61022, м. Харків, пр. Науки, 5
01.05.2026 Справа № 905/566/25
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.,
розглянувши клопотання б/н від 20.04.2026 Громадської організації «Фонд муніципального розвитку смт Новодонецьке», смт Новодонецьке
про стягнення витрат на правову допомогу
у справі за позовом заступника керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області, м.Покровськ в інтересах держави в особі: Добропільської міської ради, м.Добропілля повноваження якої тимчасово здійснює: Добропільська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області, м.Добропілля
до відповідача 1: Громадської організації «Центр муніципального розвитку міста Добропілля», м.Добропілля
до відповідача 2: Громадської організації «Фонд муніципального розвитку смт Новодонецьке», смт Новодонецьке
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача 1: Державної інспекції архітектури та містобудування України, м.Київ
про скасування декларації про готовність об'єкта до експлуатації, скасування державної реєстрації права власності та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення об'єкту самочинного будівництва
без виклику представників сторін
Заступник керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області, м.Покровськ в інтересах держави в особі Добропільської міської ради, м.Добропілля повноваження якої тимчасово здійснює Добропільська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області, м.Добропілля звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача 1, Громадської організації «Центр муніципального розвитку міста Добропілля», м.Добропілля та відповідача 2, Громадської організації «Фонд муніципального розвитку смт Новодонецьке», смт Новодонецьке про скасування декларації про готовність об'єкта до експлуатації, скасування державної реєстрації права власності та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення об'єкту самочинного будівництва.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 14.04.2026 у справі №905/566/25 позовні вимоги заступника керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області, м.Покровськ в інтересах держави в особі Добропільської міської ради, м.Добропілля повноваження якої тимчасово здійснює Добропільська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області, м.Добропілля до Громадської організації «Центр муніципального розвитку міста Добропілля», м.Добропілля та Громадської організації «Фонд муніципального розвитку смт Новодонецьке», смт Новодонецьке про скасування декларації про готовність об'єкта до експлуатації, скасування державної реєстрації права власності та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення об'єкту самочинного будівництва - задоволено частково, зобов'язано Громадську організацію «Фонд муніципального розвитку смт Новодонецьке» звільнити земельну ділянку з кадастровим номером: 1411500000:00:027:0125 шляхом знесення об'єкту самочинного будівництва - торгівельного комплексу загальною площею 117,2 кв.м., розташованого за адресою: Донецька область, Покровський район, м.Добропілля, проспект Шевченка, район житлового будинку № 1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №1941982414115), в іншій частині позову відмовлено.
21.04.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача 2, Громадської організації «Фонд муніципального розвитку смт Новодонецьке» надійшло клопотання б/н від 20.04.2026 про стягнення витрат на правничу допомогу, за змістом якого просить суд стягнути з Покровської окружної прокуратури Донецької області витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 79606,50 грн.
Ухвалою суду від 22.04.2026 прийнято до розгляду клопотання б/н від 20.04.2026 Громадської організації «Фонд муніципального розвитку смт Новодонецьке», смт Новодонецьке про стягнення витрат на правничу допомогу у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Означена ухвала направлялась до електронних кабінетів прокуратури, позивача, відповідача 2 та третьої особи, відповідні довідки про доставку електронного листа наявні в матеріалах справи.
Ухвала суду від 22.04.2026 також направлялась на електронні поштові скриньки учасників справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронних листів.
Судом на офіційному сайті Господарського суду Донецької області на веб-порталі «Судова влада» було опубліковано оголошення зі змістом резолютивної частини ухвали від 22.04.2026 для відповідача 1, роздруківка означеного оголошення наявна в матеріалах справи.
Отже учасники справи належним чином повідомлені про прийняття судом до розгляду клопотання б/н від 20.04.2026 відповідача 2.
28.04.2026 від Покровської окружної прокуратури Донецької області надійшли заперечення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу №56-2408ВИХ-26 від 27.04.2026, за змістом яких прокуратура наполягає, що спір у даній справі виник у зв'язку із неправомірними та недобросовісними діями відповідачів.
Суд дослідивши клопотання та додані до нього докази, встановив наступне.
Пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частин 2-3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За змістом статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Таким чином, наведені процесуальні норми вказують на те, що, при поданні доказів розміру витрат на професійну правничу допомогу, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, мають бути дотримані наступні дві умови:
- докази повинні бути подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду;
- до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила заяву про те, що такі докази будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
При цьому процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів.
Відповідач 2 у відзиві на позовну заяву визначив орієнтовний розрахунок розміру судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката та зазначив, що згідно ч. 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України докази витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом 5 днів після ухваленні рішення суду, а також в судовому засіданні 14.04.2026 до судових дебатів представником відповідача 2 зроблено заяву, що докази понесених судових витрат будуть надані суду протягом 5 днів з дня проголошення судового рішення, що підтверджується технічним записом судового засідання від 14.04.2026.
21.04.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника Громадської організації «Фонд муніципального розвитку смт Новодонецьке» надійшло клопотання б/н від 20.04.2026 про стягнення витрат на правничу допомогу, рішення по справі ухвалено 14.04.2026 (повний текст підписано 20.04.2026).
Таким чином, клопотання відповідача 2 про стягнення витрат на правничу допомогу, яке завантажено до Електронного суду 20.04.2026 з доказами на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи, що 19.04.2026 припало на неділю, подано у встановлений законом строк.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За ч.ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч.3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
У відповідності до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
На підтвердження понесення Громадською організацією «Фонд муніципального розвитку смт Новодонецьке» витрат на правову допомогу до Господарського суду Донецької області надано: ордер на надання правничої допомоги серія АА №1594841 від 25.06.2025 (адвокат Амельченко Вячеслав Павлович); договір №152620 про надання правничої допомоги від 10.06.2025, що укладений між Адвокатським об'єднанням «Наказ» та Громадською організацією «Фонд муніципального розвитку смт Новодонецьке», замовлення до договору, рахунки на оплату, акти здачі - приймання послуг та платіжні інструкції.
Так, 10.06.2025 між Громадською організацією «Фонд муніципального розвитку смт.Новодонецьке» (клієнт) та Адвокатським об'єднанням «Наказ» (адвокатське об'єднання) укладений договір про надання правничої допомоги №152620 (договір).
Згідно з пункту 1.1. договору адвокатське об'єднання бере на себе обов'язки на підставі завдання клієнта надавати клієнту правничу (правову) допомогу у вигляді консультацій, представництва інтересів та оформлення юридичних документів, які в подальшому іменуються як «послуги», а клієнт, в свою чергу, зобов'язаний прийняти та оплатити вищевказані послуги.
В розділі 2 договору зазначена ціна договору, вартість послуг та порядок розрахунків, а саме: ціна договору складається з загальної вартості послуг, вказаних в рахунках до договору. Вартість послуг вказується в рахунках до договору. Вартість послуг розраховується виходячи з кількості годин, витрачених на надання послуг за цим договором. Клієнт сплачує повну вартість послуг протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання рахунку, виставленого адвокатським об'єднанням. Оплата послуг здійснюється у безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківські реквізити, вказані в рахунку. Сторони погоджуються з тим, що оплата послуг адвокатського об'єднання за цим договором може бути здійснена іншою особою. Така оплата вважається належним виконанням клієнтом свого обов'язку з оплати послуг адвокатського об'єднання.
Для надання послуг за цим договором, адвокатське об'єднання має право визначати адвоката адвокатського об'єднання або залучати інших адвокатів на договірних засадах. Адвокатське об'єднання є відповідальним перед клієнтом за порушення договору адвокатами адвокатського об'єднання та адвокатами, залученими на договірних засадах (п.3.1.-3.2. договору).
Згідно з пунктом 4.1. договору надання кожної послуги, встановленої додатками до договору, підтверджується шляхом підписання сторонами акту (ів) здачі - приймання послуг, який надсилається адвокатським об'єднанням клієнту по завершенні надання відповідної послуги. Якщо протягом 3 (трьох) робочих днів після одержання акту здачі - приймання послуг від клієнта не надійшло жодних заперечень стосовно якості послуг, то відповідні послуги вважаються прийнятими.
Даний договір вступає в силу з дати його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п.8.1. договору).
