вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"30" квітня 2026 р. Справа№ 911/3284/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Спаських Н.М.
суддів: Яценко О.В.
Горбасенка П.В.
при секретарі судового засідання Кузьменко А.М.
за участі представників учасників згідно протоколу судового засідання від 30 квітня 2026 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги від 23.03.2026 Товариства з обмеженою відповідальністю “Беті» на ухвалу Господарського суду Київської області від 13.03.2026
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Конструктивні технології» про вжиття заходів забезпечення позову
у справі № 911/3284/25 (суддя Карпечкін Т.П.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Конструктивні технології» (Київська область м. Бориспіль)
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Беті» (м. Київ)
про стягнення 7 866 198,42 грн.,
В провадженні Північного апеляційного господарського суду знаходяться матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Беті» на ухвалу Господарського суду Київської області від 13.03.2026 по справі № 911/3284/25 про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2026 відкрито апеляційне провадження, задоволено клопотання представника відповідача про участь в усіх судових засіданнях в режимі відеоконференції із застосуванням власних технічних засобів, призначено до розгляду апеляційну скаргу на 16.04.2026, а також витребувано матеріали оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 13.03.2026 по справі № 911/3284/25 з Господарського суду Київської області.
Після надходження матеріалів оскарження на повторний запит апеляційного суду, засідання призначено на 30.04.2026.
На розгляд апеляційної скарги з'явився представник ТОВ "БЕТІ" (відповідач, апелянт), який скаргу підтримав, просить її задовольнити, ухвалу Господарського суду Київської області про забезпечення позову скасувати та відмовити позивачу в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Позивач в засідання не з'явився, свою позицію щодо апеляційної скарги не висловив.
Обидві сторони мають електронні кабінети, ухвали про призначення судових засідань належними чином направлено учасникам справи в їх електронні кабінети.
За правилами ч. 1 ст.202 ГПК України неявка в засідання учасника, належним чином повідомленого про час місце розгляду справи, не є підставою для відкладення засідання.
У відповідності до п. 17.10) Перехідних положень ГПК України, у випадку оскарження ухвали про забезпечення позову, до суду апеляційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги.
Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, заслухавши доводи відповідача на заперечення щодо вжиття судом першої інстанції заходів забезпечення позову, Північний апеляційний господарський суд прийшов до наступних висновків.
На час розгляду апеляційної скарги Господарським судом Київської області не завершено вирішення спору за позовом ТОВ “Конструктивні технології» до ТОВ “Беті» про стягнення 7 866 198, 42 грн, з яких 4 376 383, 66 грн основна сума заборгованості (аванс), 3 333 256, 77 грн штраф, 87 854,76 грн інфляційні втрати та 68 703, 23 грн 3 % річних.
13.03.2026 Господарським судом Київської області у справі №911/3284/25 за позовом ТОВ “Конструктивні технології» до ТОВ “Беті» постановлено ухвалу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти на банківських рахунках, що належать ТОВ “Беті», в межах суми 4 376 383,66 грн.
Суд першої інстанції врахував, зокрема, що 4 376 383,66 грн., які просить арештувати позивач, є коштами передплати за договором № 1908/24/МПФ/Ю-1 від 19.08.2024, на які роботи (як доводить позивач) не були виконані. Ці кошти, на переконання позивача, мають знаходитися на рахунках відповідача і не можуть ним використовуватися на інші цілі. Крім того, за даними ДР речових прав на нерухоме майно, у відповідача таке майно відсутнє. Статутний капітал ТОВ-відповідача становить 1000 грн., інших активів немає. Відсутні у відповідача і транспортні засоби у власності. Для виконання робіт по Договору відповідач залучив фізичних осіб на підставі цивільно-правових угод. Тому існують обґрунтовані ризики для позивача у неповерненні спірних коштів.
Місцевий суд розцінив, що забезпечення позову саме на суму 4 376 383,66 грн. є співмірним із заявленими позовними вимогами по розміру основного боргу, із предметом спору і що це спрямовано на забезпечення виконання судового рішення на випадок задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги від 23.03.2026 та додаткових пояснень від 07.04.2026 з боку відповідача зводяться, зокрема, до наступного:
- до часу постановлення оскарженої ухвали від 13.03.2026, суд першої інстанції вже двічі відмовив позивачу у вжитті заходів забезпечення позову. При цьому суд оцінював одні і ті самі доводи позивача про відсутність у відповідача нерухомого майна, транспортних засобів, 1000 грн. статутного капіталу. Жодних нових обставин для обґрунтованості забезпечення позову не настало. За таких обставин, суд не міг відступити від своїх раніше прийнятих рішень і тому третю заяву про забезпечення позову мав відхилити.
- про майновий стан відповідача позивачу було достеменно відомо із витягу з ЄДРПОУ, витягів з ДР речових прав та інших реєстрів.
