Справа 729/1489/25
3/729/13/26
27 квітня 2026 р. Суддя Бобровицького районного суду Чернігівської області Бойко В.І, за участі секретаря судового засідання Шлапак Н.А., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвоката Даценка О.М.,
розглянула адміністративний протокол, який надійшов з Відділення поліції № 2 Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
04.09.2025 о 15 год. 32 хв. в с. Щаснівка по вул. Вербівка, 9А, водій ОСОБА_1 керував мотоциклом Восход-3М д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, а саме на бодікамеру М505G, чим порушив п. 2.5 ПДР України і скоїв адмінправопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що 04.09.2025 о 15 год. 32 хв. в с. Щаснівка по вул. Вербівка, 9А, його зупинили працівники поліції. Під час спілкування повідомили, що він керував мотоциклом ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та не пам'ятає чи пропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки. Також зазначає, що того дня не вживав алкогольні напої, хотів пройти самостійно освідування, однак із-за протиправних дій працівників поліції, йому це не вдалося, тому, що працівники поліції доставили його до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , де він був затриманий. В зв'язку з чим, просить закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвокат Даценко О.М. у судовому засіданні та в письмових поясненнях до суду просить провадження у справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що дійсно, 04.09.2025 року ОСОБА_1 рухався на власному мотоциклі в с. Щаснівка, Ніжинського району та біля 16:00 год. був зупинений працівниками поліції ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та в подальшому відносно нього було складено відповідні адміністративні матеріали, серед яких і протокол про вчинення адміністративного правопорушення з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Зазначає, що сама відмова від проходження освідування при складанні протоколу про вчинення адміністративного правопорушення серії АДД № 843162 не позбавляла права самого ОСОБА_1 пройти самостійно освідування, однак із-за протиправних дій працівників поліції, останні позбавили його такого права, хоча він, про це наголошував декілька разів. При перегляді відеозапису в залі судового засідання встановлено, що після складання адміністративних матеріалів, водій ОСОБА_1 був відсторонений від керування транспортним засобом, а в подальшому поміщений до службового автомобіля поліції та доставлений до приміщення Бобровицького відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 що розташоване м. Бобровиця та був затриманий.
Крім того, з відеозапису вбачається, що після зупинки поліцейським не було повідомлено про наявність підозри щодо перебування водія у стані алкогольного сп'яніння, ознак, які надавали б підстави поліцейському вважати, що водій перебуває у стані алкогольного сп'яніння та має пройти відповідний огляд, а також не було проведено необхідних дій, передбачених Інструкцією 1452/735, які дають підстави вважати те, що особа перебуває у відповідному стані сп'яніння (перевірка порушення координації рухів; порушення мови; тремтіння пальців рук; зміни забарвлення шкірного покриву обличчя). Звертає увагу на те, що водію не було роз'яснено, що відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння фактично несе аналогічні наслідки, що й об'єктивна сторона даного правопорушення, яка полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння. Також, з відеозапису вбачається, що працівник поліції фактично спонукав ОСОБА_1 до відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, пояснюючи можливість надати пояснення відповідної відмови в суді та неодноразово пропонуючи відмовитись від проходження огляду на стан сп'яніння. При цьому, працівником поліції не було зафіксовано порядку перевірки, виявлених у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, які безпосередньо зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення. Більше того, що під час спілкування з поліцейським, водій поводив себе адекватно, чітко відповідав на його запитання, його поведінка цілком відповідала обстановці. Таким чином, складаючи протокол про адміністративне правопорушення працівник поліції вніс до нього дані, які не відповідають дійсності, зокрема, про наявність у особи ознак алкогольного сп'яніння та вчинення дій, направлених на встановлення таких ознак, фактично відмова від проходження огляду в основному була спровокована, що безпосередньо вказує на те, що формальне посилання на відмову ОСОБА_1 від такого огляду не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Звертає увагу суду, що матеріалах адміністративної справи знаходиться документ під назвою - направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.09.2025 року за підписом працівника поліції ОСОБА_4 . Однак, вказаний документ водію ОСОБА_1 вручений не був і при перегляді відеозапису мова про нього не йде, що ставить під сумнів дії працівників поліції, щодо об'єктивності та неупередженості вищезгаданих працівників поліції.