На виконання умов договору №152620 про надання правничої допомоги від 10.06.2025 між Адвокатським об'єднанням «Наказ» та Громадською організацією «Фонд муніципального розвитку смт Новодонецьке» складені та підписані замовлення, акти здачі-приймання послуг та рахунки, а саме:
? Замовлення №726778 від 10.06.2025 на загальну суму 7600,00 грн; рахунок на оплату №726778 від 10.06.2025 на загальну суму 8588,00 грн; акт здачі-приймання послуг від 25.06.2025 на загальну суму 8588,00 грн;
? Замовлення №727105 від 25.06.2025 на загальну суму 24700,00 грн; рахунок на оплату №727105 від 25.06.2025 на загальну суму 28137,00 грн; акт здачі-приймання послуг від 01.07.2025 на загальну суму 28137,00 грн;
? Замовлення №727396 від 14.07.2025 на загальну суму 11400,00 грн; рахунок на оплату №727396 від 14.07.2025 на загальну суму 12995,00 грн; акт здачі-приймання послуг від 21.07.2025 на загальну суму 12995,00 грн;
? Замовлення №728029 від 11.08.2025 на загальну суму 10450,00 грн; рахунок на оплату №728029 від 11.08.2025 на загальну суму 11921,50 грн; акт здачі-приймання послуг від 19.08.2025 на загальну суму 11921,50 грн;
? Замовлення №728659 від 03.09.2025 на загальну суму 7600,00 грн; рахунок на оплату №728659 від 03.09.2025 на загальну суму 8588,00 грн; акт приймання-передачі наданих послуг від 09.09.2025 на загальну суму 8588,00 грн;
? Замовлення №729052 від 23.09.2025 на загальну суму 3800,00 грн; рахунок на оплату №729052 від 23.09.2025 на загальну суму 4294,00 грн; акт здачі-приймання послуг від 30.09.2025 на загальну суму 4294,00 грн;
? Замовлення №732403 від 18.02.2026 на загальну суму 3800,00 грн; рахунок на оплату №732403 від 10.03.2025 на загальну суму 4066,00 грн; акт приймання-передачі наданих послуг від 17.03.2026 на загальну суму 4066,00 грн;
? Замовлення №733018 від 17.03.2026 на загальну суму 950,00 грн; рахунок на оплату №733018 від 07.04.2026 на загальну суму 1017,00 грн; акт здачі-приймання послуг від 14.04.2026 на загальну суму 1017,00 грн.
Вищезазначені замовлення, акти та рахунки підписані клієнтом та адвокатським об'єднанням.
Відповідно до змісту вищенаведених актів, послуги за надані адвокатом у встановлений термін, у повному обсязі та згідно наведеного переліку, вартість послуг склала 79606,50 грн, у клієнта претензій до якості виконаних робіт немає.
На підтвердження оплати наданих послуг додано платіжні інструкції, а саме: №1045 від 12.06.2025 на загальну суму 8588,00 грн; №1046 від 26.06.2025 на загальну суму 28137,00грн; №1048 від 15.07.2025 на загальну суму 12995,00 грн; №1049 від 12.08.2025 на загальну суму 11921,50 грн; №1050 від 05.09.2025 на загальну суму 8588,00грн; №1053 від 26.09.2025 на загальну суму 4294,00 грн; №1057 від 11.03.2026 на загальну суму 4066,00 грн; №1.613591173.1 від 10.04.2026 на загальну суму 1017,00 грн.
Виходячи вищезазначене клієнт сплатив адвокатському об'єднанню вартість наданих послуг за договором в загальній сумі 79606,50 грн.
Загальне правило розподілу судових витрат, визначено ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, згідно якого судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Ці висновки було підтверджено в постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 та від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.
Враховуючи заперечення представника прокуратури щодо задоволення клопотання представника Громадської організації «Фонд муніципального розвитку смт Новодонецьке», смт Новодонецьке про стягнення витрат на правничу допомогу на підставі ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вважає за необхідне надати відповідну оцінку таким доводам.
Відповідно до ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Процесуальним законом не визначено поняття неправильних дій сторони. При цьому висновок суду про необхідність покладення судових витрат на сторону внаслідок неправильних дій якої виник спір, повинен бути належним чином обґрунтованим. Дана правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19.
Суд має застосовувати зазначені положення процесуального закону за наявності одночасно у сукупності таких умов: 1) вирішення судом спору по суті; 2) встановлення судом одного із таких випадків: зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони.
