вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
01.05.2026м. ДніпроСправа № 904/1355/26
За позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Фізичної особи-підприємця Гвоздєвої Анжеліки Петрівни, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 29 064,83грн
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Без виклику (повідомлення) учасників
Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Гвоздєвої Анжеліки Петрівни заборгованість у розмірі 29 064,83грн, з яких:
- основний борг за поставлену теплову енергію у розмірі 25 623,20грн;
- плата за абонентське обслуговування у розмірі 158,46грн;
- пеня у розмірі 916,62грн;
- 3 % річних у розмірі 753,38грн;
- втрати від інфляції у розмірі 1 613,17грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов типового договору №5059/жб від 01 листопада 2021 року в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2026 справу №904/1355/26 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою суду від 23.03.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.
Про розгляд справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою: Січеславська Набережна, буд. 27, кв. 90, м. Дніпро, 49000 (а.с. 88).
Направлена судом на адресу відповідача ухвала про відкриття провадження повернута підприємством зв'язку з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 106-109).
Відповідно до п. 5 частини шостої ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Суд звертає увагу, що адреса, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є офіційним місцезнаходженням відповідача. Отже, якщо відповідач за власним волевиявленням не скористався правом отримати кореспонденцію, а тому відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд справи.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 29.03.2021 у справі №910/1487/20 та врахована судом, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, яким в даному випадку є суд (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 17.11.2021 у справі №908/1724/19 та від 01.03.2023 у справі №910/18543/21).
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
День невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду (зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі №910/4430/21).
При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Отже, відповідач вважається таким, що повідомлений про відкриття провадження у справі належним чином.
Слід зазначити, що ухвала від 23.03.2026 розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, який є відкритим для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 ЗУ "Про доступ до судових рішень"), та відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з нею у цьому реєстрі.
Згідно з частиною дев'ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Окрім того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини другої статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи частини четвертої статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд, -
Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є теплопостачальною організацією у розумінні Закону України "Про теплопостачання" як суб'єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає споживачам теплову енергію.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігрів питної води, інших господарських та технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
Вказаним Законом також передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (ч. 4, 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання").
Згідно з рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради №343 від 12.10.2011 "Про надання згоди на передачу окремих об'єктів теплопостачання від Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" передано об'єкти теплопостачання у Довгинцівському, Жовтневому (Покровському), Інгулецькому та Саксаганському районах міста.
Таким чином, виконавцем послуги з постачання теплової енергії для будинку №6 за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, мікрорайон 5-й Зарічний є позивач - Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль".
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта (інформаційні довідки №321673624 від 01.02.2023, №469347638 від 23.03.2026) квартира, загальною площею 61,6кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві власності Гвоздєвій Анжеліці Петрівні на підставі: рішення суду, 22.09.2025, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, справа №2-612/2005; ухвала суду, 07.07.2008, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, справа №2-612/05 (реєстраційний номер майна 23321293, дата внесення запису 20.05.2008) (а.с. 9, 94).
Рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради №224 від 09.06.1999 "Про переведення квартир із житлового у нежитловий фонд" квартиру АДРЕСА_2 переведено із житлового у нежитловий фонд (п. 17 додатку №1 до рішення №224 від 09.06.1999 "Список квартир, які підлягають переводу із житлового у нежитловий фонд"), мета використання - магазин (а.с. 10).
Вказане нежитлове приміщення знаходиться на першому поверсі дев'ятиповерхового житлового будинку.
Будинок, в якому знаходиться зазначене вище приміщення, є багатоквартирним. Подання теплоносія до будинку здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) позивача, які є внутрішньобудинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку.
Відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль", як виконавцем послуг, 01.10.2021 на своєму офіційному сайті було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.
Даний договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (п. 1 договору).
Договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" https://tec.dp.ua/ (п. 2 договору).
Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуг (п. 4 договору).
