майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
01 травня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/147/26
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кравець С.Г.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Адама Україна" від
20.04.2026 (вх.№01-44/1638/26) про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Адама Україна"
до: Фермерського господарства "Агро-Союз"
про стягнення 5 570 475,79грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Адама Україна" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Фермерського господарства "Агро-Союз" (далі - відповідач) про стягнення 5 570 475,79грн, з яких: 4 122 552,00грн - основного боргу, 273 002,65грн - пені, 228 969,96грн - процентів річних, 132 098,05грн - процентів за користування товарним кредитом, 662 760,00грн - штрафу, 151 093,13грн - різниці у ціні товару, а також судових витрат.
Позовні вимоги позивача були обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки №MD_36928650/2025 від 10.02.2025.
Рішенням суду від 20.04.2026 позов задоволено. Стягнуто з Фермерського господарства "Агро-Союз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Адама Україна": 4 122 552,00грн основного боргу, 273 002,65грн пені, 228 969,96грн процентів річних, 132 098,05грн процентів за користування товарним кредитом, 662 760,00грн штрафу, 151 093,13грн курсової різниці у ціні товару, а також 66 845,71грн витрат по сплаті судового збору.
У судовому засіданні 20.04.2026 при розгляді справи по суті представник позивача - адвокат Козачок І.П. просив суд вирішувати питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення у даній справі.
21.04.2026 через систему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Адама Україна" надійшла заява від 20.04.2026 (вх.№01-44/1638/26) про ухвалення додаткового рішення, у якій представник просить стягнути з відповідача 15 000,00грн витрат на професійну правничу допомогу (а.с.92-100).
Ухвалою суду від 21.04.2026 вказану заяву прийнято до розгляду. Розгляд заяви постановлено здійснювати без повідомлення учасників справи. Запропоновано відповідачу подати до суду заперечення (у разі наявності) щодо заяви позивача про стягнення витрат на професійну на правничу допомогу у строк до 27.04.2026.
Суд враховує, що ухвала від 21.04.2026 направлена учасникам справи шляхом надсилання її до електронних кабінетів у встановлений Господарським процесуальним кодексом України строк, про що свідчать довідки про доставку (а.с.103-104).
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Адама Україна" про ухвалення додаткового рішення, господарський суд зазначає наступне.
Згідно зі ст.16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 ст.2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Відповідно до положень ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.
За приписами частини 1 ст.124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
ТОВ "Адама Україна" у позовній заяві від 03.02.2026 зазначено, що позивач очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 15 000,00грн (а.с.6).
Згідно з положеннями ст.126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини 8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Таким чином, відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.
У судовому засіданні 20.04.2026 при розгляді справи по суті представник позивача - адвокат Козачок І.П. просив суд вирішувати питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення у даній справі.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.04.2026 через систему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Адама Україна" надійшла заява від 20.04.2026 про ухвалення додаткового рішення.
Таким чином, позивачем дотримано вимоги частини 8 ст.129 ГПК України при зверненні до суду із заявою про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Як встановлено судом, правничу допомогу Товариству з обмеженою відповідальністю "Адама Україна" у суді першої інстанції в межах даної справи надавав Козачок Іван Петрович, який має статус адвоката згідно свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №002654 від 14.07.2020, виданого Радою адвокатів Запорізької області на підставі рішення №14 від 14.07.2020.
Повноваження та обсяг прав адвоката Козачка Івана Петровича, як представника ТОВ "Адама Україна", підтверджуються ордером на надання правничої допомоги серії АІ №2101517 від 19.01.2026 (а.с.9).
Положеннями ст.19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.
Згідно з положеннями пункту 4 ст.1 та частин 3, 5 ст.27 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Зміст договору про надання правничої допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
У відповідності до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Виходячи з аналізу положень ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).
На підтвердження факту понесення судових витрат на професійну правничу допомогу, позивачем, до матеріалів даної справи подано: договір про надання правової (правничої) допомоги №01 від 16.02.2023 та додаток від 25.01.2026 до договору.
16.02.2023 між ТОВ "Адама Україна" (клієнт) та адвокатом Козачком Іваном Петровичем укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №01, відповідно до п.1.1 якого, клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання надавати правничу допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених договором та/або додатками до договору (а.с.99).
Відповідно до п.4.1-4.2 договору, отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гоноpapy. При визначенні розміру гонорару враховується: обсяг і час роботи, що потрібний для належного виконання доручення; ступінь складності правових питань, що стосуються доручення; вірогідність того, що прийняття доручення клієнта перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання; необхідність виїзду у відрядження; важливість доручення з точки зору інтересів клієнта; особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення.
За умовами п.6.1 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до моменту фактичного виконання доручення.
