вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
21.04.2026м. ДніпроСправа № 904/448/26
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Повер Про", смт. Губиниха, Дніпропетровська область
до ОСОБА_1 , м. Дніпро
про зобов'язання передати документи та майно
Суддя Ніколенко М.О.
При секретарі судового засідання Дейнеці А.В.
Представники:
Від позивача: Кудрявцев Д.В. (в залі суду) - самопредставництво
Від відповідача: ЛОПАТЬКО СВІТЛАНА ВАСИЛІВНА (поза межами приміщення суду) - ордер АЕ №1476774 від 20.02.2026.
РУХ СПРАВИ.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Повер Про" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача передати позивачу документи та речі (майно) Товариства з обмеженою відповідальністю "Повер Про", зокрема:
1) оригінали документів, що підтверджують права Товариства з обмеженою відповідальністю "Повер Про" на майно;
2) оригінали документів бухгалтерського обліку Товариства з обмеженою відповідальністю "Повер Про" за період з 13.09.2017 по 24.07.2025 (включно);
3) оригінали господарських договорів, укладених Товариством з обмеженою відповідальністю "Повер Про";
4) оригінали укладених Товариством з обмеженою відповідальністю "Повер Про" договорів з іншими учасниками цивільних правовідносин (в тому числі, але не виключно оригінали договорів позики);
5) всі накази і розпорядження виконавчого органу (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю "Повер Про";
6) журнали реєстрації наказів і розпоряджень виконавчого органу (директора), журнали реєстрації вихідної кореспонденції Товариства з обмеженою відповідальністю "Повер Про";
7) оригінали документів, що містять інформацію про річну фінансову звітність Товариства з обмеженою відповідальністю "Повер Про";
8) оригінали документів звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Повер Про", що подаються (подані або мали бути подані) відповідним державним органам;
9) оригінали кадрової документації Товариства з обмеженою відповідальністю "Повер Про" (особові справи працівників, їх заяви, трудові книжки тощо);
10) майно, яке було отримано Товариством з обмеженою відповідальністю "Повер Про" від Товариства з обмеженою відповідальністю “Вітапарк» на підставі акту приймання-передачі від 01 березня 2018 року.
Ухвалою суду від 09.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 10.03.2026.
Ухвалою суду від 10.03.2026 відкладено підготовче засідання на 07.04.2026.
Протокольною ухвалою від 07.04.2026 судом відмовлено в задоволенні усного клопотання позивача про притягнення представника відповідача до відповідальності.
Ухвалою суду від 07.04.2026 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 21.04.2026.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
Позивач зазначив, що тринадцятого вересня дві тисячі сімнадцятого року було створено та зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю "Повер Про", про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було вчинено запис № 12291020000003751 від 13.09.2017.
Позивач вказав, що, відповідно до наказу № 1 від 13.09.2017, ОСОБА_1 приступив до виконання обов'язків директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Повер Про" з 13.09.2017.
Позивач стверджує, що перебуваючи на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Повер Про", ОСОБА_1 , за актом прийому - передачі обладнання від 01.03.2018 отримав від ТОВ "Вітарак" обладнання згідно з переліком (23 одиниці).
Як вказав позивач, рішенням загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Повер Про", оформленим протоколом від 03.07.2025, відсторонено директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Повер Про" ОСОБА_1 від виконання обов'язків директора строком до 20.07.2025.
Позивач зазначив, що, відповідно до наказу № 1-к від 04.07.2025, ОСОБА_2 приступив до виконання обов'язків директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Повер Про" з 04.07.2025.
Позивач вказав, що рішенням загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Повер Про", оформленим протоколом від 22.07.2025, звільнено директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Повер Про" ОСОБА_1 з 22.07.2025.
Позивач вважає, що саме колишній керівник за актом приймання-передавання має передати новопризначеному керівнику всі документи, які знаходяться в діловодстві Товариства.