Так як протягом 30 днів з дня опублікування Типового договору, на адресу позивача не надходило документів про рішення власників багатоквартирного будинку 6 мік-н 5-й Зарічний у м. Кривий Ріг про обрання моделі договірних відносин, послуга з теплопостачання споживалась відповідачем, з 01.11.2021 Фізична особа-підприємець Гвоздєва Анжеліка Петрівна вважається такою, що приєдналася до публічного договору про надання послуги і постачання теплової енергії.
У позивача даний Типовий договір з відповідачем обліковується за реквізитами №5059/жб від 01.11.2021 за адресою: м. Кривий Ріг, мік-н 5-й Зарічний, буд. 6, прим. 37.
Таким чином, з 01.11.2021 між Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" (виконавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Гвоздєвою Анжелікою Петрівною (споживач, відповідач) укладено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (а.с. 5-8).
За умовами пункту 5 договору виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, визначеними цим договором.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається: з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.
Пунктом 17 договору встановлено, що зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється виконавцем щомісяця.
Споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022), та Методики розрахунку, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця https://tec.dp.ua/plata-za-abonentske-obslugovuvannya/.
У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).
У разі зміни розміру плати за абонентське обслуговування протягом строку дії цього договору, новий розмір плати за абонентське обслуговування застосовується з моменту його введення виконавцем без внесення сторонами додаткових змін до цього договору (п. 30 договору).
Вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії (п. 31 договору).
Пунктом 32 договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця.
Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Згідно з пунктом 33 договору виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.
Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.
В пункті 34 договору визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Споживач зобов'язаний, зокрема: оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (п.3); у разі несвоєчасного здійснення платежу за послугу сплачувати пеню в розмірі, встановленому цим договором (п. 6); у разі відключення його приміщення від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) (п. 11) (п. 41 договору).
У разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 % суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу (п. 45 договору).
Оформлення претензій споживача щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості здійснюється в порядку, визначеному статтею 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (п. 47 договору).
Цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності (п. 51 договору).
Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 52 договору).
Цей договір може бути розірваний у разі прийняття рішення співвласниками щодо зміни моделі договірних відносин відповідно до ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (п. 53 договору).
Припинення дії цього договору не звільняє сторони від обов'язку виконання зобов'язань, які на дату такого припинення залишилися невиконаними (п. 55 договору).
Обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 №315 (далі - Методика розподілу). Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал) (п. 11 Типового договору).
Згідно з приписами п. 19 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 № 830 (далі - Правила №830), комерційний облік послуги здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку, що забезпечує (забезпечують) загальний облік споживання послуги у будівлі, її частині (під'їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.
Відповідно до п. 24 Правил № 830, розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об'єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу.
Пунктом 2 Правил №830 встановлено, що опалювана площа (об'єм) приміщення - це загальна площа (об'єм) приміщення без урахування площі лоджій, балконів, терас.
Пунктом 36 Правил №830 визначено, що споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором.
Обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення, приймається як частка від загального обсягу теплової енергії, спожитої на опалення будівлі при подачі теплоносія в опалювані приміщення від: індивідуального теплового пункту без регулювання за погодними умовами - 15%; індивідуального теплового пункту при регулюванні за погодними умовами - 5%; автономної теплогенеруючої/когенераційної установки - 7%; центрального теплового пункту або теплогенеруючої/когенераційної установки, яка не є автономною, - 8%; квартирних/малих індивідуальних теплових пунктів - 4% (за умови обладнання квартирними/малими індивідуальними тепловими пунктами всіх приміщень будівлі) та розподіляється між усіма приміщеннями (п. 1, 2 розділу V Методики розподілу, в редакції від 22.11.2018).
Обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, визначається як сума показань вузлів розподільного обліку / приладів-розподілювачів теплової енергії, у разі оснащення ними 100 % МЗК та допоміжних приміщень, та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення (п. 1 розділу ІV Методики розподілу, в редакції від 28.01.2022).
Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.
Внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід'ємною частиною.
