Справа № 147/98/26
Провадження № 2/588/321/26
30 квітня 2026 року м. Тростянець
Тростянецький районний суд Сумської області у складі: головуючого судді Огієнка О.О., за участю секретаря судових засідань Гаврилович Я.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представниця позивача Сиплива Т.А. у січні 2026 року звернулася до суду з указаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 07.12.2022 між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір (оферти) № 07.12.2022-100001264, відповідно до якого відповідачу був наданий кредит у розмірі 8000 грн на строк 42 дні (до 17.01.2023) з умовою сплати відсотків: за ставкою «Економ» у розмірі 2% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду «Економ»; за ставкою «Стандарт» у розмірі 3% за один день користування кредитом, який застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ».
Взяті на себе зобов'язання за кредитними договором відповідач не виконував належним чином у зв'язку з чим, станом на дату подання позову утворилася заборгованість у розмірі 7920 грн, яка складається з такого: тіло кредиту - 7500 грн; проценти - 420 грн.
Посилаючись на вказані обставини, представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором № 07.12.2022-100001264 від 07.12.2022 у розмірі 7920 грн, а також судові витрати.
Ухвалою суду від 11.03.2026 було відкрито провадження у даній справі та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін.
Представниця позивача у судове засідання не з'явилася, у позовній заяві зазначила, що просить суд проводити розгляд справи без її участі, не заперечує проти заочного розгляду справи, докази щодо понесених судових витрат на оплату правничої допомоги будуть подані протягом 5 днів після ухвалення судового рішення.
Представник відповідача подав клопотання в якому вказав, що відповідач визнає позовні вимоги, просить провести судове засідання без його участі та без участі відповідача, а також просить зменшити судові витрати по відшкодуванню судового збору.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що між сторонами мають місце цивільні правовідносини, пов'язані зі спорами про виконання зобов'язань, які виникли за кредитним договором, позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судом установлено, що 07.12.2022 між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 шляхом підписання заявки та пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) був укладений кредитний договір № 07.12.2022-100001264, відповідно до якого відповідачу був наданий кредит у розмірі 8000 грн на строк 42 дні (до 17.01.2023) з умовою сплати відсотків: за ставкою «Економ» у розмірі 2% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду «Економ; за ставкою «Стандарт» у розмірі 3% за один день за користування кредитом протягом всього строку на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ», а також сплати неустойки в розмірі 160 грн, що нараховується за кожен день невиконання чи неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання. Також сторонами була погоджена таблиця обчислення загальної вартості кредиту та інші умови кредитування (а.с. 29-30, 32-38).
Зазначений договір був укладений між сторонами у формі електронного документа з відповідним електронним підписом позичальника за допомогою одноразового ідентифікатора.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
З урахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. В силу ст. 12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Отже, зі змісту договору, вбачається, що у ньому визначені основні істотні умови, характерні для таких видів договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Позичальник ОСОБА_1 погодився на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання ним цього договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Разом із тим суд не приймає як складову частину вказаного кредитного договору паспорт споживчого кредиту, оскільки ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
Такі висновки суду щодо застосування норм права відповідають висновкам Верховного Суду викладеним у постанові у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.05.2022 у справі № 393/126/20.
На виконання умов вказаного договору ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» 07.12.2022 було перераховано позичальнику ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 8000 грн (а.с. 28).
Отже, позивач свої зобов'язання за договором виконав та надав відповідачу кредит.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ст. 1049, 1054 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Всупереч умов кредитного договору відповідач не виконав свої зобов'язання, внаслідок чого, згідно розрахунку позивача, станом на 20.01.2026 утворилася заборгованість в сумі 7920 грн, яка складається з такого: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 7500 грн; заборгованості по процентам у розмірі 420 грн (а.с. 21).
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Визнання відповідачем заявленого до нього позову, не суперечить закону та не порушує права та інтереси інших осіб.
Враховуючи установлені судом обставини та вимоги вищевикладеного чинного законодавства, зважаючи на те, що відповідачем належним чином не виконано зобов'язання за кредитним договором внаслідок чого утворилась заборгованість, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості підлягають задоволенню повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує таке.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідному рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн (а.с. 11).
Враховуючи, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, суд вважає за необхідне повернути позивачу із державного бюджету 50% сплаченого судового збору, що становить 1331,20 грн, так як відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, а інші 50% судового збору, що становить 1331,20 грн, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача. Керуючись вимогами статей 12, 13, 81, 141, 142, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором № 07.12.2022-100001264 від 07.12.2022 у розмірі 7920 (сім тисяч дев'ятсот двадцять) грн 00 коп., а також кошти на відшкодування судових витрат по оплаті судового збору в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» з державного бюджету 50% судового збору, що підлягає відшкодуванню, сплаченого згідно з платіжною інструкцією № НА00003087 від 16.01.2026 у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», адреса місцезнаходження: вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя О. О. Огієнко