенні позову відмовити (т.2 а.с.24-30).
Відхиляючи заявлені вимоги Броварська МР посилається на те, що:
- позивач входить до складу Російської православної церкви Московського Патріархату, а тому зобов'язаний внести до свого статуту зміни щодо офіційної назви з додаванням слів «в Україні» та/або позначення свого місця в структурі іноземної релігійної організації та подати внесені до статуту зміни на реєстрацію, шо ним не вчинено, а, отже, він не є релігійною організацією, статут якої зареєстровано у встановленому законом порядку, тому не є особою, яка має правосуб'єктність та не може набувати права постійного користування земельною ділянкою;
- право постійного землекористування може бути припинено органом місцевого самоврядування у зв'язку із втратою постійним землекористувачем статусу релігійної організації;
- діяльність Української православної церкви Московського патріархату підриває територіальну цілісність, соборність та державність України, спрямована на підтримку геноциду українського народу і несе пряму загрозу життю, здоров'ю, безпеці, честі та гідності українців;
- принцип «правомірного очікування» чи принцип «добропорядного врядування» не може бути застосований на користь особи, яка сама порушує норми публічного порядку.
Крім того, до поданого відзиву відповідач включив заяву про поновлення строку на його подання, в обґрунтування якої посилається на те, що ухвала про відкриття провадження у справі потрапила до папки «спам», тому не була своєчасно виявлена та зареєстрована у встановленому порядку, що спричинило неявку представника відповідача у підготовче засідання, призначене на 23.03.2026, несвоєчасне подання відзиву.
08.04.2026 (сформовано в системі «Електронний суд» 07.04.2026) від позивача надійшла відповідь на відзив (т.2 а.с.49-51), у якій позивач спростовує доводи відзиву та вказує, що:
- позивач не входить до переліку релігійних організацій, на які поширюються положення щодо внесення змін до статуту в частині офіційної назви, а відповідач помилково ототожнює позивача з наявною у такому реєстрі Релігійною організацією - «Спасо-Преображенський чоловічий монастир УПЦ», хоча такі організації є різними юридичними особами;
- висновок релігієзнавчої експертизи не носить юридичного характеру, а тому не може прийматися до уваги судом;
- рішення про припинення права оренди земельною ділянкою прийнято органом місцевого самоврядування виключно через приналежність позивача до структури Української Православної Церкви, а не у зв'язку із порушенням позивачем вимог чинного законодавства.
Також, у відповіді на відзив позивач вказує, що наведена причина пропуску процесуального строку на подання відзиву не може вважатися поважною, оскільки відповідач обізнаний про розгляд такої справи, т.я. отримав позов, а тому мав цікавитися рухом справи.
22.04.2026 від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Управління Київської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України).
В обґрунтування поданого клопотання відповідач вказує, що земельна ділянка, щодо якої відповідачем прийнято спірне рішення, передана у постійне користування Управлінню Київської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) на підставі рішення Броварської МР від 27.07.2023 №1256-52-08.
В судовому засідання представник позивача щодо заявлених відповідачем клопотань заперечував та просив у їх задоволенні відмовити, представник відповідача заявлені ним клопотання підтримав та просив задовольнити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що справа підлягає поверненню на стадію підготовчого провадження, а до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача має бути залучено Управління Київської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) (далі - Управління Київської єпархії УПЦ (ПЦУ)), враховуючи наступне.
Так, відповідно до ч.1 ст.50 ГПК України: треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін; їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
В силу ч.2 вищенаведеної статті, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що обов'язковою умовою залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, є встановлення судом того, що рішення у справі може вплинути на права або обов'язки такої особи, яка не є стороною у справі, щодо однієї із сторін у справі. У такому випадку суд залучає відповідну особу/осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, про що постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи/осіб та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
В процесі розгляду даної справи, судом встановлено, що п.4 рішення Броварської МР від 29.06.2023 №1224-51-08 припинено позивачу право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3221284001:01:015:0023 та п.3 рішення Броварської МР від 27.07.2023 №1256-52-08 відповідну земельну ділянку передано в постійне користування Управлінню Київської єпархії УПЦ (ПЦУ).
Отже, у даний час користувачем земельної ділянки, право постійного користування якою намагається відновити позивач, є Управлінню Київської єпархії УПЦ (ПЦУ).
Отримуючи право на постійне користування земельною ділянкою така особа набуває певних прав та обов'язків землекористувача. При цьому, відповідна земельна ділянка є власністю територіальної громади, від імені та в інтересах якої права суб'єкта комунальної власності здійснює Броварська МР.
Згідно ч.5 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках публічно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду
В силу ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Оскільки Броварська МР є органом місцевого самоврядування до компетенції якого належить вирішення питань у сфері регулювання земельних відносин, то в силу ч.1 ст.74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» несе відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.
