пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
01 травня 2026 року Справа № 903/130/26
Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., розглянувши без виклику сторін заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрим Техно»
про ухвалення додаткового рішення
по справі № 903/130/26
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрим Техно», м.Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Ліга Волинь», м.Луцьк
про стягнення 173666,67 грн,
рішенням Господарського суду Волинської області від 16.04.2026 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрим Техно» про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Ліга Волинь» 173 666,67 грн збитків.
21.04.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрим Техно» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Ліга Волинь» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрим Техно» 22 011,33 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою суду від 27.04.2026 заяву прийнято до розгляду, постановлено розглядати заяву без повідомлення учасників справи.
Заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрим Техно» про ухвалення додаткового рішення підлягає до задоволення частково.
Згідно з пунктом 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до статті 26 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність).
Згідно зі статтею 30 цього Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, при визначенні суми відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.
Окрім цього, суд має також враховувати: складність справи та складність виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У позовній заяві позивач заявив про те, що усі докази, які підтверджують розмір витрат на професійну правничу допомогу будуть подані впродовж п'яти днів після ухвалення судового рішення.
Після ухвалення судового рішення позивач впродовж п'яти днів подав докази, які підтверджують розмір витрат на професійну правничу допомогу.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунок таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Враховуючи вищевикладене, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.
Така правова позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №910/9111/17 та від 11.12.2018 у справі №910/2170/18.
Факт надання позивачу професійної правничої допомоги адвокатом Прокоф'євим В.І. під час розгляду справи підтверджується доказами:
- договором про надання правничої допомоги №2201/25 від 22.01.2025;
- ордером на надання правничої допомоги серії ВХ №1105219 від 09.092025;
- свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії РН №2242 30.06.2023;
- актом№4 здачі-приймання виконаних правових послуг від 20.04.2026 на суму 22011,33 грн;
- детальним описом робіт (наданих послуг).
У детальному описі наведено перелік наданих позивачу послуг.
Загальний розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу становить 22011,33 грн.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року в справі № 755/9215/15-ц).
Надані докази в їх сукупності підтверджують надання відповідачу його адвокатом послуг професійної правничої допомоги при розгляді цієї справи у заявленому обсязі на загальну суму 22011,33 грн.
Водночас Верховний Суд у постанові від 05.07.2023 по справі №914/2405/21 зазначив, що як вартість послуг з правової допомоги, так і порядок її визначення, перебувають у площині відносин клієнта та його адвоката, тоді як суд, вирішуючи питання про відшкодування цих витрат, перевіряє чи були такі послуги фактично надані та оцінює їх співмірність, розумність та пропорційність.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Такі висновки щодо застосування статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.
Враховуючи конкретні обставини цієї справи, її складність, предмет та підстави позовних вимог, витрачений адвокатами час, визначений представником позивача розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги, наданої у справі № 903/130/26, не відповідає критеріям розумності, співрозмірності. Спір, який виник між сторонами у справі, для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, вивчення великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягали застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
Справа № 903/130/26 розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами, судові засідання у справі не проводились, а тому у позивача не було необхідності направляти до суду повноважного представника, відповідач відзиву на позов не подав, а тому у позивача не було необхідності готувати відповідь на відзив.
Таким чином, виходячи із засад розумності і справедливості, враховуючи обсяг наданої позивачу правової допомоги, до стягнення з відповідача на користь позивача у зв'язку із задоволенням позову підлягає 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
У задоволенні решти заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.
Керуючись ч.8 ст.129, ст.ст.221, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрим Техно» про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Ліга Волинь» (вул.Рівненська,76а, м.Луцьк, 43020, код ЄДРПОУ 44648428) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрим Техно» (вул.Світлицького,35, 66/3, м.Київ, 04123, код ЄДРПОУ 43486570) 10 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
3. У задоволенні решти заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрим Техно» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги впродовж двадцяти днів з дня складення повного додаткового судового рішення.
Повний текст додаткового рішення виготовлено і підписано 01.05.2026
Суддя Якушева І. О.