Суддя Бугера О. В.
Справа № 644/4416/25
Провадження № 2/644/1010/26
30.04.2026
30 квітня 2026 року Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді Бугери О.В.,
за участю секретаря судових засідань Кандиби О.О.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Індустріального районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна в натурі, припинення права спільної часткової власності на житловий будинок, -
21 травня 2025 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна в натурі, припинення права спільної часткової власності на житловий будинок та в якій позивачі просили: 1) Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків ) та ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , 2) Провести розподіл житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно до фактичного користування, а саме: Виділити ОСОБА_1 в натурі у власність частину житлового будинку по АДРЕСА_1 з відповідною частиною господарських споруд, з урахуванням фактичного користування: приміщення кухні 3-1 площею 9,0 кв.м., санвузол 3-3 площею 3,0 кв.м., коридор 3-4 площею 2,1 кв.м., житлові кімнати 3-2 площею 19,4 кв.м. та 3-5 площею 9,7 кв.м., прибудову а площею 3,35 кв.м та прибудову а1 площею 2,9 кв.м. Виділити з надвірних будівель гараж літ.«К»; Виділити ОСОБА_2 в натурі у власність частину житлового будинку по АДРЕСА_1 з відповідною частиною господарських споруд, з урахуванням фактичного користування: приміщення тамбура II площею 2,3 кв.м., коридор 2-7 площею 5,7 кв.м., кухні 2-2 площею 10,5 кв.м., санвузол 2-3 площею 2,6 кв.м., житлові кімнати 2-4 площею 12,1 кв.м., 2-5 площею 19,3 кв.м., 2-6 площею 9,4 кв.м. та 2-8 площею 10,0 кв.м. Виділити з надвірних будівель сарай літ.«Ж», вбиральня літ. «Е», льох літ. «З», гараж літ. «И», замощення II, огорожа 10 (ворота); Виділити ОСОБА_3 в натурі у власність частину житлового будинку по АДРЕСА_1 з відповідною частиною господарських споруд, з урахуванням фактичного користування: при.міщення тамбура І площею 1,1 кв.м., коридор 1-1 площею 9,3 кв.м., кухні 1-3 площею 10,2 кв.м., санвузол 1-2 площею 3,0 кв.м., житлові кімнати М площею 18,9 кв.м. та 1-6 площею 11,4 кв.м. Виділити з надвірних будівель сарай літ.«Б»; 3) Провести поділ надвірних будівель та споруд: льох літ. «В», літній душ літ. «Г», вбиральня літ. «Д», замощення І, огорожа 9 (ворота з хвірткою, огорожа 1, 11) - відповідно висновку будівельно-технічної експертизи. Ткож просили стягнути з відповідачки судовий збір.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 є власником 1/4 частки житлового будинку АДРЕСА_1 . Зазначена частка була отримана у власність на підставі договору дарування частки житлового будинку від 07.11.2024, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Жиляєвою Н.В., зареєстрованого в реєстрі за № 2270. ОСОБА_2 є власником 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серія та номер 3-139 видане 03.02.2015 Четвертою Харківською державною нотаріальною конторою. Відповідач - ОСОБА_3 є власником 50/600 зазначеного житлового будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину серія та номер 1-84, видане 04.02.2020 Четвертою Харківською міською державною нотаріальною конторою та 50/300 на підставі свідоцтва про право на спадщину р.№ 2-5190, 23.11.2004, 4-а ХДНК. Зазначене підтверджується інформацією з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна від 04.12.2024 № 406667918. Загалом, згідно даних Державного реєстру прав на нерухоме май до складу домоволодіння входить: житловий будинок прибудовами літ. А-1 з надвірними будівлями: льох літ. З, В; сараї літ. Ж, Б; гараж літ. И, К; вбиральні лі. Д, Е; літній душ літ. Г; огорожа №1,2,9-12; дв.водопровід №4; зливна яма №6,7,8; замощення № І, ІІ на земельній ділянці площею 741 кв.