Справа №766/6114/26
н/п 2-о/766/399/26
про залишення позовної заяви без руху
29 квітня 2026 року м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Ус О.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті в Херсоні Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення неправильності в актовому записі, встановлення факту родинних зв'язків,-
встановив:
До суду надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті в Херсоні Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в якій об'єднані вимоги щодо встановлення неправильності в актовому запису про одруження її матері, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в даті народження нареченої, а також встановити, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є її «кровним родичем», а саме матір'ю.
Суддя, дослідивши матеріали заяви, вважає, що заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177, 318 ЦПК України, з огляду на наступне.
За змістом ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У частині 1 ст. 315 ЦПК України наведений перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які розглядаються судом. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).
За приписами ч. 3 ст. 42 ЦПК України, у справах окремого провадження учасниками є заявники, інші заінтересовані особи. Системний аналіз норм ЦПК України визначає, що заінтересованими особами в справах окремого провадження можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, які мають особистий чи суспільний інтерес, який безпосередньо чи опосередковано пов'язується з наслідками розгляду справи і може мати як позитивні, так і негативні наслідки для таких осіб. Тобто, коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв'язку з обставинами, що підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов'язки.
Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб (ч. 4 ст. 294 ЦПК України).
Так, заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин з метою оформлення спадкових прав, є спадкоємці та/або орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Отже, коло заінтересованих осіб підлягає уточненню.
Крім того, заявницею у одній заяві об'єднано дві вимоги щодо встановлення двох різних фактів, які є об'єктом справляння судового збору.
Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як визначено у ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви у справах окремого провадження, яка подана фізичною особою, судовий збір сплачується в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як визначено у ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Таким чином за кожну вимогу про встановлення факту, що має юридичне значення заявниця зобов'язана сплати судовий збір в розмірі 665,60 грн.
Тобто, заявницею оплачене лише вимога про встановлення одного факту, тому їй необхідно доплатити судовий збір.
Додатково суд вважає необхідним звернути увагу заявниці, що при встановленні неправильності в актовому записі відсутня необхідність встановлення факту родинних відносин, оскільки такі будуть документально підтвердженні. Також в разі встановлення факту родинних відносин відсутня необхідність внесення змін в актовий запис.
Враховуючи, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин не містить відомостей про належну заінтересовану особу, не оплачена судовим збором, заява підлягає залишенню без руху з наданням строку заявниці для усунення недоліків.
Суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання заявником цих вимог та прийнятності заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Керуючись ст. 175, 176, 177, 185 ЦПК України,-
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті в Херсоні Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення неправильності в актовому записі, встановлення факту родинних зв'язків - залишити без руху.
Надати заявниці строк для усунення недоліків п'ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, заява вважатиметься не поданою та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремому оскарженню не підлягає.
СуддяО. В. Ус