ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
22.04.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/6/26
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В., секретар судового засідання Масловський А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву (вх. № 2644/26 від 24.03.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю ФК "Ел.Ен.Груп" (01001, м. Київ, вул. Ірининська, буд.5/24, оф.89, код 41240530) про грошові вимоги кредитора до боржника у справі № 909/6/26 про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1
представники не з"явилися
установив: Фізична особа ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
27.01.2026 суд постановив відкрити провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 ; ввести процедуру реструктуризації боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 ; ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 ; оприлюднити на офіційному вебпорталі судової влади України оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ); попереднє засідання суду призначити на 25.03.2026.
02.02.2026 о 15:35 на офіційному вебпорталі судової влади України опубліковане оголошення за номером публікації 78359 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
25.03.2026 суд постановив визначити розмір та перелік визнаних судом вимог кредиторів на загальну суму 170 152 грн 21 коп., що належать внесенню керуючим реструктуризацією до реєстру вимог кредиторів, а саме: Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк"; Акціонерного товариства "Універсал Банк"; Акціонерного товариства "ПриватБанк".
24.03.2026 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел. Ен. Груп" надійшла сформована в системі "Електронний суд" 23.03.2026 заява про грошові вимоги до боржника фізичної особи ОСОБА_1 (вх. №2644/26 від 24.03.2026) на суму 81 434 грн 00 коп.
26.03.2026 суд постановив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел. Ен. Груп" про грошові вимоги до боржника фізичної особи ОСОБА_1 (вх. №2644/26 від 24.03.2026) прийняти до розгляду; розгляд заяви призначити в судове засідання на 08.04.2026, в якому оголосив перерву до 22.04.2026.
07.04.2026 арбітражний керуючий подав повідомлення про результати розгляду грошових вимог вх.№6452/26, до якого долучив відзив боржника. В поданому повідомленні арбітражний керуючий посилаючись на обставини зазначені боржником у відзиві заявлені ТОВ "Фінансова компанія "Ел. Ен. Груп" вимоги визнав частково в сумі 11 609 грн 60 коп. основної заборгованості та 5324 грн 80 коп. судового збору.
08.04.2026 ТОВ "Фінансова компанія "Ел. Ен. Груп" подала додаткові пояснення до заяви про грошові вимоги вх.№6546/26.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" про грошові вимоги кредитора до боржника, заслухавши представника кредитора ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" та арбітражного керуючого, дослідивши матеріали заяви та справи в цілому, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Зі змісту ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства вбачається, що кредитор, звертаючись до господарського суду з відповідною заявою, самостійно визначає розмір своїх кредиторських вимог, підтверджує їх відповідними документами. До обов'язків суду при розгляді відповідних заяв входить саме перевірка їх обґрунтованості та наявності документів, що підтверджують відповідні вимоги.
Завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019 р. у справі № 916/4644/15; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2019 р. у справі № 913/479/18).
Як вказано у заяві та підтверджується доданими до неї матеріалами:
25.03.2025 ОСОБА_1 та ТОВ "Фінансова компанія "КІФ" (первісний кредитор) уклали Договір про надання коштів у позику, в тому числі i на умовах фінансового кредиту №1420141 (далі - Договір), відповідно до якого первісний кредитор надав Боржнику кредит у розмірі 3000,00 гривень терміном на 90 днів на умовах відповідного Договору, який у подальшому, шляхом укладення Додаткових угод від 09.05.2025. та від 02.07.2025. був продовжений загалом до 30.09.2025.
Відповідно до п. 3.1. Договору, за цим Договором Товариство надає Клієнту Кредит у гривні, а Клієнт зобов'язується одержати та повернути Кредит, сплатити передбачені цим Договором проценти та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Згідно з п. 3.6. Договору, денна процентна ставка на дату укладення цього Договору за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування пільгової процентної ставки складає 0.98% за 1 (один) день.
14.10.2025 ТОВ "Фінансова компанія "КІФ" та ТОВ "Фінансова компанія "Профіт" уклали договір факторингу №14102025, відповідно до якого первісний кредитор відступив своє право вимоги за Кредитним договором №1420141 новому кредитору.
12.11.2025 ТОВ "Фінансова компанія "Профіт" та ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" уклали договір факторингу №12112025, відповідно до якого первісний кредитор відступив своє право вимоги за Кредитним договором №1420141 новому кредитору.