м. Відповідно до листа ГУ Держгеокадастру в Харківській області від 04.11.2024 № ІІ-106/0- 111/0/63-24 у відомостях Державного земельного кадастру відсутня інформація про державну реєстрацію земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 . Сторони є родичами третього ступеню спорідненості. Будинок, що перебуває у власності сторін було побудовано у 1963 році (згідно даних технічного паспорту), в подальшому був фактично розділений між членами однієї родини на три частини, до яких прибудовані окремі входи та облаштовані ізольовані квартири, що відображено у технічному паспорті, виготовленому спеціалізованою організацією ПП «Міський центр нерухомості» станом на 29.10.2019 року (замовник ОСОБА_4 розмір частки 50/300), технічним паспортом на житловий будинок, виготовленим КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 16.02.2015 (замовник ОСОБА_2 , розмір частки 1/2). У користуванні ОСОБА_1 (1/4 частка у праві власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами) фактично перебувають приміщення кухні 3-1 площею 9,0 кв.м., санвузол 3-3 площею 3,0 кв.м., коридор 3- 4 площею 2,1 кв.м., житлові кімнати 3-2 площею 19,4 кв.м. та 3-5 площею 9,7 кв.м. Загальна площа частини будинку, яка фактично використовується складає 43,2 кв.м. Окрім того у фактичному користуванні перебуває гараж літ.«К». У користуванні ОСОБА_3 (150/600 часток у праві власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами) фактично перебувають приміщення тамбура І площею 1,1 кв.м., коридор 1-1 площею 9,3 кв.м., кухні 1-3 площею 10,2 кв.м., санвузол 1-2 площею 3,0 кв.м., житлові кімнати 1-4 площею 18,9 кв.м. та 1-6 площею 11,4 кв.м. Загальна площа частини будинку, яка фактично використовується відповідачем складає 53,9 кв.м. Окрім того у фактичному користуванні відповідача перебуває сарай літ.«Б». Окрім того у спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебувають льох літ. «В», літній душ літ. «Г» та вбиральня літ. «Д», замощення І, огорожа 9 (ворота з хвірткою). У користуванні ОСОБА_2 (1/2 частка у праві власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами) фактично перебувають приміщення тамбура II площею 2,3 кв.м., коридор 2-7 площею 5,7 кв.м., кухні 2-2 площею 10,5 кв.м., санвузол 2-3 площею 2,6 кв.м., житлові кімнати 2-4 площею 12,1 кв.м., 2-5 площею 19,3 кв.м., 2-6 площею 9,4 кв.м. та 2-8 площею 10,0 кв.м. Загальна площа частини будинку, яка фактично використовується відповідачем складає 71,9 кв.м. Окрім того у фактичному користуванні ОСОБА_2 перебуває сарай літ.«Ж», вбиральня літ. «Е», льох літ. «З» та гараж літ. «И», замощення II, огорожа 10 (ворота). Огорожа 1, 11 перебуває у спільному користуванні сторін. Зазначене домоволодіння побудоване в 1963 році з подальшими прибудовами, які здійснювалися в 1970-1980 роках, частково має спільні інженерні мережі, експлуатація яких викликає конфлікти між співвласниками, в тому числі стосовно споживання та оплати комунальних послуг, а відсутність виділених в натурі часток з присвоєнням окремих поштових адрес унеможливлює оформлення виконавчої документації на облаштування окремих інженерних вводів та переоформлення (актуалізації) договорів про надання комунальних послуг на всіх співвласників окремо. Так, частина будинку, що перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_3 має єдиний ввід газової мережі. Газовий котел, що опалює приміщення будинку нумеровані як 1-Х (належать ОСОБА_3 ) та 3-Х (належать ОСОБА_1 ), стоїть у приміщенні, що належить ОСОБА_3 звідки йде спільна система опалення. Намагання відповідача ОСОБА_3 зменшити споживання газу приводить до значного пониження температури у кімнатах, які належать ОСОБА_1 , який проживає в своїй частині будинку разом з родиною, та має малолітню дитину. Облаштування окремого вводу газової мережі потребує виділу частки ОСОБА_1 в натурі. ОСОБА_1 має фінансову та технічну можливість облаштування окремого газового вводу та системи опалення, але через відсутність виділення в натурі частини будівлі в ізольовану квартиру, позбавлений можливості замовити та виготовити технічну документацію та укласти з постачальником послуг окремий договір на газопостачання. За наявності фактичної можливості здійснити поділ домоволодіння у добровільному порядку шляхом укладення відповідного договору не вдалося через незгоду ОСОБА_3 з умовами розподілу. Відмова ОСОБА_3 від поділу у добровільному порядку порушує права та законні інтереси інших співвласників домоволодіння - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..
