вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
про залишення позовної заяви без руху
01.05.2026м. ДніпроСправа № 904/2390/26
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Перова О.В., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
до фізичної особи ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2
про стягнення заборгованості
Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 20 000,00 грн, моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн та судових витрат.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2026 справу № 904/2390/26 передано на розгляд судді Перовій О.В.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд залишає її без руху з огляду на таке.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина друга статті 4 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; інші справи у спорах між юридичними особами, які здійснюють господарську діяльність, та/або фізичними особами - підприємцями.
Належним суб'єктним складом відповідачів є склад відповідачів, які дійсно є суб'єктами порушеного, оспорюваного чи не визнаного матеріального правовідношення (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 14/325«б»).
Відповідно до статті 52 Цивільного кодексу України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Господарський суд має юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України спору, у якому стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Позивачем у позовній заяві визначено відповідача, як фізичну особу, тоді як в прохальній частині просить стягнути з фізичної особи-підприємця.
Відповідно до інформаційної довідки Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Мілохов Юрій Миколайович є фізичною особою-підприємцем з 09.09.2020.
Водночас і сам позивач зазначає себе як фізичну особу, тоді як відповідно до інформаційної довідки Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Азаров Станіслав Михайлович є фізичною особою-підприємцем з 05.02.2026.
Також позовна заява не містить поштового індексу місця проживання Азарова Станіслава Михайловича.
З огляду на наведені вище обставини, позивач повинен виправити вказані недоліки позовної заяви та чітко визначити статус особи, яку він визначає як позивача та відповідача у справі.
При цьому, у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд стягнути з ФОП Мілохова Юрія Миколайовича заборгованість у розмірі 20 000,00 грн, а також стягнути моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн.
Однак, наведені позивачем позовні вимоги викладені не чітко.
Прохальна частина, як заключна частина позовної заяви відтворює зміст позову і містить у собі звернене до суду прохання позивача про вчинення судом відповідного способу судового захисту його прав, свобод та інтересів.
Предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, яка повинна викладатися чітко й безумовно, з метою його належного виконання.
Отже позивачу необхідно визначитись із прохальною частиною позову, а саме, чітко сформулювати, що саме він просить суд вирішити у справі.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу (частина перша статті 172 ГПК України).
Відповідно до пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.1997 №799 "Про затвердження Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій" опис вкладення поштового відправлення відправник складає із зазначенням у ньому, зокрема, поіменного переліку предметів вкладення.
Опис вкладення повинен відповідати пункту 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, відповідно до якого працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
За змістом зазначеного пункту Правил, для здійснення перевірки працівниками поштового відділення відповідності вкладення опису, останній має містити поіменний перелік предметів.
Належним доказом направлення на адресу відповідача копії позовної заяви з додатками є фіскальний чек (накладна) та опис вкладення з переліком документів.
Відповідно до інформаційної довідки Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження Мілохова Юрія Миколайовича є: АДРЕСА_3 .
Водночас позивачем не додано до позовної заяви доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами на вірну адресу відповідача.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункти 1, 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 328,00грн.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.
Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (стаття 9 Закону України "Про судовий збір").
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону України "Про судовий збір").
Зі змісту позовної заяви убачається, що позивачем заявлено майнову вимогу, за яку сплаті підлягає судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.
Позивачем у якості доказу оплати судового збору за подання позовної заяви надані квитанції про сплату від 14.04.2026 № 2S1M-QL2B-EZDE у розмірі 1 331,20 грн, від 23.04.2026 № 9169-0738-9493-3532 у розмірі 1 400,00 грн,
З довідок Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2026 № 73/26 та № 74/26 убачається, що платіжні документи від 14.04.2026 № 2S1M-QL2B-EZDE, від 23.04.2026 № 9169-0738-9493-3532 були використані у справі № 904/2044/26.
Відтак додані позивачем до позовної заяви квитанції про сплату від 14.04.2026 № 2S1M-QL2B-EZDE у розмірі 1 331,20 грн, від 23.04.2026 № 9169-0738-9493-3532 у розмірі 1 400,00 грн, не є належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, що є порушенням вимог пункту 2 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України.
Суд з'ясував, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2026 у справі № 904/2044/26 повернуто позовну заяву Фізичної особи-підприємця Азарова Станіслава Михайловича до Фізичної особи-підприємця Мілохова Юрія Миколайовича про стягнення заборгованості та моральної шкоди за договором про рекламну співпрацю №036 від 03.03.2026 у загальному розмірі 30 000 грн без розгляду.
Пунктом 2 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги. Не звернення позивача станом на даний момент до суду із клопотанням про повернення судового збору у справі № 904/2044/26 не є гарантією неподання ним такого клопотання у майбутньому.
У разі прийняття судом квитанцій про сплату від 14.04.2026 № 2S1M-QL2B-EZDE у розмірі 1 331,20 грн, від 23.04.2026 № 9169-0738-9493-3532 у розмірі 1 400,00 грн, як належного доказу оплати судового збору за подання позову у справі № 904/2390/26 позивач, після ухвалення судом рішення у цій справі, не буде позбавлений можливості подання клопотання про повернення судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у справі № 904/2044/26.
Питання повторного використання платіжного документа при повторному поданні позовної заяви за умови повернення без розгляду попередньо поданої заяви було предметом розгляду Верховним Судом.
Так, у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 1540/3297/18 Верховний Суд звернув увагу, що певний час редакція частини четвертої статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала, що у разі якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв'язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми Закону).
Проте Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" це речення було виключено з цієї норми (підпункт 4 пункт 4 цього Закону) і станом на час розгляду заяви стаття 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
Тому заявник/позивач, коли подає повторно заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної заяви, яку суд залишив без розгляду. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав заявника / позивача в частині обов'язку нести додаткові майнові витрати у зв'язку зі зверненням до суду, оскільки за законом такий заявник / позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної заяви, яка була залишена без розгляду. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.10.2023 у справі №160/554/23.
З огляду на викладене позивачу слід надати докази сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.
Також відповідно до пунктів 3, 9 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Судом встановлено, що позивачем не було долучено обґрунтованого розрахунку суми стягнення, а також попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Отже позовна заява є такою, що оформлена без дотримання вимог статті 162 ГПК України.
Згідно із частинами першою - четвертою статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Вказані обставини є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу 10-ти денного строку з дня вручення вказаної ухвали для усунення зазначених недоліків. Отже позивачу необхідно визначитись із статусом особи, яку він визначає як позивача та відповідача у справі, із зазначенням поштового індексу місця проживання позивача; надати докази надсилання позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача із описом вкладення із поіменним переліком документів; надати докази сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн; надати обґрунтований розрахунок суми стягнення, а також попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; уточнити прохальну частину позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовну заяву фізичної особи Азарова Станіслава Михайловича залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків терміном 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме:
- визначитись із статусом особи, яку він визначає як позивача та відповідача у справі, із зазначенням поштового індексу місця проживання позивача;
- надати докази надсилання позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача із описом вкладення із поіменним переліком документів;
- надати докази сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн;
- надати обґрунтований розрахунок суми стягнення, а також попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
- уточнити прохальну частину позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважається неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 01.05.2026 та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Перова