Відповідно до п.1.1. Договору факторингу, за цим договором Клієнт зобов"язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов"язується прийняти такі Права вимоги, та сплатити Клієнту ціну придбання за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.
За умовами п.2.1.3. Договору факторингу перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги відбувається в дату підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо Боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Реєстр прав вимог в паперовому вигляді є невід'ємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав вимоги.
На підтвердження факту набуття прав вимоги за Кредитним договором, Кредитор подав копію Акта прийому-передачі Реєстру прав вимог, платіжної інструкції щодо оплати за Договором факторингу та Витяг з Реєстру прав вимог №1 від 12.11.2025 року до Договору факторингу № 12112025 від 12.11.2025.
Відповідно до поданого Витягу з Реєстру прав вимог Кредитор набув право грошової вимоги до Боржника в загальній сумі 6 912 грн 70 коп.
09.11.2024 ОСОБА_1 та ТОВ "Безпечне агенство необхідних кредитів" уклали договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №73872397.
Відповідно до п. 2.1. цього Договору, Кредитодавець зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк (далі - Строк кредиту), шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (Проценти) від Суми кредиту та Комісію за надання кредиту відповідно до умов цього Договору.
В п. 2.2.1. Договору зазначено: Сума кредиту 7000,00 грн (сім тисяч п'ятсот гривень нуль копійок).
Відповідно до п.2.3. Договору, Розрахунок денної процентної ставки, з урахуванням показників, визначених умовами Договору, здійснюється за наступною методикою: (загальні витрати за споживчим кредитом за весь строк дії Договору: 2100,00 грн.)/(Загальний розмір споживчого кредиту (Сума Кредиту): 7000,00 грн.) / (строк дії договору: 30 днів) х 100% =1,000% відсотків в день.
28.11.2025 ТОВ "Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" уклали договір факторингу №28/11/25-02, відповідно до якого первісний кредитор відступив своє право вимоги за Кредитним договором №№73872397 новому кредитору.
Відповідно до п.1.1. Договору факторингу, за цим договором Клієнт зобов"язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов"язується прийняти такі Права вимоги, та сплатити Клієнту ціну придбання за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.
За умовами п.2.1.3. Договору факторингу перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги відбувається в день підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо Боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Реєстр прав вимог в паперовому вигляді є невід'ємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав вимоги.
На підтвердження факту набуття прав вимоги за Кредитним договором, Кредитор подав копію Акта прийому-передачі Реєстру прав вимог, платіжної інструкції щодо оплати за Договором факторингу та Витяг з Реєстру прав вимог №28/11/2025-02 від 28.11.2025 року до Договору факторингу № №28/11/2025-02 від 28.11.2025.
Відповідно до поданого Витягу з Реєстру прав вимог Кредитор набув право грошової вимоги до Боржника в загальній сумі 24 066 грн 00 коп., а саме: 7000 грн - сума заборгованості за тілом; 2 100 грн - сума заборгованості за відсотками; 980 грн 00 коп. - комісія за надання позики, 13 986 грн - сума заборгованості за пенею.
19.03.2025 ОСОБА_1 та ТОВ "Безпечне агентство необхідних кредитів" уклали Договір Кредитної лінії (Надійний) №8674518 (далі - Договір-2), відповідно до якого первісний кредитор надав Боржнику кредит у розмірі 3000,00 гривень терміном на 360 дні, а Позичальник зобов'язався повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (Проценти) від Суми кредиту та Комісію за надання кредиту відповідно до умов цього Договору.
Відповідно до п.2.3.1. Договору, Денна процентна ставка/день 0.998%. Розрахунок денної процентної ставки, з урахуванням показників, визначених умовами Договору, здійснюється за наступною методикою: (загальні витрати за споживчим кредитом за весь строк дії Договору:10777.50 грн.) / (Загальний розмір споживчого кредиту (Сума Кредиту): 3000.00 грн.) / (строк дії договору: 360 днів) х 100% = 0.998 відсотків в день.
На підставі договору факторингу №28/11/25-02 від 28.11.2025 ТОВ "Безпечне агенство необхідних кредитів" передало право вимоги за Договором Кредитної лінії (Надійний) №8674518 - ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп".
