ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.05.2026Справа № 910/4727/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О., розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Черненко Людмили Вікторівни про видачу судового наказу за вимогою до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАБЗ ПРО" про стягнення заборгованості,
Фізична особа-підприємець Черненко Людмила Вікторівна звернулася до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу за вимогою до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАБЗ ПРО" про стягнення 85100,00 грн основного боргу, 335,34 грн 3% річних, 3353,42 грн пені, 1445,00 грн інфляційних втрат.
Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на таке.
Статтею 148 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до прохальної частини заяви про видачу судового наказу заявник просить суд:
- видати судовий наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАБЗ ПРО" на користь Фізичної особи-підприємця Черненко Людмили Вікторівни 85100,00 грн основного боргу за договором про надання послуг №04/01/06-25 від 01.06.2025;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАБЗ ПРО" на користь Фізичної особи-підприємця Черненко Людмили Вікторівни три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 335,34 грн;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАБЗ ПРО" на користь Фізичної особи-підприємця Черненко Людмили Вікторівни пеню за прострочення грошового зобов'язання в розмірі 3353,42 грн;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАБЗ ПРО" на користь Фізичної особи-підприємця Черненко Людмили Вікторівни інфляційні втрати в розмірі 1445,00 грн.
Суд зазначає, що в обґрунтування своїх вимог заявник у тексті заяви про видачу судового наказу посилається на неналежне виконання боржником зобов'язань за договором про надання послуг №05/15/07-25 від 15.07.2025 та, серед іншого, долучає копію договору про надання послуг №05/15/07-25 від 15.07.2025, наводить розрахунки 3% річних, інфляційних втрат та пені, які здійснені на основі основного боргу у розмірі 85100,00 грн за договором про надання послуг №05/15/07-25 від 15.07.2025.
Отже, докази, які заявник надає в обґрунтування своїх вимог, заявлених в прохальній частині заяви про видачу судового наказу (стягнення заборгованості за договором про надання послуг №04/01/06-25 від 01.06.2025), не підтверджують обставин наявності такої заборгованості за вказаним договором, оскільки до заяви про видачу судового наказу долучений інший договір (№05/15/07-25 від 15.07.2025), що суперечить п.4 ч.3 ст.150 ГПК України. Також у вказаній заяві про видачу судового наказу відсутнє будь-яке посилання на договір про надання послуг №04/01/06-25 від 01.06.2025 (його умов тощо), за яким згідно із прохальною частиною заяви про видачу судового наказу заявник просить суд стягнути заборгованість.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
Як зазначалося вище, заявник у прохальній частині заяви про видачу судового наказу просить суд стягнути з боржника заборгованість за договором про надання послуг №04/01/06-25 від 01.06.2025, проте, всупереч п.3 ч.3 ст.150 ГПК України, копії вказаного договору заявником суду не надано.
За приписами п.1 ч.1 ст.152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.
Водночас за змістом п.8 ч.1 ст.152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
З урахуванням викладеного вище, суд констатує, що з поданої Фізичною особою-підприємцем Черненко Людмилою Вікторівною заяви про видачу судового наказу не вбачається виникнення права грошової вимоги на стягнення з боржника заборгованості за договором про надання послуг №04/01/06-25 від 01.06.2025 (відповідно до прохальної частини заяви про видачу судового наказу).
З урахуванням наведеного, суд відмовляє у видачі судового наказу за заявою Фізичної особи-підприємця Черненко Людмили Вікторівни на підставі п.1 ч.1 ст.152, п.8 ч.1 ст.152 ГПК України.
Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч.2 ст.152 Господарського процесуального кодексу України).
Суд звертає увагу заявника, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись статтями 150, 152, 153, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити Фізичній особі-підприємцю Черненко Людмилі Вікторівні у видачі судового наказу за вимогою до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАБЗ ПРО" про стягнення заборгованості за договором про надання послуг №04/01/06-25 від 01.06.2025.
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.О. Турчин