При цьому, позивач наполягає на тому, що ОСОБА_1 було передано новому керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Повер Про" не всі наявні у нього документи та матеріальні цінності Товариства. Зокрема, ОСОБА_1 не було передано обладнання, отримане від ТОВ "Вітарак" за актом прийому - передачі обладнання від 01.03.2018.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач надав до суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог за таких обставин.
Відповідач зазначив, що, згідно з ч. 2 п. 6.7 Статуту ТОВ "Повер Про", затвердженого рішенням Єдиного засновника (учасника) Товариства № 1 від 13.09.2017, у разі звільнення директор він зобов?язаний передати наявну у нього документацію Товариства, печатки та штампи, службове посвідчення Учаснику Товариства або новопризначеному директору, або іншій особі, визначеній Учасником. У разі невиконання цього обов'язку директор зобов?язаний відшкодувати шкоду, завдану Товариству.
Відповідач зауважив, що цим положенням Статуту передбачається передача лише тієї документації, яка безпосередньо перебуває у розпорядженні колишнього керівника, а не всієї документації, яка була чи могла бути створена Товариством під час обіймання колишнім керівником такої посади.
Відповідач стверджує, що всю наявну в його розпорядженні документацію ним в повному обсязі було передано новому одноосібному учаснику і самопризначеному керівнику ТОВ "Повер Про" - ОСОБА_2 при першій зустрічі 11.07.2025 за актом приймання-передачі від цієї дати.
Відповідач вказав, що решта документації (в паперовій формі), яка б мала бути і яка утворювалась до і під час його керівництва, була знищена внаслідок акту агресії 25.04.2025, що підтверджується Актом пожежі від 25.04.2025, копія якого також надавалась позивачу за таким актом приймання-передачі від 11.07.2025.
Таким чином, з огляду на вищезазначене, відповідач вважає, що Позивачем заявлено необґрунтовані і безпідставні вимоги та не доведено:
- що після відсторонення чи звільнення ОСОБА_1 витребувані документи знаходяться безпосередньо у останнього;
- що вчинялися ТОВ "Повер Про" після відсторонення ОСОБА_1 будь-які організаційно-розпорядчі дії щодо створення комісії для чіткої фіксації стану справ у Товаристві та наявності всіх документів щодо його діяльності, встановлення причин їх відсутності, винних осіб та порядку і способів розшуку, встановлення місцезнаходження, повернення, витребування чи відновлення таких документів, а також електронних ключів тощо;
- що існує порушене, невизнане або оспорюване право чи інтерес Позивача.
ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про зобов'язання відповідача передати позивачу документи та речі (майно) Товариства з обмеженою відповідальністю "Повер Про", зокрема:
1) оригінали документів, що підтверджують права Товариства з обмеженою відповідальністю "Повер Про" на майно;
2) оригінали документів бухгалтерського обліку Товариства з обмеженою відповідальністю "Повер Про" за період з 13.09.2017 по 24.07.2025 (включно);
3) оригінали господарських договорів, укладених Товариством з обмеженою відповідальністю "Повер Про";
4) оригінали укладених Товариством з обмеженою відповідальністю "Повер Про" договорів з іншими учасниками цивільних правовідносин (в тому числі, але не виключно оригінали договорів позики);
5) всі накази і розпорядження виконавчого органу (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю "Повер Про";
6) журнали реєстрації наказів і розпоряджень виконавчого органу (директора), журнали реєстрації вихідної кореспонденції Товариства з обмеженою відповідальністю "Повер Про";
7) оригінали документів, що містять інформацію про річну фінансову звітність Товариства з обмеженою відповідальністю "Повер Про";
8) оригінали документів звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Повер Про", що подаються (подані або мали бути подані) відповідним державним органам;
9) оригінали кадрової документації Товариства з обмеженою відповідальністю "Повер Про" (особові справи працівників, їх заяви, трудові книжки тощо);
10) майно, яке було отримано Товариством з обмеженою відповідальністю "Повер Про" від Товариства з обмеженою відповідальністю “Вітапарк» на підставі акту приймання-передачі від 01 березня 2018 року.
