Суддя ОСОБА_1
Справа № 644/4709/26
Провадження № 1-кс/644/582/26
01 травня 2026 р. м. Харків
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Харкова, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду м. Харкова скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача про відмову у задоволенні клопотання та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_3 28.04.2026 звернувся до Індустріального районного суду м. Харкова із скаргою, в обґрунтування якої зазначив, що в провадженні СД ВП №1 ХРУП №2 перебувають матеріали №12024226210000320 від 15.08.2024. Заявником 22.04.2026 було подано клопотання про передачу мотоцикла Suzuki GSX-R600 та ключа від мотоцикла на відповідальне зберігання. 23.04.2026 дізнавачем було винесено постанову про відмову у задоволення клопотання. Заявник зазначає, що він є добросовісним набувачем вказаного майна, на момент придбання він не знав, що реєстраційний документ має ознаки підробки, передача йому майна на зберігання не перешкоджатиме кримінальному провадженню та забезпечить належне збереження речового доказу, всі необхідні дослідження (трасологічна, криміналістична експертизи) були проведені. На підставі викладеного, заявник просить скасувати постанову дізнавача СД ВП №1 ХУРП №2 від 23.04.2026 про відмову у задоволенні клопотання та зобов'язати орган досудового розслідування передати йому мотоцикл Suzuki GSX-R600 VIN НОМЕР_1 , а також ключі від вказаного мотоцикла на відповідальне зберігання.
Заявник у письмовій заяві просив розглядати скаргу за його відсутності, у судовому засіданні присутній не був.
Дізнавач СД ВП №1 Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області у судовому засіданні присутній не був, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Слідчим суддею встановлено, що згідно з розпискою від 14.06.2024, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримав від ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , грошові кошти у розмірі 4000 доларів за продаж мотоцикла Suzuki, рік випуску 2006, модель GSX-R600, д.н.з. НОМЕР_2 .
Разом з тим, у провадженні СД відділу поліції ХРУП №2 ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12024226210000320 від 15.08.2024 за ч. 4 ст. 358 КК України, розпочате за фактом того, що 14.08.2024 близько 11:47 на тимчасово створеному блок-посту за адресою м. Харків, автодорога Київ-Харків-Довжанський 516 кілометр, працівниками поліції було зупинено транспортний засіб Suzuki GSX-R600, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який пред'явив свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 з ознаками підробки.
Постановою дізнавача від 15.08.2024 визнано речовими доказами майно, яке було вилучено 14.08.2024 в ході огляду місця події, а саме свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ключ від мотоциклу та мотоцикл.
Ухвалою слідчого судді від 16.08.2024 у справі № 644/6828/25 накладено арешт на виявлене та вилучене майно під час огляду місця події 14.08.2024, а саме:
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу "Suzuki", модель "GSX-R600", д.н.з." НОМЕР_2 " серії НОМЕР_3 , яке поміщено до паперового конверта НПУ Слідче управління, який скріплений підписами учасників слідчої дії;
- ключ від мотоциклу "Suzuki", модель "GSX-R600", д.н.з." НОМЕР_2 ", який поміщено до паперового конверта НПУ Слідче управління, який скріплений підписами учасників слідчої дії.
- мотоцикл "Suzuki", модель "GSX-R600", д.н.з." НОМЕР_2 ", номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_1 , який поміщено на майданчик для зберігання транспортних засобів ВП №1 Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області, за адресою: м. Харків вул. Луї Пастера 16-А
22.04.2026 ОСОБА_3 звернувся до дізнавача СД ВП №1 ХРУП №2 ГУНП із клопотанням про передачу майна на відповідальне зберігання. Клопотання мотивоване тим, що на даний час по справі було проведено трасологічну експертизу та експертизу номерних позначень кузова та двигуна. Згідно з висновком експерта номери є первинними та не змінювались, таким чином фізична присутність транспортного засобу на майданчику для зберігання не є необхідною для проведення подальших слідчих дій. Перебування мотоцикла на відкритому майданчику призводить до погіршення його технічного стану, що завдає йому як фактичному власнику значних збитків.
Постановою дізначава СД ВП №1 ХУРП №2 ГУНП в Харківській області від 23.04.2026 у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про передачу майна на відповідальне зберігання відмовлено. Вказана постанова мотивована тим, що мотоцикл «Suzuki», модель «GSX-R600», д.н.з. НОМЕР_2 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 та ключі від нього є речовими доказами у кримінальному провадженні, на які ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 16.08.2024 накладено арешт, який станом на день винесення постанови не скасований, досудове розслідування триває.
У вищенаведеній постанові також вказано, що відповідно висновку експерта бланк наданого на дослідження свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу з серійним номером НОМЕР_4 не відповідає бланкам документів, які знаходяться в офіційному обігу. Згідно відомостей з ГСЦ МВС України свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 не видавалося, транспортний засіб з номером шасі НОМЕР_1 не зареєстрований.
Суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового провадження. Серед даного переліку є бездіяльність дізнавача у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено:
1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним;
2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна;
3) у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу;
4) у разі скасування арешту;
5) за вироком суду в кримінальному провадженні щодо кримінального проступку.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
Згідно до ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У пунктах 4, 20 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 р. № 1104 зі змінами та доповненнями (далі - Порядок зберігання речових доказів), визначено, що речові докази, крім тих, що повернуті власнику або передані йому на відповідальне зберігання, реалізовані, знищені, технологічно перероблені, зберігаються до передачі їх суду в органі, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, підрозділ дізнання, або інших місцях зберігання, визначених у цьому Порядку.
Зберігання речових доказів у вигляді автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, здійснюється на спеціальних майданчиках і стоянках територіальних органів Національної поліції для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.
З вищенаведених норм КПК України та Порядку зберігання речових доказів видно, що якщо слідчий або дізнавач в рамках кримінального провадження вилучив певні предмети під час огляду місця події, визнав їх своєю постановою речовими доказами і слідчий суддя наклав на такі докази (майно) арешт, то місце зберігання цих доказів визначається стороною обвинувачення згідно з Порядком зберігання речових доказів. Зокрема, за загальним правилом місцем зберігання речових доказів у виді мотоциклів має бути спеціальний майданчик і стоянка територіальних органів Національної поліції для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.
На підставі п. 4 Порядку зберігання речових доказів дізнавач може повернути арештований речовий доказ власнику або передати йому речовий доказ на відповідальне зберігання, якщо слідчий суддя не наклав арешт на майно із забороною користування речовим доказом. Однак, такі дії належать до виключних повноважень дізнавача, оскільки саме він на підставі ст. 100, 170 КПК України та Порядку зберігання речових доказів є особою, яка визначає місце зберігання арештованого речового доказу виходячи з потреб досудового розслідування.
Крім того, в даному випадку речові докази, які просить повернути ОСОБА_3 , є також і тимчасово вилученим майном, на яке було накладено арешт. Таке майно може бути повернуто особі, у якої воно було вилучено, лише в порядку ч. 1 ст. 169 КПК України, зокрема в разі задоволення клопотання про скасування арешту майна. Проте, ОСОБА_3 не звернувся до суду із клопотанням про скасування арешту майна.
Таким чином, належить відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову дізнавача про відмову у задоволенні клопотання про передачу майна на відповідальне зберігання.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 98, 100, 170, 303, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову дізнавача про відмову у задоволенні клопотання про передачу майна на відповідальне зберігання.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Суддя ОСОБА_5