На виконання рішень Виконавчого комітету Криворізької міської ради №1162 від 20.09.2023 "Про початок опалювального сезону 2023/2024 років", №339 від 18.03.2024 "Про закінчення опалювального сезону 2023/2024 років", №1157 від 20.09.2024 "Про початок опалювального сезону 2024/2025 років", №401 від 24.03.2024 "Про закінчення опалювального сезону 2024/2025 років", позивачем своєчасно розпочато та закінчено опалювальні сезони 2023-2024, 2024-2025 років у м. Кривому Розі (а.с.18-20).
Належне виконання зобов'язань АТ "Криворізька теплоцентраль" стосовно надання послуги з теплопостачання Фізичній особі - підприємцю Гвоздєвій Анжеліці Петрівні у період з 01.11.2024 до 31.03.2025 підтверджується Актами включення опалення та припинення подачі теплоносія, а саме: Акт від 28.03.2024 (про припинення подачі теплоносія); Акт від 04.11.2024 (про подачу теплоносія в будівлю житлового будинку); Акт №32 від 27.03.2025 (про припинення подачі теплоносія); Акт №170 від 01.11.2024 (про подачу теплоносія в будівлю житлового будинку) (а.с. 12-15).
Позивач зазначає, що в будинку 6 мік-н 5-й Зарічний в м. Кривому Розі встановлено комерційний прилад обліку теплової енергії (обчислювач SKS-3, заводський номер 8409).
Згідно Актів технічного огляду приладу обліку теплової енергії від 13.10.2020, від 23.10.2024 проведено технічний огляд вказаного приладу та встановлено його справність та можливість подальшої експлуатації після державної повірки (а.с. 16, 17).
Прилад-розподілювач теплової енергії в указаному будинку не встановлено, у зв'язку з чим розподіл обсягу спожитої енергії по будинку здійснюється з урахуванням приладу комерційного обліку та пропорційно загальній площі приміщення.
Як зазначено вище, загальна площа приміщення №37 за адресою: м. Кривий Ріг, мік-н 5-й Зарічний, буд. 6 становить - 61,6м2.
Загальна площа дев'ятиповерхового житлового будинку за адресою м. Кривий Ріг, мік-н 5-й Зарічний, буд. 6 складає - 5 459,50м2.
Фактичне споживання послуги з постачання теплової енергії житловим будинком за адресою м. Кривий Ріг, мік-н 5-й Зарічний, буд. 6 за період з листопада 2024 року по березень 2025 року складає: листопад 2024 року - 66,31Гкал; грудень 2024 року - 83,17Гкал; січень 2025 року - 85,67Гкал; лютий 2025 року - 86,17Гкал; березень 2025 року - 67,68Гкал (а.с. 21).
На виконання умов договору, позивач у період з листопада 2024 року по березень 2025 року поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 25 623,20грн.
За фактом поставки теплової енергії та надання послуг з абонентського обслуговування протягом спірного періоду АТ "Криворізька теплоцентраль" складені акти приймання-передачі теплової енергії (надання послуг):
№11066 від 30.04.2024 на суму 8,34грн з ПДВ, плата за абонентське обслуговування за квітень 2024 року - 6,95грн без ПДВ (а.с. 23);
№12806 від 31.05.2024 на суму 8,34грн з ПДВ, плата за абонентське обслуговування за травень 2024 року - 6,95грн без ПДВ (а.с. 25);