Також зазначає, що станом на 4 вересня 2025 року в Чернігівській області о 14 год. 52 хв. була оголошена повітряна тривога із-за загрози застосування балістичної зброї.
На підставі вищевикладеного, просить у відповідності до вимог ст. 247 ч. 1 п. 1 КУпАП закрити провадження у даній справі, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки в його діях склад адміністративного правопорушення не підтверджується належними та допустимими доказами наявними в справі, і таких не було здобуто в ході розгляду справи.
Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні кожен окремо пояснили, що під час патрулювання 04.09.2025 о 15 год. 32 хв. в с. Щаснівка по вул. Вербівка, 9А, було зупинено т.з. мотоциклом Восход-3М д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм в нього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, виражене тремтіння пальців рук. Під відеозапис на нагрудну бодікамеру М505В водієві було запропоновано пройти огляд на місці зупинки або прослідувати в медичний заклад для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, на що водій відмовився. Водію ОСОБА_1 було роз'яснено його права, обов'язки та повідомлено, що за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніня буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, його захисника, свідків, дослідивши адміністративний протокол та додані до нього матеріали, суддя приходить до наступних висновків.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно із ст. 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справі про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за № 1306 «Про правила дорожнього руху».
Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність передбачена нею настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді відмови від проходження огляду на стан сп'яніння особою, що керує транспортним засобом, необхідно з'ясувати чи дійсно особа відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Статтею 266 КУпАП визначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду врегульована Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України, МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735.
Пунктом 6 розділу І Інструкції визначено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103).
Разом з тим, як вбачається з матеріалів цієї справи, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи водієм, у вказаній дорожній обстановці, вимог наведених вище Правил дорожнього руху України не дотримався.
Не дивлячись, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не визнає свою вину, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується належними та допустимими в розумінні ст. 251 КУпАП доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 843162 від 04.09.2025 року, в якому зафіксовано факт протиправних дій та виявлені у водія явні ознаки алкогольного сп'яніння, які зумовили законну вимогу поліцейського, спрямовану до водія, пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння;
В протоколі зазначено місце вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення. Також протокол про адміністративне правопорушення містить відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності. Таким чином, складений працівником поліції щодо ОСОБА_1 протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила.
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, в якому зафіксовано, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі;
- рапортом інспектора СРПП ВП №2 Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області, згідно якого водій ОСОБА_1 був відсторонений від керування т.з. мотоциклом Восход-3М д.н.з. НОМЕР_1 , шляхом поміщення транспортного засобу до місця проживання ОСОБА_1 ;
- відеозаписом з нагрудної бодікамери працівника поліції, на якому зафіксовано дії водія та поліцейських.
Таким чином, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 843162 від 04.09.2025 та доданим до протоколу відеозаписом.
Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції в повній мірі дотримано вимоги Інструкції, приписами якої встановлено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів.
Так, відповідно до Інструкції МВС та МОЗ № 1452/735, основними ознаками алкогольного сп'яніння є запах алкоголю з рота, порушення координації рухів та мови, тремтіння пальців, зміна кольору шкіри та неадекватна поведінка.
Отже, наявність у водія хоча б однієї вищевказаної ознаки алкогольного сп'яніння є підставою для проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння.
З вказаних норм випливає, що вимогу водієві пройти огляд на стан сп'яніння можливо висунути лише у випадку, коли поліцейським встановлено наявність у водія ознак алкогольного сп'яніння, про що він повинен повідомити водія, і лише після цього поліцейський висуває вимогу водієві пройти огляд на стан будь-якого сп'яніння, що і було зроблено поліцейським у даному випадку.
Виявлення ознак сп'яніння є прерогативою саме поліцейського, який, у разі встановлення таких, висуває водієві вимогу пройти медичний огляд.
З відеозапису вбачається, що поведінка водія ОСОБА_1 давала підстави для підозри, що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Після чого, поліцейським було повідомлено ОСОБА_1 , що у нього виявлені ознаки сп'яніння та запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу або прослідувати в медичний заклад для проходження огляду.