Відповідно до наданого кредитором розрахунку заборгованості, загальний розмір заборгованості Боржника перед Кредитором за Договором Кредитної лінії (Надійний) № 8674518 від 19.03.2025 становить 11 314 грн 50 коп., з яких 3 000 грн - сума заборгованості за тілом; 5 614 грн - сума заборгованості за відсотками; 2 700 грн - сума заборгованості за пенею.
19.03.2025 ОСОБА_1 та ТОВ "Макс Кредит" уклали Договір кредитної лінії №00-10197329, відповідно до якого первісний кредитор надав Боржнику кредит у розмірі 8000,00 гривень, терміном на 360 днів, а Позичальник зобов'язався повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та Комісію, а також виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Відповідно до п. 1.7.1. Договору, Денна процентна ставка за цим Договором при застосуванні Стандартної процентної ставки з урахуванням Комісії (у разі її наявності) дорівнює 1.00% (одна ціла) та розраховується в процентах з використанням такої формули: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t х100% = (28672,00/8000.00)/360 х 100%.
29.12.2025 ТОВ "Макс Кредит" та ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" уклали договір факторингу №29122025-МК/"Ел.Ен.Груп", відповідно до якого первісний кредитор відступив своє право вимоги за Кредитним договором №00-10197329 новому кредитору.
Відповідно до п.1.1. Договору факторингу, в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, Фактор зобов"язується передати (сплатити) Клієнту суму фінансування, а Клієнт зобов"язується відступити Факторові Права Вимоги за укладеними кредитними договорами згідно Реєстру боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення Прав Вимоги.
Згідно з п.2.5 Договору, відступлення права грошової вимоги і всіх інших прав, належних Клієнту за укладеними кредитними договорами, та їх перехід від Клієнта до Фактора відбувається у дату відступлення Прав Вимоги.
На підтвердження факту набуття прав вимоги за Кредитним договором, Кредитор подав копію Акта прийому-передачі Реєстру прав вимог, платіжної інструкції щодо оплати за Договором факторингу та Витяг з Реєстру прав вимог до Договору факторингу № №29122025-МК/"Ел.Ен.Груп" від 29.12.2025.
Відповідно до поданого Витягу з Реєстру прав вимог станом на 29.12.2025 Кредитор набув право грошової вимоги до Боржника в загальній сумі 13 209 грн 600 коп., а саме: 8 000 грн - сума заборгованості за тілом; 3 609 грн - сума заборгованості за відсотками; 1 600 грн - комісія за видачу кредиту; 2 800 грн - сума заборгованості за пенею.
Враховуючи те, що станом 29.12.2025 Договір кредитної лінії №00-10197329 від 19.03.2025 продовжував діяти, новий кредитор продовжив нараховувати відсотки за користування кредитними коштами. Відтак згідно наданого кредитором розрахунку загальний розмір заборгованості Боржника перед Кредитором за Договором Кредитної лінії №00-10197329 від 19.03.2025 становить 27 816 грн 00 коп., з яких 8 000 грн - сума заборгованості за тілом; 1 600 грн - комісія за видачу кредиту; 2 800 грн - сума заборгованості за пенею та 15 416 грн - сума заборгованості за відсотками.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно із ч. 1, ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Щодо грошових вимог в частині суми комісії за надання кредиту, суд зазначає, що відповідно до умов договору, Позичальник зобов'язаний сплатити не лише суму кредиту та проценти, а й комісію як елемент плати за отримання фінансової послуги, суму якої сторони погодили при укладенні кредитного договору.
Суд зазначає, що заявлена кредитором комісія має чітко визначену правову природу та є складовою витрат споживача за кредитом у розумінні статті 8 Закону України "Про споживче кредитування", відповідно до якої до загальних витрат за споживчим кредитом включаються всі платежі, які споживач зобов'язаний сплатити у зв'язку з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту.
Щодо тверджень представника боржниці, що остання не укладала кредитних договорів №1420141 від 25.03.2025 з ТОВ "ФК "КІФ"; №73872397 від 09.11.2024 та №8674518 від 19.03.2025 з ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів", суд оцінює критично, оскільки у матеріалах справи наявна довідка з Бюро кредитних історій, яку подала сама боржниця разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у якій відображені відповідні кредитні договори із зазначенням їх номерів, дат укладення, сум кредиту та статусу "проданий", що свідчить про існування зобов'язань та їх подальше відступлення.