№14555 від 30.06.2024 на суму 8,34грн з ПДВ, плата за абонентське обслуговування за червень 2024 року - 6,95грн без ПДВ (а.с. 27);
№17857 від 31.07.2024 на суму 8,34грн з ПДВ, плата за абонентське обслуговування за липень 2024 року - 6,95грн без ПДВ (а.с. 29);
№19556 від 31.08.2024 на суму 8,34грн з ПДВ, плата за абонентське обслуговування за серпень 2024 року - 6,95грн без ПДВ (а.с. 31);
№21309 від 30.09.2024 на суму 8,34грн з ПДВ, плата за абонентське обслуговування за вересень 2024 року - 6,95грн без ПДВ (а.с. 33);
№23485 від 31.10.2024 на суму 8,34грн з ПДВ, плата за абонентське обслуговування за жовтень 2024 року - 6,95грн без ПДВ (а.с. 35);
№25687 від 30.11.2024 на суму 3 855,53грн з ПДВ, послуга з постачання теплової енергії для інших споживачів за листопад 2024 року, в обсязі 0,75Гкал - 3 205,99грн без ПДВ, плата за абонентське обслуговування за листопад 2024 року - 6,95грн без ПДВ (а.с. 38);
№29200 від 31.12.2024 на суму 5 709,30грн з ПДВ, послуга з постачання теплової енергії для інших споживачів за грудень 2024 року, в обсязі 1,1Гкал - 4 750,80грн без ПДВ, плата за абонентське обслуговування за грудень 2024 року - 6,95грн без ПДВ (а.с. 41);
№25844 від 31.01.2025 на суму 5 490,97грн з ПДВ, послуга з постачання теплової енергії для інших споживачів за січень 2025 року, в обсязі 0,99Гкал - 4 568,86грн без ПДВ, плата за абонентське обслуговування за січень 2025 року - 6,95грн без ПДВ (а.с. 44);
№34903 від 28.02.2025 на суму 5 755,39грн з ПДВ, послуга з постачання теплової енергії для інших споживачів за лютий 2025 року, в обсязі 1,02Гкал - 4 789,21грн без ПДВ, плата за абонентське обслуговування за лютий 2025 року - 6,95грн без ПДВ (а.с. 47);
№40648 від 31.03.2025 на суму 4 853,71грн з ПДВ, послуга з постачання теплової енергії для інших споживачів за березень 2025 року, в обсязі 0,82Гкал - 4 037,81грн без ПДВ, плата за абонентське обслуговування за березень 2025 року - 6,95грн без ПДВ (а.с. 50);
№44099 від 30.04.2025 на суму 8,34грн з ПДВ, плата за абонентське обслуговування за квітень 2025 року - 6,95грн без ПДВ (а.с. 55);
№46051 від 31.05.2025 на суму 8,34грн з ПДВ, плата за абонентське обслуговування за травень 2025 року - 6,95грн без ПДВ (а.с. 57);
№48518 від 30.06.2025 на суму 8,34грн з ПДВ, плата за абонентське обслуговування за червень 2025 року - 6,95грн без ПДВ (а.с. 59);
№50314 від 31.07.2025 на суму 8,34грн з ПДВ, плата за абонентське обслуговування за липень 2025 року - 6,95грн без ПДВ (а.с. 61);
№52298 від 31.08.2025 на суму 8,34грн з ПДВ, плата за абонентське обслуговування за серпень 2025 року - 6,95грн без ПДВ (а.с. 63);
№54181 від 30.09.2025 на суму 8,34грн з ПДВ, плата за абонентське обслуговування за вересень 2025 року - 6,95грн без ПДВ (а.с. 65);
№56509 від 31.10.20245 на суму 8,34грн з ПДВ, плата за абонентське обслуговування за жовтень 2025 року - 6,95грн без ПДВ (а.с. 67).
Зазначені акти передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) містять посилання на договір №5059/жб від 01.11.2021, підписані виконавцем в односторонньому порядку.