Таким чином, твердження захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвоката Даценка О.М., що поліцейським не було повідомлено про наявність підозри щодо перебування водія у стані алкогольного сп'яніння та те, що він має пройти відповідний огляд на стан сп'яніння, є безпідставними.
Факт відмови на вимогу працівника поліції пройти відповідно до встановленого законом порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі підтверджений дослідженим судом відеозаписом, проведеним працівниками поліції.
Так, з відеозапису вбачається, що працівники поліції зупинили мотоцикл Восход-3М д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого знаходився ОСОБА_1 . Під час спілкування в останнього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, виражене тремтіння пальців рук. На пропозицію працівників поліції пройти огляд за допомого газоаналізатора або у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився. Поліцейський роз'яснив, що відповідно до п.2.5 ПДР, якщо особа відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, то він має право складати щодо такої особи протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд, на що він відмовлявся. Після чого працівниками поліції йому було роз'яснено, що його дії вони розцінюють як ухилення та відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, та відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, після чого вони розпочали оформлення адміністративного матеріалу. Окрім того, з відеозапису не встановлено, що ОСОБА_1 виявляв бажання самостійно пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі.
Отже, відеозапис підтверджує обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Відеозапис свідчить про дотримання працівниками поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП.
Відеозапис є одними із об'єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. А на відео зафіксована подія правопорушення. Ці відеозаписи суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд зазначає, що факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за своїм правовим змітом є правопорушенням, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КпАП.
Таким чином, посилання захисника на те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, а хотів самостійно пройти освідування, однак із-за протиправних дій працівників поліції, йому це не вдалося, тому що вони доставили його до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , не має правового значення, оскільки факт відмови вже мав місце станом на час складання протоколу та під час його складання ОСОБА_1 не висловлював бажання самостійно пройти огляд в медичному закладі.
Крім того, суд не приймає до уваги посилання захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвоката Даценка О.М. про зупинку під час повітряної тривоги, оскільки в судовому засіданні не встановлено, що працівники поліції, під час зупинки, наражали його на небезапеку, а сам ОСОБА_1 в момент зупинки транспортного засобу слідував в укриття, з метою збереження свого життя.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Отже, наявність події адміністративного правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
За приписами статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінюючи зазначені докази, суд бере до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Однак, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовними та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, і являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи. Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Об'єктивна сторона передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП правопорушення виражається, зокрема у формі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях підкреслив, що суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене питання, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені в даній справі, були вивчені і була надана конкретна чітка відповідь на аргументи, які є вирішальними для вирішення справи (справи "Ван де Хурк проти Нідерландів", §61, "Болдеа проти Румунії", §30, "Морейра Феррейра проти Португалії", § 84).
Отже, дані протоколу про адміністративне правопорушення та додані до нього докази у своїй сукупності беззаперечно підтверджують той факт, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
З урахуванням встановлених фактичних обставин даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку, що винуватість водія ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, а саме водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, а також кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, є доведеною «поза розумним сумнівом».
Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Слід зазначити, що у рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отримуючи посвідчення водія та сідаючи за кермо автомобіля, яке є джерелом підвищеної небезпеки, ОСОБА_1 повинен був неухильно дотримуватись вимог Правил дорожнього руху, якими категорично заборонено керування транспортними засобами, окрім іншого, і з ознаками алкогольного сп'яніння і в стані алкогольного сп'яніння, та навіть просто втомленому водію.
Враховуючи характер вчинення правопорушення, особу правопорушника, сімейний стан, ступінь його вини, майновий стан, вік, суд дійшов до висновку про застосування до правопорушника адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, з метою виховання правопорушника, який вчинив адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Невизнання ОСОБА_1 своєї вини за ч. 1 ст. 130 КУпАП суд розцінює, як метод його захисту, з метою уникнути від адміністратиної відповільності.
Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною та достатньою для попередження особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в скоєнні нових адміністративних правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір'у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 130, 283, 284, 294 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч ) гривень, з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постанови законної сили.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В.І. Бойко