Ухвалою суду від 02.06.2025 року відкрито провадження у цивільній справі в порядку загального позовного провадження з викликом сторін та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні. В ході підготовчого розгляду справи сторони подавали клопотання про відкладення розгляду справи з метою самостійного врішення питання про поділ майна, шляхом зернення за виготовленням окремих паспортів на частки житлового будинку та проведення реєстрації в Державному будівельному Реєстрі.
27.02.2026 року представником позивача адвокатом Жуковою В.М. подано заяву про уточнення позовних вимог, позовні вимоги були викладені в іншій редакції, а саме просили: Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 (адреса реєстрації АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (адреса реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 (адресат реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), на житловий будинок літ."А-1" з надвірними (господарськими) будівлями АДРЕСА_1 у зв'язку з поділом спільного майна в натурі. Провести розподіл житлового будинку з надвірними (господарськими) будівлями АДРЕСА_1 , між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відповідно до фактичного користування: Виділити ОСОБА_1 в натурі у власність частину житлового будинку літ «А-1» по АДРЕСА_1 : приміщення 3-1, 3-2, 3-3, 3-4, 3-5 загальною площею 48,7 кв.м. (житловою 34,6 кв.м.), з господарськими будівлями та спорудами: прибудова а4, а8, ганок а5, гараж літ. «К», дворовий водопровід № 3, вигрібна ями № 6, ворота з хвірткою №9 та замощення. Виділити ОСОБА_2 в натурі у власність частину житлового будинку літ. «А-1» по АДРЕСА_1 : приміщеня ІІ, 2-2, 2-3, 2-4, 2-5, 2-6, 2-7, 2-8 загальною площею 72,6 кв.м. (житлова площа 51,5 кв.м) з господарськими будівлями та спорудами: прибудова а2, тамбур а3, ганок а7, сарай літ. «Ж», льох літ. «З», гараж літ. «И», літній душ літ. «Л», вбиральня літ. «Е», вбиральня літ. «М», огорожа № 1, дворовий водопровід № 4, вигрібна яма № 7, ворота з хвірткою № 10 та огорожа № 11, замощення ІІ. Виділити ОСОБА_3 в натурі у власність частину житлового будинку по АДРЕСА_1 приміщення І, 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-6 загальною площею 48,2 кв.м. (житлова площа 24,6 кв.м.) з господарськими будівлями та спорудами: прибудова а, а1, ганок а6, сарай літ. «Б», льох літ. «В», літній душ літ. «Г», вбиральня літ. «Д», огорожа № 11 та хвіртка № 12.
До заяви було долучено висновок про можливість поділу № 335/25від 26.11.2025 року.
Представник позивачів адвокат Жукова В.М. подала суду заяву про розгляд справи без участі позивачів та їх представника, позовні вимоги, з врахуванням уточнених позовних вимог, підтримували в повному обсязі.
Відповідачкою ОСОБА_3 подано на адресу суду заяву про проведення розгляду справи без її участі, проти задоволення позовних вимог, з врахуванням висновку про можливість поділу майна №335-25 від 26.11.2025 (реєстраційний номер документу в ЄДЄССБ ДТО160924-8689-1300-5931), виконаний ТОВ «ПРОЛОДЖИКС», не заперечує.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Відповідно до поданої заяви відповідач визнає уточнені позовні вимоги, оскільки они складені відповідно до висновку.
Враховуючи подані заяви представником позивачів, відповідачем, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін та ухвали рішення під час підготовчого розгляду справи.