Також позивачем були виставлені відповідачу рахунки-фактури на оплату на загальну суму 25 781,66грн:
№11066 від 30.04.2024 за квітень 2024 року на суму 8,34грн (а.с. 24);
№12806 від 31.05.2024 за травень 2024 року на суму 8,34грн (а.с. 26);
№14555 від 30.06.2024 за червень 2024 року на суму 8,34грн (а.с. 28);
№17857 від 31.07.2024 за липень 2024 року на суму 8,34грн (а.с. 30);
№19556 від 31.08.2024 за серпень 2024 року на суму 8,34грн (а.с. 32);
№21309 від 30.09.2024 за вересень 2024 року на суму 8,34грн (а.с. 34);
№23485 від 31.10.2024 за жовтень 2024 року на суму 8,34грн (а.с. 36);
№25687 від 30.11.2024 за листопад 2024 року на суму 3 855,53грн (а.с. 39);
№29200 від 31.12.2024 за грудень 2024 року на суму 5 709,30грн (а.с. 42);
№25844 від 31.01.2025 за січень 2025 року на суму 5 490,97грн (а.с. 45);
№34903 від 28.02.2024 за лютий 2025 року на суму 5 755,39грн (а.с. 48);
№40648 від 31.03.2025 за березень 2025 року на суму 4 853,71грн (а.с. 51);
№44099 від 30.04.2025 за квітень 2025 року на суму 8,34грн (а.с. 56);
№46051 від 31.05.2025 за травень 2025 року на суму 8,34грн (а.с. 58);
№48518 від 30.06.2025 за червень 2025 року на суму 8,34грн (а.с. 60);
№50314 від 31.07.2025 за липень 2025 року на суму 8,34грн (а.с. 62);
№52298 від 31.08.2025 за серпень 2025 року на суму 8,34грн (а.с. 64);
№54181 від 30.09.2025 за вересень 2025 року на суму 8,34грн (а.с. 66);
№56509 від 31.10.2025 за жовтень 2025 року на суму 8,34грн (а.с. 68).
Зазначені Акти передачі-приймання теплової енергії (надання послуг), Акти надання послуг з абонентського обслуговування та рахунки - фактури направлялись ФОП Гвоздєвій А.П. на адресу місцезнаходження підприємця ( АДРЕСА_3 ) супровідними листами: №10454/30 від 07.11.2024, №11211/30 від 04.12.2024, №222/30 від 07.01.2025, №1212/30 від 04.02.2025, №2015/30 від 05.03.2025, №2990/30 від 04.04.2025, №10623/30 від 07.11.2025 (повернуто з відміткою "за закінченням терміну зберігання", а.с. 22, 37, 40, 43, 46, 49, 52).
Позивач просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 25 623,20грн, пеню у розмірі 916,62грн, 3% річних у розмірі 753,38грн, втрати від інфляції у розмірі 1 613,17грн, плату за абонентське обслуговування у розмірі 158,46грн, що і є причиною виникнення спору.
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням договору про надання послуги з постачання теплової енергії, строк дії договору, строк та порядок надання послуг, загальна вартість наданих за договором послуг, порядок оплати за надані послуги, наявність заборгованості за надані послуги, наявність оплати, наявність/ відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов'язань за договором.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України (що діяв на час виникнення спірних відносин) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. 2 ст. 275 ГК України).
Укладання договору на постачання теплової енергії передбачено статтями 24, 25 Закону України "Про теплопостачання" та є обов'язковим для сторін на підставі закону.
Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
За приписами статей 3, 4 Закону України "Про теплопостачання" відносини між суб'єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація об'єктів теплопостачання, виробництво, постачання теплової енергії регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами відносин у сфері теплопостачання.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг визначає Закон України "Про житлово-комунальні послуги".
Так, предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (ч. 1 ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Відповідно до норм статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; колективний споживач - юридична особа, що об'єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги; споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.
У статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" зазначено, що комунальні послуги це послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Статтею 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Відповідно до частини другої ст. 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавцем комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація.
Індивідуальний споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, а також оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом (ч. 7 ст. 21 "Про житлово-комунальні послуги").
Аналіз даного Закону дає підстави для висновку, що він є нормативним актом спеціальної дії, який регулює відносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить також з наступного.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за теплову енергію у розмірі 25 623,20грн та плату за абонентське обслуговування у розмірі 158,46грн за період з квітня 2024 року по жовтень 2025 року.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Враховуючи викладене, відповідач не має правових підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення своєчасної оплати отриманих за договором послуг.