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов'язки виникли між сторонами (чи наявний у відповідача обов'язок зберігати таку документацію та речі Товариства), чи мало місце порушення будь-яких зобов'язань (чи було передано відповідачем документацію та речі Товариства новому керівнику), які саме зобов'язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов'язань боржником.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.
Тринадцятого вересня дві тисячі сімнадцятого року було створено та зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю "Повер Про", про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було вчинено запис №12291020000003751 від 13.09.2017.
Відповідно до наказу № 1 від 13.09.2017, ОСОБА_1 приступив до виконання обов'язків директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Повер Про" з 13.09.2017.
Перебуваючи на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Повер Про", ОСОБА_1 , за актом прийому - передачі обладнання від 01.03.2018 отримав від ТОВ "Вітарак" обладнання згідно з переліком (23 одиниці).
Рішенням загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Повер Про", оформленим протоколом від 03.07.2025, відсторонено директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Повер Про" ОСОБА_1 від виконання обов'язків директора строком до 20.07.2025.
Відповідно до наказу № 1-к від 04.07.2025, ОСОБА_2 приступив до виконання обов'язків директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Повер Про" з 04.07.2025.
Рішенням загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Повер Про", оформленим протоколом від 22.07.2025, звільнено директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Повер Про" ОСОБА_1 з 22.07.2025.
За приписами ч.ч. 1, 2, 4 ст. 39 ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства.
До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов'язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення).
Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва.
Відповідно до п. 6.4. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Повер Про", виконавчим органом товариства є директор.
За приписами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 43 ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", Товариство зобов'язано зберігати такі документи:
1) протокол зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника);
2) статут товариства та зміни до статуту;
3) протоколи загальних зборів учасників;
4) документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них;
5) положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття);
6) протоколи засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства;
7) аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг;
8) річну фінансову звітність;
9) документи звітності, що подаються відповідним державним органам;
10) документи, пов'язані з випуском емісійних цінних паперів;
11) інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства;
12) документи, що підтверджують права товариства на майно;
13) документи бухгалтерського обліку.
Відповідальність за зберігання документів товариства покладається на виконавчий орган товариства та на головного бухгалтера (у разі призначення) - щодо документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
Документи, передбачені частиною першою цієї статті, підлягають зберіганню протягом усього строку діяльності товариства, крім документів бухгалтерського обліку, строки зберігання яких визначаються відповідно до законодавства.
Частиною другою статті 8 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.
За частиною шостою статті 8 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.
Частиною третьою статті 8 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.
Системний аналіз положень статей 8, 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" у взаємозв'язку з пунктами 1.2, 3.3, 3.12 Положення про проведення касових операцій № 637 свідчить, що саме на уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власника відповідно до законодавства та установчих документів покладається відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах.
Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03 червня 2025 року у cправі № 906/948/24.
Відповідно до пункту 1 розділу XV Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 22 червня 2015 року за №736/27181, під час зміни керівника установи наявність і стан документів (справ), що знаходяться в діловодстві структурних підрозділів та в архіві, а також облікових документів та довідкового апарату до них відбиваються окремим розділом в акті приймання-передавання установи. Відповідно до облікових даних служби діловодства та архіву в акті наводяться окремо кількість документів, що знаходяться в діловодстві, та кількість справ, що зберігаються в архіві, у тому числі кількість справ, що внесені до Національного архівного фонду.
Отже, саме колишній керівник за актом приймання-передавання має передати новопризначеному керівнику всі документи, які знаходяться в діловодстві Товариства.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 11 травня 2021 року у справі № 759/9008/19, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05 лютого 2025 року у cправі № 906/855/22.
За актами приймання - передачі документів та матеріальних цінностей від 11.07.2025, від 15.07.2025, від 21.07.2025 ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_2 прийняв документи та матеріальні цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "Повер Про" згідно з переліками.