До договору про надання правової (правничої) допомоги №01 від 16.02.2023 сторонами укладено додаток від 25.01.2026, згідно п.1 якого, адвокат надає клієнту юридичні послуги з юридичного супроводу стягнення заборгованості та/або штрафних санкцій та/або процентів з Фермерського господарства "Агро-Союз" за спірним правочином - договором поставки MD_36928650/2025 від 10.02.2025 у суді першої інстанції (а.с.98).
Під юридичним супроводом сторони розуміють юридичні послуги, що включають в себе в тому числі, але не обмежуючись: ознайомлення з документами, на підставі яких виникла заборгованість боржника перед клієнтом; підготовка претензії та/або вимоги до боржника у випадку необхідності, підготовка позовної заяви, розрахунку сум, належних до стягнення з боржника; представництво інтересів клієнта у суді першої інстанції, участь у судових засіданнях у справі, в т.ч. в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів; аналіз документів по суті справи (відзив, заперечення) та процесуальних документів боржника у випадку їх подання останнім, підготовка та подання заяв по суті справи (відповідь на відзив) у випадку необхідності; підготовка та подання заяв і клопотань у випадку необхідності.
У пункті 1.2 додатку до договору сторони визначили, що гонорар адвоката за послуги, визначені у додатку, становить 15 000,00грн.
Відповідно до п.1.3 додатку до договору, клієнт оплачує гонорар, визначений додатком, виключно у випадку досягнення мети юридичного супроводу. Під "метою юридичного супроводу" сторони розуміють прийняття судового рішення про стягнення з боржника щонайменше основної заборгованості (повернення розміру сплаченої попередньої оплати, сплата вартості поставленого товару, сплата розміру безумовного зобов'язання тощо) за спірним правочином.
Згідно з п.1.4. додатку до договору, клієнт оплачує гонорар впродовж 30 (тридцяти) календарних днів з моменту набрання законної сили рішенням суду, за яким досягнуто мету юридичного супроводу або добровільної сплати боржником щонайменше основної заборгованості після пред'явлення позову останньому.
Договір та додаток до договору підписані представниками сторін.
Отже, укладення вищевказаного договору підтверджує обставину виникнення договірних зобов'язань між позивачем та адвокатом Козачком І.П., а також наявність повноважень адвоката на представництво інтересів позивача.
Суд враховує, що адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю (постанова Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19).
У постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Проте, у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 11.11.2021 у справі № 910/7520/20.
Верховний Суд у постанові від 18.12.2019 у справі №522/17845/15-ц зазначив, що адвокатський гонорар є однією із умов, яка визначається сторонами договору про надання правової допомоги, тому відсутність у договорі розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає підстав вважати, що сторони при укладенні договору про надання правової допомоги погодили розмір адвокатського гонорару.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п.21 Додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Як було встановлено судом вище, між адвокатом Козачком І.П. та ТОВ "Адама Україна" витрати на надання правничої допомоги за комплексне ведення справи у суді першої інстанції погоджено у фіксованому розмірі - 15 000,00грн.
У випадку встановленого фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
При цьому, оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.02.2021 у справі №922/743/20, від 24.11.2020 у справі №911/4242/15.
Відповідач правом на подання клопотання щодо зменшення розміру витрат на правову допомогу не скористався.
Суд враховує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №922/449/21.
Враховуючи наведене, беручи до уваги підтверджений матеріалами справи факт надання адвокатом Козачком І.П. професійної правничої допомоги позивачу, приймаючи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, предмет позову, рівень складності, характер спору, юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість поданих до суду адвокатом документів, а також їх значення для спору, суд приходить до висновку, що розмір заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00грн є цілком співмірним щодо наведених у статті 126 ГПК України критеріїв.
Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Адама Україна" від 20.04.2026 (вх.№01-44/1638/26) про відшкодування витрат на правничу (правову) допомогу - у повному обсязі.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Адама Україна" від 20.04.2026 (вх.№01-44/1638/26) про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на правничу (правову) допомогу - задовольнити.
2. Стягнути з Фермерського господарства "Агро-Союз" (13642, Житомирська область, Бердичівський район, село Білилівка, вулиця Троїцька, будинок 19А; код ЄДРПОУ 36928650) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Адама Україна" (04050, місто Київ, вулиця Миколи Пимоненка, будинок 13, офіс №4А/41; код ЄДРПОУ 36138418): 15 000,00грн витрат на професійну правничу допомогу.
Додаткове рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного додаткового рішення.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне додаткове рішення складено: 01.05.26
Суддя Кравець С.Г.
Направити:
1 - позивачу та представнику - електронний кабінет,
2 - відповідачу - електронний кабінет.