Частиною шостою статті 25 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що в разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
В пункті 34 договору визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
З огляду на положення спірного договору відповідач повинен був оплатити вартість поставленої теплової енергії та абонентське обслуговування, отримані у квітні 2024 року до 31 травня 2024 року (включно); у травні 2024 року до 30 червня 2024 року (включно); у червні 2024 року до 31 липня 2024 року (включно); у липні 2024 року до 31 серпня 2024 року (включно); у серпні 2024 року до 30 вересня 2024 року (включно); у вересні 2024 року до 30 жовтня 2024 року (включно); у жовтні 2024 року до 30 листопада 2024 року (включно); у листопаді 2024 року до 31 грудня 2024 року (включно); у грудні 2024 року до 31 січня 2025 року (включно); у січні 2025 року до 28 лютого 2025 року (включно); у лютому 2025 року до 31 березня 2025 року (включно); у березні 2025 року до 30 квітня 2025 року (включно); у квітні 2025 року до 31 травня 2025 року (включно); у травні 2025 року до 30 червня 2025 року (включно); у червні 2025 року до 31 липня 2025 року (включно); у липні 2025 року до 31 серпня 2025 року (включно); у серпні 2025 року до 30 вересня 2025 року (включно); у вересні 2025 року до 31 жовтня 2025 року (включно); у жовтні 2025 року до 30 листопада 2025 року (включно).
Між тим, в установлений договором строк, відповідач свої зобов'язання не виконав.
Згідно зі ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).
Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.
При цьому заперечень щодо розрахунків вказаних вище сум (їх розміру та періоду нарахування тощо), здійснених позивачем, відповідачем (споживачем) не наведено, власних контррозрахунків цих сум не надано.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі 25 623,20грн та плати за абонентське обслуговування у розмірі 158,46грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 ЦК України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Пунктом 45 Типового договору передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу.
Господарський суд встановив, що послуги, які надані відповідачу з теплопостачання, є комунальними послугами, а тому їх регулювання підпадає під норми Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Позивач нарахував та просить стягнути пеню у розмірі 916,62грн за загальний період з 01.01.2025 до 25.02.2026 (по кожному акту окремо, застосовано 0,01% (а.с. 73).
Згідно з частиною першою ст. 230 Господарського кодексу України (чинний на момент виникнення спірних правовідносин), штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною шостою ст. 232 Господарського кодексу України (що діяв на час виникнення спірних відносин) передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов'язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
Умовами спірного договору не передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду, а відтак нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду щодо обчислення шестимісячного строку, яка викладена у постанові від 05.06.2024 у справі №921/403/22 (п.70-74).
Суд під час вирішення спору з'ясовує обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку та здійснює оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі, якщо відповідний розрахунок позивачем здійснений неправильно, то господарський суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми пені та інших нарахувань, у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №922/2216/18 та від 05.03.2018 у справі №910/1389/18).
З розрахунку пені убачається, що позивачем порушено вимоги частині шостої статті 232 Господарського кодексу України.
Так, за зобов'язаннями листопада 2024 року на суму 3 847,19грн строк оплати настав 31.12.2024, відповідно пеня нараховується з 01.01.2025 по 01.07.2025 (182дн) та становить 70,02грн;
за зобов'язаннями грудня 2024 року на суму 5 700,96грн строк оплати настав 31.01.2025, відповідно пеня нараховується з 03.02.2025 по 01.08.2025 (180дн) та становить 102,62грн;
за зобов'язаннями січня 20245 року на суму 5 482,63грн строк оплати настав 28.02.2025, відповідно пеня нараховується з 03.03.2025 по 01.09.2025 (183дн) та становить 100,33грн;
за зобов'язаннями лютого 2025 року на суму 5 747,05грн строк оплати настав 31.03.2025, відповідно пеня нараховується з 01.04.2025 по 01.10.2025 (184дн) та становить 105,75грн;
за зобов'язаннями березня 2025 року на суму 4 845,37грн строк оплати настав 30.04.2025, відповідно пеня нараховується з 01.05.2025 по 01.11.2025 (185дн) та становить 89,64грн.