При цьому, позивач наполягає на тому, що ОСОБА_1 було передано новому керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Повер Про" не всі наявні у нього документи та матеріальні цінності Товариства. Зокрема, ОСОБА_1 не було передано обладнання, отримане від ТОВ "Вітарак" за актом прийому - передачі обладнання від 01.03.2018.
Як було вказано вище, перебуваючи на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Повер Про", ОСОБА_1 , за актом прийому - передачі обладнання від 01.03.2018 отримав від ТОВ "Вітарак" обладнання згідно з переліком (23 одиниці).
Разом з тим, 25.04.2025 за адресою місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Повер Про": Дніпропетровська область, смт. Губиниха, вул. Берегового, 35С збройними силами РФ був нанесений удар з використанням БПЛА, внаслідок чого у цій промисловій зоні утворилась пожежа.
Цей факт підтверджений актом про пожежу, складеним ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області від 25.04.2025. Відповідно до такого акту, в результаті пожежі було знищено, зокрема, але не виключно: дах, перекриття, оздоблення стін, вікна, обладнання, кондиціонери, вентиляційна система, архів, поточна документація, сировина, пакування, матеріали, майно за місцезнаходженням виробничих потужностей Товариства з обмеженою відповідальністю "Повер Про".
Слід звернути увагу на те, що майно, передане Товариству з обмеженою відповідальністю "Повер Про" за актом від 01.03.2018, являє собою габаритне промислове устаткування, призначене для виготовлення продуктів харчування.
Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю "Повер Про" здійснює такі види діяльності: 10.82 Виробництво какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів (основний); 10.72 Виробництво сухарів і сухого печива; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання; 21.10 Виробництво основних фармацевтичних продуктів; 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 10.86 Виробництво дитячого харчування та дієтичних харчових продуктів; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення.
Як вбачається з експертного висновку № ГО-515 від 15.05.2025, в результаті пожежі, що виникла 25.04.2025 за адресою місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Повер Про" в результаті удару збройними силами РФ по території підприємства з використанням БПЛА, було знищено майно загальною вартістю 18 701 384,49 грн. Більшість майна з наведеного у висновку переліку є продуктами харчування або їх складовими, крім того, кілька одиниць обладнання та іграшки дитячі.
Тобто, станом на момент удару БПЛА по території Товариства з обмеженою відповідальністю "Повер Про" 25.04.2025, останнє здійснювало активну господарську діяльність з виготовлення продукції.
З наведеного та за відсутності належних та допустимих доказів іншого можна зробити висновок про те, що майно, передане Товариству з обмеженою відповідальністю "Повер Про" за актом прийому - передачі обладнання від 01.03.2018, було змонтовано на території підприємства та використовувалось останнім в господарській діяльності.
З додатку до експертного висновку № ГО-515 від 15.05.2025 (фотофіксація наслідків удару БПЛА по території Товариства з обмеженою відповідальністю "Повер Про" 25.04.2025) вбачається, що промислова зона, у якій було розташовано Товариство, майже повністю знищена в результаті пожежі і являє собою невідрізнюване скупчення згорілих предметів (елементи будівлі, папери, об'єкти, первісне призначення яких встановити неможливо).
А отже, у даному випадку не вбачається неналежне виконання колишнім керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Повер Про" ОСОБА_1 своїх встановлених законом обов'язків передати новому керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Повер Про" документацію та майно товариства.
Навпаки, вбачається неможливість передання ОСОБА_1 Товариству з обмеженою відповідальністю "Повер Про" документів та майна, що є предметом спору, внаслідок їх знищення в результаті пожежі.
Згідно з частиною 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Позивач, в свою чергу не надав до суду належних та допустимих доказів того, що майно та документація, є предметом цього спору, було відсутнє за адресою місця знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Повер Про": Дніпропетровська область, смт. Губиниха, вул. Берегового, 35С в момент удару БПЛА.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
Сімнадцятого жовтня дві тисячі дев'ятнадцятого року набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).