Враховуючи положення наведених норм, приймаючи до уваги факт передачі відповідної земельної ділянки в користування Управлінню Київської єпархії УПЦ (ПЦУ) відповідачем, рішення у даній справі у разі задоволення позову може вплинути на обов'язки такої особи щодо відповідача, який може вимагати повернення земельної ділянки для передачі позивачу, а також вказана особа може набувати права вимоги, у разі заподіяння збитків, у зв'язку із визнання недійсним спірного рішення.
Втім, вирішення питання щодо залучення тієї чи іншої особи до участі у справі на підставі вищевказаних положень ГПК України можливо до закінчення підготовчого провадження.
З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.2 ГПК України: завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ст.15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Частиною 1 ст.177 ГПК України встановлено, що, завданням підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст.194 ГПК України).
Норми ГПК України не містять прямої вказівки на можливість суду на стадії розгляду справи по суті приймати рішення про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні та продовження підготовчого засідання. Проте при здійсненні правосуддя суд має керуватись завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Так, Верховний Суд у постанові від 16.12.2021 у справі №910/7103/21 виснував, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
При цьому, судом враховано, що такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
Зважаючи на те, що рішення у справі може вплинути на права та обов'язки Управління Київської єпархії УПЦ (ПЦУ), що не було відомо до закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду, суд вважає за необхідне повернутись на стадію підготовчого провадження, залучити таку особу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та надати відповідній особі можливість подати письмові пояснення по суті позову та відзиву, з метою повного та об'єктивного вирішення спору по суті, а також не допущення порушення прав такої особи та учасників, які виходячи із змісту ч.4 ст.168 ГПК України, мають право подати відповідь на пояснення такої третьої особи до початку розгляду справи по суті, що буде сприяти повному, всебічному розгляду цієї справи.
Також, як визначено ч.1 ст.172 ГПК України: позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення; таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 такої статті такий самий обов'язок покладається на позивача у разі залучення судом до участі у справі іншого відповідача, заміни неналежного відповідача, залучення або вступ у справу третьої особи.
Як вбачається з положень ч.5 ст.165, ч.3 ст.166, копії заяв по суті - відзиву, відповіді на відзив з додатками надсилаються всім учасникам судового процесу.
Враховуючи, що у даній справі судом залучено Управління Київської єпархії УПЦ (ПЦУ) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, суд вважає за необхідне зобов'язати сторони направити третій особі копії заяв по суті справи (позову, відзиву, відповіді на відзив) з додатками.
У задоволенні заяви відповідача про поновлення строку на подання відзиву, яка включена до тексту відзиву, суд відмовляє з наступних підстав.
Згідно ст.113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Як унормовано п.8 ч.2 ст.176 ГПК України, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає строк для подання відповідачем відзиву на позов.
Відповідно до ч.8 ст.165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Отже, строк на подання відзиву на позов у справі, яка розглядається у загальному позовному провадженні, встановлюється саме судом з урахуванням визначеної законом мінімальної його тривалості.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.02.2026 відповідачу встановлено строк на подання відзиву на позовну заяву - п'ятнадцять днів з дня вручення такої ухвали.
Як визначено ч.7 ст.6 ГПК України, особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Враховуючи, що ухвала про відкриття провадження у справі доставлена до електронного кабінету відповідача - 20.02.2026 після 17:00, така ухвала вважається врученою відповідачу, в силу п.2 ч.6 абз.2 ч.6 ст.242 ГПК України, наступного робочого дня - 23.02.2026 (відповідно до ч.4 ст.116 ГПК України, оскільки 21.02-22.02.2026 неробочі дні), отже, останнім днем строку, встановленого для подання відзиву, є 10.03.2026. Враховуючи, що відзив подано лише 25.03.2026, відповідний строк пропущено відповідачем.
Як визначено ч.ч.1,2 ст.119 ГПК України: суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення; встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Отже, встановлений судом строк не може бути поновлений, такий строк може бути лише продовжено, зокрема, за заявою учасника, поданою до закінчення відповідного строку. Відповідна норма передбачає, що строки, встановлені законом поновлюються, а строки, встановлені судом - продовжуються.
Враховуючи зазначене, суд не може поновити строк, встановлений судом для подання відзиву.
До закінчення відповідного строку - до 10.03.2026 відповідач із заявою про продовження встановленого строку до суду не звертався.
Разом з тим, суд вважає за можливе продовжити відповідачу строк для подання відзиву з власної ініціативи та прийняти його з наступних підстав.
Так, причини пропуску строку можуть вважатися поважними, якщо вони відповідають одночасно усім таким умовам: обставина або кілька обставин безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у встановлений строк; відповідні обставини не залежали від волі особи, яка пропустила строк; ці обставини виникли протягом строку, який пропущено; ця обставина підтверджується належними засобами доказування.