Зміст вказаної норми також свідчить про те, що останньою встановлено дискреційне повноваження суду, тобто його право, а не обов'язок здійснити розподіл судових витрат у вищезазначений спосіб. Схожі правові висновки викладено також в постановах Верховного Суду від 31.05.2022 у справі № 927/515/21, від 25.11.2021 у справі № 904/5929/19, від 15.09.2022 у справі № 910/10159/21, додатковій постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 916/376/19.
При застосуванні наведеної процесуальної норми слід виходити з її широкого розуміння, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом (вказані висновки наведені у додатковій ухвалі Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №916/1860/21).
Зі змісту рішення Господарського суду Донецької області від 14.04.2026 у справі №905/566/25 вбачається, наступне.
Будівництво торгівельного комплексу, що знаходиться за адресою: м.Добропілля, пр-т Шевченка, 1Б, яке було здійснено на земельній ділянці комунальної власності територіальної громади міста Добропілля, кадастровий номер 1411500000:00:027:0125, підпадає під ознаки самочинного будівництва відповідно до визначення ст. 376 Цивільного кодексу України.
Первісний власник, відповідач 1, Громадська організація «Центр муніципального розвитку міста Добропілля» оминув законодавчо встановлену процедуру будівництва, збудував торгівельний комплекс на земельній ділянці не відведеній для цієї мети, внаслідок чого Добропільська міська рада позбавлена можливості розпоряджатися належним їй майном (земельною ділянкою, на якій розташований нерухоме майно - торгівельний комплекс).
Відповідач 2, ГО «Фонд муніципального розвитку смт Новодонецьке» користується земельною ділянкою без відповідних правових підстав, її дії є самовільним зайняттям земельної ділянки. На земельній ділянці розташований об'єкт самочинного будівництва, який належить відповідачу 2 та зареєстрований за ним. Це створює перешкоди для власника земельної ділянки.
Відповідач 2 при укладенні договору дарування з відповідачем 1 та набуванні активу у виді торгового комплексу, проявивши розумну обачність, не міг не знати, що цей актив (нерухоме майно) є проблемним та існують права та претензії третіх осіб на нього. Зокрема, відповідач 2 не міг не знати про відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку на якій знаходиться нерухоме майно під час укладення договору дарування, з урахуванням вимог законодавства щодо істотних умов договору дарування, що у свою чергу виключає можливість добросовісного набуття ним прав на об'єкт нерухомості, водночас доказів звернення відповідача 2 після підписання договору дарування до власника земельної ділянки для укладання договору оренди суду не надано.
Суд дійшов висновку, що обраний прокурором спосіб захисту щодо позовних вимог про скасування декларації про готовність об'єкта до експлуатації та скасування державної реєстрації права власності не відповідає належному способу захисту, оскільки є неефективним, а належним способом захисту прав власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво, є вимога про знесення об'єкта самочинного будівництва відповідно до частини четвертої статті 376 Цивільного кодексу України, яка судом була задоволена.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №908/2388/21 від 17.12.2025.
Отже, за результатами розгляду справи по суті було з'ясовано, що спір між учасниками справи виник саме внаслідок неправильних дій відповідачів, і лише враховуючи обрання неналежного способу захисту, суд позов задовольнив частково, враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду у справі №908/2388/21, яка була викладена вже після подачі прокуратурою позову в рамках справи №905/566/25.
За таких обставин, з огляду на неправильність дій відповідачів, у тому числі відповідача 2, які фактично призвели до вимушеного звернення прокурора до суду за захистом порушених прав держави, суд вважає справедливим і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, застосування частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та необхідність покладення на відповідача 2, Громадської організації «Фонд муніципального розвитку смт Новодонецьке», понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи.
Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 21.09.2023 у справі №922/1832/19.
Отже суд відмовляє у задоволенні клопотання Громадської організації «Фонд муніципального розвитку смт Новодонецьке», смт Новодонецьке про стягнення витрат на правничу допомогу.
При цьому, з урахуванням відступлення від загального підходу до розподілу судових витрат, суд не надає оцінку іншим доводам прокуратури щодо обґрунтованості витрат відповідача 2 на правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Відмовити у задоволенні клопотання б/н від 20.04.2026 Громадської організації «Фонд муніципального розвитку смт Новодонецьке», смт Новодонецьке про стягнення витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 01.05.2026.
Суддя Г.Є. Курило