- для здійснення будівельної діяльності відповідачу не треба мати у власності нерухоме майно та транспортні засоби. ТОВ "Беті" спеціалізується на монтажних та електромонтажних роботах. Для ведення господарської діяльності ТОВ "БЕТІ" орендує офіс і це є нормальною практикою.
- посилання позивача на відсутність у відповідача зареєстрованих речових прав, як на ознаку неплатоспроможності, є безпідставним.
- довідками з АТ "Приватбанк" про кількість штатних працівників та про наявність матеріальних ресурсів відповідач підтверджує що товариство є діючим, має кошти і майно та кваліфікований персонал.
- вжите забезпечення позову є непропорційним та перешкоджає відповідачу вести свою господарську діяльність, платити за оренду офісу, виплачувати заробітну плату, сплачувати податки. Розмір арештованих коштів перевищує розмір фактичного залишку коштів на банківському рахунку у відповідача.
- позивач не довів реальність загрози невиконання рішення суду у справі, немає доказів реальності намірів ТВ "БЕТІ" щодо відчуження власного майна чи виведення активів.
- спір між сторонами судом все ще не вирішено по суті, вимоги позивача явно необґрунтовані. Питання обсягу виконаних робіт по договору є предметом доказування у справі.
- кінцевий бенефіціарний власник позивача зареєстрований на забороненій території, що не відповідає умовам МХП договору;
- на думку відповідача, за рахунок забезпечення позову, для позивача фактично вирішено спір без завершення судом розгляду справи по суті, що порушує баланс інтересів сторін.
За результатами розгляду апеляційної скарги ТОВ "БЕТІ", доводів представника відповідача, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду приходить до наступних висновків.
Станом на час розгляду апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 13.03.2026 про забезпечення позову, спір у справі № 911/3284/25 по суті не вирішено. Тобто, очевидна безпідставність заявленого позову (як вважає відповідач), не була доведена відмовою в задоволенні позову.
На переконання апеляційного суду, при триваючому невирішені спору по суті, самі по собі відмови суду у задоволенні попередніх заяв позивача про вжиття заходів забезпечення позову, не є достатніми та самостійними підставами для відмови у задоволенні наступної заяви. Це ставить також і позивача у ситуацію невизначеності, неможливості скористатися наслідками арешту коштів та майна боржника принаймі вже у межах виконавчого провадження, якби позов було задоволено, а спір між сторонами остаточно вирішено.
Відповідач зі свого боку прямо не вказує, що безумовно і належним чином виконає рішення суду у випадку задоволення позову на користь позивача і що для цього у відповідача є достатньо коштів та майна.
За правилами ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (ст. 137 ГПК України).
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору (аналогічні правові висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах № 914/2157/19 від 20.07.2020 року, № 910/19256/16 від 10.04.2018 року, № 910/20479/17 від 14.05.2018 року, № 922/1605/18 від 11.09.2018 року, № 909/526/19 від 14.01.2019 року, № 925/288/17 від 25.01.2019 року, № 904/1417/19 від 26.09.2019 року).
Відтак, з урахуванням вимог, передбачених ст.ст.73,74,76 ГПК України, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Подібна правова позиція висловлена, зокрема, у Постанові Верховного Суду від 13.01.2020 року по справі № 922/2163/17, від 03.04.2020 року у справі №904/4511/19.
Колегія суддів зазначає, що заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов'язана довести зв'язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акту.
Судом першої інстанції обґрунтовано, що арешт на кошти відповідача накладається лише на суму основного боргу, яка є передоплатою позивача на користь відповідача за Договором між сторонами.
За доводами позивача, ця сума коштів до моменту остаточного вирішення питання про фактичне і належне виконання робіт за Договором, не може використовуватися відповідачем на власний розсуд і вважатися його власністю. Чинним ЦК України дійсно врегульовано можливі наслідки у вигляді повернення коштів передоплати за невиконані роботи та непоставлені товари.
Суд апеляційної інстанції погоджується, що у такому випадку заходи забезпечення позову у вигляді арешту на кошти передоплати є співмірними із заявленими позовними вимогами.
Відповідач не позбавлений права отримувати грошові кошти на інші банківські рахунки і за рахунок цих коштів вести господарську діяльність.
Судом апеляційної інстанції враховано і це вбачається з матеріалів справи, що відповідач мотивує необхідність скасування арешту на кошти. зокрема, необхідністю проведення розрахунків із іншими контрагентами та кредиторами (за оренду офісу, за товари), а не із позивачем.
На випадок скасування арешту відповідач не має жодних обмежень спрямувати грошові кошти зі свої рахунків іншим одержувачам, а не позивачу, що безумовно ускладнить виконання рішення суду на випадок задоволення позову.