Повертаючись до стандартів доказування, передбачених процесуальним законом, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що покладений на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи та надані докази, суд, з точки зору стандарту доказування «вірогідності» та за відсутності належних та допустимих доказів протилежного, вважає, що факт знищення в результаті пожежі 25.04.2025 документів та майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Повер Про", що є предметом спору, скоріш мав місце, аніж ні.
Згідно з частиною 1 статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За змістом статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Так само кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, що прямо передбачено у частині 2 статті 15 ЦК України.
У рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Відповідно до частини 1 статті 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Статтею 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого права.
При цьому необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні статті 76 ГПК України доказами, певного суб'єктивного права (інтересу) у позивача; порушення (невизнання або оспорювання) означеного права/інтересу відповідачем; належність обраного способу судового захисту (з точки зору адекватності порушення і спроможності його усунути та поновити (захистити) право або інтерес та закріплення положеннями діючого законодавства).
Тобто вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Відповідно до частини 2 статті 45 ГПК України, позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Відповідно до статті 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 цього Кодексу, слід враховувати, що за змістом вказаної норми права судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його.
Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності в судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду, від 23.06.2020 у справі № 909/447/19, від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18.
У даному випадку, позивач не довів належними та допустимими доказами факту порушення його прав та інтересів щодо повернення документів та речей (майна) Товариства з обмеженою відповідальністю "Повер Про" саме внаслідок протиправних дій та/або бездіяльності ОСОБА_1 .
За таких обставин, позовні вимоги позивача є необґрунтованими у повному обсязі.
ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Обставини, на які посилається позивач, доводяться наказом № 1-к від 04.07.2025 (том 1, а.с. 8), статутом "Повер Про" (том 1, а.с. 10 - 21), наказом № 1 від 13.09.2017 (том 1, а.с. 22), протоколом загальних зборів від 03.07.2025 (том 1, а.с. 23), протоколом загальних зборів від 22.07.2025 (том 1, а.с. 24), експертним висновком № ГО-515 від 15.05.2025 (том 1, а.с. 25 - 34), вимогою № 03/1 від 03.11.2025 (том 1, а.с. 35), вимогою № 10/11 від 10.11.2025 (том 1, а.с. 36), зверненням № 11/11 від 10.11.2025 (том 1, а.с. 37), відповіддю на вимогу від 17.11.2025 (том 1, а.с. 38), відповіддю на вимогу від 03.10.2025 (том 1, а.с. 39 - 44), актами приймання - передачі документів та МЦ (том 1, а.с. 45 - 47), актом прийому - передачі обладнання від 01.03.2018 (том 1, а.с. 144).
Обставини, на які посилається відповідач, доводяться актом про пожежу від 25.04.2025 (том 1, а.с. 65 - 67), додатком до експертного висновку № ГО-515 від 15.05.2025 (том 1 а.с. 68 - 94), протоколом загальних зборів від 12.06.2025 (том 1, а.с. 95 - 96), наказом від 19.06.2025 № 19/06 (том 1, а.с. 97), заявою від 20.06.2025 (том 1, а.с. 98), наказом № 23/06 від 23.06.2025 (том 1, а.с. 99), наказом від 25.06.2025 № 25/06 (том 1, а.с. 65 - 67), протоколом загальних зборів від 03.07.2025 (том 1, а.с. 101), поштовими документами (том 1, а.с. 102 - 110), скрін-шотом електронного листування (том 1, а.с. 111), витягом з веб-сайту "НААУ" (том 1, а.с. 112), повідомленням № 2-26 від 20.02.2026 (том 1, а.с. 113 - 114), диском з відеозаписом наслідків пожежі (том 1, а.с. 122).
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору слід покласти на позивача.
Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 145, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Повер Про" (місце реєстрації: 51250, Дніпропетровська область, смт. Губиниха, вул. Берегового, 35С; ідентифікаційний код: 41592186) до ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) про зобов?язання відповідача передати позивачу документи та речі (майно) Товариства з обмеженою відповідальністю "Повер Про".
Витрати зі сплати судового збору за подання позову покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний 30.04.2026.
Суддя М.О. Ніколенко