Вимога про стягнення з відповідача пені задовольняється судом частково у розмірі 468,36грн, в решті заявлених вимог про стягнення пені (448,26грн) слід відмовити.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З аналізу зазначеної норми випливає, що нарахування 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 753,38грн за період з 01.01.2025 до 25.02.2026 та інфляційні втрати за період січень 2025 року - січень 2026 року у розмірі 1 613,17грн (а.с. 71).
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних та втрат від інфляції, судом встановлено його арифметичну вірність (тобто помилок не виявлено).
Поряд із цим, суд не погоджується з визначенням позивачем величини приросту індексу споживчих цін, який має заокруглюватися до десяткового числа після коми (саме так визначаються місячні та річні індекси споживчих цін Державним комітетом статистики України, про що зазначено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19) (аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.04.2024 у справі №910/4170/23, від 13.08.2025 у справі № 910/11038/24, від 27.01.2026 у справі 910/2840/25).
Сума інфляційних втрат складає, зокрема:
на суму боргу 3 847,19грн (за листопад 2024 року) * 108,7% (сукупний індекс інфляції за січень 2025 року - січень 2026 року) = 4 181,90грн - 3 847,19грн = 334,71грн;
на суму боргу 5 700,96грн (за грудень 2024 року) * 107,4% (сукупний індекс інфляції за лютий 2025 року - січень 2026 року) = 6 122,83грн - 5 700,96грн = 421,87грн.
В іншій частині розрахунок втрат від інфляції є арифметично вірним.
Вимога про стягнення втрат від інфляції задовольняється судом частково у розмірі 1 611,10грн (756,58грн + 854,52грн), в решті заявлених вимог (2,07грн) слід відмовити.
Відповідач доводів позивача не спростував, контррозрахунок заявлених до стягнення сум не надав.
Відповідно до частини першої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами першою, третьою статті 74, частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
16.12.2002 проведено державну реєстрацію Фізичної-особи підприємця Гвоздєвої Анжеліки Петрівни, про що 03.12.2009 в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис №2224017000006823, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Види економічної діяльності: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний). Місцезнаходження фізичної особи-підприємця: АДРЕСА_4 (а.с. 88-89).
Послуга з постачання теплової енергії надавалась, до належного на праві приватної власності Гвоздєвій Анжеліці Петрівні нежитлового приміщення за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, мікрорайон 5-й Зарічний, буд. 6, прим. 37.
Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, стягненню з відповідача підлягає основний борг за поставлену теплову енергію у розмірі 25 623,20грн, плата за абонентське обслуговування у розмірі 158,46грн, пеня у розмірі 468,36грн, 3% річних у розмірі 753,38грн та втрати від інфляції у розмірі 1 611,10грн, а всього 28 64,50грн.
Суд також зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Отже, вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи.
При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 328,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №16545 від 27.02.2026. Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою (а.с. 79, 97).
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що позовні вимоги задоволено судом частково, судовий збір покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог у сумі 3 276,44грн (28 614,50грн * 3 328,00грн / 29 064,83грн).
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" до Фізичної особи-підприємця Гвоздєвої Анжеліки Петрівни про стягнення 29 064,83грн - задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Гвоздєвої Анжеліки Петрівни (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_5 ) на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (ідентифікаційний код 00130850; вул. Електрична, 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50014) основний борг за поставлену теплову енергію у розмірі 25 623,20грн (двадцять п'ять тисяч шістсот двадцять три гривні 20коп.), плату за абонентське обслуговування у розмірі 158,46грн (сто п'ятдесят вісім гривень 46коп.), пеню у розмірі 468,36грн (чотириста шістдесят вісім гривень 36коп.), 3% річних у розмірі 753,38грн (сімсот п'ятдесят три гривні 38коп.), втрати від інфляції у розмірі 1 611,10грн (одна тисяча шістсот одинадцять гривень 10коп.) та витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 3 276,44грн (три тисячі двісті сімдесят шість гривень 44коп.)
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення підписано - 01.05.2026
Суддя Н.М. Євстигнеєва