Довідка відповідача від 18.03.2026 про наявність у ТОВ "БЕТІ" матеріальних ресурсів для виконання ним робіт і послуг не є безумовним доказом, що ці витратні матеріали та інструменти будуть в наявності на час виконання рішення (на випадок задоволення позову). Довідка не містить посилання на місце зберігання цих матеріалів/інструментів, не вказано чи вони вже перебувають у власності відповідача, чи лише орендовані і мають бути повернуті власникам. Вартість кожної одиниці матеріалів та інструментів у списку вказана на розсуд відповідача і не є доказом достовірності цієї ціни з урахуванням невідомого ступеня зносу матеріалів/інструментів, на відміну від чіткої та зрозумілої вартості грошових коштів на банківських рахунках.
Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що позивач не просить про накладення арешту на оборотні активи ТОВ "БЕТІ" (витратні матеріали та інструменти), що дозволяє товариству без обмежень вести свою господарську діяльність.
За доводами відповідача, спірна ухвала суду від 13.03.2026 була негайно передана приватному виконавцю для виконання і 19.03.2026 накладено арешт на грошові кошти ТОВ "Беті", виконавче провадження завершено.
Довідкою від 18.03.2026 АТ Приватбанк станом на 09.02.2026 підтвердив наявність у ТОВ "БЕТІ" коштів на рахунку лише на суму 2 459 037,25 грн., що є менше суми основного боргу за позовом.
Руху коштів по банківських рахунках для оцінки стабільності та розмірів надходжень коштів на користь відповідача, ТОВ "БЕТІ" суду не надає.
На переконання суду апеляційної інстанції все в сукупності свідчить про виникнення обставин для утруднення виконання рішення суду у справі на випадок задоволення позову.
Відповідач, подаючи заперечення проти накладення арешту на грошові кошти в якості забезпечення позову, обґрунтовує свою позицію незгодою із позовними вимогами позивача по суті спору, а не доказами наявності власної спроможність та гарантованих джерел походження грошових коштів (як чистих доходів товариства) для повного виконання рішення суду у справі, на випадок задоволення позову.
Отже Північний апеляційний господарський суд погоджується із обґрунтованістю позиції суду першої інстанції щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову у справі, які є адекватними та співмірними заходами відносно предмету спору та обставин справи.
Питання відсутності повноважень у адвоката позивача, яким підписано позовну заяву у справі та заяву про забезпечення позову, на що вказує відповідач у апеляційній скарзі та у додаткових поясненнях від 07.04.2026, судом апеляційної інстанції не можуть бути досліджені на основі документів, які складають матеріали оскарження.
За правилами ст. 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
За правилами ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідач не був позбавленим надати суду апеляційної інстанції додаткові докази із матеріалів справи № 911/3284/25 на підтвердження своїх доводів про відсутність повноважень у адвоката позивача, неповну сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову та ін. необхідні йому докази, однак не в повній мірі скористався своїми процесуальними правами.
Недоплачений судовий збір за звернення учасника до суду (за умови завершеного розгляду питання за цим зверненням по суті судом першої інстанції), не може бути підставою для скасування рішення за правилами чинного ГПК України із залишенням заяви без руху, а всі питання судового збору остаточно вирішить суд першої інстанції за результатами вирішення спору у справі.
Слід зауважити, що у матеріали оскарження не подано ніяких доказів незгоди позивача із діями свого адвоката в процесі вирішення спору на доказ дійсної відсутності повноважень у адвоката А.Забара на ведення справи, складення і подання адвокатом процесуальних документів.
Тому дані доводи відповідача суд відхиляє.
Суд першої інстанції вірно зазначив в оскарженій ухвалі, що за правилами чинного ГПК України (ч. 9 ст. 145 ГПК), при відмові в позові суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Отже такі заходи діють тимчасово, що не свідчить про порушення прав відповідача у справі. Доведеність відповідачем безпідставності позовних вимог у справі забезпечить самостійне скасування судом першої інстанції заходів забезпечення позову.
Питання порушення самим позивачем умов укладеного між сторонами Договору, з якого виник спір, відсутності чи наявності основного боргу, необґрунтованості розрахунку штрафу, дійсної причини затримки робіт по договору з боку відповідача, судом апеляційної інстанції не досліджуються, оскільки відносяться до компетенції вирішення їх судом першої інстанції виключно при доведеності/недоведеності позовних вимог. Дані питання не можуть оцінюватися судом апеляційної інстанції при оскарженні ухвали про забезпечення позову.
Згідно положень ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З підстав викладеного апеляційна скарга відповідача, ТОВ "БЕТІ" на ухвалу Господарського суду Київської області про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за її подання та розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 74, 129, 269, 270, 276, 281 - 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу від 23.03.2026 Товариства з обмеженою відповідальністю “БЕТІ» на ухвалу Господарського суду Київської області від 13.03.2026 у справі № 911/3284/25 - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 13.03.2026 у справі № 911/3284/25 - залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Справу повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені статтями 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 30.04.2026
Головуючий суддя Н.М. Спаських
Судді О.В. Яценко
П.В. Горбасенко