Великоолександрівський районний суд Херсонської області
Справа № 650/7038/25
провадження № 2/650/1186/26
29 квітня 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області
в складі: головуючого - судді Сікори О.О.,
за участю секретаря - Завістовської Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 представник позивача ОСОБА_2 до Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області про визнання права власності на спадкове майно,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом в якому просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 в порядку спадкування за заповітом право власності на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав померлому ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позову зазначив, що є власником вказаного будинку, разом з тим здійснити державну реєстрацію прав на нерухоме майно не можливо у зв'язку з тим, що відсутні відповідні відомості у реєстрі, що посвідчує право власності на майно та слугувало підставою відмови. Отже, оскільки у встановленому законом порядку позивач не може оформити своє права, він змушений звернутися до суду з даним позовом. На судове засідання позивач не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності. На судове засідання представник відповідача не з'явився. Дослідивши надані суду письмові докази, а також проаналізувавши наведені позивачем доводи, суд вважає, що позов необхідно задовольнити з огляду на таке. Після смерті ОСОБА_3 - батька позивача, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Львове, Бериславського району Херсонської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть, залишилося спадкове майно у вигляді житлового будинку, який розташований за адресою АДРЕСА_1 , відповідно до договору купівлі-продажу будинку, посвідченого Львівською сільською радою Бериславського району Херсонської області від 26 жовтня 1973 року за реєстровим № 39.
При житті спадкодавець залишив заповіт, посвідчений Львівською сільською радою Бериславського району Херсонської області від 26.01.2011 року за реєстровим №1, в якому заповів позивачу належні йому земельні ділянку площею 0, 113 га та житловий будинок з господарськиим будівлями та спорудами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
14.09.2020 року позивач звернувся до державного нотаріуса Берисдавської ДНК Херсонської області з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
14 вересня 2020 року нотаріусом листом за №432/02-14 було відмовлено позивачу у видачі свідоцтватва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку із відсутністю відповідних відомостей у реєстрі, що посвідчує право власності на майно.
Факт прийняття позивачем спадщини підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом та свідоцтвом виданого державним нотаріусом Бериславської ДНК 14 вересня 2020 року за реєстровим №410, відповідно до якого позивач успадкував земельну ділянку, яка належала спадкодавцю на праві приватної власності, та яка розташована за адресою АДРЕСА_1 .
Таким чином, у зв'язку із відмовою нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, єдиним належним способом захисту майнових прав позивача є звернення до суду з позовною заявою про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом.
Факт належності спадкодавцю позивача житлового будинку за за адресою АДРЕСА_1 підтверджується договором купівлі-продажу будинку, посвідченого Львівською сільською Бериславського району Херсонської області від 26 жовтня 1973 року за реєстровим № 39 та свідоцтвом про право на спадщину за заповітом виданого державним нотаріусом Бериславської ДНК 14 вересня 2020 року за реєстровим №410, відповідно до якого позивач успадкував земельну ділянку, яка належала спадкодавцю на праві приватної власності, та розташована за адресою АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6520683000:01:001:0143).
Відповідності до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права, одним із способів захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права.
Відповідності до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до частин першої та другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Таким чином, системний аналіз наведених положень закону та наданих судами вищих інстанцій роз'яснень дозволяє дійти висновку, що право особи, яка володіє нерухомим майном, втім не може підтвердити своє право власності на нього перед третіми особами, може бути захищене шляхом визнання за ним такого права в судовому порядку. Аналізуючи фактичні обставини справи, а також положення діючого на момент набуття позивачем права на спірне нерухоме майно, суд дійшов висновку про належність на праві власності останньому.
Підставою звернення позивача до суду є неможливість доведення перед компетентним органом, свого права власності.
Таким чином, зважаючи на те, що суд встановив належність спірного нерухомого майна на праві власності позивачу, але таке право не визнається, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання права власності за позивачем в судовому порядку, а отже позов підлягає задоволенню.
Обраний позивачем спосіб захисту невизнаного права відповідає вимогам закону та змісту правовідносин.
Ухвалюючи рішення, суд врахував, що при такому вирішенні спору буде досягнуто справедливий баланс інтересів як позивача, який на законних підставах володіє належним нерухомими майном, проте не може це право підвередити перед третіми особами, а отже реалізувати свої пов'язані із цим похідні права, так і відповідача, який не визнаючи права позивача на вказане майно діяв відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої та частини третьої статті 141 ЦПК України судові витрати у виді сплаченого позивачами судового збору суд покладає на позивача, враховуючи при цьому, що право останнього не було невизнане неправомірними діями або бездіяльністю відповідача, вирішення вимоги позову не віднесено до його компетенції, відповідачем позовні вимоги не заперечувалися з приводу підстав та предмету позову.
З урахуванням викладеного та керуючись статтями 12, 13, 141, 200, 209, 259, 263 - 265, ЦПК України, Великоолександрівський районний суд Херсонської області,
Позов ОСОБА_1 представник позивача ОСОБА_2 до Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 в порядку спадкування за заповітом право власності на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав померлому ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду може бути оскаржено до Херсонського апеляційного шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: __________________ О.О. Сікора