Таким чином, існування договірних відносин та виникнення зобов"язань щодо отримання та користування кредитними коштами згідно зазначених вище договорів підтверджується матеріалами справи.
Згідно приписів ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами ( ст. 629 ЦК України).
Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Згідно з ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Оскільки фактор не може передати клієнту більше вимог до боржника, ніж має сам, то не зважаючи на зазначені в умовах договору факторингу та додатках до нього суми грошових вимог фактора до боржника, суд виходить з дійсної заборгованості за кредитними договорами.
Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що доказів повернення позики, сплати суми кредиту, процентів за користування кредитними коштами та комісії за видачу кредиту, матеріали справи не містять, відтак дійшов висновку про доведеність кредитором факту невиконання відповідачем зобов"язань щодо повернення тіла кредиту, процентів за користування кредитними коштами та комісії за видачу кредиту, згідно укладених договорів позики та кредиту на суму 50 563 грн 20 коп. та визнання грошових вимог в цій частині.
Щодо грошових вимог в частині 19 486 грн 00 коп. штрафних санкцій, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відтак враховуючи той факт, що штрафні санкції нараховані позивачем після 24.02.2022, тому вимоги у частині грошових вимог в сумі 19 486 грн 00 коп. штрафних санкцій не належать до визнання.
З огляду на наведене, перевіривши здійснені кредитором розрахунки заборгованості та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає обґрунтованими та документально підтвердженими кредиторські вимоги в сумі 50 563 грн 20 коп.
Частиною 2 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
За наведеного, належить визнати вимоги в розмірі 5 324 грн 80 коп. судового збору за подання заяви про визнання кредиторських вимог (платіжна інструкція № 1317 від 17 березня 2026 року), які належать до відшкодування у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн 00 коп. суд враховує таке.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі також - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (далі також - ГПК України), іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Системний аналіз норм статті 123 ГПК України, статті 133 КУзПБ свідчить, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді не є у розумінні статті 1 КУзПБ зобов'язанням боржника перед кредитором, а є витратами понесеними в процесі розгляду грошових вимог кредитора, які мають спеціальний порядок відшкодування, передбачений нормами ГПК України та не можуть бути стягненими окремо від цього провадження. Тому такі витрати згідно з частиною 2 статті 133 КУзПБ відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Згідно приписів ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу кредитор подав суду :
- Договір про надання правничої (правової) допомоги № 8/2025 від 18.11.2025, укладений Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" (клієнт) та Адвокатським бюро "Калачик та партнери"в особі керуючого адвоката Калачика Володимира Вікторовича;
- Акт від 23.03.2026 про надання правничої (правової) допомоги до Договору № 8/2025 від 18.11.2025;
- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю;
- ордер на надання правничої (правової) допомоги.
При дослідженні зазначених вище доказів суд встановив, що 18.11.2025 ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" (далі - клієнт) та Калачик Володимир Вікторович (далі - адвокат) уклали договір про надання правничої (правової) допомоги № 8/2025, відповідно до п.1.1. Договору погодили, що адвокат бере на себе зобов'язання надати правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором з дотриманням Правил адвокатської етики, а клієнт зобов'язаний сплатити винагороду, відповідно до кожного акта наданих послуг, протягом 10-ти днів з дня підписання відповідного акта, які є невід'ємною частиною цього договору.
Цей договір набирає чинності з 18.11.2025 і діє до 18.11.2026 (п. 2.1. Договору).
В пункті 4.1. Договору сторони погодили, що за правову допомогу, передбачену договором, клієнт сплачує Адвокату винагороду, розраховану у відповідному акті наданих послуг.
Згідно з актом від 23.03.2026 про надання правничої (правової) допомоги до Договору № 8/2025 від 18.11.2025, сторони підтверджують, що адвокат надав правничу допомогу щодо підготовки та подання заяви про грошові вимоги кредитора у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 , справа № 909/6/26.
Перелік наданих послуг та опис:
1. Аналіз документів клієнта, договорів, факторингових угод, виписок (зміст виконаних робіт); опрацювання всіх наданих матеріалів (обсяг/результат); 1,0 (витрачений час); 1000 грн (вартість).
2. Аналіз ЄДРСР/кредитної документації/обставини щодо боржника (зміст виконаних робіт); встановлення обгрунтованості вимог (обсяг/результат); 1,0 (витрачений час); 1000 грн (вартість).