Обставини, на які посилається відповідач у поданому клопотанні, - доставлення ухвали про відкриття провадження у справі від 20.02.2026 до папки «Спам», є суто внутрішньою проблемою відповідача, оскільки виключно така особа самостійно організовує свій внутрішній порядок роботи та несе відповідальність за не вчинення нею дій - перевірки власного електронного кабінету в системі ЄСІТС. При цьому, фактично, дії з перевірки електронного кабінету відповідач, який має у штаті працівників, мав би вчиняти щоденно у робочі дні, що дозволило йому б своєчасно виявити відповідну ухвалу суду.
Водночас, враховуючи встановлення відповідачу строку для подання відзиву мінімальної тривалості - 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, необхідність повернення на стадію підготовчого провадження для повного та об'єктивного розгляду спору, враховуючи той факт, що позивач вже подав на такий відзив відповідь, не встановлення судом обставин, які свідчать про те, що прийняття відповідної заяви по суті може порушувати права або інтереси інших учасників, суд вважає за можливе продовжити Броварській МР строк для подання відзиву з власної ініціативи та прийняти його. Прийняття відзиву на позов забезпечуватиме реалізацію принципу змагальності сторін в господарському процесі.
Суд також, вважає за необхідне прийняти відповідь на відзив, що подана позивачем до встановлення судом на підставі п.12 ч.2 ст.182 ГПК України у підготовчому засіданні відповідного строку, оскільки реалізація права на подання такої заяви по суті до встановленого судом строку для цього не порушує прав учасників.
Окрім того, суд вважає за необхідне встановити відповідачу строк для подання заперечення на відповідь на відзив згідно ч.4 ст.167 ГПК України, відповідно до якої, заперечення подається в строк, встановлений судом.
Відповідно до ч.1 ст.181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне призначити дату і час підготовчого засідання та встановити третій особі, у відповідності до положень ст.168 ГПК України, строк для подання пояснень по суті позову та відзиву з наданням доказів у підтвердження обставин, викладених у таких поясненнях.
Окрім того, для належної підготовки справи до судового розгляду суд вважає за необхідне визнати обов'язковою явку учасників справи в підготовче засідання.
Згідно ч.1 ст.120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.50, 119, 120-121, 167-168, 172, 177, 181-182, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Повернутись на стадію підготовчого провадження.
2. Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління Київської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) (ідентифікаційний код 36800000; 01601, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, буд. 4).
3. Зобов'язати учасників справи протягом 2 днів з дня постановлення ухвали направити третій особі копії заяв по суті справи з додатками (позову, відзиву, відповіді на відзив), та надати суду докази виконання відповідних дії.
4. Відмовити Броварській міській раді Броварського району Київської області у задоволенні заяви, яка включена до відзиву на позов, щодо поновлення строку на подання відзиву на позов.
5. Продовжити Броварській міській раді Броварського району Київської області строк для подання відзиву з власної ініціативи та прийнято його.
6. Прийняти відповідь на відзив Релігійної організації «Релігійна громада парафія на честь Преображення Господнього Бориспільської єпархії Української Православної Церкви с. Княжичі Броварського району Київської області».
7. Встановити строк для подання:
- відповідачу - заперечення з доказами в обґрунтування його доводів та доказами направлення копій іншому учаснику - 7 днів з дня судового засідання;
- третій особі - пояснень по суті позову та відзиву з наданням доказів у підтвердження обставин, викладених у таких поясненнях, а також доказів направлення відповідних пояснень з додатками сторонам - 7 днів з дня отримання копій відповідних заяв по суті.
8. Призначити проведення підготовчого засідання на 18.05.2026 о 15:30.
Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Київської області (м.Київ, вул. С.Петлюри, 16/108)
9. Викликати в підготовче засідання позивача, визнавши його явку в підготовче засідання обов'язковою.
У разі неможливості явки позивач має повідомити суд про причини неявки в підготовче засідання; у разі неявки позивача суд може залишити позов без розгляду.
10.Викликати в підготовче засідання відповідача та третю особу, визнавши їх явку в підготовче засідання обов'язковою.
Роз'яснити відповідачу та третій особі, що вони зобов'язані повідомити про причини своєї неявки, а також те, що у випадку неявки в підготовче засідання, суд може провести засідання за відсутності представників таких учасників та розглянути справу за наявними у ній доказами.
11.Ухвалу направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в частині відмови у поновленні строку на подання відзиву протягом 10 днів в порядку, передбаченому ст.257 ГПК України; в іншій частині ухвала самостійному оскарженню окремо не підлягає; заперечення щодо ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складено 30.04.2026.
Суддя А.Р. Ейвазова