Суд, дослідивши наявні у справі докази, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що відповідно до інформації з державного реєстру ручових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 406667918 від 04.12.2024 року ОСОБА_1 є власником 1/4 частки житлового будинку АДРЕСА_1 . Зазначена частка була отримана у власність на підставі договору дарування частки житлового будинку від 07.11.2024, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Жиляєвою Н.В., зареєстрованого в реєстрі за № 2270. ОСОБА_2 є власником 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серія та номер 3-139 видане 03.02.2015 Четвертою Харківською державною нотаріальною конторою. Відповідач - ОСОБА_3 є власником 50/600 зазначеного житлового будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину серія та номер 1-84, видане 04.02.2020 Четвертою Харківською міською державною нотаріальною конторою та 50/300 на підставі свідоцтва про право на спадщину р.№ 2-5190, 23.11.2004, 4-а ХДНК.
Згідно заключения експерта з оцінки майна від 09.04.2025р., вартість житлової нерухомості - житлового будинку, загальною площею 168,1 м2, житловою площею 108,6 м2 з надвірними будівлями, який розташовано на адресою: АДРЕСА_1 становить 1 848 649,00 грн.
У висновку №335-25 від 26.11.2025 року, про можливість поділу житлового будинку садибного типу «вул. Луї Пастера 263» № 335-25 від 26.11.2025 року, що складений Товариством з обмеженою відповідальністю «Пролоджикс», атестована особа ОСОБА_5 , запропоновано варіант поділу спірного житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами. Можливо поділити вищевказаний житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами в натурі відповідно до часток співвласників а саме: виділити ОСОБА_1 в натурі у власність частину житлового будинку літ «А-1» по АДРЕСА_1 : приміщення 3-1, 3-2, 3-3, 3-4, 3-5 загальною площею 48,7 кв.м. (житловою 34,6 кв.м.), з господарськими будівлями та спорудами: прибудова а4, а8, ганок а5, гараж літ. «К», дворовий водопровід № 3, вигрібна ями № 6, ворота з хвірткою №9 та замощення; виділити ОСОБА_2 в натурі у власність частину житлового будинку літ. «А-1» по АДРЕСА_1 : приміщеня ІІ, 2-2, 2-3, 2-4, 2-5, 2-6, 2-7, 2-8 загальною площею 72,6 кв.м. (житлова площа 51,5 кв.м) з господарськими юудівлями та спорудами: прибудова а2, тамбур а3, ганок а7, сарай літ. «Ж», льох літ. «З», гараж літ. «И», літній душ літ. «Л», вбиральна літ. "Е", вбиральня літ. «М», огорожа № 1, дворовий водопровід № 4, вигрібна яма № 7, ворота з хвірткою № 10 та огорожа № 11, замощення ІІ; виділити ОСОБА_3 в натурі у власність частину житлового будинку по АДРЕСА_1 приміщення І, 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-6 загальною площею 48,2 кв.м. (житлова площа 24,6 кв.м.) з господарськими будівлями та спорудами: прибудова а, а1, ганок а6, сарай літ. «Б), льох літ. «В», літній душ літ. «Г», вбиральня літ. «Д», огорожа № 11 та хвіртка № 12.
Відповідний висновок складений на замовлення сторін у справі, виготовлені окремі технічні паспорти на частки позивачів та відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.
За ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
За загальним правилом власник самостійно користується, володіє та розпоряджається своїм майном. Володіння та розпорядження об'єктом спільної власності (часткової чи сумісної) має свої особливості.
Згідно статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до частини першої статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Статтею 356 ЦК України передбачено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.
Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою у праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.
Згідно з частинами першою-третьою статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації (частини перша, третя статті 364 ЦК України).
Отже, кожен учасник права спільної часткової власності має суб'єктивне цивільне право на виділ своє частки. Юридичне значення виділу полягає в тому, що учасник отримує у натурі певне майно, яке відповідає його частці, а у разі неможливості - компенсацію за нього, у власність. При цьому право спільної власності щодо суб'єкта, який виділив свою частку у натурі, припиняється. Якщо з учасників спільної часткової власності після здійснення виділу залишився тільки один суб'єкт, природно, що право спільної власності припиняється взагалі. Проте, якщо після виділу суб'єктів-співвласників залишилося хоча б двоє, право спільної часткової власності продовжує існувати - з перерозподіленими частками та, як правило, з видозміненим складом майна, яке перебуває у спільній частковій власності.