3. Визначення складу і розміру грошових вимог кредитора (зміст виконаних робіт); розрахунок тіла, процентів, штрафу (обсяг/результат); 1,0 (витрачений час); 1000 грн (вартість).
4. Підготовка заяви про грошові вимоги кредитора за ст. 45-47, 122 КУзПБ (зміст виконаних робіт); заяву складено (обсяг/результат); 2,0 (витрачений час); 2000 грн (вартість).
5. Підготовка пакету документів для подання до суду в ЄСІТС (зміст виконаних робіт); пакет підготовлений для подання через ЄСІТС (обсяг/результат); 1,0 (витрачений час); 1000 грн (вартість).
Загальна вартість послуг: 6000 грн.
Сторони підтвердили, що послуги виконані в повному обсязі, у строки та відповідно до Договору № 8/2025. Клієнт не має претензій до обсягу та якості наданих послуг.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно з ч. 4, 5, 6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Загальне правило розподілу інших судових витрат (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу) визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, визначаючи суму відшкодування, керуючись частинами 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 р. у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 17 вересня 2020 р. у справі № 904/3583/19 та 26 січня 2022 р. у справі № 910/20883/20).
Боржник та арбітражний керуючий у повідомленні про розгляд грошових вимог зазначили, що заявлені кредитором витрати на правничу допомогу не є співмірними, враховуючи розмір грошових вимог до Боржника, які ними визнаються такі витрати належить визнати пропорційно до визнаних вимог.
Суд також зазначає, що зазначені адвокатом у п.1 та 2 Акта послуги є одним видом правової допомоги, оскільки аналіз договорів та факторингових угод і є кредитною документацією.
Суд зазначає, що надані кредитором докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 6000 грн не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірними з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Склад та розмір судових витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Перевіривши подані кредитором докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката , судом встановлено, що заявлені витрати є неспівмірними з обсягом виконаної роботи та складністю справи.
Для включення всієї суми понесених витрат у відшкодування за рахунок боржника відповідно до положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати на правову допомогу були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
У контексті викладеного, виходячи із загальних засад законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність справи, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу понесених в процесі розгляду грошових вимог кредитора, який відповідає вищевказаним критеріям, у цій справі, складає 4 000 грн, оскільки саме такий розмір відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, а також те, що саме такий розмір витрат є співмірним з наданою адвокатом правничою допомогою.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про часткове визнання судових витрат на професійну правничу допомогу, а саме в сумі 4 000 грн, які належать відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
За наведеного, керуючись ст. 2, 45, 113, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства; ст. 3, 123, 126, 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Частково задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел. Ен. Груп" про грошові вимоги до боржника фізичної особи ОСОБА_1 (вх. № 2644/26 від 24.03.2026).
2. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел. Ен. Груп" , вул.Михайла Грушевського,10 м.Київ, 01001 (код 41240530) до боржника - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) в сумі 50 563 (п"ятдесят тисяч п"ятсот шістдесят три) грн 20 коп., які належать до задоволення у другу чергу, а також та 5 324 (п"ять тисяч триста двадцять чотири) грн 80 коп. витрат на оплату судового збору та 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, які належать відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вказані вимоги кредитора є конкурсними без права вирішального голосу на зборах кредиторів.
Відхилити грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел. Ен. Груп", вул.Михайла Грушевського,10 м.Київ, 01001 (код 41240530) до боржника - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) в сумі 19 486 (дев"ятнадцять тисяч чотириста вісімдесят шість) грн 00 коп. штрафних санкцій.
Зобов'язати керуючого реструктуризацією боргів боржника - ОСОБА_2 :
- провести збори кредиторів ОСОБА_1 , відповідно до вимог статей 122, 123 Кодексу України з процедур банкрутства;
- надати суду протокольне рішення зборів кредиторів боржника щодо розгляду проекту плану реструктуризації боргів боржника та прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність чи вирішення інших питань, передбачених ч. 8 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства до засідання суду, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Повідомити учасників справи, що засідання суду, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі призначене на 29.04.2026 об 11:15.
Ухвала є підставою для внесення відомостей про кредитора до реєстру вимог кредиторів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у визначені ст. 256, 257 ГПК України, ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства строк і порядку.
Дата підписання: 01.05.2026
Суддя Т. В. Максимів