Системний аналіз правових норм статей 183, 358, 364 ЦК України дає підстави для висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.
Положенням статті 364 ЦК України закріплено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Частиною третьою статті 364 цього Кодексу визначено, що у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Разом з тим, статтею 367 ЦК України передбачено, що майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина другастатті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
За змістом наведених норм виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно, за загальним правилом, розміру його частки у праві спільної власності та припинення права спільної часткової власності на відповідне майно. Шляхом виділу частки у майні припиняється спільна часткова власність, і особа стає власником виокремленого майна.
У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року в справі № 6-1443цс16 зроблено висновок, що «виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна. Якщо в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на це майно».
В постанові Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 310/7011/17 (провадження № 61-7153св20) зроблено висновок про те, що відповідно достатті 367 ЦК Українимайно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється. Спірне майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, у зв'язку з чим виділ частки в цьому майні лише для позивача є неможливим, а можливий поділ цього майна в натурі між сторонами, у разі якого право спільної часткової власності на нього припиняється.
В постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 495/3521/18 (провадження № 61-18535св21) вказано, що у разі виділу співвласник отримує свою частку в майні в натурі й вибуває зі складу учасників спільної власності. За всіма іншими співвласниками спільна власність при виділі частки зберігається. На відміну від виділу, за якого право власності припиняється лише для того співвласника, частка якого виділяється із спільної власності в разі поділу (стаття 367 ЦК України), спільна часткова власність припиняється для всіх її учасників. При цьому слід ураховувати, що після поділу майна, що є у спільній частковій власності (в порядку статтею 367 ЦК України), так і після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України (у разі, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам) право спільної часткової власності припиняється. Таким чином, суд повинен зазначити в рішенні, яка частка із спірного майна надається відповідачу, тим самим визначивши конкретний окремий об'єкт нерухомого майна, який залишається у власності відповідача. При цьому загальні засади цивільного законодавства, зокрема засади справедливості, добросовісності та розумності (пункт 6 частини першоїстатті 3 ЦК України), спонукають суд при вирішенні зазначених спорів ураховувати інтереси обох сторін.
Частки співвласників можуть бути змінені на підставі договору між співвласниками або на підставі судового рішення. За відсутності хоча б однієї із наведених умов поліпшення жодним чином не вплине на зміну часток у праві спільної часткової власності.
Наведені правила частини третьої статті 357 ЦК України стосуються випадків, коли внаслідок здійснених поліпшень спільного майна співвласник вимагає від інших співвласників збільшення своєї частки у цьому майні. Такі поліпшення повинні стосуватися як частки співвласника, який бажає збільшення його частки, так і іншого (інших) співвласника (співвласників) спільного майна. Обов'язковим для такого збільшення є дотримання співвласником передумов, визначених цією статтею, зокрема таких: поліпшення спільного майна не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03 квітня 2024 року в справі № 760/8635/21.
Так визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.
Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2012 року у справі № 6-12цс13, а також у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 205/9065/15-ц (провадження № 61-21409св18), від 27 травня 2020 року у справі № 173/1607/15 (провадження № 61-26178св18) від 11 жовтня 2021 року у справі № 607/14338/19-ц (провадження № 61-19073св20). Відповідно до вимог ч.1, ч. 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. У відповідності до висновку №335-25 від 26.11.2025 року, про можливість поділу житлового будинку садибного типу «вул. Луї Пастера 263» № 335-25 від 26.11.2025 року, що складений Товариством з обмеженою відповідальністю «Пролоджикс», атестована особа ОСОБА_5 , було запропоновано варіанти поділу, з яким погодились сторони. Суд оцінює даний висновок спеціаліста, як письмовий доказ. Такий варіант розподілу спільного майна в натурі, на переконання суду, відповідає найкращим інтересам сторін, враховуючи, що за такого варіанту поділу, кожній зі сторін буде виділено частку, яка є максимально наближеною до розміру часток у праві спільної часткової власності, враховуючи майнові права та інтереси обох сторін та сприяючи кожному з них використовувати приміщення за призначенням, що відповідає інтересам сторін та надає можливість нормального користування житловим будинком і надвірними будівлями. З урахуванням наведеного, суд вважає за можливе позовні вимоги позивачів, викладені в заяві про уточнення позовних вимог, задовольнити. За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. У відповідності до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. При зверненні до суду з цим позовом ОСОБА_1 було сплачено 4621,17 грн. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією 0.0.4346290178.1 від 04.05.2025 року та 1211,20 грн. судового збору за ОСОБА_2 , що підтверджується платіжною інструкцією 0.0.4346311244.1 від 04.05.2025 року. Приймаючи до уваги визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, про що відповідачем подано відповідну заяву від 28.04.2026 року, 50% судового збору, сплаченого згідно квитанції 0.0.4346290178.1 від 04.05.2025 року, у розмірі 2310,58 грн. підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача ОСОБА_1 , а 50% - поверненню позивачу ОСОБА_1 з державного бюджету, також 50% судового збору, сплаченого згідно квитанції 0.0.4346311244.1 від 04.05.2025 року, у розмірі 605,60 грн. підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача ОСОБА_1 , що сплачені ним за подачу позову ОСОБА_2 , а 50% - поверненню позивачу ОСОБА_1 , з державного бюджету. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 188, 321, 355, 357, 358, 364, 367, ЦК України, ст.ст. 12, 13, 19, 30, 76, 81, 133, 142, 200, 263-265, 268, 272, 273-276 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна в натурі, припинення права спільної часткової власності на житловий будинок, - задовольнити.
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 (адреса реєстрації АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (адреса реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 (адресат реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), на житловий будинок літ."А-1" з надвірними (господарськими) будівлями АДРЕСА_1 у зв'язку з поділом спільного майна в натурі.
Провести розподіл житлового будинку з надвірними (господарськими) будівлями АДРЕСА_1 , між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відповідно до фактичного користування:
Виділити ОСОБА_1 в натурі у власність частину житлового будинку літ «А-1» по АДРЕСА_1 : приміщення 3-1, 3-2, 3-3, 3-4, 3-5 загальною площею 48,7 кв.м. (житловою 34,6 кв.м.), з господарськими будівлями та спорудами: прибудова а4, а8, ганок а5, гараж літ. «К», дворовий водопровід № 3, вигрібна ями № 6, ворота з хвірткою №9 та замощення.
Виділити ОСОБА_2 в натурі у власність частину житлового будинку літ. «А-1» по АДРЕСА_1 : приміщеня ІІ, 2-2, 2-3, 2-4, 2-5, 2-6, 2-7, 2-8 загальною площею 72,6 кв.м. (житлова площа 51,5 кв.м) з господарськими будівлями та спорудами: прибудова а2, тамбур а3, ганок а7, сарай літ. «Ж», льох літ. «З», гараж літ. «И», літній душ літ. «Л», вбиральня літ. «Е», вбиральня літ. «М», огорожа № 1, дворовий водопровід № 4, вигрібна яма № 7, ворота з хвірткою № 10 та огорожа № 11, замощення ІІ.
Виділити ОСОБА_3 в натурі у власність частину житлового будинку по АДРЕСА_1 приміщення І, 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-6 загальною площею 48,2 кв.м. (житлова площа 24,6 кв.м.) з господарськими будівлями та спорудами: прибудова а, а1, ганок а6, сарай літ. «Б», льох літ. «В», літній душ літ. «Г», вбиральня літ. «Д», огорожа № 11 та хвіртка № 12.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2916 (дві тисячі дев'ятсот шістнадцять) грн. 18 коп.
Повернути ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 50% судового збору, сплаченого згідно платіжних інструкцій 0.0.4346311244.1 від 04.05.2025 року та 0.0.4346290178.1 від 04.05.2025 року , у розмірі 2916 (дві тисячі дев'ятсот шістнадцять) грн. 18 коп.
Повний текст рішення виготовлений та проголошений 30.04.2026 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Головуючий: суддя О.В. Бугера